Польща з 10 березня запроваджує обмеження на повітряний рух у східних регіонах країни, що межують з Україною та Білоруссю.Обмеження у вигляді зони EP R130 діятимуть до 9 червня 2026 року. Про це повідомило Польське агентство повітряного судноплавства.
Зазначається, що зона охоплює повітряний простір від рівня землі до висоти близько 3 кілометрів. Це означає, що пасажирські літаки, що виконують рейси на великій висоті, продовжуватимуть польоти без змін. Мала авіація та дрони потрапляють під жорсткий регламент. Від заходу до світанку діє повна заборона на польоти. Виняток становлять лише повітряні судна та окремі узгоджені рейси спецслужб.
Від світанку до заходу сонця польоти дозволені тільки за умови подання плану польоту, наявності працюючого транспондера, підтримки постійного радіозв’язку з органами авіаційного контролю.
Як повідомляється, обмеження запроваджено для забезпечення безпеки держави. Зокрема, дозволені польоти за сигналами ALPHA SCRAMBLE (терміновий підйом винищувачів у повітря за тривогою) і MEDEVAC (місії медичної евакуації).
Цивільним безпілотникам суворо заборонено наближатися до зон ідентифікації ППО (ADIZ) України і Білорусії. Ігнорування правил розцінюватимуть як порушення авіаційного законодавства Польщі.
Позначка: Україна
Кабмін спрямовує понад 3 млрд грн на розвиток науки
Уряд спрямовує понад 3 млрд грн на розвиток науки. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
“Уряд ухвалив порядок розподілу коштів для фінансування наукових установ і досліджень університетів… Загалом на розвиток науки спрямовуємо понад 3 млрд грн – за трьома основними напрямами: стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників, розвиток дослідницької інфраструктури і сучасне обладнання та інституційний розвиток”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, обсяг базового фінансування визначатиметься за підсумками державної атестації.
“За результатами державної атестації 246 провідних наукових установ і закладів вищої освіти отримають базове фінансування. Понад 50 тисяч науковців вперше матимуть додаткову надбавку до заробітної плати, як визнання результатів роботи їхніх установ”, – повідомила очільниця уряду.
Свириденко додала, що найбільше фінансування отримають установи та університети у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Сумах, “де зосереджена значна частина дослідницької інфраструктури та наукових колективів”.
Україна вимагає від Росії повернути вивезених із Сумщини людей
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до своєї російської колеги Тетяни Москалькової з вимогою організувати термінове відвідування 19 громадян України, викрадених із села Сопич Сумської області та забезпечити їхнє повернення в Україну. Про це омбудсмен написав у Telegram у п’ятницю, 6 березня.
“Росіяни ймовірно викрали та вивезли жителів села Сопич Есманьської громади на Сумщині. Йдеться про 19 громадян України… Я невідкладно звернувся до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації з вимогою організувати термінове відвідування громадян України, після відвідування повідомити мені про стан їхнього здоров’я та умови утримання, а головне – забезпечити їхнє швидке повернення додому”, – написав він.
Лубінець зазначив що такі дії є явним порушенням міжнародного гуманітарного права – примусова депортація цивільного населення та грубе нехтування законами і звичаями війни. “Україна наполягає на дотриманні міжнародного права та захисті прав своїх громадян”, – наголосив омбудсмен. Раніше стало відомо, що росіяни вивезли до Брянської області РФ близько 19 жителів прикордонного села Сопич на Сумщині, які раніше відмовилися від евакуації. Їх показали на російському пропагандистському каналі. Ситуація з викраденням людей на територію РФ вже відбувалась на Сумщині у грудні 2025 року. Тоді росіяни викрали близько півсотні цивільних із села Грабовське Краснопільської громади.
У Києві лікарка-психіатр отримала підозру у смерті пацієнтки
У Києві лікарка-психіатр несвоєчасно встановила діагноз пацієнтці та не забезпечила надання належної невідкладної допомоги. Через це, жінка померла від гострого інфаркту міокарда. Лікарці повідомлено про підозру. Про це 6 березня повідомила Нацполіція.
За даними досудового розслідування, під час чергування лікарці повідомили про різке погіршення стану 57-річної пацієнтки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні в державному закладі.
Попри симптоми серцевої патології та результати обстеження, що вказували на порушення серцевого ритму, 33-річна медикиня не діагностувала гострий інфаркт міокарда та не направила жінку до кардіолога, а лише призначила їй медикаментозне лікування.
Надалі стан пацієнтки критично погіршився, і, незважаючи на реанімаційні заходи, вона померла. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність.
