Зеленський запідозрив Росію у хитрому плані

Росія домагалася послаблення нафтових санкцій, щоб продати об’єкти Лукойлу в Європі. Таку думку висловив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, передає Укрінформ у п’ятницю, 10 квітня.

“Тепер вже починається припинення вогню на Близькому Сході та в Затоці. І я чекаю, коли повернуть санкції щодо російської нафти в повному обсязі, як це було. Інакше кожен день додаватиме мені впевненості в тому, що це була гра Росії: під зручним приводом зняти санкції з енергоресурсів і мати можливість продати об’єкти компанії Лукойл. Наша оцінка була така: якщо повні санкції діятимуть ще пів року, максимум рік – вони банкрути”, – розповів глава держави.

За словами Зеленського, йдеться про близько 20 об’єктів, включно з заводами в Румунії та Болгарії, які або не працюють, або кошти від їхньої діяльності не надходять до російської кишені.
“Тому я вважаю, що санкції послаблювалися, зокрема для того, щоб Росія мала можливість продати ці об’єкти. Якщо цей аналіз помилковий, то ми знову побачимо сильні санкції проти енергоресурсів Росії, бо саме енергоресурсами вони спонсорують свою війну, яку всі мають допомагати завершити”, – заявив президент.

Посланець Путіна відправився до США – ЗМІ

Правитель Росії Володимир Путін направив спеціального посланця Кирила Дмитрієва до Сполучених Штатів для проведення переговорів із представниками команди Дональда Трампа. Основними темами зустрічей є можливе укладення мирної угоди щодо ситуації в Україні та економічна взаємодія між двома країнами. Візит Дмитрієва відбувається напередодні рішення США про продовження дії санкцій на російський експорт нафти. Про це увечері в четвер, 9 квітня, інформує Reuters.

За повідомленням агентства, Дмитрієв проводить обговорення, спрямовані на пошук шляхів врегулювання конфлікту в Україні, а також на розвиток економічного співробітництва між США і Росією. Крім того, переговори торкаються питань, пов’язаних із нафтовими санкціями, термін дії яких завершиться 11 квітня. Візит припадає на визначальний період для ухвалення Вашингтоном важливих рішень щодо майбутньої політики стосовно Росії.

Джерела агентства підкреслюють, що мета російської сторони полягає у визначенні перспектив економічного співробітництва та шляхів вирішення поточних конфліктів. Хоча деталі зустрічей не розголошуються, очевидно, що Москва прагне досягти домовленостей напередодні ключових американських рішень.

Фахівці застерігають, що потенційні домовленості вимагають ретельного аналізу з урахуванням чинних санкцій та складної ситуації на сході України. Водночас такий візит може стати сигналом для міжнародних ринків і політичних процесів, хоча навряд чи спричинить негайні зміни у відносинах між країнами, пише агентство.

Раніше повідомлялося, що представник Міністерства закордонних справ Росії Родіон Мірошников зазначив, що перемир’я між США та Іраном “дало шанс на прогрес” у мирних переговорах між Росією та Україною.

Нагадаємо, Путін оголосив про тимчасове припинення бойових дій на фронті; це рішення набуває чинності з 16:00 за московським часом 11 квітня і триватиме до кінця дня 12 квітня 2026 року. Однак поки ще невідомо, чи Київ прийме такі умови з боку Москви.

Буданов відповів на заклики не бити по НПЗ Росії

Західні партнери зверталися до України з проханням припинити удари по російських нафтових терміналах, проте Київ продовжує діяти у власних національних інтересах. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час брифінгу на Конгресі місцевих та регіональних влад, повідомляє Укрінформ.
За його словами, головною причиною занепокоєння партнерів є питання світового ціноутворення на енергоносії.
“Можу тільки в загальних рисах сказати: так, таке існує. Чому це відбувається? Ви теж можете зрозуміти – це питання утворення ціни. Але у нас своя війна”, – наголосив Буданов.
Він додав, що Україна стикається з подібними обмеженнями та зауваженнями щодо використання іноземної зброї чи техніки на території РФ протягом усіх років повномасштабного вторгнення.
Українська сторона, незважаючи на тиск, не планує відмовлятися від стратегії руйнування ворожої інфраструктури, яка забезпечує російську армію та бюджет.
“Їх можна зрозуміти, це їхня правда, але ж є ще наша правда і наш національний інтерес. І він саме такий, як і є. Ми не припиняємо”, – підсумував керівник Офісу Президента.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що атаки українських дронів на російські нафтові порти, внаслідок яких були пошкоджені експортні термінали на Балтійському морі, спричинили найбільше з початку війни скорочення експорту нафти з РФ.
У Новоросійську через БпЛА знову палає порт – ЗМІ

До США прямує армада танкерів: експорт нафти зі Штатів може стати рекордним

Експорт нафти зі США у квітні сягне рекордного рівня, оскільки азійські покупці шукають заміну нафті з Близького Сходу. Про це повідомляє Financial Times у четвер, 9 квітня.

