Позначка: Росія

В окупованому Криму зник бензин А-95

У тимчасово окупованому Криму на автозаправках уже кілька днів відсутній бензин найпопулярнішої серед місцевих автомобілістів марки А-95. На деяких АЗС його відпускають, проте, лише за талонами. Про це Крим.Реалії повідомив активіст міжнародної кампанії #LiberateCrimea із Сімферополя на умовах анонімності.

“Ситуація з бензином у Криму знову почала нагадувати паливну кризу минулої осені, коли дефіцит тривав тривалий час, а ціни піднімалися ледь не щодня. У середині цього тижня окупаційна влада Криму заявляла, що нестача бензину пов’язана з перебоями в постачанні через переправу через негоду. Потім повідомили, що постачання налагоджені, але бензину А-95 як не було, так і немає. Чому так відбувається – чіткої відповіді від окупаційної влади немає. Ймовірно, паливні компанії самі пригальмували продаж цієї популярної марки в розрахунку на швидке підвищення цін на бензин через світову паливну кризу”, – розповів активіст.

Окрім того, за його словами, якість бензину А-95 за минулі місяці суттєво погіршилася.

“Кримські автомобілісти помічають, що особливої різниці між А-95 і А-92 уже немає. Самі заправники, посміхаючись, підтверджують, що “все з однієї цистерни”. До того ж ціни на бензин у самому Криму відрізняються: наприклад, у Севастополі вони стали вищими, ніж у Сімферополі. На Кримському півострові дедалі більше хаосу в усьому, і передусім помітно, що окупаційна влада втрачає контроль над ситуацією”, – додав активіст.

Кримські інформаційні ресурси підтверджують наявність проблеми.

Нагадаємо, у грудні на автозаправках тимчасово окупованого Криму знову зафіксували дефіцит бензину та дизельного пального, зокрема АІ-95, який у низці міст відпускали лише за талонами.
З нестачею бензину зіткнулися 57 регіонів Росії – ЗМІ

Російський рубль упав до мінімуму за 11 тижнів

Російський рубль продовжив дешевшати у п’ятницю, демонструючи найгіршу тижневу динаміку від початку року. Ключовим фактором тиску стало припинення Мінфіном РФ продажу китайської валюти в межах бюджетного правила, а також очікування подальшого перегляду самого правила на користь поліпшення бюджетних показників, але водночас – на шкоду російській валюті. Про це пише TMT.

Проти рубля також грають нинішні настрої інвесторів, котрі віддають перевагу безпечним активам через високу невизначеність довкола нинішнього конфлікту на Близькому Сході. Сьогодні до цього може додаватися і локальне зниження ризиків перед вихідними.

На початку п’ятничних торгів на Московській біржі рубль подешевшав щодо юаня до 11-тижневого мінімуму – 11,49.

Пара долар/рубль на цей час котирувалася на форексі на рівні 79,20, свідчать дані LSEG, і рубль дешевшав на дві третини відсотка. Раніше курс рубля падав до позначки 79,35 за долар – найгіршого рівня для російської валюти майже за два місяці.

Біржова пара долар/рубль із розрахунками “завтра” (без постачання валюти США) також перебувала поблизу позначки 79,20, і російська валюта втрачала тут 0,4%.

Пара євро/рубль котирувалася на рівні 91,96, і рубль втрачав 0,7%.

Від сьогодні російський Центробанк щодня продає на Московській біржі китайську валюту лише на 4,6 мільярда рублів проти попереднього обсягу у 16,5 мільярда рублів на день.

Це пов’язано з тим, що Мінфін РФ у березні не проводитиме продаж валюти в межах бюджетного правила через заплановане коригування ціни відсікання на нафту у цьому правилі.

Міністр фінансів РФ Антон Силуанов минулого тижня анонсував можливість посилення бюджетного правила, котре обмежує витрати казни, щоб запобігти вичерпанню Фонду національного добробуту через падіння нафтогазових доходів.

Від сильнішого послаблення російську валюту нині стримує фактор високих цін на нафту і газ.

