Європарламент схвалив торговельну угоду зі США

Депутати Європарламенту проголосували за ратифікацію масштабної торговельної угоди зі США. Затвердження документа усуває головну перешкоду на шляху до нормалізації трансатлантичних відносин, проте Європа заздалегідь заклала у текст жорсткі захисні механізми. Про це повідомляє Bloomberg.

Європарламент підтримав пакт, котрий передбачає цілковите скасування європейських мит на промислові товари зі США в обмін на встановлення 15% тарифної “стелі” для більшості європейських товарів, що постачаються на американський ринок.

Цей крок має на меті знизити градус напруженості у відносинах між Брюсселем і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа минулими місяцями здійснювала безпрецедентний тиск на ЄС, вимагаючи негайної імплементації угоди, досягнутої ще минулого літа. Проте європейські законодавці неодноразово відтерміновували ратифікацію: спершу через скандальні погрози глави Білого дому анексувати Гренландія, а згодом – через правовий хаос, що виник після скасування глобальних мит США рішенням Верховного суду США.

Щоб отримати схвалення депутатів, до початкового тексту угоди довелося внести дві критично важливі поправки. По-перше, угода не набуде чинності до моменту, коли США на практиці підтвердять виконання своїх зобов’язань. По-друге, пакт автоматично втратить силу в березні 2028 року, якщо обидві сторони не домовляться про його продовження.

Тепер євродепутатам належить погодити ці поправки з національними урядами країн ЄС для затвердження остаточного тексту.

Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.

Наруга над прапором України: в ЄС позбавили імунітету польського депутата

Європарламент проголосував за позбавлення імунітету євродепутата-націоналіста від Польщі Ґжеґожа Брауна, зокрема, за наругу над українським прапором у четвер, 26 березня. Про це повідомляє Укрінформ.
Перед цим, у вівторок, за позбавленням Брауна імунітету проголосувала також юридична комісія Європарламенту.
Європарламент свого часу двічі голосував за позбавлення імунітету європейського депутата Брауна.
У першому випадку була мова про наругу над ханукальними свічками у Сеймі, а в другому – порушення “тілесної недоторканності” польської жінки-гінеколога.

ЗМІ дізналися про секретний план Німеччини проти США

Берлін розробляє безпрецедентний план щодо можливих заходів у відповідь на дії адміністрації США. За даними Bloomberg, німецькі посадовці ретельно вивчають вразливості американських ланцюгів постачання, аби визначити можливі точки тиску.

Мета Берліна – сформувати єдиний європейський консенсус щодо того, як ЄС може використати економічні важелі у разі нового торговельного або політичного протистояння з Білим домом.

Попередні висновки німецьких стратегів вказують на кілька потенційних цілей: технологічні гіганти, сектор штучного інтелекту та фармацевтика.

Ініціатива Берліна є частиною зусиль Європи зі створення нової геополітичної архітектури, здатної витримати зростаючу ворожість США та посилення впливу Китаю. За словами джерел, точкою неповернення стала січнева спроба Трампа “купити” Гренландію.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив: “Повернення до попередніх часів не буде. Розкол надто глибокий”. Канцлер Фрідріх Мерц додав: “Ми визначаємо наші інтереси і водночас шукаємо засоби для їхнього захисту”.

Нині робота перебуває на ранній стадії, втім уже визначені основні важелі впливу Європи:

  • Єдиний ринок: доступ до 450 млн споживачів; обмеження для американських корпорацій може завдати удару.
  • Інфраструктура дата-центрів: США залежать від європейського обладнання для ШІ, зокрема від Siemens AG.
  • Напівпровідники: США критично залежать від нідерландської ASML та її німецьких постачальників.
  • Фармацевтика та машинобудування: Європа постачає активні інгредієнти для близько 50% ліків у США та понад третину хімікатів для промисловості.
  • Інвестиції: ЄС – найбільший джерело прямих іноземних інвестицій у США; уряди можуть змінювати регуляції та пільги, щоб переорієнтувати капітал.
  • Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.

