Нафта – Сторінка 7

США знову скасували санкції на російську нафту

У ніч проти суботи, 18 квітня, США на 30 днів скасували санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, всупереч попереднім публічним запевненням Вашингтона не поновлювати дію відповідних ліцензій. Про це інформує Міністерство фінансів США.

Згідно з повідомленням, управління контролю за іноземними активами (OFAC), видало ліцензію, яка дозволяє здійснювати операції з постачанням і продажем російської сирої нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна станом на 17 квітня 2026 року. Операції з такою нафтою та нафтопродуктами дозволено лише до 16 травня.

Ця ліцензія з’явилася через два дні після заяви міністра фінансів США Скотта Бессента про те, що Сполучені Штати не планують продовжувати дію винятків із санкцій, які стосуються російської нафти.

Агентство Reuters відзначає, що тимчасове послаблення обмежень дійсно може підтримати світову пропозицію нафти. Водночас такий захід не зміг запобігти зростанню цін, оскільки значний вплив на ринок продовжує чинити напружена ситуація в Ормузькій протоці.

США знову тиснуть на нафту РФ: чим це обернеться для світу

США і Іран відкрили Ормуз. Ціни на нафту реагують

США і Іран оголосили, що прохід для всіх торгових суден через Ормузьку повністю відкритий на час припинення вогню. Після цього Дональд Трамп, щоправда, додав, що блокада іранських портів “залишатиметься в повній силі та дії” до того часу, поки угода США та Ірану “не буде виконана на 100%”.
Як це працюватиме
Усі комерційні судна, включно з американськими, можуть проходити через протоку, але їхні плани мають бути узгоджені з КВІР, заявив Reuters високопоставлений іранський чиновник, додавши, що розморожування іранських фінансових коштів було частиною угоди щодо Ормузької протоки. За його словами, транзит через протоку буде обмежений маршрутами, які Іран вважає безпечними.
При цьому експерти в галузі безпеки морських перевезень попереджають, що прохід суден Ормузькою протокою — як і раніше, вкрай ризикований захід, зокрема через встановлені там міни.
Іран заявляє, що пропускатиме тільки торгові судна, а не, наприклад, кораблі 5-го флоту США, які базуються, зокрема, в Перській затоці, в Бахрейні.
Іншими словами, це ті самі умови, які Іран уже встановлював, заявляючи про своє суверенне право контролювати цю найважливішу протоку. Для Міжнародної морської організації та світового судноплавства такий стан справ є неприйнятним. США тим часом заявляють, що їхня блокада іранських портів залишатиметься чинною, доки не буде досягнуто фінальної мирної угоди. Доти криза навколо Ормузької протоки залишається невирішеною.
Реакція світу
Ціни на акції та облігації підскочили в п’ятницю, водночас ціни на нафту і курс долара різко впали після того, як міністр закордонних справ Ірану заявив, що прохід усіх комерційних суден через Ормузьку протоку повністю відкритий на період припинення вогню, що залишився, відповідно до угоди про припинення вогню в Лівані, пише Reuters. Хоча ціни на нафту впали на 11% після цієї новини, великі судноплавні компанії відреагували обережніше, сигналізуючи про те, що для повернення трафіку до нормального рівня, який до війни становив близько 130 суден на день, може знадобитися більше часу.
Вимога відкрити протоку була однією з ключових під час переговорів США та Ірану в столиці Пакистану 11-12 квітня. Очікується, що другий тур може знову відбутися в Ісламабаді. Таку можливість напередодні не виключав у розмові з журналістами Трамп. Він заявив, що переговори можуть початися вже цими вихідними, хоча це виглядає все менш імовірним, з огляду на складнощі організації зустрічі, коментує Reuters.
Джерело агентства в Пакистані заявило в п’ятницю про прогрес у закулісній дипломатії. За його словами, майбутня зустріч може призвести до підписання меморандуму про взаєморозуміння, за яким протягом 60 днів настане всеосяжна угода. «Обидві сторони згодні в принципі. А технічні деталі будуть пізніше», — сказало джерело.
Високопоставлений іранський чиновник повідомив Reuters про досягнення угоди щодо розморожування іранських активів на мільярди доларів у рамках угоди про відкриття протоки, не назвавши при цьому термінів.

Мадяр очікує на запуск Дружби наступного тижня

Переможець виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив у п’ятницю, що постачання російської нафти трубопроводом Дружба через Україну можуть відновитися вже наступного тижня. Про це повідомляє Bloomberg.

За його словами, генеральний директор угорської нафтогазової групи MOL Жолт Хернаді повідомив йому, що, за інформацією від партнерів, компанія очікує відновлення роботи нафтопроводу Дружба найближчим часом.

