Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
“Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
“Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
“Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
“Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України.
Позначка: Євросоюз
-

Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії
-

Євросоюз розширив санкції проти тіньового флоту РФ
Євросоюз запровадив обмежувальні заходи проти 41 нафтового танкера тіньового флоту Росії. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у четвер 18 грудня.
“Сьогодні Рада запровадила обмежувальні заходи щодо ще 41 судна, які є частиною російського тіньового флоту нафтових танкерів і сприяють отриманню енергетичних доходів Росією”, – йдеться у повідомленні.
Цим рішенням 41 танкер внесено до списку суден, яким заборонено доступ до портів та надання широкого спектру послуг, пов’язаних із морським транспортом.
“Цей крок спрямований проти танкерів не з країн ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, обходять механізм обмеження ціни на нафту або підтримують енергетичний сектор Росії. Санкції поширюються на судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у транспортуванні краденого українського зерна та культурних цінностей з України”, – заявили у Раді ЄС.
Загалом із сьогоднішнім рішенням Євросоюзу загальна кількість підсанкційних суден тіньового флоту РФ сягнула майже 600.
“ЄС готовий посилити тиск на Росію та її ланцюжок створення додаткової вартості тіньового флоту, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали в Раді ЄС. -

Сербія вперше за понад 10 років проігнорує саміт ЄС-Західні Балкани
Сербія вперше за понад десятиліття не візьме участі у саміті ЄС-Західні Балкани у Брюсселі 17 грудня. Про це заявив президент Александар Вучич, передає N1.
Ліде країни зазначив, що не їде на саміт і від Сербії не буде на ньому жодного представника.
“Вперше за останні 13 чи 14 років ані я, ані хтось інший від нас не поїде на цю міжурядову конференцію. Ніхто не представлятиме Республіку Сербія”, – сказав Вучич.
Політик пояснив, що це “його особисте рішення”, аби у цьому не звинувачували нікого іншого.
Вучич додав, що багато спілкувався з європейськими лідерами за останню добу.
“Я справді вдячний за повагу, виявлену до Сербії з боку Урсули фон дер Ляєн та Антоніу Кошти. Також вдячний президенту Макрону, з яким я говорив вчора увечері. Я вірю, що все, що я роблю, я роблю задля сербських громадян… Таким чином я захищаю Сербію та її Інтереси”, – заявив він. Вучич підкреслив, що Сербія “залишатиметься на шляху євроінтеграції, доки він є президентом”.
Ймовірною причиною бойкоту стало рішення ЄС не відкривати третій кластер переговорів, на що Сербія розраховувала.
-

Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році
Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
“Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
“Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський. -

МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви. -

Трамп проведе розмову з Зеленським та ЄС – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп проведе телефонну розмову з українським колегою Володимиром Зеленським та лідерами країн ЄС в понеділок, 15 грудня. Про це повідомляє німецька газета Die Welt, цитуючи американського високопосадовеця.
Співрозмовник розповів виданню, що Трамп проведе переговори з Зеленським та європейськими лідерами стосовно “мирного плану”.
Угода, яка тепер обговорюється у Німеччині, включає “дуже сильні” гарантії безпеки для України від США, схожі на пакт про взаємну оборону НАТО, стверджує джерело.
Мовиться про “дуже сильне стримування” за допомогою американської зброї, запевнив чиновник журналістів.
Сполучені Штати нині сподіваються від Росії схвалення цієї угоди.
Раніше західні ЗМІ, посилаючись на обізнані джерела, заявили, що Сполучені Штати й Україна під час переговорів досягли консенсусу з багатьох питань – президент США Дональд Трамп “задоволений прогресом”. -

Виступ Віткоффа та Кушнера в Раді ЄС зірвався через техпроблеми
Голови МЗС Євросоюзу, які зібралися на засідання Ради ЄС у Брюсселі 15 грудня, не змогли провести онлайн-розмову зі спецпредставниками президента США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером через технічні проблеми. Про це повідомила висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас після завершення Ради ЄС у закордонних справах.
За її словами, виступ Віткоффа та Кушнера на Раді ЄС 15 грудня не відбувся через технічні перешкоди.
“Я не маю багато чого повідомити за підсумками обговорень зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, оскільки не знаю, чи це була кібератака, але технічні засоби точно спрацювали некоректно”, – розповіла вона.
Каллас додала, що не можна сказати, що “вони провели обговорення”.
Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США, який тривав понад п’ять годин.
Раніше спецпредставник американського президента Стів Віткофф заявив про “великий прогрес”.
Зеленський оцінив переговори з представниками США -

Два мільйони боєприпасів Києву: ЄС оголосив про досягнення мети
Мета ЄС щодо постачання двох мільйонів боєприпасів великого калібру до України у 2025 році досягнута вчасно. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у понеділок, 15 грудня, повідомляє Euractiv.
“Ми досягли цілі ініціативи щодо двох мільйонів набоїв. Це необхідно для того, щоб Україна могла захистити себе”, – оголосила Каллас.
Каллас представила ініціативу щодо подвоєння поставок у 2025 році після того, як до листопада 2024 року країни ЄС відправили понад 1 мільйон набоїв Україні.
Цього року Каллас запланувала до 2026 року витратити 5 млрд євро на два мільйони патронів великокаліберних артилерійських боєприпасів. Це частина пропозиції на суму 40 млрд євро, висунутої в березні для підтримки Києва. Проте ініціатива перебувала в глухому куті з червня, коли головна дипломатка ЄС вперше оголосила про виконання 80% зобов’язань.
Паралельно Чехія торік запустила кампанію під назвою “чеська ініціатива”, щоб відправляти Україні дефіцитні 155-мм снаряди та інші боєприпаси, що відповідають стандартам НАТО. Прага координувала закупівлі з більш ніж 16 країнами.
В умовах зменшення підтримки з боку США дві ініціативи з постачання боєприпасів виявилися недостатніми, щоб заповнити прогалину, зазначає видання.
З початку літа військова допомога Європи Києву у вересні-жовтні склала 4,24 млрд євро, що значно менше за 9,8 млрд євро, які європейці надали в травні-червні.
З літа ЄС прагнуть закупити пакети американської зброї на суму 500 млн доларів (близько 429 млн євро) для України через інструмент НАТО PURL. Але такі “важковаговики”, як Франція та Італія, не зробили жодних внесків через цей механізм. -

Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі
Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній. -

Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС
У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.
“Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.
Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.
Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.
Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.