За висновками експертизи, своєчасна діагностика та надання невідкладної допомоги могли б убезпечити від трагічних наслідків.
Лікарці повідомили про підозру – неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого. Санкція інкримінованої статті передбачає до двох років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.
Викрадення та вбивство українця на Балі: у Нацполіції зробили заяву
Українські правоохоронці у співпраці з індонезійськими колегами розслідують обставини можливого викрадення та вбивства 28-річного українця Ігоря Комарова. Про це повідомив начальник відділу Головного слідчого управління Нацполіції Сергій Сторожук у коментарі Українській правді.
“За фактом можливого викрадення громадян України на території Республіки Індонезія слідчі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області розпочали кримінальне провадження за статтями про незаконне позбавлення волі або викрадення людини та вимагання. Правоохоронні органи Індонезії також розслідують кримінальне провадження за аналогічними фактами, а також обставини вбивства одного з громадян України”, – сказав він.
Сторожук пояснив, що наразі через канали Інтерполу налагоджено взаємодію з індонезійськими правоохоронцями для встановлення обставин можливого викрадення та вбивства українця, перевірки фактів вимагання коштів у їхніх родичів, а також ідентифікації виявлених людських решток.
Нагадаємо, індонезійська поліція заявила, що згідно з тестами ДНК, розчленоване тіло, знайдене на узбережжі на Балі, належить 28-річному українцю Ігорю Комарову. Правоохоронці розслідують викрадення та вбивство: затримано одного підозрюваного, ще шістьох оголошено в розшук. Як повідомлялося, син українського авторитета Сергія Комарова Ігор зник на Балі 15 лютого. Стверджувалося, що він нібито був пов’язаний із шахрайськими call-центрами у Дніпрі, а до його викрадення можливо причетні чеченці у координації з ФСБ Росії. Місцезнаходження Комарова викрадачі могли встановити через соцмережі. Його дівчина – українська блогерка Єва Мішалова публікувала багато фото в Instagram з геолокацією. Telegram-канали писали, що Комарову нібито відрізали пальці та зґвалтували. За визволення з його батьків вимагали 10 млн доларів. Пізніше стало відомо, що на пляжі Кетевел в районі Гіаньяр на Балі виявили розчленовані людські останки: голову, частини тулуба, ноги та внутрішні органи.
У Мінекономіки оцінили стан озимих культур
У більшості регіонів України стан озимих культур оцінюється як задовільний, а потенційна втрата чи необхідність пересіву становить менше 10%. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону, передає Інтерфакс-Україна.
За його словами, є декілька регіонів, де ситуація трішки складніша. У Кіровоградській області, де пересіву або відновлення можуть потребувати до 40% площ. На Вінниччині цей показник в Мінекономіки оцінюють в 20-30%, в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях на рівні 10-20% виробничих площ.
На думку Висоцького, аграрії у разі потреби будуть пересівати площі під пшеницею, ячменем та ріпаком для чого використовуватимуть кукурудзу, соняшник, сою або ярий ячмінь.
Серед основних викликів весняної кампанії він виділив ситуацію на ринку енергоресурсів та мінеральних добрив.
“Ми бачимо, що можуть бути коливання на цін на нафтопродукти. Це критичний момент для аграрного сектору, тому що сільське господарство є одним із найбільших споживачів нафтопродуктів, перш за все, дизелю. Сподіваємось, що ситуація врегулюється і буде стабільною”, – зазначив Висоцький.
Він також констатував зростання цін на мінеральні добрива через нестабільність енергетичних ринків. Зокрема, обстріли енергоінфраструктури спричинили дефіцит вітчизняного виробництва добрив, що додатково вплинуло на їхню вартість напередодні польових робіт.
Висоцький наголосив, що насіння для посівної вже придбано в абсолютній більшості підприємств, аграрії мають необхідний запас палива і добрив мінімум на декілька тижнів або місяців, що дозволить розпочати польові роботи без затримок.
Щодо заходів державної підтримки, він нагадав, що пільгові кредити для посівної (до 90 млн грн – ред.) було пролонговано по всій території України до 31 березня 2027 року. Для аграріїв на прифронтових територіях термін дії пільгового кредитування подовжено до 31 грудня 2027 року. При цьому кінцева ставка для позичальників у прифронтових регіонах становить 3%, що є основним напрямом для забезпечення безперервної роботи сектору.
Віткофф анонсував “прогрес” щодо України
Спецпредставник президента США Стів Віткофф прокоментував обмін військовополоненими між Україною і Росією і заявив про очікування прогресу у мирних переговорах у найближчі тижні. Про це він написав у соцсережі Х в п’ятницю, 6 березня.
