Після відмови США схвалити продаж зарубіжних підприємств Лукойлу нафтотрейдеру Gunvor компанія постала перед загрозою втрати як міжнародних активів, так і російського бізнесу. В інших країнах влада може забрати її НПЗ, АЗС та родовища, щоб забезпечити їхню роботу, а в Росії око на Лукойл уже давно поклав давній соратник Володимира Путіна, голова Роснєфті Ігор Сєчін.Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що без міжнародного підрозділу, який Лукойл активно розвивав протягом двох десятиліть і перетворив на ефективний, прибутковий бізнес, його перспективи на російському ринку, де домінує Роснефть, є вкрай обмеженими.
“Усередині країни все віддається Роснєфті та Газпром нєфті, а закордонний ринок для Лукойлу тепер закритий. У Лукойла немає майбутнього у бізнесі. Компанії підрізали крила”, – заявив опозиційний політик Володимир Мілов, який на початку 2000-х років був заступником міністра енергетики:
Як повідомляється, іноземні гравці після провалу угоди з Gunvor можуть запропонувати викупити деякі активи Лукойлу, які в сукупності оцінюються в 14 млрд євро. Але його власники “вже готуються до того, що їхні активи можуть просто відібрати” влада тих країн, де вони знаходяться, сказав інсайдер газеті на російському нафтовому ринку. На ньому також активно циркулюють чутки про те, що державна Роснефть може нарешті отримати контроль над найбільшою приватною нафтовою компанією Росії, завершивши таким чином переклад основної частини нафтової галузі в державні руки, що відбувся за Путіна.
За словами представників російського енергетичного сектора, Путін неодноразово блокував спроби Сечіна захопити конкурента; але деякі з них вважають, що зараз глава Роснефти може піти на рішучий штурм.
“Сєчін ніколи не відмовлявся від ідеї поглинання Лукойлу. Кожні кілька місяців він ходить нагору з новою пропозицією. Але поки що безрезультатно”, – зазначив один із колишніх співробітників держкомпанії.
Як заявляють аналітики Альфа-банку. Хоча деякі закордонні активи (міноритарні частки) Лукойлу не потрапили під санкції США та Великобританії, загалом “на іноземні активи групи припадає понад 6,5% нафтовидобутку і майже половина газу, що добувається їй”. Потенційний негативний ефект від продажу іноземних видобувних активів оцінили в 15-17% в об’ємному вираженні. Втрата іноземних НПЗ позбавить Лукойл близько 25% сукупного обсягу нафтопереробки. В результаті EBITDA (прибуток до сплати відсотків, податків, амортизаційних відрахувань) групи може впасти на 16-20%.
Як відомо, Лукойл бере участь у видобувних проектах в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті та ОАЕ, а також у Латинській Америці, Західній та Центральній Африці. Групі належать НПЗ у Болгарії, Румунії, Нідерландах, мережі АЗС у країнах Євросоюзу, Туреччини та США, авіазаправний комплекс у Молдові, а також нафтотрейдингова компанія Litasco.
Зазначається, що Лукойл може не отримати гроші за деякі свої активи. В Іраку, де він освоює одне з найбільших у світі нафтових родовищ Західна Курна-2, маючи частку в 75%, Лукойл оголосив форс-мажор після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою.
Як пише Reuters, влада Болгарії, де компанія володіє єдиним у країні та найбільшим на Балканах НПЗ, вже схвалила закон, що дозволяє їм з міркувань національної безпеки взяти завод під контроль та призначити тимчасового керуючого. Уряд Румунії повідомив, що ретельно перевірятиме будь-які пропозиції щодо продажу активів, щоб забезпечити дотримання норм ЄС та енергетичну безпеку. Однак, на відміну від прибуткового та сучасного болгарського НПЗ, румунський набагато менш ефективний і вимагає значних інвестицій, тому на нього може не знайтися покупець,
Міністр енергетики Румунії Богдан Іван заявив у вівторок, що уряд має «взяти під контроль» місцеві активи Лукойлу, включаючи НПЗ та мережу АЗС, “щоб захистити робочі місця 5000 співробітників та забезпечити стабільність та безпеку національної енергетичної системи”.
У Молдові Лукойл володіє єдиним авіазаправним комплексом та паливним сховищем в аеропорту Кишинева. Влада запросила у США тимчасове звільнення від санкцій і запропонувала викупити активи компанії.
Згідно з розрахунками FT на підставі звітності Лукойлу, мінімальна вартість активів закордонних підрозділів, де компанія володіє контрольними пакетами акцій, становить 14 млрд євро (міноритарні частки ще на 6 млрд євро не підпадають під обмежувальні заходи США). Потенційна втрата цих активів стане найбільшою для якоїсь російської компанії, яка потрапила під західні санкції внаслідок війни, яку Путін розв’язав в Україні.
Позначка: Санкції
Україна приєдналася до санкцій ЄС проти лідерів Придністров’я
Україна разом з вісьмома європейськими країнами підтримала рішення ЄС продовжити санкції проти керівництва невизнаного Придністров’я до жовтня 2026 року. Європейський Союз вирішив продовжити обмежувальні заходи проти керівництва Придністровського регіону Республіки Молдова до 31 жовтня 2026 року. Крім України, до цього рішення приєдналися ще вісім країн. Новина також зазначає, що Молдова хоче вирішити питання Придністров’я мирним шляхом і відмовляється від військових варіантів.