    Суд ЄС відхилив скарги п’ятьох російських олігархів на санкції

    Суд ЄС підтвердив заморожування коштів п’яти олігархів, які працюють в Росії. Про це повідомляє Європейська правда, посилаючись на відповідне рішення суду.
    В лютому 2022 року Рада Європейського Союзу прийняла обмежувальні заходи проти російських бізнесменів, залучених у секторах економіки, що забезпечують значне джерело доходів для російського уряду.
    У цьому контексті Дмитро Пумпянський, Тигран Худавердян, Віктор Рашніков, Дмитро Мазепін та Герман Хан, які потрапили під обмежувальні заходи, подали позови до Суду загальної юрисдикції Європейського Союзу. Після того, як у 2023 році їхні позови були відхилені Судом загальної юрисдикції, вони подали апеляції до Суду ЄС. Утім, і ці прохання тепер були відхилені.
    Перш за все, суд роз’яснює, що саме “сектори економіки”, а не провідні бізнесмени, залучені в цих секторах, забезпечують істотне джерело доходів російського уряду.
    У рішенні також роз’яснюється, що поняття “вплив” бізнесменів слід розуміти у світлі економічного контексту, в якому вони працюють, незалежно від будь-яких зв’язків, які вони можуть мати з російським урядом.
    Суд нагадує, що законність критерію, який слугує підставою для запровадження обмежувальних заходів, може бути порушена лиш тоді, коли цей критерій є явно невідповідним. Такий критерій не може вважатися незаконним, якщо він націлений на категорії осіб, які мають, хоча й опосередковано і незалежно від будь-якої особистої поведінки, об’єктивний зв’язок з третьою країною, проти якої Європейський Союз прагне запровадити санкції.
    У цих справах суд вважає, що існує об’єктивний зв’язок між, з одного боку, важливими бізнесменами, залученими до секторів, які є прибутковими для Росії.

    Угорщина зупиняє транзит газу в Україну з липня – ЗМІ

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розпорядився припинити транзит природного газу до України через територію країни з липня. Відповідний указ опублікували вночі, повідомляє dpa.

    Рішення ухвалене на тлі заяв Орбана про намір чинити тиск на Україну з метою відновлення постачання нафти через нафтопровід Дружба, пошкодженого внаслідок російського удару.

    “Поки Україна не дасть нам нафту, вона не отримає газ з Угорщини”, – заявив Орбан у середу на сторінці у Facebook.

    Як зазначають експерти, блокування транзиту газу порушує серйозні юридичні питання. Газова торгівля здійснюється приватними компаніями, котрі купують транзитні потужності у операторів трубопроводів. В Угорщині таким оператором є FGSZ – дочірня компанія енергетичної групи MOL Group.

    Згідно з указом, оператору FGSZ заборонено з липня пропонувати транзитні потужності для постачання газу в напрямку України.

    Водночас компанія вже реалізувала потужності на другий квартал – до кінця червня. Втручання в ці контракти могло б призвести до значних компенсаційних вимог до уряду.

    За даними оператора газотранспортної системи, торік близько 44% імпорту газу Україна отримала через Угорщину. Важливими транзитними країнами також залишаються Польща та Словаччина.

    Очікується, що це рішення може мати політичний контекст, зважаючи на парламентські вибори в Угорщині, заплановані на 12 квітня.
    Як відомо, наприкінці січня транспортування російської нафти по Дружбі через Україну було зупинено після масштабної атаки Росії. Але Угорщина і Словаччина чомусь вважають Київ винним у зупинці транспортування нафти.
    На початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що нафтопровід Дружба може запрацювати через місяць-півтора. Зазначимо, що до того часу відбудуться вибори в Угорщині.
    МЗС відреагувало на газовий шантаж Орбана

