ЗМІ викрили мережу компаній, що торгують підсанкційною нафтою РФ

Журналісти Financial Times виявили мережу, що складається практично з 50 компаній, які вивозять російську санкційну нафту, приховуючи її походження. “Найретельніше” цим займається Роснефть, яка у жовтні 2025 року потрапила під санкції США. Після їхнього запровадження невідома раніше компанія Redwood Global Supply стала найбільшим експортером російської сировини.
Redwood та інші фірми, що входять у контрабандну мережу, пов’язані з азербайджанськими бізнесменами, які тісно співпрацюють з Роснефтью.
Згідно з інформацією видання, 48 “незалежних” фірм, що працюють за різними фізичними адресами, очевидно, спільно беруть участь у діяльності російського тіньового флоту. Усі вони використовують один приватний поштовий сервер.
Газета виявила 442 веб-домени, з реєстраційних даних яких видно, що всі вони користуються одним сервером для своєї електронної пошти – mx.phoenixtrading.ltd.
Потім FT порівняла назви доменів із назвами фірм, які, згідно з російськими та індійськими митними документами, займаються перевезенням російської нафти. Наприклад, сервер foxton-fzco.com відповідає дубайській Foxton FZCO, яка експортувала з Росії нафти на 5,6 млрд доларів. Загалом компанії мережі експортували російської сировини більш ніж на 90 млрд доларів.
Реальні обсяги напевно більші: дані у митних документах неповні, і вона консервативно підійшла до ідентифікації фірм та визначення їх поставок, щоб запобігти подвійному обліку.
У списку є фірма Coral Energy азербайджанського бізнесмена Тахіра Гараєва, який перебуває під санкціями Великобританії і домен TahirQarayev.com також користувався поштовим сервісом. Домени bellatrix-energy.com та nord-axis.com відповідають фірмам Bellatrix Energy та Nord Axis, включеним до списку санкцій ЄС.
Ключовою фігурою в цій мережі є інший азербайджанський бізнесмен Етібар Ейюб (він користувався доменом EEOffice.com). Головний виконавчий директор Роснефти Ігор Сєчін забезпечує Ейюбу та Гараєву “привілейований доступ” до продукції компанії.
Організатори мережі розділили свої фірми на дві групи: танкери одної використовуються для закупівлі партій нафти в Росії, а другої – для їх продажу на ринках Індії та Китаю. Лишень дві компанії фігурують як в індійських, і в російських документах.
Два трейдери, знайомі з російським ринком нафти, повідомили, що торгівлю через Redwood, на їхнє переконання, веде Ейюб.
Використання півсотні підставних компаній – старий трюк із 1990-х років, зауважили в Берлінському центрі Карнегі з вивчення Росії та Євразії.

Нафтові компанії Росії змушені скорочувати обсяги буріння – ЗМІ

Обвал цін на російську нафту підриває рентабельність компаній, змушуючи їх менше бурити та добувати. Зокрема, бурова активність упала у грудні 2025 року на 16% порівняно з груднем 2024 року. Загалом торік вона знизилася на 3,4%. Про це свідчать дані галузевої статистики, повідомляє інформагенція Bloomberg.
За цей час було пробурено 29 140 кілометрів свердловин: менше за останні роки було лиш у довоєнному 2021-му, коли світова економіка відновлювалася після пандемії ковіда, а ОПЕК+ суттєво обмежувала видобуток, щоб підтримати ціни.
Тим часом видобуток у січні скоротився другий місяць поспіль, склавши 9,246 млн барелів на добу, і тепер він на 328 000 барелів менше виділеної Росії квоти ОПЕК+.
Ціна нафти Brent піднялася на 13% з початку року через зростання геополітичної напруги, пов’язаної насамперед із Іраном, а також Венесуелою.
Росія накопичила на танкерах близько 150 млн барелів нафти, яка була вивезена з країни, але не доставлена ​​покупцям, що відмовилися від неї – перш за все індійським переробним компаніям.
Зростання цін на світовому ринку не допомогло Росії, бо знижка на її сорти продовжила зростати і вже становить $27-29 за барель для марки Urals.
Багато нафтових родовищ Росії виснажуються, компаніям треба щороку бурити від 26 до 29 тисяч кілометрів свердловин, щоб підтримувати середньодобовий видобуток нафти на рівні близько 9,2-9,4 млн барелів. При подальшому зниженні цього рівня буріння видобуток неминуче буде скорочуватися.
Додатковим негативним чинником галузі стають банкрутства невеликих нафтових компаній. За даними Росстату, половина компаній, що видобувають нафту і газ, зазнала в січні-листопаді 2025 року збитки на загальну суму 575 млрд рублів.

Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США

Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.

Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.

Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.

Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмут. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.

Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).

Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості. Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.

Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.

До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.

Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.
Трамп хоче бачити японські кей-кари на дорогах США

З 1 березня Нацкешбек нараховуватимуть по-новому

В Україні змінюють правила нарахування Національного кешбеку за купівлю вітчизняних товарів. Замість фіксованої ставки в 10% українці отримуватимуть від 5% до 15% кешбеку. Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України в понеділок, 16 лютого.
З 1 березня 2026 року розмір кешбеку залежатиме від частки імпорту в конкретному споживчому кошику. Як нараховуватимуть Національний кешбек:

  • 15% – на українські товари в категоріях, де імпорт у споживчому кошику перевищує 35% – косметика, канцелярія, одяг і взуття, товари для тварин та деякі продукти харчування;
  • 5% – на українські товари в категоріях, де імпорт нижчий за 35% – продукти харчування, ліки, товари для саду та городу.
  • У відомстві уточнили, що повний список категорій і товарів, які підпадають під оновлені умови, буде опубліковано пізніше.

    “Перевірити, чи входить товар до Національного кешбеку і з яким відсотком, можна буде через сканер штрихкодів у застосунку Дія”, – зазначили в Мінцифри.

    Нагадаємо, раніше уряд спростував інформацію про нібито зупинку фінансування Національного кешбеку у 2026 році. До Національного кешбеку долучилися 1885 компаній. Програма передбачає нарахування 10% компенсації вартості товарів українського виробництва, максимальний обсяг кешбеку – 3000 гривень/місяць.

    Китай скасує мита для всіх країн Африки, крім однієї

    Китай повністю скасує мита на товари з африканських країн з 1 травня 2026 року. Про це заявив лідер КНР Сі Цзіньпінь, передає China Daily.

    Єдина країна, що не потрапляє під скасування мит – Есватіні. Оскільки у неї немає дипломатичних відносин з Китаєм через підтримку Тайваню.

    На початку 2025 року торгівля між Китаєм та країнами Африки становила 222 млрд доларів і очікувано зросте зі скасуванням мит.

    Зазначається, що 33 африканські країни й до цього мали безмитну торгівлю з Китаєм, а тепер до цього числа додасться ще 20 держав. Така тарифна політика впроваджується на фоні підвищення американських мит на товари з африканських держав. Окрім цього, Китай планує:

  • Спростити експорт. Пекін прагне модернізувати “зелені коридори” для швидкого доступу африканських товарів на китайський ринок.
  • Посилити економічне партнерство. Готується підписати нові угоди про спільний розвиток та модернізацію.
  • Надати підтримку Глобальному Півдню. Збирається посилити вплив країн, що розвиваються, на світовій арені.
  • Сі Цзіньпінь наголосив, що разом усі ці заходи відкриють “нові можливості для спільної мрії про модернізацію” та зміцнять відносини Китаю з країнами Африки.

    Товарообіг України у січні досяг $9,9 млрд

    Товарообіг України за січень поточного року становив 9,9 млрд доларів, з них імпортовано товарів на суму 6,7 млрд, експортовано – на 3,2 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Державної митної служби України у вівторок, 10 лютого.

