США відтворили українську Павутину під час секретних навчань – ЗМІ

Пентагон змінює стратегію боротьби з безпілотниками, спираючись на досвід війни в Україні: у Флориді провели масштабні навчання, де імітували масовані атаки дронів для перевірки американської оборони. Про це повідомляє профільне видання Defense One.
Під час операції Чистий горизонт на авіабазі Еглін бійці спецпризначення відтворили тактику Павутини, яку Україна використала проти РФ.
У симуляції застосували широкий спектр апаратів – від малих комерційних дронів до великих систем, стійких до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Особливістю тестів стало використання дронів з оптоволоконним керуванням та апаратів, що працюють через мережу LTE. Це дозволило операторам керувати технікою навіть з інших штатів.
Результати навчань показали, що американським військам потрібна єдина система об’єднання даних з радарів та засобів перехоплення. Військові визнали необхідність створення дешевих дронів-перехоплювачів.
США нині часто витрачають дорогі ракети за мільйони доларів на знищення дешевих безпілотників.
Бригадний генерал Метт Росс, який очолює центр боротьби з БпЛА Пентагону, зазначив, що за останні шість тижнів США виділили понад 600 мільйонів доларів на швидку інтеграцію нових технологій.
За його словами, розвиток автономних систем відбувається набагато швидше, ніж формуються річні бюджети, що створює нові виклики для безпеки.
Як відомо, 1 червня СБУ уразила 41 російський літак стратегічної авіації на чотирьох військових аеродромах в тилу РФ. Унаслідок ударів дронами був уражений 41 літак, серед яких – А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і Ту-160.
Також аналітики підтвердили, що пошкоджень зазнали кілька літаків, один або більше А-50 було знищено на аеродромі Іваново.
Як починалася операція Павутина: з’явилися відео

З Азербайджаном підписано шість угод – Зеленський

Україна і Азербайджан підписали шість угод, серед яких є безпекові. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спільної заяви з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим в місті Габала в суботу, 25 квітня.
“Ми сьогодні підписали шість документів. Деталями обов’язково наші команди пізніше поділяться. Це різні напрямки. Сьогодні напрямок номер один – це безпека, це оборонно-промисловий комплекс”, – заявив він.
Зеленський поінформував про домовленості щодо спільного виробництва та про роботу українських експертів в Азербайджані.
“Безумовно ми будемо розвивати наше співробітництво, ко-продакшн. Це дуже важливі напрямки, які точно збільшать і безпеку наших країн, наших народів, і товарообіг, який ми дійсно хочемо дуже збільшити між нашими країнами”, – сказав він.
Зеленський заявив про “дуже серйозний крок” у вигляді підписання документів про спільний розвиток оборонно-промислового комплексів країн.
Він подякував Алієву за 11 пакетів підтримки в сфері енергетики та допомогу евакуйованим з прикордонних територій дітям, а також повідомив про домовленості в сфері освіти, зокрема, навчання азербайджанських студентів в Україні.
У свою чергу Алієв констатував, що між Україною та Азербайджаном зараз ведеться “доволі серйозна співпраця” і вона під час візиту Зеленського “була ще раз підтверджена”.
“В тому, що стосується військово-технічної співпраці, ми також обговорювали це питання. Це також має доволі широкі перспективи, як в Україні, так і в Азербайджані. Ми бачимо розвиток військових індустрій, ОПК, і ми можемо подивитися на спільне виробництво. Але і загалом у виробництві у нас є чудові можливості. І сьогодні у нас також були широкі перемовини про це”, – розповів він.
Алієв розповів, що наразі товарообіг між нашими країнами складає понад 500 млн доларів і є ві можливості для його зростання.
Також президенти обговорили співпрацю в сфері енергетики.
“Є певні досягнення… SOCAR (державна нафтова компанія Азербайджану – ред.) протягом багатьох років успішно працює в Україні. І зараз є дуже хороші перспективи. У нас є спільні проєкти, у нас є спільні ініціативи, інвестиції. Всі ці питання широко проговорені сьогодні”, – додав Алієв.
Раніше в суботу стало відомо, що Володимир Зеленський прибув до Азербайджану. Це його перший візит до країни за роки повномасштабної війни з Росією.
Алієв назвав “окупацією” перебування Азербайджану у складі СРСР