Ціни на нафту різко зросли минулими днями, оскільки американсько-ізраїльська військова кампанія проти Ірану та відповідні дії Ісламської Республіки створюють ризик тривалих перебоїв у постачанні сировини з Близького Сходу.

У перспективі Росія може отримати вигоду у вигляді зростання валютної виручки від експорту та збільшення нафтогазових доходів бюджету, якщо високі ціни на нафту збережуться тривалий час і/або якщо дефіцит близькосхідної нафти компенсуватиметься збільшенням постачань російської.

Нагадаємо, Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Економіка РФ на межі прірви Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені

Путін кинувся помагати Орбану втримати владу – ЗМІ

Російський диктатор Володимир Путін доручив групі політичних технологів та військовій розвідці РФ втрутитися у парламентські вибори в Угорщині у квітні, щоб забезпечити перемогу чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана, з’ясували журналісти-розслідувачі спільно з європейськими службами безпеки. Про це свідчить розслідування місцевого журналістського проєкту VSquare.
Путін доручив “займатися” Угорщиною першому заступнику глави своєї адміністрації Сергію Кирієнку. Останній підтримує зв’язки з деякими організаторами виборчої кампанії партії Орбана “Фідес”, пише ЗМІ.
Кирієнко стоїть за кампанією російського втручання в президентські вибори в Молдові 2024 року, коли Росія залучила мережі купівлі голосів, троль-ферми та місцевих активістів, щоб налаштувати громадську думку проти прозахідної президентки Маї Санду, нагадали журналісти.
Подібну операцію він разом з керівником Головного управління стратегічного партнерства та співробітництва Вадимом Тітовим готує і в Угорщині.
Росія планує розмістити російських експертів з маніпулювання соціальними медіа в посольстві РФ в Будапешті. Троє людей уже одержали службові та дипломатичні паспорти, що забезпечує їм певну недоторканність.
Журналісти акцентують, що антиукраїнські наративи прем’єра Угорщини Віктора Орбана тільки підсилюють прикриття для російських дезінформаційних операцій, зазначають журналісти.
Раніше Віктор Орбан заявив, що силою змусить Україну відновити транзит нафти трубопроводом Дружба.
Зеленський натякнув, що ЗСУ можуть зайнятися Орбаном

Путін раптово зник на тлі конфлікту в Ірані – ЗМІ

Кремль публікує старі фото з кабінету російського диктатора Володимира Путіна, поки союзник Росії на Близькому Сході – Іран – опинився під атакою США та Ізраїлю. Про це йдеться у розслідуванні проєкту Система.
Путін зник з публічного простору на тлі атаки на Іран. На це вказує деталь інтер’єру кремлівського кабінету – кімнатна рослина аглаонема, яку видно на офіційних кадрах, пише медіа.
Кремль повідомляв, що 2–3 березня Путін проводив зустрічі з російськими чиновниками, зокрема з губернатором Амурської області та керівником федерального казначейства. Державні телеканали також повідомляли, що ці події відбулися “сьогодні”.
Однак журналісти встановили, що відео могли бути записані значно раніше. Головним доказом стала рослина аглаонема, розташована позаду робочого столу правителя.
За спостереженнями розслідувачів, восени та на початку лютого рослина стала густішою, а частина її листя пожовкла. Водночас на кадрах, які Кремль видавав за нові після 9 лютого, рослина виглядає так, ніби її стан повернувся до попереднього – листя знову зелене.
Після того як “Система” опублікувала попередній звіт про те, що Путін не з’являвся на камеру протягом 11 днів, у Кремлі змінили рослини в кабінеті.
На відео зустрічі від 25 лютого з диригентом Валерієм Гергієвим, яке оприлюднила адміністрація президента, вже видно інші рослини.
Втім, на кадрах нібито від 2–3 березня стара аглаонема знову з’явилася у кадрі, що, за словами журналістів, може свідчити про використання старих записів.
За офіційними повідомленнями Кремля, 2 березня Путін проводив телефонні розмови з кількома лідерами Близького Сходу, зокрема з кронпринцом Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом, а 3 березня – з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
Публікація відео із внутрішніми нарадами могла бути спробою показати російській аудиторії, що глава Кремля зосереджений на внутрішніх питаннях і ситуація навколо Ірану не є для Москви критичною.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що операція США та Ізраїлю в Ірані може слугувати “непоганим сигналом” для глави Кремля Володимира Путіна як нагадування про те, чим закінчується диктатура.
Путін не отримає подарунків – Зеленський

