В Україні окреслили стратегію впровадження AI в бізнес

Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати зі штучним інтелектом (AI, ШІ). Усіпх матиме не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. Про це йшлося під час дискусії на цьогорічному Forbes Tech 2025, повідомила преслужба Метінвесту.
Вказано, що серед спікерів були Олексій Молчановський (УКУ) та Олександр Краковецький (DevRain, Microsoft AI MVP), а модерував панель директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк. Учасники обговорили, чи є трансформація бізнесу за допомогою ШІ спринтом, чи марафоном, і дійшли важливих висновків.
Експерти нагадали, що ШІ це не “раптом нова” технологія, а еволюція, що триває з 1950-х років. Тому ключове питання для компаній звучить не “чи використовувати ШІ”, а “як саме його інтегрувати у процеси”.
“Одним із найпомітніших трендів стала зміна ролей: епоха prompt engineering добігає кінця, адже сучасні моделі здатні розуміти недосконалі запити та працювати з ними. На зміну приходить context engineering: компаніям необхідно будувати інфраструктуру чистих і структурованих даних, які дадуть моделі розуміння реального контексту бізнесу. Без цього ШІ залишається “розумною енциклопедією”, що не може ефективно вирішувати прикладні задачі компанії”, – заявив Баланюк.
Особливу увагу спікери приділили ролі відповідальності. Навіть якщо ШІ помиляється, відповідальність за рішення завжди несе людина. У бізнес-процесах принцип human in the loop залишається фундаментальним, тож компаніям потрібно управляти ризиками, а не уникати технологій через страх помилки.
Обговорюючи темп розвитку, учасники зійшлися на тому, що бізнесу потрібно діяти одночасно в двох площинах: тестувати рішення швидко, але будувати довгострокову інфраструктуру, вважає Баланюк. Адже індустрія рухається експоненційно: вже сьогодні лідери ринку працюють із мультиагентними системами, де різні моделі штучного інтелекту взаємодіють між собою для пошуку оптимальних рішень.
“Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати з ШІ, інвестувати у чистоту та структурування даних, розвивати культуру відповідальності та залучати експертів. Перемагає не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. AI стає не інструментом майбутнього, а базовим елементом конкурентоспроможності вже сьогодні”, – резюмував Баланюк.

ПриватБанк в ко-партнерстві з Visa та за участю і амбасадорства NAVI запустили першу в Україні геймерську фінансову екосистему

Про це інформує прес-служба банку.
Першим елементом майбутньої екосистеми стала колекція діджитал-скінів ПриватБанк × Visa × NAVI, доступна у застосунку Приват24. Користувачі можуть персоналізувати картку та активувати 15% кешбеку в геймерських категоріях, отримати 30% знижки на мерч NAVI та взяти участь у розіграшах подарунків, включно з можливістю відвідати офіс NAVI.
Упродовж наступного року партнери розширюватимуть екосистему та презентують окрему геймерську картку з бонусами, інтеграціями та персоналізованим дизайном.
Стратегічна мета — створити комфортну інфраструктуру для гравців, де фінанси поєднуються з геймерським досвідом і реальними перевагами, пояснюють у банку.
«Ми хочемо зробити ігровий процес вигіднішим, цікавішим та комфортнішим для всіх геймерів України, щоб наші клієнти отримували відчутну вигоду за свої звичні покупки в іграх та цифрових сервісах», — коментує Оксана Конюшко, керівниця департаменту карткових продуктів ПриватБанку.
У Visa наголосили, що хочуть підтримати динамічний розвиток геймерської культури в Україні та створити фінансові рішення, які відповідають потребам молодого цифрового покоління.
«Геймінг сьогодні — важливий спосіб ментального відновлення, і в умовах постійного стресу це має особливе значення. Тому ми прагнемо будувати екосистему, яка буде не просто зручною, а по-справжньому корисною для спільноти: від персоналізованих сервісів до нових можливостей для самовираження та взаємодії», — зазначила Олена Молодцова, старша менеджерка з маркетингу Visa в країнах Східної та Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу.
У NAVI зазначають, що перша геймерська картка в Україні, буде створена гравцями для гравців. «Разом із Visa та ПриватБанком ми об’єднали свої сили, щоби дати фанам більше, ніж просто емоції: кешбек на улюблені сервіси, знижки, розіграші, персоналізований скін. Це командна робота брендів, яким довіряють мільйони», — розповів Олексій «ХАОС» Кучеров, операційний директор NAVI.
«Ми вибудовуємо для фанатів NAVI простий сценарій: коли щоденні оплати перетворюються на бонуси, активності й емоції, пов’язані з улюбленим клубом. Ми хочемо, щоб у будь-якому місті України фанати відчували, що за ними стоїть велика спільнота та надійні партнери, які так само вірять у силу українського кіберспорту», — сказав Андрій Грищенко, виконавчий директор Федерації кіберспорту України та радник з комунікацій NAVI.

Статок засновника Oracle скоротився за день на $24,9 млрд

Статок засновника Oracle Corp. Ларрі Еллісона за день скоротився на $24,9 млрд через рекордне падіння акцій його компанії. Наразі він оцінюється у $202,8 млрд. Про це повідомляє Bloomberg.

Три місяці тому 81-річний бізнесмен на короткий час очолив рейтинг мільярдерів, обігнавши зокрема засновника Tesla Ілона Маска, завдяки зростанню акцій Oracle на тлі високого попиту на обчислювальні потужності для штучного інтелекту.

Тоді акції Oracle злетіли за день на 36%, своєю чергою, статок Еллісона зріс на $89 млрд. Це рекордне зростання у грошовому вираженні за день, коли-небудь зафіксоване Bloomberg.

