Компанія SEPS, словацький системний оператор надіслав НЕК Укренерго офіційного листа про одностороннє припинення Договору про взаємне надання аварійної допомоги. Остаточне припинення чинності договірних умов відбудеться з травня 2026 року. Про це Укренерго написала в на своєму Telegram-каналі в понеділок, 16 березня.
“Причини, з яких колеги скасовують дію договору, залишилися без пояснення з боку керівництва SEPS. Зі свого боку, НЕК Укренерго ніколи не допускала жодних порушень договірних умов із SEPS, діючи в дусі добросусідства та поваги до норм європейського законодавства”, – йдеться в повідомленні. В українській компанії також прокометнували можливий вплив рішення словацького системного оператора на ситуацію в українській енергосистемі.
“Вкотре наголошуємо, що жодних змін для українських споживачів не відбудеться. Аварійна допомога зі Словаччини залучалась НЕК Укренерго досить рідко і в дуже обмежених обсягах. Останній такий випадок був зафіксований ще у січні цього року”, – пояснили в Укренерго. Там також додали, що припинення дії Договору про взаємне надання аварійної допомоги ніяк не впливає на комерційний обмін.
“Імпорт електроенергії зі Словаччини до України здійснювався і здійснюється без жодних обмежень, відповідно до результатів добових і довгострокових аукціонів з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів”, – резюмується в повідомленні.
Позначка: Політика
В МЗС відповіли на звинувачення Угорщини в “зірванні” консультацій
Україна не мала жодних домовленостей про тристоронні консультації з Угорщиною та Словаччиною стосовно нафтопроводу Дружба. Будапешт намагається приписати Києву “відмову” від зустрічі, яку угорська сторона сама ж і вигадала. Про це у відповідь на запитання журналістів заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.
“Неможливо відмовитися від того, що не планувалося. І тим більш від того, що намагаються навʼязати в останню мить як “фактичну домовленість”, – зазначив посадовець.
За його словами, такі дії Будапешта стали “типовим угорським почерком: самі щось нафантазували, самі нас звинуватили”.
Речник МЗС нагадав, що в суботу, 14 березня, в Нафтогазі відбувся детальний брифінг для дипломатичного корпусу, де серед представників 31 країни був і посол Угорщини.
Там укотре поінформували про стан Дружби всіх партнерів, зокрема й угорців, наголосив Тихий.
ЄС обговорює варіанти стримування цін на енергоносії
Міністри країн Євросоюзу в понеділок обговорюють, як зупинити стрімке зростання цін на енергоносії. Водночас, за словами обізнаних посадовців блоку, Єврокомісія розробляє надзвичайні заходи для захисту споживачів від подорожчання енергії та може скористатися майбутнім переглядом правил європейського ринку вуглецю для збільшення квот на викиди CO₂. Про це повідомляє Reuters 16 березня.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн 11 березня повідомила, що Брюссель також розглядає можливість обмеження цін на газ.
“Існують структурні причини, через які ціни на енергоносії в Європі високі”, – зазначила Йоанна Пандера з Forum Energii, додавши, що ціни суттєво відрізняються у різних країнах ЄС через відмінності в енергетичному балансі та податковій політиці.
Оптові ціни на газ в Європі зросли більш ніж на 50% від початку війни в Ірані.
Один із дипломатів ЄС зазначив, що частина урядів очікує від Брюсселя зосередження зусиль на національних податкових пільгах або внутрішніх субсидіях.
Проте опора на національні субсидії може поглибити нерівність між країнами-членами ЄС.
“Не всі можуть дозволити собі державну допомогу – у цьому і полягає проблема. Це зручно для тих, у кого глибокі кишені”, – пояснив високопоставлений дипломат ЄС.
За даними аналітичного центру Bruegel, із понад 500 млрд євро ($571 млрд), витрачених урядами ЄС на заходи підтримки під час енергетичної кризи 2022 року, 158 млрд євро припало на частку Німеччини – найбільшої економіки Європи.