В РФ поскаржилися на атаки дронів: найбільше їх було в Криму

Російська ППО в ніч на 6 березня буцімто уразила 83 “українських безпілотники”. Значну частину – 56 – над окупованим Кримом. Про це заявило міноборони РФ у соцмережах.
“Протягом минулої ночі черговими засобами ППО перехоплено та знищено 83 українські безпілотні літальні апарати”, – йдеться в повідомленні.
Відомство заявило, що тільки 56 дронів нібито були уражені над територією окупованого Криму.
По 7 БпЛА було начебто знешкоджено над Воронезькою областю та акваторією Азовського моря, 5 – над Чорним морем. 4 – над Курською областю, 2 – над Краснодарським краєм, по одному – над Астраханською і Бєлгородською областями РФ.
Як ми вже писали, в ніч на 25 лютого дрони атакували хімічний завод ПАТ Дорогобуж. Влада повідомила про 7 загиблих і 10 поранених. А за даними ЗМІ, проводилась евакуція населення з навколишніх населених пунктів.
Згодом стало відомо, що у зоні вибуху опинилися установки з виробництва аміачної селітри. Вибухова хвиля повністю зруйнувала одну з естакад і пошкодила частину сусідніх виробничих установок, стверджували осінтери.
Дрони атакували завод Уралхім в Росії

Фінляндія готова зняти табу на ядерну зброю – ЗМІ

Фінляндія має намір скасувати багаторічну заборону на розміщення ядерної зброї на своїй території. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву фінської влади.

Як зазначає агентство, законодавчі зміни стосуються закону про ядерну енергетику, ухваленого ще у 1987 році. Він забороняє імпорт, виробництво, зберігання та використання ядерних вибухових речовин.

Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен зазначив, що запропонована реформа є необхідним кроком для інтеграції країни в оборонну структуру НАТО.

“Ця поправка необхідна для того, щоб Фінляндія могла здійснювати військову оборону як частина альянсу та повною мірою скористатися перевагами стримування та колективної оборони НАТО”, — сказав він.

Як зауважує The Straits Times, цей крок ставить Фінляндію на один рівень із її сусідами – Швецією, Норвегією та Данією. Хоча ці країни не розміщують ядерну зброю в мирний час, вони не мають законодавчих обмежень на її застосування у разі війни. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон минулого тижня також припустив можливість перегляду позиції Стокгольма в разі кардинальних змін у ситуації.

Рішення Гельсінкі значною мірою було зумовлене повномасштабною агресією Росії проти України, а також спільними ініціативами Франції та Німеччини щодо зміцнення ядерного стримування в Європі. З огляду на те, що Фінляндія має з Росією спільний кордон протяжністю 1340 км і вже надала США доступ до 15 своїх військових об’єктів, дозвіл на розгортання ядерних засобів, приміром, винищувачів Rafale із ядерними зарядами, стане дієвим сигналом Москві.

Пропозиція має пройти розгляд у парламенті країни. Однак правляча коаліція володіє більшістю, що збільшує шанси на ухвалення змін.

Тим часом Росія продовжує посилювати стратегічну присутність в Арктиці й розбудовує військові об’єкти вздовж кордону з Фінляндією.

Раніше повідомлялося, що Фінляндія укріплює будівлі лікарень, щоб убезпечити від можливих атак. З цією метою у додатковому бюджеті Фінляндії на благоустрій округів виділяють близько 100 мільйонів євро.