Зеленський прибув з візитом в Азербайджан

Президент Володимир Зеленський прибув до Азербайджану, де запланована його зустріч з азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим. Про це сказав прессекретар президента Сергій Никифоров, повідомляє Інтерфакс-Україна в суботу, 25 квітня.
“Сьогодні президент в Азербайджані. Щойно заслухав доповідь українських військових, які діляться українським досвідом та експертизою у захисті неба. Зараз прямує на зустріч із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим”, – заявив він.
Разом з тим стало відомо, що Зеленський вже зустрівся з Алієвим.
“Це мій перший візит до Азербайджану за роки війни. Ми сьогодні будемо працювати над п’ятьма державними двосторонніми договорами між Україною і Азербайджаном”, – сказав глава держави в ефірі телемарафону.
Дивіться фото: Зеленський прибув з візитом в Азербайджан

Травень в Україні: прогноз погоди та кліматичні особливості

Цьогорічна весна в Україні стартувала з періоду потепління й температурних рекордів. Однак середина сезону не поспішає радувати стійким теплом. Синоптики Укргідрометцентру проаналізували погодні тенденції й поділилися своїм прогнозом щодо травня 2026 року, запевняючи, що місяць пройде без значних кліматичних аномалій.

Згідно з багаторічними спостереженнями, середня місячна температура повітря у травні коливається в межах +13…+17°С, а в гірських районах – +7…+12°С. Абсолютний мінімум температури становить від -0,5 до -9,5°С, хоча в південних регіонах і місцями на Київщині цей показник сягає 0,2…+3°С. Абсолютний максимум досягає 29,5…39,0°С, у Карпатах та гірських районах Криму – 22,0…28,4°С.

Щодо опадів, середньомісячна їх кількість у травні становить 22-60 мм у більшості регіонів. Водночас на заході країни, у Вінницькій області та в Кримських горах цей показник підвищується до 62-81 мм, а в Карпатах і на Прикарпатті може досягати 85-148 мм.

Синоптики також зазначають, що стійкий перехід середньої добової температури повітря через +15 градусів у бік її підвищення є кліматичним показником початку літа та відбувається в країні переважно в другій, а у Карпатах та на Прикарпатті локально в третій декаді травня, місцями на початку першої декади червня.

За попередніми прогнозами синоптиків, середня місячна температура в травні 2026 року складе +12…+15°С, а в гірських районах Карпат і Криму – +9…+12°С, що на 1,5 градуса нижче за кліматичну норму.

Очікувана кількість опадів становитиме від 35 до 76 мм. У західних областях – Львівській, Івано-Франківській та гірських зонах Закарпаття й Чернівців – цей показник буде дещо вищим: 88-138 мм. В цілому обсяг опадів залишиться в межах норми (80-120%).

Таким чином, травень 2026 року обіцяє здебільшого відповідати характерним кліматичним показникам для України з деякими відхиленнями у бік прохолоднішої погоди.

Нагадаємо, згідно з попередженням експертів Українського гідрометеорологічного центру, вночі 21 квітня заморозки у повітрі (0-3°C) були ймовірні у північних областях, а також у Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській та Полтавській областях.

В Україну повертаються заморозки і мокрий сніг

Україна “підірвала” нафтовий експорт Росії – ЗМІ

Україна фактично паралізувала російський експорт нафти, незважаючи на тимчасове пом’якшення американських санкцій. У результаті цілеспрямованих атак на порти та енергетичну інфраструктуру Росія втрачає мільярди доларів. Про це повідомляє Al Jazeera.

