Південна Корея домовилася про постачання 273 мільйонів барелів нафти з країн Близького Сходу та Казахстану у 2026 році маршрутами в обхід Ормузької протоки. Про це заявив керівник адміністрації президента країни Кан Хунсік на брифінгу за підсумками поїздки в якості спецпосланця президента до Казахстану, Оману, Саудівської Аравії та Катару, інформує Reuters.
Четверта за величиною економіка Азії також узгодила поставки 2,1 мільйона тонн нафти в поточному році.
За словами Кана, нафта та нафтова продукція будуть постачатися альтернативними Ормузькій протоці маршрутами.
Саудівська Аравія дала згоду відвантажити у квітні та травні близько 50 мільйонів барелів нафти, які вже узгоджені з південнокорейськими компаніями, через порти в районі Червоного моря.
Ер-Ріяд пообіцяв надати пріоритет південнокорейським компаніям при розподілі 200 мільйонів барелів нафти в період з червня до кінця року, а також поставити максимально можливі обсяги нафти до кінця року, включаючи 500 000 тонн, запрошених урядом Південної Кореї.
Казахстан поставить 18 мільйонів барелів нафти, а Оман – 5 мільйонів барелів нафти та 1,6 мільйона тонн нафти.
Він додав, що обіцяних обсягів нафти має вистачити для забезпечення економіки на понад три місяці споживання, а обсяги нафти еквівалентні приблизно одному місяцю.
Позначка: Нафта
Тепер офіційно: США поновили санкції на нафту РФ
Сполучені Штати не будуть продовжувати ліцензії на продаж російської нафти і нафтопродуктів. Про це у середу, 15 квітня, заявив міністр фінансів Скотт Бессент на пресконференції у Білому домі.
“Ми не будемо продовжувати дію загальної ліцензії на російську нафту і не будемо продовжувати дію загальної ліцензії на іранську нафту. Повторюю, це була нафта, яка перебувала у воді до 11 березня. Отже, весь цей обсяг уже використано”, – сказав Бессент у відповідь на запитання журналістів.
Він вважає, що рішення США про призупинення дії санкцій стабілізувало ціни на нафту і навпаки не дало Росії заробити ще більше, якби ціна на неї злетіла до $150 за барель.
Бессент також зазначив, що Росія могла отримати близько $2 млрд доходів від продажу нафти після тимчасового послаблення санкцій.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що це рішення може дати Росії близько $10 млрд.
Одна з країн Європи отримала рекордний виторг від експорту нафти
На тлі війни з Іраном Норвегія в березні отримала рекордний виторг від експорту нафти. За місяць країна продала нафти на 57,4 млрд норвезьких крон (близько 5,2 млрд євро). Це майже на 68% більше, ніж у березні минулого року. Про це повідомляє Bild у середу, 15 квітня.
На ці цифри відреагував і президент США Дональд Трамп. Американський лідер закликав Велику Британію наростити власний видобуток нафти та заявив, що Європа переживає гострий дефіцит енергії, хоча Лондон, за його словами, “не хоче розробляти родовища у Північному морі”.
Трамп також стрерджує, що Норвегія продає свою нафту Великій Британії за подвійною ціною і заробляє на цьому величезні гроші.
Норвегія залишається найбільшим виробником нафти в Європі та головним постачальником нафти до Німеччини: минулого року на неї припало 16,6% імпорту сирої нафти. Далі йшли США з часткою 16,4% та Лівія з 13,8%.
Блокада Ормузу: прояв відчаю Трампа чи новий козир у перемовинах
Небезпечна гра Коли президент США Дональд Трамп заговорив про можливу блокаду Ормузької протоки, це прозвучало як грім серед ясного неба: один із найважливіших морських маршрутів світу опинявся під ще більшою, ніж раніше, загрозою. Аразом із нимі стабільність глобальної економіки.
Блокаду було офіційно запущено 13 квітня 2026 року, вона не скасована і продовжує діяти зараз: США контролюють рух суден і вже розвернули щонайменше шість кораблів. Тобто формально операція активна і виконується.