Фон дер Ляєн цього тижня направить главам держав ЄС перелік варіантів надзвичайних заходів напередодні саміту Євросоюзу, котрий відбудеться у четвер.
Нагадаємо, ціна на газ у Європі впала на 16% після відкриття торгів зранку у вівторок – до 567 доларів за 1 тис. кубометрів. Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне
У Казахстані понад 87% громадян підтримали нову Конституцію на референдумі
У Казахстані 87,15% населення підтримало винесений на референдум проєкт нової Конституції. Про це 16 березня повідомила Центральна комісія референдуму під час брифінгу в Астані, передає Радио Аззатик.
За даними комісії, 9,83%, або 898 099 виборців, висловилися проти оновлення Основного закону. Понад 146 тис. бюлетенів визнали недійсними.
Явка становила 73,1%. Для визнання референдуму дійсним необхідна участь щонайменше 50% виборців.
Під час референдуму казахстанці мали відповісти на єдине питання: “Чи ухвалюєте ви нову Конституцію Республіки Казахстан, проєкт якої опубліковано у засобах масової інформації 12 лютого 2026 року?”.
Як відомо, проєкт Конституції був розроблений за ініціативою президента Касим-Жомарта Токаєва та за його участі. Він, серед іншого, передбачає перехід від двопалатного парламенту до однопалатного, створення консультативного органу з правом законодавчої ініціативи – Халик Кенесі (Народна рада), та запровадження посади віцепрезидента, призначати якого буде президент.
Востаннє значні зміни до Основного закону вносилися на референдумі 2022 року після подій Кривавого січня. Восени 2025 року Токаєв запропонував конституційну реформу.
Лукашенко назвав умову для “застосування Орєшніка”
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко назвав підстави для можливого застосування розміщеного в республіці російського оперативно-тактичного комплексу малої дальності Орєшніком. Про це повідомляє місцеве пропагандистське інформагентство БелТА.
“Я не кажу, що ми завтра бахнемо цим Орєшніком по Вільнюсу, Варшаві чи по Києву. Хай Господь милує! Це не наше завдання. Нам треба захистити свою країну. А щоб не бахнув Орєшнік, ви до нас не лізьте. Ні з України, ні з Польщі, ні з Литви, ні з Латвії. Нумо по-людськи розв’язувати питання”, – переконує глава правлячого режиму Білорусі.
Проте Лукашенко запевнив, що він не має наміру “спати”, коли є загроза для білоруських об’єктів.
“Ви що, думаєте, якщо вони законною метою вважатимуть об’єкти на території Білорусі, я спатиму і спостерігатиму? 70 км можу, 200 км. У нас є чим дістати. Тому я б їм радив не плескати язиком і не бовкати”, – пригрозив самопроголошений голова Білорусі.
Він також додав, що Орєшнік – це мобільна зброя.
“Десяток хибних цілей. Тобто вийде на маршрут 10 машин. Зверху подивилися – десять Орєшніків. А він буде один. Тому на будь-яку отруту протиотруту завжди знайдеться”, – спробував пояснити свою думку Лукашенко.
Орбан знайшов кандидата-тезка Мадяра, щоб заплутати виборців – ЗМІ
Участь на парламентських виборах в Угорщині візьме незалежний кандидат Петер Мадяр – тезко лідера опозиційної партії Тиса. Він пов’язаний з прем’єр-міністром Віктором Орбаном та його політичною силою Фідес. Про це йдеться в журналістському розслідуванні угорського видання 444.
Журналісти на тому тижні помітили, що в списку кандидатів з’явилося ще одне ім’я: так званий “незалежний” кандидат, який зареєструвався в окремому виборчому окрузі №2 області Ваш, Петер Мадяр.