    США міркують про перенаправлення зброї для України на Близький Схід – ЗМІ

    Пентагон розглядає можливість перенаправлення на Близький Схід озброєння, призначеного для України. Причина війна в Ірані вичерпує запаси деяких найважливіших боєприпасів армії США. Про це розповіли троє обізнаних джерел в коментарі виданню The Washington Post.
    Зброя, яку можуть перенаправити, включає ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони, замовлені в рамках програми PURL (передбачає закупівлю американської зброї для ЗСУ за кошти інших країн-членів НАТО).
    Речник Пентагону зазначив, що Міністерство оборони “забезпечить американські війська, а також війська наших союзників і партнерів усім необхідним для ведення бойових дій і досягнення перемоги”, але відмовився давати будь-які інші коментарі.
    Представник НАТО не відповів, чи знає військовий альянс про можливе перенаправлення американського обладнання та чи турбує його це. Той, в електронному листі, зазначив, що країни “продовжують робити внески до PURL, і обладнання постійно надходить Україні”.
    ЗМІ зауважує, що серед найбільш потрібних боєприпасів у цій війні проти Ірану – високотехнологічні ракети-перехоплювачі, зокрема до систем ППО Patriot.
    Ці засоби також необхідні Україні на тлі постійних російських ударів по її містах та інфраструктурі.
    Одне обізнане джерело зазначило, що поставки в рамках програми PURL, імовірно, триватимуть, але майбутні партії можуть не містити засобів протиповітряної оборони, адже США прагнуть поповнити свої запаси та запаси союзників у Перській затоці.
    Один з американських посадовців також сказав, що Пентагон може перенаправити такі поставки у разі нагальної військової потреби, але має повідомити про це законодавців.
    Згідно з повідомленням, яке Пентагон надіслав до Конгресу і яке переглянула The Post, Міністерство оборони використало частину європейських коштів PURL на інші потреби, які законодавці планували фінансувати за рахунок американських коштів через USAI.
    За словами посадовця США, залишається незрозумілим, чи Пентагон використовував фінансування PURL на додаток до, чи замість коштів, які Конгрес уже затвердив для постачання такого озброєння.
    Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що поки що адміністрація Дональда Трампа не припиняла постачання ракет до систем протиракетної оборони Patriot, незважаючи на війну на Близькому Сході. Про це він сказав в інтерв’ю Reuters.
    Зеленський подякував адміністрації Трампа за збереження поставок ракет до Patriot, попри підвищений попит на цю зброю через конфлікт у Перській затоці.
    Українські посадовці раніше висловлювали побоювання, що поставки американських ракет до Patriot.
    За словами Зеленського, Україна досягла прогресу у виробництві власних ракет дальнього радіуса дії і безпілотників, що дозволяє їй завдавати удару вглиб Росії у відповідь на російські бомбардування українських міст.
    Як ми вже писали, Сполучені Штати перекидають тисячі морських піхотинців і десантні кораблі у напрямку Близького Сходу, готуючись до можливої висадки в Ірані.
    США прискорюють перекидання додаткових сил на Близький Схід

    В ЄЦБ пояснили, чим загрожує захоплення Угорщиною готівки України

    Захоплення Угорщиною авто з готівкою на шляху з Австрії в Україну може підірвати довіру до євро. Про це пише газета Financial Times, посилаючись на попередження Європейського центрального банку (ЄЦБ).
    НБУ порушила питання захоплення валюти в Угорщині перед ЄЦБ після того, як Угорщина на початку березня зупинила транспортні засоби та конфіскували 40 млн доларів, 35 млн євро і 9 кг золота.
    Президент ЄЦБ Крістін Лагард “поділяє оцінку НБУ і чітко підкреслила ризики, які ця ситуація створює для статусу євро як міжнародної валюти”.
    Лагард порушить це питання безпосередньо з владою в Будапешті та Брюсселі, заявив речник фінустанови.
    Для ЄЦБ цей епізод досить чутливий, адже довіра до євро як глобальної валюти залежить також від безперебійного функціонування фінансової інфраструктури та правової певності в усіх державах-членах.
    ЄЦБ представляє його як системну проблему для блоку, пов’язуючи інцидент зі статусом євро на міжнародній арені.