Як повідомляє агенція, наразі, навіть попри зростання ціни на нафту до понад 100 доларів за барель через ситуацію з Ормузькою протокою, Москва не отримує великих прибутків. Це пов’язано як із санкційним тиском, так і з ударами, спрямованими на російські нафтопереробні заводи (НПЗ).

Протягом березня обсяг перевалки сирої нафти в Росії скоротився на 300 тисяч барелів на добу, а експорт нафтопродуктів зменшився на 200 тисяч барелів. Згідно з даними агенції, з кінця березня Україна перейшла до систематичних атак на порти і НПЗ у Росії. Ці дії значно ускладнили перевантаження нафти на танкери.

Квітень став ще більш критичним для російської нафтової промисловості. Вже зараз показники експорту впали до найнижчого рівня з літа 2024 року, а до кінця місяця очікується досягнення антирекордів 2023 року. Через неможливість транспортування або переробки сировини Росії довелось суттєво знизити видобуток нафти. За інформацією Reuters, цей показник уже скоротився на 300–400 тисяч барелів щоденно, що підтвердили п’ять незалежних джерел.

Серед останніх відомих атак ЗСУ на російську інфраструктуру слід виділити удар по насосній станції Горький, яка забезпечує транспортування сировини до внутрішніх маршрутів, включно з НПЗ Лукойл у Кстово. В результаті атаки там виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч квадратних метрів.

Також удари безпілотників змусили припинити роботу одразу двох НПЗ компанії Роснефть – Туапсинського та Новокуйбишевського.

Стратегічна авіація РФ запустила ракети – ПС

Командування Повітряних Сил України інформує про можливі запуски крилатих ракет російськими літаками стратегічної авіації Ту-95МС із зони Каспійського моря.

Військові закликають громадян уважно стежити за оновленнями і негайно реагувати на сигнали повітряної тривоги.

Моніторинговий канал monitor повідомив про ймовірний пуск крилатих ракет повітряного базування Х-101, які близько 05:00 ранку з’являться у повітряному просторі України. Як зазначили спеціалісти, КР можуть запускатись у декілька етапів.

Нагадаємо, цієї ночі російські сили атакували Україну за допомогою ударних безпілотників. У Харкові, за словами міського голови Ігоря Терехова, зафіксовано влучання у багатоквартирний будинок, наразі без повідомлень про постраждалих. Вибух і пожежа були зафіксовані у Дніпрі.

Нацбанк вперше оприлюднив перелік значимих страховиків

Національний банк вперше оприлюднив перелік страховиків, які набули статусу значимих станом на 1 січня 2026 року. Про це повідомила пресслужба регулятора у п’ятницю, 24 квітня.

Перелік сформовано на підставі показників регуляторної звітності страховиків. Перше визначення здійснювали за середнім значенням обсягів діяльності за два попередні календарні роки.

До списку увійшли 13 компаній, зокрема дві зі страхування життя (ПрАТ Граве Україна страхування життя і АТ СК ТАС).
Також вважаються значимими компанії ПАТ НАСК Оранта, АТ СК ІНГО, ПрАТ СК УНІКА, ПрАТ СК Універсальна, АТ СК АРКС, ПрАТ СК ПЗУ Україна, ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп, АТ СГ ТАС, ПрАТ СК УСГ, ПрАТ СК ВУСО, ПрАТ СК Арсенал Страхування.
До значимих страховиків встановлено посилені вимоги щодо їх діяльності. Значимий страховик зобов’язаний мати ефективну систему управління, організовану з урахуванням його значимості, яка, зокрема, має відповідати таким вимогам:

  • наглядова рада не може становити менше п’яти осіб;
  • наглядова рада має складатися з незалежних директорів (не менше трьох осіб);
  • наглядова рада зобов’язана утворити постійно діючі комітети: з питань аудиту; з управління ризиками; з питань винагород та призначень;
  • головою комітетів наглядової ради має бути незалежний директор;
  • заборонено передавати на аутсорсинг функції з управління ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнс);
  • заборонено покладати на одну особу виконання обов’язків головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального актуарія;.
  • система внутрішнього контролю має забезпечувати виконання ключових функцій управління з урахуванням особливостей діяльності страховика як значимого;
  • система управління ризиками має забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та мінімізацію (зниження до контрольованого рівня) всіх суттєвих ризиків діяльності страховика з урахуванням особливостей діяльності страховика як значимого;
  • підрозділ внутрішнього аудиту має оцінювати ефективність організації корпоративного управління, систем внутрішнього контролю та управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту, актуарної функції та їх відповідність з урахуванням особливостей діяльності страховика як значимого.
  • Національний банк здійснює нагляд із урахуванням посилених вимог до діяльності значимих страховиків.
    Регулятор нагадав, що компанії, які набули статусу значимого страховика, зобов’язані до 31 грудня 2026 року (включно) привести свою діяльність у відповідність до вимог Закону “Про страхування” та Положення № 194.

    Промислова інфляція перевищила 36% – Держстат

    У березні 2026 року ціни виробників промислової продукції в Україні зросли на 2,3% порівняно з минулим місяцем і на 36,6% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.

    За даними відомства, зростання цін насамперед було зумовлене подорожчанням у галузі добувної промисловості та розроблення кар’єрів, де ціни підвищилися на 4,8%.

    Тоді як більше зростання спостерігалося у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, становивши +75,8% у річному вимірі.

    Збірна України U-18 з хокею програла останній матч ЧС в овертаймі

    У п’ятницю, 24 квітня, відбувся останній матч у рамках чемпіонату світу 2026 року між юнацькими національними збірними України та Швейцарії з хокею.

    У поєдинку мала визначитися доля української команди, якій потрібно було закрити групу в трійці перших команд. Тоді як швейцарцям матч нічого особливого не давав, оскільки їх уже вважали командою, що підвищилася в класі.

    У першому періоді швейцарські юніори закинули дві шайби у ворота українців. Українці не знайшли, як відповісти.

    Другий період українська команда провела з двома закинутими шайбами, проте їхні суперники все одно були попереду.

    Третій тайм зрівняв шанси команд. Збірні перейшли грати в овертайми.

    Але й тут юні швейцарці перевершили українських однолітків.

    Водночас юнацька збірна України ввійшла до трійки перших команд дивізіону IA.

    ЧС-2026 (U-18). Дивізіон IA. П’ятий тур

    Швейцарія – Україна – 6:5 (2:0, 1:2, 2:3, 1:0 ОТ)

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

    ЗМІ дізналися, коли ЄС передасть фіндопомогу Києву

    Євросоюз виплатить Україні 16,7 млрд євро бюджетної підтримки вже проятгом цього року. Половина надійде трьома траншами через інструмент макрофінансової допомоги (МФД), повідомляє Європейська правда.
    За інструментом макрофінансової допомоги (МФД) ЄС цього року виплатить Україні 8,35 млрд євро, які заплановано передати трьома траншами.
    Перший транш становитиме 3,2 млрд євро і буде виплачений щонайпізніше у червні.
    Друга частина коштів – 3,7 млрд євро – надійде Україні орієнтовно влітку або після літа.
    Третій транш на суму 1,45 млрд євро Київ одержить уже пізньої осені.
    Мова про половину бюджетної частини з кредиту на 90 млрд євро від ЄС. Решта фінансової підтримки – 8,35 млрд євро – буде надаватися Києву через інструмент Ukraine Facility.
    На відміну від МФД, ця програма вимагає виконання реформ для отримання коштів.
    Кредит на 90 млрд євро не передбачає повернення від України отриманої допомоги. Рішення ЄС передбачає, що Київ буде зобов’язаний погасити кредит тільки, якщо дістане репарації від Росії, а але якщо ні – то його виплачують 24 держави-члени блоку.