Проте кандидат, як з’ясував ЗМІ, взагалі не проводить передвиборчу кампанію, відхиляє журналістські запити та підозрюється у зв’язках з партією Фідес” Орбана. Нариклад, є фото цього чоловіка з нинішнім прем’єром та його оточенням, зокрема головою МЗС країни Петером Сійярто.
Журналісти підозрюють спеціальну політичну технологію, що має заплутати виборців, які хотіли проголосувати за Петера Мадяра, лідера опозиційної Тиси.
“Кандидат-спойлер у російському стилі, покликаний ввести виборців в оману”, – написав журналіст-розслідувач Саболч Паньї.
🇷🇺🇭🇺 Meet Hungarian politician Péter Magyar – same name as the opposition leader, tons of photos with Viktor Orbán and his cabinet members, running as an "independent" in a West Hungarian constituency.A Russia-style spoiler candidate, designed to deceive voters. via @444hu pic.twitter.com/ydByxpOQk2— Szabolcs Panyi (@panyiszabolcs) March 12, 2026
В уряді анонсували важливий крок ЄС щодо вступу України
Європейський Союз 17 березня надасть Україні перелік бенчмарків (критеріїв вступу) за останніми трьома з шести переговорних кластерів. Вони будуть передані на додачу до бенчмарків за трьома іншими кластерами, переданими раніше. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка на заході Діалоги з NV, присвяченому євроінтеграції.
“17 березня нам передадуть ці бенчмарки. Далі все залежить повністю від нас – виконати ці вимоги, вони не є надзвичайними”, – повідомив чиновник.
За його словами, мова про третій (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання), четвертий (зелений порядок денний і сталий зв’язок) та п’ятий (ресурси, сільське господарство та згуртованість) кластери.
ЄС передав Україні раніше бенчмарки за трьома іншими кластерами: першим (основи вступу до ЄС, Fundamentals), другим (внутрішній ринок) та шостим (зовнішні відносини).
Качка сказав, що передача останніх бенчмарків була запланована на 3 березня, але через обстріли Кіпру та проблеми з авіарейсами дата була відкладена на два тижні.
Віце-прем’єр пояснив, що окрім виконання всіх бенчмарків треба ще 6-7 місяців на написання самого договору про умови вступу в Європейський Союз.
“І якщо це робити послідовно, то тоді ми справді виходимо на 2028 рік на підписання договору про умови вступу.
Але якщо цю роботу робити не послідовно, а паралельно, то ми можемо зекономити рік. Ми можемо над ним працювати вже зараз. І така пропозиція від нас до Європейського Союзу”, – пояснив Качка.
За такого паралельного підходу політична амбіція в 2027 році вступити в Європейський Союз може трансформуватися в раціональне рішення, що в 2027 році Україна підпише, принаймні, угоду про умови вступу в ЄС.
Качка додав, що далі вже для завершення вступу необхідно ратифікація в 27 країнах – це близько 100 різних голосувань, які можуть зайняти ще 1,5-2 роки.
“У Франції, наприклад, це або референдум, або три п’ятих від повного складу обох палат парламенту. В Бельгії це штук 7 ратифікацій в кожній землі, в кожній палаті”, – пояснив Качка.
Зеленський спрогнозував зміни в РФ після Путіна
Війна в Україні – справа російського диктатора Володимира Путіна і вона залежить від його особистої волі. Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Politico.
Він також відповів на запитання журналіста про те, чи існуватиме Росія після Путіна, за якої умови ситуація для України може покращитися. За словами глави української держави, кремлівський політик концентрував навколо себе владу протягом десятиліть.
“Звичайно, я думаю, що одній людині важко контролювати таку величезну країну, навіть з досвідом Росії. Але я не знаю, не впевнений, що в короткостроковій перспективі це дійсно так. Я маю на увазі, чи може хтось контролювати все так, як тепер контролює Путін?
Ось чому я думаю, що важко буде знайти іншого Путіна з такими ж навичками і такими ж можливостями”, – заявив він
Проте це не означає, що це буде якась людина з іншим світоглядом, іншими цінностями. В цьому впевненості немає. При владі після Путіна буде сидіти людина подібного плану.
