Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх пленарних засідань. За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій проголосували 266 народних депутатів у четвер, 4 вересня.
Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством Парламентський телеканал Рада.
Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
Як відомо, у березні 2022 року Верховна Рада заборонила прямі трансляції пленарних засідань через питання безпеки.
Втім, 31 липня поточного року транслювалось онлайн засідання Ради щодо відновлення незалежності НАБ і САП.
А в серпні спікер парламенту Руслан Стефанчук анонсував відновлення трансляцій засідань у вересні.
Позначка: Парламент
-
Рада відновила трансляції пленарних засідань
-
Уряд Чехії перед виборами схвалив купівлю танків Leopard 2 на $1,6 млрд
Уряд Чехії схвалив план Міноборони з придбання 44 бойових танків Leopard 2A8 у Німеччини. Про це повідомляє АР.
План Міноборони Чехії передбачає, що країна заплатить за Leopard 2A8 понад 34 мільярди крон (1,6 мільярда доларів), а поставлять їх протягом 2028-2031 років.
Контракт передбачає, що чеська сторона зможе придбати усього до 77 танків Leopard 2A8, що є найновішою та найсучаснішою версією танка Leopard.
Рішення стосовно такої масштабної військової закупівлі уряд Чехії ухвалив за місяць до парламентських виборів, на яких перемогу пророкують опозиційному руху ANO експремʼєра Андрея Бабіша.
Раніше в Празі говорили, що хочуть залучити для покриття контракту кошти з механізму Європейської комісії SAFE. -
Сейм Литви затвердив нового прем’єр-міністра
Сейм Литви затвердив кандидатуру соціал-демократки Інги Ругінене на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляється на сайті литовського парламенту у вівторок, 26 серпня.
Кандидатуру Ругінене, яку висунув президент Гітанас Науседа, схвалили 78 членів Сейму, 35 проголосували “проти”, 14 – утрималися.
Формально Інга Ругінене стане прем’єр-міністром, коли президент видасть указ про призначення прем’єр-міністра і вона складе присягу в Сеймі.
Також Ругінене матиме 15 днів, щоб винести свою програму уряду на голосування в Сеймі. Уряд офіційно розпочне роботу після затвердження парламентом нової програми.
Голосування відбулося піля того, як напередодні у Литві сформували нову коаліцію. До її складу увійшли Соціал-демократична партія (LSDP), партія Зоря Німану (Nemuno aušra) і фракція Союз селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS). -
Рада провалила голосування щодо Безуглої
Верховна Рада не набрала достатньої кількості голосів для відсторонення народної депутатки Марʼяни Безуглої від засідань до кінця сесії. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 21 серпня.
“Парламент провалив видалення Марʼяни Безуглої з засідання до кінця своєї сесії”, — написав парламентарій.
За його даними, за відсторонення Безуглої проголосував тільки 141 депутат. Зокрема, з фракції партії Слуга народу за це рішення проголосували 74 з 230 членів, уточнив Железняк.
Напередодні стало відомо, що комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити Безуглу від наступних двох засідань парламенту “за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
У Раді прийняли рішення відносно Безуглої
Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити народну депутатку Мар’яну Безуглу від участі у наступних двох засіданнях парламенту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
“З третього разу регламентний комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради… за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”, – написав він.
За словами Железняк, відповідну ініціативу підтримали п’ятьма голосами членів комітету, що є мінімально необхідною кількістю.
Сама Мар’яну Безугла не зʼявилася на засідання.
Железняк додав, що завтра з цього приводу відбудеться голосування у Раді і висловив сподівання, що обійдеться “без сюрпризів”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн. -
У будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депутата
У вівторок у будівлі парламенту Фінляндії знайшли мертвим депута, який міг вчинити самогубство. Про це повідомляє місцева газета Iltalehti у вівторок, 19 серпня.
Стверджується, що член парламенту вчинив самогубство в будівлі парламенту близько 11:00 (час співпадає з київським – ред.). На місці працює поліція і служби екстреної допомоги.
Наразі правоохоронці не вбачають в інциденті жодного кримінального підґрунтя.
Особа загиблого депутата відома Iltalehti, але газета не публікуватиме його ім’я, поки не будуть повідомлені про його смерть члени родини.
Також Yle повідомляє, що прем’єр-міністр Петтері Орпо відреагував на смерть депутата і провів коротку прес-конференцію з цього приводу.
“Якийсь час тому ми отримали воістину шокуючу новину з парламенту, нашого спільного робочого місця. Один із наших колег помер прямо у будівлі парламенту. Це справді сумна новина”, – сказав Орпо і вшанував пам’ять померлого хвилиною мовчання.
Наразі парламент Фінляндії перебуває на літніх канікулах. Осіння сесія розпочнеться 2 вересня. -
Нардепа Кузнєцова покарають за корупційний скандал
Членство народного депутата Олексія Кузнєцова у фракції Слуга народу було призупинено на час розслідування корупційної справи. Про це повідомив голова фракції Давид Арахамія у своєму Telegram-каналі. Фракція підтримує дії НАБУ та САП у боротьбі з корупцією, і відзначає важливість співпраці всіх гілок влади для цієї мети. Серед фігурантів справи є колишній голова Луганської ОВА і нинішній голова Мукачівської районної військової адміністрації Сергій Гайдай. Президент Володимир Зеленський також оголосив про викриття топ-корупціонерів після зустрічі з керівниками НАБУ та САП. Наразі в рамках цієї справи затримано чотирьох осіб.
-
Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП -
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.