“Цього тижня Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, в результаті якого 1000 осіб повернулися додому згідно з угодами, досягнутими під час нещодавніх тристоронніх переговорів у Женеві за участю Сполучених Штатів”, – зазначив він.
Віткофф зазначив, що цей обмін став можливим завдяки тривалим і детальним мирним переговорам під керівництвом президента США Дональда Трампа.
“Під керівництвом президента ми продовжуємо досягати значних результатів, працюючи над формулюванням мирної угоди, яка раз і назавжди покладе край війні”, – додав він.
За його словами, переговори тривають, і в найближчі тижні очікується “додатковий прогрес”.
“Ми дякуємо уряду Швейцарії за проведення цих переговорів і президенту Дональду Дж. Трампу за його лідерство у просуванні дипломатії до вирішення конфлікту”, – резюмував Віткофф.
Як відомо, наступний раунд переговорів у форматі Україна-США-РФ планувався цього тижня в Абу-Дабі, але його скасували через війну на Близькому Сході.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має бути готова до відновлення переговорного процесу в будь-який момент.
Водночас напередодні президент США Дональд Трамп знову розкритикував Зеленського.
На Одещині під час одержання хабаря затримали суддю
Правоохоронці 5 березня затримали суддю Ренійського районного суду Одеської області. Того ж дня йому повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди. Про це повідомив Офіс генпрокурора.
Зазначається, що 6 березня стороною обвинувачення до Вищої ради правосуддя внесено подання про надання згоди на утримання судді під вартою. Крім того, до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За даними слідства, 29 січня до Ренійського районного суду надійшли матеріали щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності та вирішення питання про вилучені у нього тютюнові вироби без марок акцизного податку.
Під час спілкування із заявником суддя запропонував за неправомірну вигоду ухвалити рішення про повернення вилученого майна. Він натякав на передачу коштів у валюті (євро), зазначаючи, що заявник має “зацікавити” його, аби уникнути конфіскації.
Під час одержання 800 євро та 300 доларів США суддю затримали. Досудове розслідування триває.
Президент підписав закон про хвилину мовчання
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про встановлення на державному рівні загальнонаціональної хвилини мовчання о 9 ранку. Про це повідомляється на сайті парламенту.
Закон встановлює обов’язкове проведення загальнонаціональної хвилини мовчання як ритуалу подяки, пошани та пам’яті. Йдеться про щоденне вшанування військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, а також медичних працівників, поліцейських, рятувальників, журналістів, волонтерів і мирних жителів, що стали жертвами збройної агресії РФ проти України.
Встановлюється, що загальнонаціональна хвилина мовчання проводиться щодня о 9:00.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати інформування про її початок і завершення на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління, а також на відповідних територіях, де вони здійснюють свої повноваження.
Повідомлення про хвилину мовчання також мають здійснювати медіа незалежно від форми власності.
Порядок використання таких систем під час комеморативних заходів визначає Кабмін.
Рекомендації щодо організації проведення хвилини мовчання для органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадських об’єднань затверджує Український інститут національної пам’яті.
Окремо закон передбачає щорічне вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років.
У четверту суботу листопада о 16:00 проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочинається всеукраїнська акція «Запали свічку».
Місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють організації цієї акції. Оголошення про акцію також мають здійснювати медіа.
На Тернопільщині чоловік видавав себе за зниклого безвісти військового
На Тернопільщині судитимуть чоловіка, який видавав себе за зниклого безвісти військового та заволодів грошима його сестри. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в п’ятницю, 6 березня.
Прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно жителя Чорткова на Тернопільщині, який заволодів понад 1 млн гривень сестри військовослужбовця, зниклого безвісти.
За даними слідства, раніше судимий чоловік дізнався від знайомої, що брат її подруги служить у Збройних силах України та вважається безвісти зниклим. Скориставшись вразливим станом жінки, упродовж травня-липня 2025 року він видавав себе за її брата та писав їй у месенджерах від його імені.
У повідомленнях “брат” нібито просив допомоги, яку обвинувачений пропонував організувати: виготовити документи для звільнення з частини через потребу догляду за дядьком, перевести до іншого підрозділу, придбати спорядження й медикаменти, а також оформити страхові виплати на випадок поранення чи загибелі.
За кожну таку “допомогу” він вимагав гроші. Жінка, перебуваючи у сильному стресі, неодноразово передавала кошти готівкою та перераховувала їх на банківські рахунки, вказані обвинуваченим. Загалом вона втратила понад 1 млн гривень.
Зрозумівши, що жодних результатів немає, а допомога брату не надається, потерпіла через три місяці звернулася до правоохоронців.