Німеччина та Франція створили координаційну групу з питань ядерної зброї

Росстат заявив про максимальну нерівність у РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

Росстат доповів про максимальний рівень нерівності в РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

У РФ засудили екс-главу азербайджанської діаспори та ще 6 азербайджанців

У Росії екс-главу азербайджанської діаспори та ще шістьох уродженців Азербайджану засудили до позбавлення волі від 10 до 22 років у справі про вбивства на замовлення .Про це повідомило одне з росЗМІ з посиланням на кореспондента в залі Кіровського суду.
Зазначається, що колишнього главу азербайджанської діаспори Шахіна Шихлінського засуджено до 22 років колонії суворого режиму, Акіфа Сафарова – до 21 року, Аяза Сафарова – до 20 років, Камала Сафарова – до 14 років, Шуджаяддіна Раджаба – до 14 років, Мазахіра Сафарова до 13 років, Бакіра Сафарова – до 10 років.
Справа розглядалася у закритому режимі за участю присяжних. Суд визнав Шахіна Шихлінскі, а також Бакіра, Камала та Мазахіра Сафарових винними у вбивстві організованою групою, а решту – у замаху на вбивство.
Як відомо, влітку 2025 року після жорсткого затримання уродженців Азербайджану в Єкатеринбурзі, внаслідок якого, за твердженням азербайджанської сторони, загинули брати Зіяддін та Гусейн Сафарови, загострилися відносини між Москвою та Баку. Всім затриманим звинуватили в організації замовних вбивств у 2001, 2010 та 2011 роках.
Як повідомлялося, брати Сафарови загинули після масового затримання азербайджанців торік у Єкатеринбурзі. Російські силовики, ймовірно, поглумилися з азербайджанців, яких закатували до смерті під час рейду. За даними ЗМІ, Зіяддіну та Гусейну Сафаровим відрізали геніталії.

У РФ затримали за корупцію найближчого соратника Шойгу

У Росії силовики затримали Руслана Цаликова – колишнього першого заступника міністра оборони, якого називали “генералом піар-служби” Сергія Шойгу під час того, що був головою Міноборони. Про це пвідомили росЗМІ з посиланням на слідчий комітет РФ.
Зазначається, що проти Цалікова порушено кримінальну справу про створення злочинної спільноти, легалізацію викраденого та хабарництво. Йому інкримінують 12 епізодів розтрати і відмивання грошей, а також два епізоди отримання хабара.
За даними СК, зловмисники “робили розкрадання бюджетних коштів” з 2017 по 2024 рік, коли сам Цаликов працював у Міноборони. Справу на 69-річного Цалікова порушили на основі матеріалів, зібраних ФСБ, слідчим департаментом та ГУЕБіПК МВС Росії. Незабаром обвинуваченому оберуть запобіжний захід. Йому загрожує до 20 років позбавлення волі.
Як відомо, з 1994 року Цаликов працював під керівництвом Шойгу в МНС, обіймаючи посади від голови управління до першого заступника міністра (2007 року). У 2012 році він став віце-губернатором Московської області за призначенням свого покровителя головою регіону. А одразу після того, як у 2012 році Шойгу став керівником Міноборони, Цаликов перейшов у відомство в ранзі його заступника та курирував у міністерстві департаменти інформації та фінансового контролю.
З 2015 до 2024 року Цаликов обіймав ключову посаду першого заступника міністра. “Проект” називав Цаликова “генералом піар-служби” Шойгу, який створює голові Міноборони сприятливий імідж у ЗМІ. У прокремлівських виданнях він поставав як “права рука” Шойгу.
За даними силових служб, Цаликов тричі давав свідчення у першій кримінальній справі іншого обвинуваченого в корупції екс-зама Шойгу Тимура Іванова і був допитаний у суді з боку звинувачення.
Цаликов був звільнений з посади у 2024 році через місяць після відставки самого Шойгу. Після цього його хотіли призначити сенатором від Тиви, рідного регіону його патрона, але цей хід не вдався. Цаліков втратив статус основного кандидата до Ради федерації через “зовнішні чинники”. При цьому він зараз є депутатом Верховного Хуралу Тиви від “Єдиної Росії”.
Як відомо, Цаликов став уже четвертим екс-заступником Шойгу, який потрапив під кримінальне переслідування з 2024 року. У 2022 році команда Олексія Навального виявила у сім’ї колишнього заступника Шойгу майно майже на 5 млрд. рублів.