Чому ж прийнято таке рішення? Схоже, що за гучною заявою Трампа стоїть не лише сплеск емоцій через невдачу в іранській війні (чи то ба більше, навіть його божевілля) . Це може бути й частиною складнішої політичної гри.
Як відомо, переговори між Штатами та Іраном зайшли у глухий кут під час попереднього раунду в Ісламабаді, куди спеціально літав віцепрезидент США Джей Ді Венс. І саме у цей момент Вашингтон підіймає ставки. “Це типовий приклад примусової дипломатії, коли військовий тиск використовується для повернення опонента за стіл переговорів”, – зазначає аналітик Atlantic Council Фредерік Кемп. Тобто, це не зовсім жест відчаю, а швидше ризикована ставка на те, що Іран не витримає аж такого економічного тиску. Адже є важливий момент, котрий часто пропускають: США блокують не сам прохід через Ормуз, а судна, що йдуть у іранські порти або ж з них. Тобто, транзитні судна можуть проходити, але іранська торгівля під ударом.
При цьому український підприємець та суспільний діяч Валерій Пекар зазначає, що “Трамп часто діє через підвищення ставок – створює кризу, щоб потім пропонувати її розв’язання на своїх умовах”.
А глава Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зауважує, що “для Вашингтона важливо не допустити, аби Іран сам визначав правила гри в Ормузі,тому США намагаються перехопити ініціативу”.
Водночас низка європейських політиків категорично проти блокади Ормузу. Зокрема, британський прем’єр Кір Стармер прямо заявив, що Лондон не підтримує блокаду і не братиме участі й наголосив, що Британія “не буде втягнута у війну”. Й глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не підтримала блокаду прямо, але фактично її розкритикувала, заявивши, що відновлення свободи судноплавства критично важливе. Тобто, ЄС робить акцент не на тиску, а на деескалації.
Китай також різко розкритикував блокаду як “небезпечну та дестабілізуючу”: для Пекіну це питання енергетичної безпеки, тому він виступає проти будь-яких обмежень.
Водночас більш чи менш жорстко проти висловилися й Німеччина, Італія, Іспанія, Данія, Люксембрг, Румунія, а також близькі союзники США Японія, Австралія та Південна Корея.
Чому це так боляче для світу? Нагадаємо, через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина світової нафти. І будь-які обмеження миттєво відчувають усі, від трейдерів у Лондоні до водіїв на заправках у Києві. “Навіть короткострокове порушення руху через Ормуз має глобальні наслідки для цін і енергетичної безпеки”, – нагадує експерт Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль. Однак американська блокада виявилася не такою вже й непрозорою: за деякими даними, щонайменше чотири ірансько-пов’язані судна пройшли протоку після американського блокування, а загалом близько восьми кораблів (включно з танкерами) перетнули Ормуз у перший її день (окремі дані говорять навіть про десятки суден, що не зупинилися). Венс стає “талісманом невдачі” Парадоксально, але саме ескалація може повернути сторони до діалогу: адже зараз американо-іранські переговори фактично заморожені, але не мертві. “Такі кроки можуть як зруйнувати дипломатію, так і створити нові стимули для переговорів – усе залежить від того, чи залишаються відкритими канали зв’язку”, – вважає політолог із Chatham House Санам Вакіль. І вони, схоже, залишаються: посередники вже намагаються знову посадити сторони за стіл переговорів.
Станом на зараз контакти між США та Іраном фактично зведені до жорсткого торгу: обидві сторони висувають максималістські вимоги, залишаючи небагато простору для швидкого компромісу.
Позиція адміністрації Трампа максимально жорстка і значно ширша, ніж просто ядерне питання. Це повна відмова Ірану від ядерної програми (припинення збагачення урану, демонтаж частини ядерної інфраструктури, міжнародний контроль).
Окрім того, Вашингтон хоче гарантій свободи судноплавства в Ормузі, відсутності будь-яких тарифів або обмежень з боку Ірану, фактично намагаючись забрати у Тегерана важіль впливу на світову торгівлю.