Мадяр також зазначив, що Хернаді планує відвідати Росію для обговорення питання постачання.

Сам Мадяр планує вступити на посаду прем’єр-міністра Угорщини 9 або 10 травня.

Нагадаємо, майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр 17 квітня зустрівся з представниками партій, що пройшли до парламенту, та домовився з ними про дату затвердження нового уряду.
З Мадяром буде легше, ніж з Орбаном, але не ідеально

Нафта впала більш ніж на 10% на новинах з Ірану

Світові ціни на нафту різко впали на повідомленнях про відновлення проходу комерційних судів через Ормузьку протоку. Про це свідать дані торгів у п’ятницю, 17 квітня.
Так, станом на 17:00 за Києвом червневі ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $10,62 (10,60%), – до $88,77 за барель.
Травневі ф’ючерси на сорт WTI впали в ціні на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі NYMEX на $10,23 (10,80%), – до $84,46 за барель.
Раніше у п’ятницю глава МЗС Ірану Аббас Аракчі оголосив про відкриття Ормузької протоки для всіх комерційних судів завдяки набуттю чинності режиму припинення вогню в Лівані.
Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про перемир’я на 10 днів між Ізраїлем та Ліваном. Ліванське угруповання Хезболла, яке влада країни не контролює, також визнало перемир’я, але заявило, що “його дії залежатимуть від розвитку подій”. А в Держдепі США уточнили, що ізраїльська сторона утримається від наступальних операцій у Лівані, проте залишить за собою право відповідати на “неминучі напади”.

Відновлення нафтовидобутку після війни в Ірані може зайняти до двох років

Відновлення значної частини видобутку нафти і газу, перерваного війною в Ірані, може зайняти до двох років. Такий прогноз озвучив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол, повідомляє Bloomberg.

Глава МЕА наголосив, що повернення до довоєнних показників відбуватиметься дуже повільно. Причиною є фізичні пошкодження інфраструктури: внаслідок бойових дій у регіоні Перської затоки постраждали нафтові родовища, нафтопереробні заводи та трубопровідні системи.

“У суспільстві існує переконання, що в ту саму хвилину, коли ми побачимо відкриту протоку… ми миттєво повернемося до довоєнного рівня виробництва. На мій погляд, це глибоко помилкова й оманлива думка”, – заявив Бірол.

Ситуація з постачанням скрапленого природного газу виглядає ще більш песимістично. За оцінками МЕА, відновлення сектору може відставати від нафтового: нормалізація роботи частини експортних СПГ-терміналів, які зазнали прямих пошкоджень унаслідок ракетних атак, потребуватиме понад двох років.

Якщо конфлікт затягнеться, найсильніше постраждають країни, що розвиваються, які є імпортерами енергоносіїв, передусім в Азії та Африці, попередив очільник МЕА.

Нагадаємо, напередодні світові ціни на нафту впали на тлі надій і сподівань, що переговори Ірану зі США та Ізраїлем відновляться, що допоможе розблокуванню Ормузької протоки. Нафта відреагувала на заяви Трампа зниженням цін

Перший танкер з нафтою пройшов Ормузьку протоку після блокади США

Танкер під прапором Пакистану став першим, який увійшов до Перської затоки, і вийшов через Ормузьку протоку з вантажем сирої нафти відтоді, як 13 квітня почалася блокада США. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 17 квітня.

Танкер Shalamar пройшов трохи південніше іранського острова Ларак і пізно ввечері 16 квітня вийшов в Оманську затоку з приблизно 450 тисячами барелів сирої нафти, завантаженої в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Морська блокада США тепер вимагає від судновласників отримувати дозвіл і від іранської, і від американської сторони, щоб перевозити нафту та інші товари з Перської затоки у світ.

Хоча минулого тижня тріо супертанкерів із неіранською нафтою змогло вийти, протягом останніх семи тижнів через Ормузьку протоку пройшло небагато інших суден із таким вантажем.

До останнього кроку США іранський флот продовжував повільно проходити через протоку, перевозячи в березні майже 1,7 млн барелів сирої нафти на добу. Тепер цей потік майже зупинився, поки обидві сторони розглядають можливість нового раунду переговорів.