Проте у четвер акції Oracle обвалилися майже на 11% після того, як компанія підвищила прогноз капіталовкладень на фінансовий 2026 рік до $50 млрд. Це викликало занепокоєння у інвесторів щодо фінансових перспектив Oracle, яка вкладає величезні кошти у розвиток технологій штучного інтелекту. Водночас борг компанії зріс до приблизно $100 млрд і, за прогнозами Morgan Stanley, може зрости втричі до 2028 року.

З початку року капіталізація Oracle збільшилася на 19,3%, – до $566,88 млрд.

Загалом за рік Еллісон збагатився на $94,9 млрд.

ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

Європейський союз вирішив відкласти введення заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повного переходу на автомобілі з нульовими викидами, автовиробники зможуть продовжити використовувати бензинові та дизельні двигуни. Таке рішення було ухвалене для того, щоб підтримати економіку країн, де автовиробництво є важливою галуззю, а також забезпечити виконання планів щодо кліматичної нейтральності. Раніше країни-члени ЄС домовилися припинити реєстрацію нових автомобілів із ДВЗ до 2035 року з метою зниження викидів CO2 від автомобільного сектору. Однак автоконцерни стикаються з технологічними викликами у переході на електротягу та з конкуренцією від Китаю.

Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни

У листопаді доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів за кордоном зменшилися на $3,59 мільярди у порівнянні з листопадом 2024 року, склавши $10,97 мільярдів. Це найнижчий рівень з початку вторгнення Росії до України у 2022 році. Середньодобовий видобуток нафти в Росії також зменшився у листопаді до 9,03 мільйонів барелів. Експорт нафти та палива скоротився на 420 тисяч барелів до 6,86 мільйонів барелів через санкції та ризики. Покупці вимагали додаткових знижок, і ціна на російську нафту сорту Urals впала на $8,2 до $43,52 за барель. Морський експорт через Чорне море скоротився на 42% до 910 тисяч барелів на добу через удари по інфраструктурі. Ціна російської нафти впала до мінімуму з початку війни проти України, а знижка на Urals до марки Brent досягла $25,8 за барель.

Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА

Компанія Метінвест стала одним із найбільших інвесторів в Україні під час війни, за версією Європейської бізнес асоціації. Вони планують вкласти понад $900 мільйонів у виробництво та збільшення енергонезалежності до 2024 року, а також ще близько $300 мільйонів у 2025 році. Компанія наголошує, що такі інвестиції є важливим стратегічним кроком для підтримки економіки України під час війни і будуть сприяти майбутньому відновленню країни. Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков зазначив, що їхня мета – зберегти виробництво, робочі місця та енергонезалежність, щоб металургія стала важливим стовпом у відновленні України. У списку інвесторів воєнного часу є 29 компаній з різних галузей, таких як промисловість, сільське господарство, фармацевтика, телекомуникації, ІТ, логістика, будівництво, харчування та інші.

Нацбанк ушосте поспіль зберіг облікову ставку

Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних, що стало вже шостим рішенням поспіль. У пресслужбі НБУ пояснили, що таке рішення обумовлене необхідністю збереження стабільності гривневих інструментів та контролю над очікуваннями щодо інфляції. Регулятор прогнозує подальше зниження інфляції, але у помірнішому темпі, через вплив базових факторів. НБУ також наголосив на важливості зовнішньої підтримки для утримання міжнародних резервів та безперервного фінансування бюджету. Регулятор підкреслив, що готовий реагувати на зміни ситуації та вживати додаткових заходів у разі посилення інфляційних ризиків. У цілому, Нацбанк вказав на позитивний вплив облікової ставки на фінансовий ринок, але залишається обережним у зв’язку зі збереженням невизначеності щодо майбутніх ризиків для економіки.

Українцям дозволили витрачати Зимову підтримку на продукти

Уряд України дозволив витрачати 1000 гривень на продукти у межах програми “Зимова підтримка”. Ця опція стала доступною з 11 грудня і спочатку можуть скористатися нею покупці мереж Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та “Близенько”. Всього це стосується понад 1 160 магазинів по всій країні, а з часом перелік буде розширюватися. Важливо зазначити, що можливість не поширюється на онлайн-замовлення. Крім продуктів, 1000 гривень допомоги можна використовувати на комунальні послуги, благодійність, ліки, книги та товари від українських виробників, за винятком підакцизних.

Долар і євро прискорили зростання в обмінниках

За даними моніторингу готівкового ринку, курс гривні в обмінних пунктах відносно долара та євро знизився. Продаж долара подорожчав на 9 копійок і тепер становить 42,63 гривні, а євро підскочило на 25 копійок до 49,79 гривні. У цей день купують долар за 42,09 грн, а євро за 49,15 грн. На міжбанку долар подешевшав на 7 копійок до 42,32-42,35 грн за один долар. Нацбанк встановив офіційний курс долара на рівні 42,2812 грн, а євро коштує 49,2153 грн.

Асоціація грального бізнесу попереджає про можливе падіння ринку на третину

Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут прогнозує, що легальний ринок грального бізнесу в Україні може скоротитися на третину до 2026 року. Це може статися через масовий перехід гравців до нелегальних онлайн-казино, переважно російського походження. Очікується, що це призведе до втрат у бюджеті країни до 5,6 мільярдів гривень щорічно. Уряд розглядає заходи, які можуть бути реалізовані, щоб запобігти цьому, зокрема, встановлення лімітів на витрати гравців та на час гри. Експерти вважають, що такі обмеження можуть значно зменшити ринок та призвести до втрат у податках. Це також може призвести до збільшення участі у нелегальних казино. Крім того, вказують на те, що введення жорстких обмежень може спровокувати перехід клієнтів до нелегальних російських казино, що працюють в Україні.