Йдеться також про згортання регіонального впливу Ірану: це підтримка проксі-груп (у Ємені, Лівані, Іраку) й загалом військова присутність у регіоні. США вимагають суттєвого зменшення цієї активності.
Адміністрація США, таким чином, хоче отримати не частковий компроміс, а комплексну домовленість, котра охоплює безпеку, енергетику і регіональну політику, й фактично переформатовує роль Ірану на Близькому Сході.
Натомість Іран вимагає негайного зняття санкцій (доступ до міжнародних фінансів, відновлення експорту нафти, розблокування активів), без цього Тегеран не готовий до серйозних поступок.
Серед інших іранських вимог – визнання права на ядерну програму (можливі лише обмеження, але не демонтаж). Тобто, це повернення до логіки угоди 2015 року, але без нових жорстких умов.
Йдеться й про припинення військового тиску Штатів: скасування блокади Ормузької протоки, відмову від погроз і військової ескалації.
Й, якщо спростити, позиції виглядають так: США прагнуть мати “менше Ірану в усьому”, а Іран хоче більше суверенітету і менше тиску, саме тут і є глухий кут.
Тож не дивно, що 12 квітня Венс заявив, що США та Іран не дійшли згоди після переговорів в Ісламабаді. За словами Венса, Іран відмовився прийняти умови США, зокрема, Сполучені Штати не побачили “фундаментального зобов’язання” Тегерана не розробляти ядерну зброю. “Ми провели низку змістовних дискусій з іранцями, і це хороша новина. Погана новина в тому, що ми не досягли угоди, і я думаю, що це погана новина для Ірану в набагато більшій мірі, ніж для Сполучених Штатів Америки”, – виправдовувався тоді віцепрезидент США за провал. Поки ж новий раунд перемовин нібито намічається, але ще не затверджений остаточно. Є важливий дедлайн: чинне перемир’я може закінчитися приблизно 21-22 квітня.
Між тим “король хаосу” Трамп 14 квітня, відповідаючи на запитання чи закінчилася війна в Ірані, раптово зазначив: вона справді “вже завершилася”. “Я щойно поспілкувалася з президентом. Він багато говорив про економіку, про війну з Іраном, про НАТО. Одну його фразу наведу окремо. Я сказала йому: “Ви постійно говорите про цю війну так, ніби вона вже в минулому. Вона вже закінчилася?” Він відповів: “Вона закінчилася”, – повідомила журналістка Fox News. Ірина Носальська
Надія на переговори США й Ірану: ціни на нафту почали падати
Світові ціни на нафту впали на тлі надій і сподівань, що переговори Ірану зі США та Ізраїлем відновляться, що допоможе розблокуванню Ормузької протоки. Про це повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent встановилися на рівні 94,79 долара за барель, що на 4,57 долара, або 4,6%, нижче, ніж днем раніше. Американська нафта марки West Texas Intermediate завершила торгівлю на рівні 91,20 долара, що на 7,80 долара, або на 7,87% нижче.
Обидва бенчмарки зросли на попередній сесії: Brent піднявся більш ніж на 4%, а WTI – майже на 3% після того, як американські військові розпочали блокаду іранських портів.
За словами аналітиків, ціни на Brent більш чутливі до глобальних перебоїв у постачанні, ніж ціни на WTI.
За даними двох трейдерів та розрахунків Reuters, запланований експорт російських нафтопродуктів з чорноморського порту Туапсе на квітень був переглянутий у бік збільшення приблизно на 60% до 1,27 млн метричних тонн з 0,794 млн тонн у попередньому плані.
Як ми вже писали, на цьому тлі МЕА різко знизило свої прогнози щодо зростання світової пропозиції та попиту на нафту. Прогноз зростання попиту на 2026 рік був скорочений на 80 тисяч барелів на добу.
США та Іран готують новий раунд переговорів – ЗМІ
США повернули нафтові санкції проти Росії – ЗМІ
Американська адміністрація вирішила не подовжувати винятки з санкцій, що дозволяли здійснювати закупівлю російської нафти, яка вже була завантажена на танкери. Як повідомляє Politico, санкції проти російської нафти знову набули чинності після того, як адміністрація Трампа дозволила завершитися терміну дії цих винятків.