    Ізраїль ліквідував адмірала, відповідального за закриття Ормуза – ЗМІ

    Адмірал Аліреза Тангсірі, який командував військово-морськими силами Корпусу вартових ісламської революції, загинув унаслідок авіаудару Ізраїлю. Про це повідомляє Times of Israel у четвер, 26 березня.

    За словами ізраїльського чиновника, удар було завдано по іранському портовому міст Бандар-Аббасу, що виходить на Ормузьку протоку.

    Аліреза Тангсірі очолював військово-морські сили КВІР. За даними ізраїльського чиновника, саме він відповідав за перекриття Ормузької протоки. Офіційних коментарів від Ірану чи Ізраїлю щодо удару поки що не було.

    У Варшаві затримали “злодія в законі” з України

    У Варшаві затримали 44-річного громадянина України, котрого розшукували правоохоронці та який мав статус “злодія в законі”. Про це повідомила пресслужба поліції у четвер, 26 березня.

    За даними поліції, чоловік незаконно перебував на території країни. Його розшук і затримання були частиною заходів, спрямованих на виявлення та нейтралізацію осіб, пов’язаних із міжнародною організованою злочинністю.

    Правоохоронці встановили тимчасове місце перебування підозрюваного, який переховувався у Польщі. За їхніми даними, чоловік мав високий статус у структурах пострадянської організованої злочинності та раніше був засуджений за тяжкі злочини, зокрема за вбивство. Його діяльність також була пов’язана з участю у конфліктах між злочинними угрупованнями.

    Згодом його місцеперебування встановили в одному з готелів у Варшаві. Чоловіка затримали та доправили до відділку поліції.

    Після проведення необхідних процесуальних дій його передали співробітникам Прикордонної служби у Варшаві.

    Ухвалено рішення про заборону його перебування на території країн Шенгенської зони.

    Раніше у Польщі правоохоронці затримали колишнього співробітника українських спецслужб, якого підозрюють у підробці польських банкнот.

    Нагадаємо, у Польщі правоохоронці затримали в аеропорту Жешува громадянина України, якого розшукували за незаконне привласнення цінного майна. У Польщі затримали 91 українця-нелегала

    ВООЗ оцінила ризики дефіциту ліків для України через війну в Ірані

    Попри збої на глобальному ринку через війну на Близькому Сході, дефіциту ліків в Україні не очікується – постачання забезпечуються наземною логістикою та локальними закупівлями ВООЗ. Про це заявив керівник офісу ВООЗ в Україні доктор Ярно Хабіхт у коментарі агентству Інтерфакс-Україна.
    “Імпорт в Україну здійснюється наземним транспортом із Польщі та інших сусідніх європейських країн. Щодо лікарських засобів, які Всесвітня організація охорони здоров’я надає в Україні у рамках гуманітарної допомоги, ми закуповуємо їх у більшості випадків у місцевих виробників. Крім того, ВООЗ в Україні має резервні запаси для реагування на надзвичайні ситуації”, – зазначив Хабіхт.
    Нині найбільший вплив війни на Близькому Сході спостерігається на постачання лікарських засобів, для яких країни регіону є кінцевим пунктом призначення.
    “Інша проблема полягає у тому, що значна частина лікарських засобів, вироблених в Індії та Китаї, зазвичай потрапляє до Європи авіарейсами, що проходять, зокрема, через країни Близького Сходу, однак можливе перенаправлення маршрутів. Водночас для повної перебудови логістики знадобиться певний час”, – пояснив він.
    Водночас “у середньостроковій перспективі ринки можуть постати перед значно вищими витратами на логістику через перенаправлення маршрутів та зростання вартості пального, що може призвести до підвищення цін на лікарські засоби”.
    “Також можливі певні тимчасові перебої у постачанні, однак ймовірно, короткострокові і вони будуть усунені після налагодження альтернативних логістичних маршрутів”, – додав Хабіхт. Раніше Іран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування. ООН попереджає про ризик глобального голоду через війну в Ірані