Напередодні повідомлялося, що два судна, пов’язані з Іраном, які перебувають під американськими санкціями, пройшли через Ормузьку протоку і увійшли до Перської затоки, ймовірно, за новим маршрутом. Блокада Ормузу: прояв відчаю Трампа чи новий козир у перемовинах

Трампу доведеться піти на поступки Ірану – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп прагне до переговорів про припинення війни з Іраном, про що свідчить його заява про тимчасове припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном. На тлі зростання цін і падіння рейтингів, американський лідер може виявитися більш поступливим до деяких вимог Тегерана. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на високопоставлених посадовців з країн Перської затоки і США.
Трамп “серйозно ставиться до переговорів і дуже хоче, щоб це закінчилося, але іранці поки відмовляються дати йому те, що йому потрібно, щоб зберегти гідність і піти”, запевнив один зі співрозмовників ЗМІ.
Сам Трамп висловив думку, що й Іран також бажає укласти угоду. Глава Білого дому знову повторив слова про те, що Іран не може мати ядерної зброї, і додав, що “сьогодні іранці готові робити те, до чого не були готові два місяці тому”.
Видання припустило, що Трамп відкинув ідею угоди, яка могла би включати 20-річний мораторій на збагачення урану Іраном.
Білий дім не дав конкретної відповіді на питання, чи може президент прийняти угоду, яка дозволить Ірану збагачувати уран для цивільних цілей у майбутньому. Але за словами двох осіб, обізнаних з ходом переговорів, 20-річний мораторій насправді є пропозицією адміністрації Трампа. Втім, Іран запропонував лишень 5-річний мораторій.
Трамп також вимагає, щоб Іран відмовився від поставок частково збагаченого урану, та Тегеран відкидає цю вимогу.
Президент США також заявив, що Іран “погодився повернути ядерний пил, який знаходиться глибоко під землею”, але сам Тегеран цього поки не підтвердив.
“Іран продемонстрував здатність витримувати блокади та бомбардування, продовжуючи при цьому утримувати контроль над світовими ринками, обмежуючи потік морського транспорту в Ормузькій протоці”, – констатувало видання.
У випадку, коли Трамп у підсумку припинить блокаду протоки і укладе угоду з можливістю подальшого збагачення урану, це викличе питання щодо його стратегії.

Нафта відреагувала на заяви Трампа зниженням цін

Ціни на нафту різко знижуються після оптимістичних заяв президента США Дональда Трампа щодо можливого врегулювання конфлікту з Іраном. За даними Bloomberg від п’ятниці, 17 квітня, американська марка West Texas Intermediate впала до $93 за барель, втративши понад 3% за тиждень, а марка Brent торгувалася близько $99 за барель.

За словами Трампа, Іран нібито погодився на умови, які раніше відкидав, включно з “вільною нафтою” та відкриттям Ормузької протоки. Попри це, офіційна влада Ірану не підтвердила ці домовленості.

Аналітики зазначають, що інвестори залишаються скептичними щодо заяв американського президента. Під час конфлікту, який спалахнув у лютому через удари США та Ізраїлю по Ірану, Трамп неодноразово збивав з пантелику учасників ринку своїми непослідовними висловлюваннями й раптовими змінами стратегій. Його заяви нерідко створювали хаос у фінансових колах та викликали нестабільність на ринках.

У свіжій заяві Трамп висловив упевненість, що двотижневе перемир’я між США та Іраном уже скоро завершиться підписанням угоди. Водночас він готовий до подовження цього терміну, якщо знадобиться більше часу для переговорів. З його слів, у випадку укладення угоди він може навіть особисто відвідати Пакистан, де тривав перший етап переговорів.

Нагадаємо, президент США повідомив про тимчасове припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном, яке має тривати 10 днів.

Тим часом окремі країни Перської затоки та європейські союзники оцінюють термін потенційної мирної угоди між США та Іраном приблизно в шість місяців, умовлюючи сторони розширити режим припинення вогню для досягнення компромісу.

Контроль над Ормузькою протокою, що є ключовим з’єднанням між Перською затокою та світовими ринками, залишається однією з гострих проблем. Подвійна блокада фактично паралізувала рух суден, а Іран, попри закінчення війни, планує запровадити транзитний збір.

“Ринок балансує між позитивними новинами і реальністю, де кожна затримка нормалізації означає подальші втрати поставок і жорсткіші короткострокові умови”, – зазначила старша трейдерка енергетичного сектору компанії CIBC Private Wealth Group Ребекка Бабін.

“Попри певний геополітичний прогрес, це не призвело до реального відновлення потоків, які залишаються суттєво обмеженими”, – додала вона.

Зважаючи на пошкодження енергетичної інфраструктури в регіоні, виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль застеріг, що відновлення значної частини видобутку нафти й газу може тривати до двох років. Він підкреслив, що процес відновлення проходитиме поступово.