Зазначається, що до останнього моменту США утримувалися від чіткої відповіді на питання про можливість продовження винятків, запроваджених із метою стабілізації глобальних цін на нафту.
Однак джерела Politico в Сенаті наголошують, що Росія продовжує активно використовувати різноманітні шляхи для обходу санкцій. За словами одного зі співрозмовників, навіть до введення винятків російська нафта потрапляла на ринки, оскільки адміністрація Трампа тривалий час не ухвалювала додаткових обмежувальних заходів. Це дозволило Росії уникати санкцій, одночасно продаючи нафту і закуповуючи критично важливі для її військової промисловості товари.
Нагадаємо, 22 жовтня 2025 року США запровадили санкції проти провідних компаній-нафтовидобувачів із Росії, таких як Лукойл та Роснефть. Ці обмеження були вжиті через “брак серйозних зусиль із боку РФ у сприянні мирному врегулюванню конфлікту в Україні”. Однак того ж тижня адміністрація Трампа продовжила дію винятку, що дозволяє заправним станціям Лукойл здійснювати діяльність за межами Росії до кінця жовтня.
Зеленський назвав ціну рішення США щодо нафти з РФ
Ціни на нафту знижуються
Зниження цін на нафту прискорилося ввечері 14 квітня, інвестори оцінюють перспективи врегулювання близькосхідного конфлікту.
Ціни на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures становлять $95,30 (-4,06 -4,09%). Ціни на нафту WTI становлять $92,32 (-6,76 -6,82%).
Тиск на нафтові ціни чинять очікування повернення Вашингтона й Тегерана до переговорів і сподівання на врегулювання конфлікту на Близькому Сході після початку блокади Ормузької протоки американськими військово-морськими силами.
Агентство Bloomberg повідомило з посиланням на поінформовані джерела, що США та Іран обговорюють проведення ще одного раунду очних консультацій для довгострокового припинення бойових дій, причому націлені на їх проведення до закінчення двотижневого перемир’я, оголошеного 7 квітня. Пізніше цю інформацію підтвердили джерела Reuters.
Значне падіння цін на нафту від максимумів понеділка відображає очікування, що відновлення діалогу може привести до укладення угоди щодо іранської ядерної програми й подальшого відкриття судноплавства в Ормузькій протоці, написали аналітики Ritterbusch & Associates. “Навіть найменший натяк на прогрес у переговорах може легко спровокувати різке падіння цін”, – додали вони.
Напередодні вартість ф’ючерсів на Brent сягала $103,87 за барель, на WTI – $105,63 за барель.
Аналітик PVM Oil Тамаш Варга не виключає повернення цін на нафту до березневих максимумів, якщо переговори не дадуть результату. Запаси нафти продовжать знижуватися в третьому кварталі й далі, зазначив експерт.
Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), обсяг світових поставок нафти в березні різко скоротився на тлі близькосхідного конфлікту – відразу на 10,1 млн барелів на добу (б/д). МЕА очікує, що у квітні скорочення пропозиції посилиться.
Організація також переглянула прогнози для ринку на весь 2026 рік: тепер вона очікує зниження попиту на нафту на 84 тис. б/д, пропозиції – на 1,5 млн б/д. Місяцем раніше МЕА прогнозувало підвищення попиту цього року на 644 тис. б/д, пропозиції – на 1,1 млн б/д.
Раніше повідомляося, що європейські ціни на сиру нафту б’ють рекорди, піднявшись 13 квітня на майже до $150 за барель після того, як Центральне командування США оголосило блокаду іранських портів, яка буде поширюватися до Ірану або з нього через Ормузьку протоку.
Війна з Іраном: МЕА знизило прогнози щодо нафти
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) різко знизило свої прогнози щодо пропозиції та попиту на нафту, попередивши, оскільки конфлікт на Близькому Сході порушує енергетичні потоки та чинить тиск на світову економіку.