    “Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму 6,7 млрд доларів, а експортували – на 3,2 млрд доларів. При цьому оподаткований імпорт склав 4,4 млрд доларів, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2026 року склало 0,50 дол/кг”, – йдеться у повідомленні.

    Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України – Китай (1,9 млрд доларів), Туреччина (703 млн доларів), Польща (623 млн доларів). Експортували з України найбільше до Польщі (на 358 млн доларів), Туреччини (на 276 млн доларів), Італії (на 232 млн доларів).
    У загальних обсягах ввезених у січні 2026 року товарів 69% склали такі категорії товарів:

  • машини, устаткування та транспорт – 2,7 млрд доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 14,8 млрд гривень, що складає 24% надходжень митних платежів);
  • паливно-енергетичні – 1,1 млрд доларів(при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 26,6 млрд грн, що складає 43% надходжень митних платежів);
  • продукція хімічної промисловості – 869 млн доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 7,1 млрд гривень, що складає 11% надходжень митних платежів).
  • До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари (2 млрд доларів), метали та вироби з них (286 млн доларів), машини, устаткування та транспорт (253 млн доларів).

    У січні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн гривень.

    РФ знижує ціни на нафту для Китаю, щоб компенсувати “втрату” Індії – ЗМІ

    Знижки на експорт російської нафти до Китаю цього тижня досягли нового рекорду, бо продавці намагаються стимулювати попит у Китаї та компенсувати ймовірні втрати від продажів в Індії. Про це повідомляє Reuters.
    Зниження цін для Китаю відбулося після того, як президент США Дональд Трамп оголосив у понеділок про торговельну угоду з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, яка передбачала припинення закупівель нафти з Росії, але без уточнень коли це відбудеться.
    Припинення закупівель з боку Індії зробить Китай єдиним великим клієнтом дешевої російської нафти. Росія, другий за величиною експортер нафти у світі, вже бореться зі зниженням попиту з боку Індії через західні санкції, в той час, як запаси російської нафти у плавучих сховищах зростають.
    Незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, залишаються основними покупцями підсанкційної нафти, а обсяги російської нафти, що надійшли в січні до центру “чайників” у провінції Шаньдун, досягли рекордного рівня.
    Китайські державні НПЗ призупинили морські закупівлі російської нафти з жовтня, після того, як США наклали санкції на Роснефть і Лукойл.
    За даними аналітичної компанії Kpler, імпорт російської нафти морським транспортом до Китаю в січні зріс до рекордних 1,7 млн барелів на добу, тоді як Індія скоротила імпорт до 1,1 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з листопада 2022 року.
    OilX оцінює січневий імпорт Китаю в 1,64 млн барелів на добу, що є найвищим показником з березня 2024 року.

    Трамп назвав країну, яка купуватиме нафту Венесуели

    Індія купуватиме нафту у Венесуели. Про це повідомив президент США Дональд Трамп журналістам ввечері 31 січня під час польоту до Флориди. Американський лідер також закликав Китай укласти угоду про купівлю нафти у Венесуели.

    “Китай може прийти та укласти чудову угоду з нафти. Знаєте, ми будемо раді бачити їх. Ми вже уклали угоду: Індія купуватиме венесуельську нафту замість того, щоб купувати її в Ірану. Тож ми вже погодили концепцію угоди. Але Китай також може це робити”, – заявив Трамп.

    За словами американського президента, США ще не обговорювали з Венесуелою те, як розподілятиметься прибуток від продажу нафти.

    “Вони (Венесуела – ред.) виконують чудову роботу… Вони будуть заробляти більше, ніж будь-коли. І це буде вигідно для нас. Я думаю, що Венесуела справді впорається”, – наголосив рчільник Білого дому.

    На думку Трампа, угоду про купівлю нафти захоче підписати й Куба.

