Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до Європи без мит. Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною охоплює 40 товарів і має бути затверджена державами-членами ЄС. Внаслідок цих змін, Україна може зберігати високий рівень експорту до Європи, але за оцінками НБУ, країна може втратити певну суму грошей через відновлення квот на агропродукцію.
Позначка: ЄС
Україна отримає доступ до Резерву кібербезпеки ЄС
Україна отримає можливість скористатися Резервом кібербезпеки ЄС, який є частиною програми ЄС Цифрова Європа. Це дозволить країні отримати підтримку від сертифікованих експертів ЄС у разі серйозних кібератак на важливі об’єкти. Експерти зможуть оперативно втрутитися, захистити інформацію та допомогти відновити роботу систем. Це підвищить спроможності України у сфері кібербезпеки та забезпечить більш стабільну роботу критично важливих об’єктів в разі кіберзагроз.
Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі
Європейська комісія уклала принципову угоду з Україною щодо перегляду угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода встановлює нові правила для торгівлі між Україною та ЄС. Нова угода призведе до обмежень для України у порівнянні з попередньою угодою, але вона краща, ніж могла б бути. Угода передбачає збільшення квот для деяких продуктів, а також повну лібералізацію для інших. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до ЄС. Угода також враховує чутливість сільськогосподарських секторів обох сторін. Важливою частиною угоди є забезпечення рівних умов для гри та захисту ринків ЄС. Проте, є спроби захистити ринки ЄС в разі негативного впливу імпорту з України. Угода є кроком до наближення України до ЄС, а також може призвести до дефіциту меду в ЄС, якщо не буде закуплено український мед.
В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України
Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй.
ЄС планує скоротити викиди парникових газів на 90% до 2040 року
Єврокомісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року. Про це заявив журналістам в Брюсселі єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра, передає Європейська правда.
“Те, що ми робимо сьогодні, – це наступний крок на шляху Європейського Союзу до підвищення та зміцнення його конкурентоспроможності, посилення незалежності та скорочення викидів. Ми запропонували поправку до Кліматичного закону ЄС, яка передбачає скорочення викидів на 90% до 2040 року”, – заявив Хукстра.
Він наголосив, що йдеться про захист громадян держав ЄС від екстремальних погодних явищ і глобального потепління.
“Йдеться також про захист наших економік від економічних втрат, спричинених зміною клімату. Приклад, який я часто наводжу, тому що ця цифра справді вражає, – це втрата 11% ВВП Словенією внаслідок руйнівної повені. На жаль, подібних прикладів вистачає по всьому Європейському Союзу. Йдеться про те, щоб стати більш незалежними та стійкими”, – додав єврокомісар.
Після оприлюднення пропозиція Єврокомісії щодо встановлення кліматичної цілі на 2040 рік буде передана до Європейського парламенту та Ради ЄС для обговорення й ухвалення за звичайною законодавчою процедурою.
Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х
Росія скорочує постачання трубопровідного газу до Європи до історичних мінімумів. За перше півріччя 2025 року російський Газпром поставив у країни Європи лише 8,33 млрд кубометрів газу, що на 47% менше ніж за той самий період 2024 року. Про це повідомляє Reuters у середу, 2 липня, з посилання настатистику Турецького потоку – останнього діючого трубопроводу для постачання російського газу в Європу.
Після завершення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року Туреччина залишилася єдиною транзитною країною для російського газу до Європи.
Аналітики зауважили, що обсяги експорту не перевищать 16 млрд кубометрів за рік – максимальної пропускної здатності європейської гілки.
Це найнижчий рівень постачань російського газу до Європи з початку 1970-х років, коли, для прикладу, у 1975 році обсяг становив19,3 млрд кубометрів, а у 1980-му після великого контракту з Німеччиною – вже 54,8 млрд, пише The Moscow Times.
До повномасштабної війни з Україною експорт Газпрому до Європи сягав 200 млрд кубометрів, тобто знизився майже у 12 разів.
Зайвий газ Газпрому наразі практично нікуди дівати. Запущений у 2019 році газопровід Сила Сибіру до Китаю компенсує лише близько 20% втрачених європейських обсягів, тоді як проєкти нових трубопроводів та газових хабів провалилися.
У 2024 році Газпром отримав прибуток 1,2 трлн рублів, однак основний газовий бізнес компанії зазнав збитків у розмірі 1 трлн рублів. За оцінками компанії, у 2025-2034 роках через неможливість експорту загальні втрати сягатимуть 15 трлн рублів.
Газпром припинив публікувати щомісячну статистику ще з початку 2023 року й наразі не коментує ситуацію.
Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій.
В ЄК заявили, що угорське опитування про вступ України до ЄС не має сили
Опитування про вступ України до ЄС, яке провели в Угорщині, необов’язкове для виконання. Про це повідомив на брифінгу спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє.
“Ми беремо до уваги результати цих національних консультацій (опитування – ред.). Угорський уряд призначив і організував ці необов’язкові для виконання консультації. Як ви знаєте, національні консультації є справою влади окремої країни, тому Угорщина та угорський уряд мають пояснити, що вони планують робити з ними далі”, – зазначив Мерсьє.
За його словами, Україна впроваджує реформи, які необхідні для членства в ЄС, в умовах повномасштабної війни.
Спікер ЄК нагадав, що, згідно з висновками Єврокомісії, Україна відповідає критеріям для відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС.
Мерсьє додав, що в ЄК позитивно оцінили план України щодо нацменшин. Тема нацменшин є головним джерелом протиріч з Угорщиною.
Він наголосив, що жодних об’єктивних причин, щоб блокувати початок вступних переговорів з Україною, немає. На цьому тлі Мерсьє висловив сподівання, що такі переговори розпочнуться “дуже скоро”.
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС.
У Росії заблокували 15 європейських видань
У Росії обмежили доступ до 15 європейських медіа у відповідь на обмежувальні заходи ЄС щодо восьми російських ЗМІ. Про це повідомило Міністерство закордонних справ РФ у понеділок, 30 червня.
У заяві зовнішньополітичного відомства зазначмлм, що рішення, мовляв, ухвалили, “у відповідь” на 16-й пакет санкцій Європейського Союзу, ухвалений 24 лютого 2025 року – у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У російському МЗС стверджують, що заблоковані видання нібито “поширювали недостовірну інформацію”.
Наразі перелік заблокованих ЗМІ у Москві не оприлюднили.
ЄС у межах 16-го пакета санкцій обмежив доступ до низки російських медіа, зокрема EADaily, Lenta, NewsFront і “Красная звезда”.
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