Між Ізраїлем і Ліваном розпочався режим тиші – ЗМІ

США знову тиснуть на нафту РФ: чим це обернеться для світу

Кінець недовгої паузи Адміністрація США вирішила не продовжувати тимчасове пом’якшення нафтових санкцій проти Росії, котре діяло лише кілька тижнів і було запроваджене як виняток через різкий стрибок цін на тлі війни з Іраном.
Після закриття цього “вікна”обмеження повертаються у майже повному обсязі, що означає нове посилення тиску на російський енергетичний сектор.
При цьому російська економіка критично залежить від експорту енергоносіїв: нафта і газ формують значну частину валютних надходжень і бюджету. Між тим відновлення санкцій обмежує продаж нафти через страх вторинних санкцій для покупців і банків, ускладнює логістику (страхування, перевезення, фінансування), знижує доходи бюджету, які прямо фінансують війну.
Коротка пауза у санкціях, за оцінками США, могла принести Росії лише близько 2 млрд додаткового доходу (за іншими підрахунками – близько 4 млрд),тобто ефект був обмеженим.
Правда, Кремль уже частково до нафтових обмежень адаптувався,зокрема,через “тіньовий флот”танкерів і переорієнтацію експорту в Азію.Російська влада прямо заявляє, що навчилася мінімізувати ефект санкцій, але навіть у США визнають: їх посилення все одно обмежує прибутки Москви. Компромісні винятки Разом із тим, ситуація з російською компанією Lukoil зараз парадоксальна: її жорстко санкціонували, але повністю вимкнути з глобального ринку не можуть, і тому вона частково продовжує роботу.
Так, попри санкції США (з 2025 року), компанії дозволено тимчасово працювати поза Росією, але лише в окремих сегментах і країнах. Це Болгарія (нафтопереробка, НПЗ Burgas), Румунія (НПЗ Petrotel + мережа АЗС), а також Молдова, Фінляндія й Нідерланди (частка в НПЗ Zeeland). У цих країнах діяльність часто дозволена лише за умовами ліцензій або з обмеженнями (наприклад, без використання російської нафти).
Окрім цього, Туреччина залишається для Лукойлу одним із ключових ринків (там приблизно 600 таких АЗС) Туреччина не приєдналася до санкцій, тому тут Lukoil має більше свободи для роботи.
Але й у США у Лукойлу близько 200 АЗС (через дочірні структури). Парадоксально, але вони працюють завдяки спеціальній ліцензії Мінфіну США, щоб не створювати дефіциту пального.
Втім і Близький Схід та Африка, а також Ірак (велике родовище West Qurna-2), ОАЕ, Єгипет, Нігерія, Гана, Конго не лишаються без російського Лукойлу. Тут Lukoil поки що присутній, але змушений продавати або передавати активи через санкційний тиск.
Проникли щупальця Лукойлу свого часу й до Центральної Азії – у Казахстан (виняток, тут активи можуть залишитися), до Узбекистану та Азербайджану.
За поясненням фахівців, частина цих активів не підлягає обов’язковому продажу, бо вони стратегічні або мають складну структуру власності.
Чому ж їм дозволяють працювати? Це ключове питання, і відповідь на нього суто прагматична.
Причина нібито у тому, що закриття цих філій може обвалити ринок пального, якщо різко закрити тисячі АЗС, бо виникне дефіцит, злетять ціни й постраждають союзники США. Правда пояснення таке собі, зважаючи на байдужість Штатів до партнерів. Але саме тому Вашингтон дозволяє роботу приблизно 2000 заправок Лукойлу по всьому світу.
Однак США фактично змушують Lukoil продати міжнародний бізнес (це приблизно 22 млрд дол.), або передати його нейтральним чи західним компаніям за стратегією “санкцій через зміну власності”. Ефект повільного придушення Втім і без продаж Лукойлу світ загалом і Україна зокрема (через власні дроново-ракетні санкції для НПЗ та портів РФ) непогано справляються з тим, аби “поставити на коліна” російську економіку.
За словами економіста Ігоря Ліпсіца, сам Путін “у грудні розповідав якісь дивні казки, як все в економіці чудово, а вже через пару місяців почав говорити про падіння”, й водночас “кожен місяць дає доручення прискорити економіку, забезпечити високі темпи зростання”. Що виглядає смішно, бо його накази не виконуються.
Днями ж, підкреслив економіст, Путін нібито знову скликав у Кремлі чергову термінову нараду, аби перекласти відповідальність з себе на російський Центробанк чи уряд. Підстав для цього чимало: у тамтешньому Пенсійному фонді нібито намітилася якась величезна діра, у вугільній промисловості теж вже відбувається страшний обвал і т. ін. Це, за словами Ліпсіця, прояв тих “метастазів”, котрі вразили економіку РФ через розв’язану нею війну проти України. “На РФ швидко закінчуються гроші – це дає Україні стратегічний шанс. І його не можна марнувати, відновлюючи постачання російської нафти в ЄС. Поки всі на цьому тижні обговорювали треш з невдалою військовою операцією дідо в Ірані, Великоднє перемирʼя і обмін полоненими, а також вибори в Угорщині, які програв Орбан, менше уваги дісталося події, яка може мати величезне значення для нашої війни: дефіцит бюджету РФ за 1 квартал 2026 року склав 4,6 трлн рублів. Це більше всього запланованого дефіциту на 2026 рік”, – пише у Facebookексголова правління Укренерго Володимир Кудрицький. Й підкреслює, що внаслідок цього Росія не має чим покрити 36% своїх видатків. “За цим показником вона скоро наблизиться до України – з тією різницею, що в тилу у ворога немає західних партнерів, які дають фінансову допомогу. При цьому в 2026 році видатки на війну та силовиків у РФ складають половину бюджету, всі соціальні та інфраструктурні видатки вже на мінімумі, і ще майже 10% бюджету складає обслуговування державного боргу, тримачами якого є російські банки. ВВП РФ скоротився за квартал на 1,8%, їхня економіка стискається, через що збирати податки на війну стає все складніше. Напруживши всі свої фінансові мʼязи, ворог не може перетворити трильйонні вливання на війну в успіхи на фронті. І висока ціна на нафту – єдине, що може підтримати їх трохи довше на плаву”, – продовжує він. І хоч зростання цін на енергоносії трохи підлатує діряве корито російської економіки, це кардинально не допомагає, вважає Ліпсіц. Дійсно, вона перебуває у стані “військової стабілізації”, бо підтримується державними витратами на оборону, але приватний сектор і технології деградують через ізоляцію, а бюджет дедалі більше залежить від цін на нафту.
Тож санкції не знищують РФ миттєво, але системно все-таки стискають фінансові можливості. За даними Служби безпеки Латвії, оприлюдненими нещодавно, з 2022 по 2025 роки Росія вимушено витратила додаткові 130 мільярдів доларів (близько 32,5 мільярдів доларів щорічно) лише на обхід санкцій і закупівлю заборонених західних товарів.
За внутрішніми прогнозами російських інститутів, до 2030 року втрати від обмежень сягнуть щонайменше ще 136 мільярдів доларів. Але не варто забувати й загальне скорочення зовнішньої торгівлі. Через сукупність ризиків вона може скласти 175,5 мільярдів доларів. “Лише в енергетичному секторі потенційні втрати за п’ять років оцінюються в 216,5 мільярдів доларів, якщо ЄС запровадить повне ембарго, а Китай, Індія та Туреччина скоротять закупівлі російської нафти й газу”, – наголосили у розвідці. Як це впливатиме на війну в Україні?Ключове: на наших очах відбувається не перелом, а поступове ослаблення ресурсної бази Кремля.І це дає певну надію.
Ірина Носальська