“Але я не впевнений, що він буде настільки сильним, щоб контролювати абсолютно все. Ось чому інша людина буде більше думати про свої внутрішні виклики”, – підкреслив Зеленський.
Зеленський порівняв Орбана з Путіним
Президент України Володимир Зеленський порівняв дії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана з політикою російського диктатора Володимира Путіна. Про це свідчить його заява українського лідера в інтерв’ю Politico.
За його словами, між Путіним і Орбаном є лиш одна відмінність – останній поки що не застосовує безпілотники чи війська проти України, але блокує підтримку.
Орбан від початку повномасштабного вторгнення РФ блокує всі санкції проти Москви, перешкоджає транзиту зброї через Угорщину та військовій допомозі Україні, додав глава української держави.
“Він блокує гроші, блокує зброю, блокує наш шлях до ЄС, наш шлях життя. І також він поширює російські наративи”, – заявив президент.
Зеленський також відповів на уточнювальне запитання, чи є Орбан союзником Путіна.
“Так, звісно. Він стоїть на боці російського лідера. Робить те саме – блокує все для України. Єдине, чого він сьогодні не робить – не атакує наші території ракетами чи дронами і не спрямовує своїх солдатів”, – зауважив президент України.
Він додав, що нині не спілкується з Орбаном, але передав запрошення на зустріч через словацького прем’єра Роберта Фіцо, з яким говорив 27 лютого.
“Я запросив його, і він (Фіцо – ред.) сазав: “Так, нам потрібно призначити дату”, а потім зник, – зазначив Зеленський. Він також зазначив, що зустріч може відбутися у двосторонньому або тристоронньому форматі, але поки конкретних домовленостей немає”, -додав Зеленський.
Українці відповіли, чи готові взяти участь у повоєнних виборах
Значна громадян України – від 66% до 70% – готові взяти участь у перших повоєнних виборах в Україні. Про це свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова.
Більшість респондентів заявили, що планують брати участь у перших повоєнних виборах органів влади різних рівнів.
Утім, ці показники дещо менше, ніж у червні 2024 року, коли таку відповідь давали від 72% до 76% опитаних.
Проте такий показник все одно вважається досить високим, зазначив керівник проєкту Інформаційна оборона Фонду Відкрита політика, колишній міністр молоді і спорту Ігор Жданов.
“По закордону важко сказати, адже лише у Європі наших виборців, напевно, близько 4 млн. Там треба буде створити багато виборчих дільниць, щоб люди могли вільно проголосувати і участь була високою. Очевидно, що не буде виборів на ТОТ, де неможливо забезпечити їхню чесність, демократичність, конкурентність і прозорість”, – пояснив експерт.
Готовність брати участь у виборах зростає з віком та частіше проявляється серед прихильників вступу України до ЄС.
Участь в парламентських виборах готові взяти від 62% респондентів віком 18–29 років, до 72% респондентів віком 60 і більше років, 73% серед них є прихильники вступу до ЄС і 55% – супротивники вступу.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко зазначив, що на повоєнних виборах домінуватимуть дві теми – безпека та відновлення.
При цьому учасники заходу нагадали, що проведення виборів не слід чекати раніше скасування дії воєнного стану згідно з Конституцією. Опитування Центру Разумкова проводилося з 11 по 18 листопада 2025 року серед 2008 респондентів віком від 18 років у 24 регіонах, підконтрольних уряду. Теоретична похибка не перевищує 2,3%.
Дивіться фото: Українці відповіли, чи готові взяти участь у повоєнних виборах
Зауважимо, що думки українців стосовно мінімально необхідних умов для укладання мирної угоди з РФ розділилися. Найбільше – 33,2% респондентів – вважають необхідним звільнення України від російських військ у кордонах 1991 року.