Росію чекає обвальне падіння видобутку нафти та експорту газу – МЕА
За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, видобуток нафти і газового конденсату в Росії зменшиться до 2035 року на 1 мільйон барелів на добу порівняно з 2024 роком. Це станеться через санкції, падіння рентабельності та інвестицій, а також затримки великих проектів. Прогнозується, що виробництво рідких вуглеводнів у Росії зменшиться до 10,57 млн барелів на добу цього року та до 10,66 млн барелів на добу у 2026 році. Важливе місце у виробництві рідких вуглеводнів у Росії займає нафта. Прогнозується, що експорт нафти і газопродуктів з Росії до 2035 року значно скоротиться. Також передбачається, що частка Росії у міжнародній торгівлі газом може спадти до 10% до 2035 року. Це може призвести до зниження доходів Росії від продажу газу. Також прогнозується, що виробництво зрідженого природного газу в Росії досягне піку близько 2040 року, що менше за плановану мету у російській Енергостратегії-2050. На шляху до досягнення цієї мети стоять перешкоди, такі як санкції та дефіцит танкерів посиленого льодового класу.
Німеччина знайшла спосіб, як розірвати контракт з Газпромом
Німецьке Мінекономіки знайшло юридичні підстави для розірвання договору SEFE з Газпромом про постачання скрапленого природного газу з Росії. SEFE, яка була націоналізована у 2022 році, має старий контракт з Газпромом, за яким німецька компанія зобов’язана платити навіть у разі припинення поставок газу. Мінекономіки вважає, що знайшло форсмажорні підстави для розірвання контракту через план ЄС зі зменшення залежності від російських енергоносіїв та останні санкції проти Росії. Тепер німецьке відомство порадило SEFE закуповувати лише мінімальну кількість російського газу, яка є юридично необхідною.
Бразилія скорочує залежність від російського дизелю – ЗМІ
Бразилія почала зменшувати свою залежність від російського дизельного пального через санкції, які ввела проти Росії Захід. Хоча Бразилія сама є великим виробником нафти, вона імпортує третину дизпалива через відсутність потужностей для його переробки. Росія запропонувала знижки на дизпаливо, і Бразилія скористалася цією можливістю, що призвело до того, що у 2023 році Росія стала найбільшим постачальником дизпалива в Бразилії, випередивши США. Проте після санкцій США проти російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл, Бразилія виявила занепокоєння щодо можливих наслідків для своєї економіки. Однак через збільшення внутрішнього попиту в Росії та зупинки деяких нафтопереробних заводів через атаки українських дронів, російська доля на ринку дизпалива в Бразилії впала з 60% у першому півріччі до 17% в жовтні.
Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ
Більшість індійських нафтопереробних заводів припинили закупівлю нафти з Росії через антиросійські санкції та почали вести торгівельні переговори з США. П’ять компаній відмовилися від російської нафти на грудень, оскільки західні санкції стосувалися Роснефті та Лукойлу. Індія зобов’язалася купувати більше нафти зі США, але лише дві компанії планують придбати російську нафту в грудні. Топ-менеджери індійських НПЗ також провели переговори з представниками Saudi Aramco та Abu Dhabi National Oil з метою забезпечення нафтових потреб.
Іспанський сервіс адмінпослуг розриває договори з росіянами – ЗМІ
Популярний сервіс Xolo в Іспанії та інших країнах Європи припиняє обслуговування клієнтів російського походження без попередження та пояснень. Користувачі, які проживають в Іспанії, скаржаться на те, що їхні договори з Xolo розриваються, хоча вони дотримуються місцевих законів та не мають зв’язків з Росією. Є припущення, що така політика компанії може бути пов’язана зі санкціями ЄС та США, які обмежують обслуговування клієнтів з російським походженням.
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, нехтуючи введеними санкціями з боку Євросоюзу. Один з танкерів, Zircone, що базується в Латвії та зареєстрований під прапором Кіпру, прибув до Ризького порту для заправки суден. Більшість клієнтів Zircone – судна з російського “тіньового флоту”. Під час інспекції виявлено вісім порушень у сфері безпеки. Компанії, які обслуговують ці судна, уникають санкцій ЄС та США, оскільки для операцій з бункерування їм надано винятковий статус. Після вторгнення Росії в Україну компанія-власник одного з суден змінила назву та адресу, продовжуючи діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
Путін і Кім побудують перший автомобільний міст між Росією та КНДР – ЗМІ
Росія та Північна Корея будують перший автомобільний міст, який має з’єднати їхні кордони. Російські ЗМІ повідомляють, що міст буде майже п’ять кілометрів у довжину і перетнеться над річкою Туманною. Будівництво мосту вже розпочато на обох сторонах кордону і швидко просувається. Також поруч з мостом будують склади, митницю, автосервіс та інші будівлі, можливо, для торгівлі товарами. Експерти вважають, що це будівництво є важливим знаком росту торгівлі між двома країнами, особливо під час конфлікту Росії з Україною.
Ірак заблокував усі платежі за нафту Лукойлу – ЗМІ
Російська компанія Лукойл повідомила про форс-мажор на іракському нафтовому родовищі Західна Курна-2 через санкції від США та Великої Британії. Це означає, що умови для нормальної роботи нафтового родовища ускладнені, і якщо причини форс-мажору не будуть усунені протягом шести місяців, Лукойл може припинити виробництво та вийти з проєкту. Іракська державна нафтова компанія вже скасувала відвантаження сирої нафти з родовища, що може призвести до подальших проблем для Лукойлу.