У четвер, 17 липня, Верховна Рада під час пленарного засідання затвердила новий склад Кабінету міністрів, яким очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Загалом за рішенням проголосували 253 народних депутати, 13 депутатів виступили проти, 23 утрималися, а 6 не голосували. Голосування відбулося в “пакетному” форматі, щоб не приймати рішення про кожного кандидата окремо. Новий склад уряду включає таких міністрів, як Михайло Федоров, Олексій Соболєв, Світлана Гринчук, Денис Улютін, Герман Галущенко, Тарас Качка та інші. Також була проведена реорганізація міністерств – деякі відомства були об’єднані, а посаду міністра Кабінету міністрів ліквідували.
Позначка: Парламент
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада призначила Юлію Свириденко на посаду прем’єр-міністра України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Голосування показало підтримку Свириденко з боку різних фракцій, зокрема, Слуга народу, Платформа за життя та мир, За майбутнє, та інші. Таким чином, Юлія Свириденко стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який регулює отримання грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні або померли у російських застінках. Раніше проблемою було те, що судмедексперти встановлювали причину смерті військових, які поверталися з полону, і часто фіксували загибель від хвороб, а не від дій на полі бою. Тепер родини отримають державну допомогу у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також буде призначатися в разі поранень або травм, що призвели до часткової втрати працездатності. Закон також передбачає збільшення видатків на оборону.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до держбюджету з метою фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Згідно з нововведеннями, видатки у цій сфері збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 402 млрд грн підуть на загальний фонд. Це зроблено для забезпечення Збройних Сил додатковою зброєю, боєприпасами та військовим обладнанням. Найбільше коштів отримає Міністерство оборони – 311 млрд грн, МВС – 84 млрд грн, а також інші військові структури. Загалом, запропоновані зміни до держбюджету-2025 становлять 457 млрд грн, які будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, такі як податки та кошти від Національного банку.
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
Верховна Рада України прийняла рішення продовжити воєнний стан та загальну мобілізацію на території країни. Цю новину оголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі в Телеграм у вівторок, 15 липня. За його повідомленням, законопроекти про продовження воєнного стану та мобілізації українських громадян підтримали 320 депутатів, один був проти. Таким чином, дію воєнного стану та мобілізації продовжено на 90 днів, до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада прийняла рішення про підтвердження угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграмі 15 липня. За відповідний законопроєкт №0328 проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту.
-
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
У парламенті Вірменії були схвалені поправки, які дозволяють націоналізувати компанію Електричні мережі Вірменії (ENA), яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг контролювати управління енергетичними компаніями в разі порушень. Також передбачено можливість тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого. Опозиція критикує ці поправки, називаючи їх “державним рекетом”. Спікер парламенту Алена Сімонян зазначив, що за законопроєкт проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Самвел Карапетян був затриманий у червні за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади. Крім того, він підтримував Вірменську Апостольську церкву та критикував владу. ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і входить до групи компаній Ташир, що належить Карапетяну.
-
Уряд Франції пережив черговий вотум недовіри
Спроба оголосити вотум недовіри уряду Франції під керівництвом Франсуа Байру провалилася. У Національній асамблеї не знайшлося необхідної кількості голосів за вотум, який ініціювали соціалісти через невдалі переговори щодо пенсійної реформи. Про це у вівторок, 1 липня, повідомили BFMTV.
Вотум підтримали 189 депутатів при мінімально необхідних 289.
Зазначається, що соціалісти без підтримки Національного об’єднання Марін Ле Пен, не змогли оголосити недовіру уряду. У партії дали зрозуміти, що готові розглядати такий крок не раніше осені, щоб мати важіль тиску на прем’єра під час дебатів стосовно бюджету.
Соціалісти закидали прем’єр-міністру, що він не запропонував парламенту законопроєкт для обговорення питання про підвищення пенсійного віку до 64 років, щодо якого депутати так і не змогли висловитися.
Це вже не перший вотум недовіри уряду Байру, який провалився. Так, 10 лютого провалився вотум, який ініціювали ультраправі. Перед цим Національна асамблея провалила другий вотум недовіри уряду Франції, який використав спецпроцедуру для ухвалення бюджету в обхід депутатів. Так само провалився вотум недовіри за проєкт бюджету на 2025 рік. Попередник Байру на посаді прем’єра Мішель Барньє, який теж застосував спецпроцедуру для ухвалення бюджету, не зміг пережити вотуму недовіри та пішов у відставку, пропрацювавши рекордно короткий термін на посаді глави уряду. -
Іран заборонив гендиректору МАГАТЕ відвідувати свої ядерні обʼєкти
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі більш не матиме доступу до ядерних обʼєктів Ірану. На додачу до цього, Тегеран заборонить встановлювати там камери. Про це заявив речник парламенту країни Хамід Реза Хажі Бабаї, інформує іранське агентство Mehr.
Рішення Ірану пов’язане з “виявленням конфіденційних даних про об’єкти в документах, одержаних від ізраїльського режиму”.
“Нещодавня 12-денна війна є продовженням 47-річної ворожнечі, яку ведуть Сполучені Штати проти іранського народу. Суть цієї ворожнечі полягає не в ракетах чи ядерній програмі, а в народі Ірану”, – додав він.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