МЕА прогнозує падіння світового попиту на нафту на 80 000 барелів на добу у 2026 році, що істотно відрізняється від зростання на 640 000 барелів на добу в річному вираженні, яке агентство прогнозувало в попередньому щомісячному звіті.
Агенція тепер чекає зниження світового видобутку на 1,5 мільйона барелів на добу цього року, що є розворотом від прогнозованого зростання на 1,1 мільйона барелів на добу лише місяць тому.
Світова пропозиція нафти впала до 97 мільйонів барелів на добу в березні, при цьому видобуток ОПЕК+ знизився на 9,4 мільйона барелів на добу в місячному вираженні до 42,4 мільйона барелів на добу.
МЕА пояснило ці потрясіння атаками на енергетичну інфраструктуру по всьому регіону та фактичним закриттям Іраном Ормузької протоки.
Порушення поширилися на нафтопереробні заводи: підприємства Близького Сходу та Азії скоротили переробку приблизно на 6 мільйонів барелів на добу у квітні.
Світові спостережувані запаси нафти скоротилися на 85 мільйонів барелів у березні, оскільки імпортери використовували запаси для компенсації дефіциту пропозиції.
Оголошення про двотижневе припинення вогню принесло деяке полегшення, хоч МЕА попередило, що ще “неясно, чи перетвориться припинення вогню на міцний мир і повернення до регулярних судноплавних потоків через Ормузьку протоку”.
Базовий сценарій передбачає відновлення регулярних поставок з Близького Сходу до середини року, визнаючи при цьому, що це може виявитися занадто оптимістичним.
За несприятливого сценарію, “енергетичні ринки та економіки по всьому світу мають готуватися до значних потрясінь найближчі місяці”.
У Європі ціна нафти злетіла до історичного максимуму
Європейські ціни на сиру нафту б’ють рекорди, піднявшись 13 квітня на майже до $150 за барель після того, як Центральне командування США оголосило блокаду іранських портів, яка буде поширюватися до Ірану або з нього через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters.
За даними LSEG, у понеділок спотова ціна північноморської нафти Forties досягла позначки $148,87 за барель, перевищивши пік 2008 року.
Ціна на фізичні партії нафти з негайною поставкою значно вища за бенчмарк Brent, оскільки фактичне закриття Ормузької протоки змусило покупців з Європи та Азії активно шукати альтернативні джерела поставок.
Червневий ф’ючерс на Brent підскочиввище $100 за барель в очікуванні початку блокади – це набагато нижче історичного максимуму Brent в $147 за барель, встановленого в 2008 році.
Нафтопереробка у світі в березні показала найрізкіше падіння з 2020 року
У світі в березні обсяги нафтопереробки знизилися на 5 млн барелів на добу – до 77,1 млн б/д. Це найрізкіше падіння з квітня 2020 року, йдеться у щомісячному звіті ОПЕК. Показник також на 4,1 млн б/д нижчий, ніж за аналогічний період минулого року, передає Інтерфакс-Україна.
Зазначається, що зниження пов’язане зі значним скороченням переробки в регіоні на схід від Суеца через зміну нафтових потоків. Це посилило вже наявне падіння, зумовлене сезонним технічним обслуговуванням, яке зазвичай досягає піку у квітні, зазначають аналітики. У березні обсяги переробки були на 4,8 млн б/д нижчими за “нормальний рівень”, з яких 3,2 млн б/д припадає на геополітичний фактор, 1,6 млн б/д – на сезонне техобслуговування.
У результаті зниження переробки спостерігається дефіцит нафтопродуктів і зростання маржі переробки, насамперед у сегменті середніх дистилятів. Водночас аналітики зазначають, що в Атлантичному басейні, передусім у США, нафтопереробні заводи швидко нарощують переробку після завершення ремонтів. У березні зростання становило 380 тис. б/д до лютого, оскільки підприємства прагнуть скористатися високою маржею. Водночас більшість інших ключових нафтопереробних центрів продемонстрували місячне зниження.
Як вважають в ОПЕК, у перспективі сезонне зростання попиту на транспортне паливо може посилити дефіцит продукції.