Нафта – Сторінка 9

Нафта злетіла вище $100 після провалу переговорів

Різке зростання вартості нафти до понад $100 за барель стало наслідком провалу переговорів між США та Іраном, що спричинило нові побоювання щодо ситуації навколо стратегічної Ормузької протоки. Про це в понеділок, 13 квітня, повідомляє Reuters.

Ф’ючерси на нафту Brent зросли на $7,11 або 7,47%, досягнувши позначки $102,60 за барель.

Водночас ціна американської нафти West Texas Intermediate збільшилася на $7,86 або 8,14%, піднявшись до $104,43 за барель.

Експерти пов’язують подорожчання з посиленою готовністю Військово-морських сил США до можливого перекриття Ормузької протоки, ключового маршруту для транспортування енергоресурсів.

Нагадаємо, Сполучені Штати мають намір ввести блокаду для всіх суден, що прямують до іранських портів або виходять із них. Іран своєю чергою заявив, що завдаватиме ударів по американських військових суднах, якщо ті будуть блокувати Ормузьку протоку. Корпус вартових ісламської революції попередив, що будь-яке наближення військових кораблів до Ормузької протоки буде розглядатися як порушення режиму припинення вогню.

Раніше повідомлялося, що ціни на нафту опустились значно нижче позначки у 100 доларів за барель після оголошення припинення вогню між Іраном та США.

Уряд Франції оголосив про нову електрифікацію країни

Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню оприлюднив план масштабної електрифікації країни, який має зменшити її залежність від імпортованих нафти й газу та посилити енергетичний суверенітет, передає з Парижа кореспондент Укрінформу.
“Це сміливий вибір – ми збираємося електрифікувати Францію, щоб зробити її більш незалежною”, – сказав Лекорню.
Він наголосив, що залежність від нафти та газу – це необхідність платити за чужі війни.
В уряді пообіцяли, що до 2030 року підтримка електрифікації зросте з 5,5 млрд до 10 млрд євро на рік, але запевнили, що йдеться не про нові витрати, а про “краще використання грошей французів”.
Одне з анонсованих рішень – заборона з кінця 2026 року встановлювати газові котли в нових будівлях. Паралельно держава переорієнтує допомогу домогосподарствам на встановлення теплових насосів замість газових і мазутних котлів. У соціальному житлі планується до 2050 року вивести з газової залежності 2 млн помешкань.
Що стосується транспорту, то соціальний лізинг електромобілів планують знову запровадити уже в червні, а французам запропонують щонайменше 50 тис. додаткових електромобілів. Уряд хоче довести виробництво електромобілів у Франції до 400 тис. на рік із 2027-го і до 1 млн – у 2030 році.
Раніше стало відомо, що війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світового економічного зростання.

У РФ заявили, що не збираються йти із Західної півкулі

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що Вашингтон прагне витіснити Росію із Західної півкулі, проте Москва, за його словами, не має наміру залишати цей регіон. Про це він сказав під час свого візиту у стоицю Куби Гавану, передає російське пропагандистське агентство РИА Новости.
“Росія не збирається йти з Західної півкулі, що би там не говорили у Вашингтоні. Там одержимі ідеєю витіснення Росії, як і Китаю, із цього регіону”, – сказав Рябков.
Дипломат назвав Кубу одним із пріоритетів російської зовнішньої політики, наголосивши, що Росія “не може зрадити острів свободи”. Головним завданням Москви у відносинах з республікою він назвав забезпечення її енергетичної безпеки.

В НБУ пояснили пришвидшення інфляції в Україні

Інфляція в Україні пришвидшилася: за рік ціни зросли на 7,9%; за березень – на 1,7%. Головними причинами стали подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту. Про це свідчить відповідне повідомлення на сайті Національного банку.
Підвищення цін на пальне та нафту призвело до зростання вартості транспортних послуг.
Пальне подорожчало на 23,4% за рік. Ціни на заправках зросли – це прямий наслідок бойових дій на Близькому Сході, через які нафтопродукти та газ суттєво додали в ціні на світовому ринку.
Державні тарифи та проїзд зросли на 8,6%. Хоча темпи зростання тут трохи сповільнилися, ціни все одно виявилися вищими за очікування.
Основна причина – подорожчання проїзду в міських маршрутках, а також у міжміському транспорті, що знову ж таки пов’язано з дорогим пальним.
Річне зростання цін на свіжі продукти сповільнилося до 8,4%:

М’ясо: Свинина та курятина дорожчали не так швидко, бо на ринку стало більше імпортної продукції.