Південна Корея домовилась про поставки нафти в обхід Ормузькій протоці

Південна Корея домовилася про постачання 273 мільйонів барелів нафти з країн Близького Сходу та Казахстану у 2026 році маршрутами в обхід Ормузької протоки. Про це заявив керівник адміністрації президента країни Кан Хунсік на брифінгу за підсумками поїздки в якості спецпосланця президента до Казахстану, Оману, Саудівської Аравії та Катару, інформує Reuters.
Четверта за величиною економіка Азії також узгодила поставки 2,1 мільйона тонн нафти в поточному році.
За словами Кана, нафта та нафтова продукція будуть постачатися альтернативними Ормузькій протоці маршрутами.
Саудівська Аравія дала згоду відвантажити у квітні та травні близько 50 мільйонів барелів нафти, які вже узгоджені з південнокорейськими компаніями, через порти в районі Червоного моря.
Ер-Ріяд пообіцяв надати пріоритет південнокорейським компаніям при розподілі 200 мільйонів барелів нафти в період з червня до кінця року, а також поставити максимально можливі обсяги нафти до кінця року, включаючи 500 000 тонн, запрошених урядом Південної Кореї.
Казахстан поставить 18 мільйонів барелів нафти, а Оман – 5 мільйонів барелів нафти та 1,6 мільйона тонн нафти.
Він додав, що обіцяних обсягів нафти має вистачити для забезпечення економіки на понад три місяці споживання, а обсяги нафти еквівалентні приблизно одному місяцю.