Антикор

Позначка: Парламент

  • Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї

    Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї

    Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.

    Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
    “Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
    Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
    Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні

  • Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри

    Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
    Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
    Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
    У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
    Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
    Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
    На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”.

  • План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву

    План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву

    Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили спільну думку, що не можна приймати жодних планів, які виправдовують російську агресію. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною має вирішальне значення для безпеки Європи на тривалий час. Парламентарі підкреслили, що мир повинен ґрунтуватися на міжнародному праві та повній повазі до територіальної цілісності України. Вони також зазначили, що будь-які дії агресора лише заохочують Росію до нових агресивних кроків. Парламентарі вважають, що питання, що стосуються України, повинні розв’язуватися з її участю, а щодо європейської безпеки – з урахуванням позиції країн Європи. Вони підкреслили, що ніякі претензії Росії на “зони впливу” або “безпекові інтереси” за межами її території не будуть прийняті. У заяві також йшлося про необхідність юридично закріплених гарантій безпеки для України та повного виведення російських військ з окупованих територій. Парламентарі підкреслили, що основні принципи – це незалежність України, її право на вибір союзників та приведення агресора до відповідальності.

  • Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

    Верховна Рада України у середу звільнила міністра енергетики Світлану Гринчук через корупційний скандал у сфері енергетики. За рішенням парламенту, 315 народних депутатів підтримали її відставку. Рішення про звільнення було підписано головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Заступник глави Міненерго Микола Колісник тимчасово виконуватиме обов’язки міністра. Раніше у той же день Верховна Рада також звільнила міністра юстиції Германа Галущенка. НАБУ і САП розкрили масштабну корупційну схему у сфері енергетики, в якій брали участь чиновники та інші особи.

  • Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

    У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси розподілилися між фракціями наступним чином: “Слуга народу” – 200 голосів, “Європейська солідарність” – 21, “Батьківщина” – 17, “Платформа за життя та мир” – 16, “Голос” – 14, “Відновлення України” – 11, “Партія За майбутнє” – 11. Тимчасово обов’язки міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.

  • Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
    Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
    Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
    Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
    Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
    Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
    У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
    Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
    Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
    Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
    Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
    Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
    Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ

  • Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл

    Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.

    Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.

    Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
    Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
    Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

  • Вибори в Нідерландах: партія D66 офіційно стала переможцем

    Вибори в Нідерландах: партія D66 офіційно стала переможцем

    На дострокових парламентських виборах у Нідерландах переможцем стала ліберальна партія D66 під керівництвом Роба Єттена. Їхній результат перевершив ультраправу Партію свободи (PVV) Герта Вілдерса на 29 668 голосів. D66 та PVV здобули по 26 місць у парламенті. Інші партії, які також вибороли значну кількість місць, це Народна партія за свободу і демократію (VVD), GroenLinks-PvdA та Християнсько-демократичний заклик. Голова Виборчої ради підкреслив надійність результатів виборів, хоча визнав, що помилки у підрахунку голосів все ще можливі, але їхнє число значно зменшилося за останні роки.

  • У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три

    У Чехії новий голова Палати представників Томіо Окамура вирішив зняти з будівлі український прапор, що там висів з 2022 року. Це викликало обурення деяких фракцій нижньої палати парламенту, які встановили синьо-жовті прапори на вікнах своїх офісів у знак протесту. Політичні партії ODS, STAN та Piráti відзначили, що вони повернули український прапор до Палати депутатів, висвітливши його на своїх вікнах. Вони вважають дії Окамури образливими та висловлюють підтримку Україні в боротьбі з російською агресією.

  • Парламент Чехії очолить проросійський політик

    Парламент Чехії очолить проросійський політик

    Лідер правої популістської партії Чехії, Свобода і пряма демократія (SPD) Томіо Окамура, був обраний головою нижньої палати парламенту – Палати депутатів Чехії. Його опонент Ян Бартошек з Народної партії отримав меншу кількість голосів. Після цього голосування уряд Петра Фіала має подати заяву про відставку. Окамура відомий своєю проросійською позицією та критикою українців у Чехії. Він виступає за зміни в умовах проживання українців та вимагає зняття українських прапорів з державних будівель.