Овочі: Борщовий набір коштує вдвоє дешевше, ніж торік. Через теплу погоду запаси зі сховищ почали розпродавати швидше.

Яйця: Дорожчали повільніше, ніж минулого року.

Гречка: Навпаки, подорожчала сильніше, ніж сподівалися, через поганий урожай.

Базова інфляція підвищилася до 7,1%:

Олія: Подорожчала через дефіцит соняшника та зростання цін у світі.

Риба: Стала дорожчою через дорогий імпорт з ЄС та витрати на паливо.

Солодощі та напої: Ціни на них росли повільніше, бо цукор залишається відносно дешевим.

Послуги подорожчали на 12,8%:

Зв’язок: Тарифи зросли через складну ситуацію в енергетиці.

Побут та дозвілля: Через дорогу електрику для бізнесу підняли ціни ресторани, кінотеатри та сервісні центри.

Транспорт: Дороге пальне змусило підняти ціни на таксі, вантажні перевезення та курси водіння.

Непродовольчі товари (одяг, техніка тощо) стали єдиною категорією, де ціни продовжують знижуватися – на 0,5% за рік.
Як ми вже писали, за підсумками березня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,7% з 1,0% у лютому та 0,7% в січні.
НБУ пояснив, як війна на Близькому Сході вплине на ціни в Україні

Диверсія в Італії призвела до призупинки експорту нафти в Німеччину – ЗМІ

Диверсія на об’єкті критичної інфраструктури в італійських Альпах наприкінці березня поставила під загрозу забезпечення пальним двох найбільших федеральних земель Німеччини, що лежать на півдні країни – Баварії та Баден-Вюртемберга. Про це повідомляє німецьке видання Welt am Sonntag.
Найбільший нафтопереробний завод Німеччини Miro поблизу Карлсруе був без постачання сирої нафти кілька днів через атаку на енергопостачання нафтопроводу Transalpine Pipeline (TAL)
Нафтопереробний завод Bayernoil також мав проблеми через перебої з постачанням. Підрозділи в Нойштадті та Фобурзі в Баварії були змушені протягом трьох днів компенсувати перебої в постачанні за рахунок місцевих запасів.
Причиною виходу з ладу трубопроводу став напад на систему електропостачання насосної станції поблизу Терцо-ді-Тольмеццо в італійських Альпах, заявили джерела ЗМІ.
Два незалежні джерела підтвердили, що вихід трубопроводу з ладу стався унаслідок акту диверсії. Німецькі органи влади були проінформовані про цей інцидент італійською стороною.
Компанія-оператор TAL не висловилася щодо причин виходу з ладу трубопроводу. Оператор електромереж Terna в Північній Італії також відмовився від будь-яких коментарів.
Утім, речниця нафтопереробного заводу Miro заявила, що не було жодних обмежень у постачанні на заправні станції.

Нагадаємо, глава РФ Володимир Путін продовжує вести гібридну війну в Європі. Його агенти вербують на континенті “витратний матеріал” для підготовки і здійснення диверсій, актів саботажу та вандалізму – передусім у тих країнах, які найактивніше підтримують Україну.
Кремль вербує російськомовну молодь для диверсій в ЄС – ЗМІ

Порт Новоросійська частково відновив експорт нафти після атаки дронів – ЗМІ

Чорноморський порт Новоросійськ частково відновив перевалку нафти та нафтопродуктів увечері в четвер, 9 квітня. Це сталося після призупинення роботи порту через атаку дронів. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, посилаючись на два джерела в галузі.
Термінал Шесхаріс в Новоросійську – ключовий експортний вузол, через який відвантажується близько 700 тисяч барелів нафти на добу. Він призупинив роботу 6 квітня після удару дронів, що спричинив пожежу на інфраструктурі порту.
Навантаження нафти на танкери відновилося пізно – увечері 9 квітня, проте ведеться поки що тільки з одного причалу, заявили джерела.
У п’ятницю чекають ‌завантаження партії об’ємом близько 80 тисяч тонн, уточнили вони.
Джерела додали, що порт також розпочав перевалку мазуту та дизельного палива.
Трейдери сподіваються перегляду графіку експорту нафти через пошкодження терміналу.
Експорт нафтопродуктів через термінали Новоросійська в 2025 році склав 19,8 мільйона тонн, додали джерела.