    Нагадаємо, американський президент заявив, що Сполучені Штати розпочали переговори з керівництвом Куби. Секретна зброя США. Як оглушили охоронців Мадуро

    В Каспійському морі зазнало аварії іранське судно, що йшло до РФ

    Іранське суховантажне судно Caspian Shiva сіло на мілину в Каспійському морі за сім кілометрів від Махачкалінського торговельного порту. Про це повідомило головне управління МНС по Дагестану.
    Росморречфлот заявив, що судно дістало пробоїну: вода надходить у трюм та машинне відділення, постраждалих і розливу нафтопродуктів немає.
    На допомогу суховантажу відправили два буксири, проте вони не змогли провести рятувальну операцію через шторм.
    На борту перебувають 10 членів екіпажу, вони відкачували воду самостійно. Пізніше судно все ж таки відбуксували в порт Махачкали.
    Це вже другий інцидент із іранським суховантажем у Каспійському морі з початку місяця: 14 січня під час прямування маршрутом, який використовується для постачання зброї з Ірану до Росії, зазнало аварії судно під назвою Rona. Екіпаж із 14 осіб врятували берегові служби Туркменістану. 116-метрове суховантажне судно Caspian Shiva (IMO 8721428) ходить під прапором Ірану з 2024 року. Раніше він мало назву Absheron і Vostok.
    За даними моніторингових сервісів, це судно, як і Rona, неодноразово заходило до порту Астрахані з іранського порту Анзелі.
    Між цими точками пролягає основний канал постачання зброї з Ірану в Росію, зазначає CNN. За даними The Wall Street Journal, цим маршрутом Москва одержує сотні тисяч артилерійських снарядів та інших боєприпасів.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що Іран звернувся до РФ за допомогою в розробці ядерної зброї.
    Іран продав Росії ракет на $2,7 млрд – ЗМІ

    ЄС та Індія уклали історичну угоду про вільну торгівлю

    Європейський Союз і Індія остаточно узгодили договір про вільну торгівлю, який охопить 25% світового ВВП та майже третину світової торгівлі. Про це повідомила пресслужба ЄС у вівторок, 27 січня. ЄС та Індія щорічно торгують товарами та послугами на суму понад 180 мільярдів євро, забезпечуючи близько 800 000 робочих місць у ЄС. Очікується, що ця угода подвоїть експорт товарів з ЄС до Індії до 2032 року за рахунок скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, які експортуються з ЄС до Індії. Загалом зниження тарифів дозволить заощадити близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейську продукцію. “Сьогодні ЄС та Індія творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі з населенням 2 мільярди людей, і обидві сторони отримають економічну вигоду. Ми дали світові зрозуміти, що співпраця, заснована на правилах, як і раніше, приносить відмінні результати”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Свою чергою прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що люди у всьому світі називають цю угоду “матір’ю всіх угод”. “Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 млрд людей в Індії та мільйонів людей у ​​Європі”, – сказав він.
    В ЄС зазначили, що від договору насамперед отримають вигоду сільське господарство, автомобілебудування та сфера послуг. Так, мита на автомобілі з ЄС поступово знижуватимуться зі 110% до 10%, а на автозапчастини вони будуть повністю скасовані через п’ять-десять років. Тарифи від 44% на техніку, 22% на хімічні речовини та 11% на фармацевтичні препарати також будуть переважно скасовані. Мита на вина з Євросоюзу знизяться зі 150% до 75%, тарифи на оливкову олію – з 45% до 0%. Також повністю скасують індійські мита на перероблені продукти, такі як макарони та шоколад. Угода також надасть компаніям із ЄС привілейований доступ до індійського ринку послуг, в т.ч. ключових секторів, таких як фінансові послуги та морський транспорт.

    Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п’яти до шести місяців.

    Роботу над угодою ЄС та Індія розпочали у 2007 році. Переговори неодноразово заходили в глухий кут і припинилися в 2013 році. У 2022 році дискусія відновилася.