Дрони атакували нафтоперекачувальну станцію в РФ – соцмережі

У Волгоградській області РФ вночі було атаковано нафтоперекачувальну станцію Тінгута, яка перекачує паливо до терміналу Шесхаріс у Новоросійську. Про це повідомляє Telegram-канал Astra у п’ятницю, 10 квітня. Зазначається, що на кадрах очевидців, опублікованих в місцевих каналах, видно пожежу на головній перекачуючій станції Тінгута у Світлоярському районі.

Тим часом губернатор Волгоградської області заявив, що внаслідок атаки українських дронів у Волзькому нібито загинула одна людина. У Світлоярському районі, за його словами, “ушкоджено ємність з нафтопродуктами, виникло загоряння”.

Нафтоперекачувальна станція Тінгута призначена для перекачування палива магістральним нафтопродуктопроводом Волгоград-Тихорєцьк обсягом до 4,9 млн тонн на рік. Площа станції складає 32 га. Резервуарний парк складається із чотирьох резервуарів для зберігання палива, двох резервуарів аварійного скидання палива загальним обсягом 80 тисяч куб. м.
Далі на південь, через Тихорецьк та Кримськ паливо потрапляє на перевалочний комплекс Шесхаріс з виходом на нафтоналивний морський порт Новоросійська для постачання на внутрішній ринок РФ та на експорт. Міноборони РФ заявило, що сили ППО протягом ночі нібито збили 151 український безпілотник над Волгоградською, Ростовською, Білгородською, Тамбовською областями, а також Калмикією та акваторією Каспійського моря.

Дрони атакували нафтоперекачувальну станцію в РФ

ЗМІ назвали валюту, яка врятувала економіку Ірану від краху

Іран активно використовує криптовалюти для обходу міжнародних санкцій та стабілізації економіки. Обсяг тіньової криптоекономіки країни вже сягнув 7,8 мільярда доларів. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal.

Днями Іран офіційно підтвердив намір збирати мито з нафтових танкерів виключно у цифровій валюті. Тегеран встановив чіткий тариф за право проходу через Ормузьку протоку. Кожен танкер має сплатити 1 долар у “крипті” за кожен барель нафти на борту.
Іран прагне отримувати платежі в криптовалюті, щоб гарантувати, що їх не можна буде відстежити або конфіскувати через санкції. Зазначається, що криптоекосистема Ірану стрімко зросла на тлі міжнародної ізоляції. Половину всієї криптоактивності країни контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Структура використовує державні енергоресурси для майнінгу біткоїнів. Цифрові гроші витрачаються на закупівлю зброї та товарів в обхід санкцій.

Окрім державних структур, криптовалюта стала популярною серед населення. Через інфляцію та падіння національної валюти іранці масово переходять на стейблкоїни, зокрема Tether, щоб зберегти заощадження.
Найбільша місцева біржа Nobitex має понад 11 мільйонів користувачів. Під час авіаударів наприкінці лютого люди панічно виводили кошти. За лічені хвилини відтік з біржі сягнув понад 10 мільйонів доларів.
Видання пише, що судноплавні компанії стикаються з технічними та юридичними труднощами через необхідність здійснювати криптоплатежі за прохід Ормузькою протокою у стислі терміни та зберігати цифрові активи. Крім того, США вже посилюють тиск на криптоінфраструктуру Ірану. Під санкції також потрапили дві британські біржі – Zedcex та Zedxion, які допомогли КВІР провести транзакції на суму близько 1 млрд доларів. Міністерство фінансів США обіцяє посилити тиск. Штати розглядають перехід Ірану на криптоплатежі як виклик глобальній фінансовій системі та домінуванню долара.
Нагадємо, Іран вимагає оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті. Тариф становить 1 долар за барель нафти. Тим часом президент США Дональд Трамп застеріг Іран від введення плати в Ормузькій протоці.

Зеленський відповів на заклики партнерів не бити по нафтовому сектору Росії

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що партнери зверталися до України з проханням не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, поки триває війна на Близькому Сході.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, передає Укрінформ у п’ятницю, 10 квітня.

“Не буду казати, хто нас про це просив. Але партнери просили, це факт. Просили на різних рівнях: від політичного до військового керівництва. Під час блокування Ормузької протоки партнери вийшли з різними сигналами до тих чи інших країн, від яких щось залежить. Когось просили збільшити видобуток, когось – збільшити можливості транзиту, а нас – зменшити удари, тобто наші відповіді на російські атаки. Бо вони вважали, що це матиме вплив на ціни на енергоресурси”, – розповів Зеленський.

Водночас президент наголосив, що на його думку, російська нафта не має вагомого впливу на світовий ринок. “І сказав про це відверто”, – підкреслив глава держави.