Дослідницька група Kpler оцінює, що цього місяця експорт нафти зі США зросте майже на третину – до 5,2 млн барелів на добу порівняно з 3,9 млн барелів на добу в березні. Попит з боку азійських покупців збільшиться на 82% – до 2,5 млн барелів на добу.

Зараз до США прямує ціла армада порожніх танкерів, а саме 68, тоді як за тиждень до початку війни проти Ірану 28 лютого їх було 24. Минулого року середній показник становив 27 танкерів.
Війна США проти Ірану зробила Азію особливо вразливою до перебоїв, оскільки близько 80% нафти і нафтопродуктів, що проходили через Ормузьку протоку у 2025 році, прямували до Китаю та його сусідів.

Нагадаємо, оголошене двотижневе перемир’я між США та Іраном дало надію, що Ормузька протока буде повністю відкрита для танкерів після тижнів майже повної блокади з боку Ірану. Однак Тегекран заявив, що закриває протоку після ударів Ізраїлю по Лівану.

Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

Федеральний бюджет Росії у січні-березні було зведено з дефіцитом 4 трлн 576 млрд рублів. Про це напередоні повідомив російський мінфін.
При доходах в 8 трлн 309 млрд рублів уряд витратив в 1,5 рази більше – 12 трлн 885 млрд рублів. У результаті без забезпечення податковою виручкою в бюджеті залишився кожен третій рубль видатків, а “дірка” у скарбниці порівняно з тим же періодом минулого року збільшилася на 133% і на 700 млрд рублів перевищила план на весь рік – 3 трлн 790 млрд рублів, або 1,6% ВВП.
При цьому нафтогазові доходи бюджету впали на 45% і стали найнижчими з пандемії – 1 трлн 445 млрд рублів. Збори з несировинних секторів економіки, попри підвищення податків, збільшилися лише з 7,1%, до 6 трлн 866 млрд рублів. В результаті загальні доходи бюджету просіли на 8,2%. При цьому витрати підскочили на 17%.
Російське податкове законодавство влаштоване так, що нафтогазові доходи зростають або знижуються з лагом щодо змін у цінах на нафту, нагадує економіст Сергій Алексашенко. Тому ефект від нафтових цін, що злетіли, бюджет відчує тільки в квітні. Середня ціна Urals у березні (за нею будуть рахуватися квітневі податки) склала $77 за барель, а це принесе 215-220 млрд рублів додаткового податку на видобуток корисних копалин (ПДПД), оцінює Алексашенко.
У квітні бюджет збере близько 1 трлн рублів нафтогазових доходів – удвічі більше, ніж у середньому в січні-березні, прогнозує гендиректор Арікапітал Олексій Третьяков. Через приплив нафтових грошей уряд РФ відклав плани скоротити витрати і може збільшити витрати на війну, розповідали раніше близькі до Кремля джерела Bloomberg.
На початку квітня котирування Urals сягали $116 за барель – рекорду з 2012-13 рр., а в індійських портах російська нафта коштувала майже $150. Збереження ціни Urals вище за $110 навіть на кілька тижнів може помітно підтримати нафтогазові надходження у другому кварталі і тимчасово послабити тиск на бюджет, розмірковує Володимир Чернов, аналітик Freedom Finance Global.
Втім, якщо угода щодо Ірану буде досягнута і нафта впаде нижче за $100, цей ефект виявиться коротким, а тема дефіциту знову повернеться в центр уваги вже до літа поточного року, попереджає він.

Перед перемир’ям США та Ірану інвестори поставили $950 млн на падіння нафти

Інвестори зробили ставку приблизно на 950 мільйонів доларів на падіння цін на нафту лише за кілька годин до того, як США та Іран оголосили про припинення вогню. Про це повідомляє Reuters.

У вівторок, 7 квітня, інвестори продали сукупно 8600 контрактів на ф’ючерси на Brent та американську нафту WTI. Під час торгів близько 6200 контрактів на Brent змінили власника – це приблизно 1% від загального обсягу торгів за звичайну денну сесію. Водночас у цей самий час було продано близько 2400 контрактів на WTI, що також дорівнює приблизно 1% від звичайного денного обсягу торгів того дня.

Згодом президент США Дональд Трамп відмовився від погроз знищення “цілої цивілізації” й оголосив про двотижневе припинення вогню з Іраном, що обвалило нафтові ф’ючерси приблизно на 15% – нижче 100 доларів за барель на початку офіційної торгової сесії в середу, 8 квітня.

Зазначається, що великі ставки на зростання або падіння цін на нафту дуже рідко проводять великими пакетами, оскільки трейдери зазвичай вважають за краще використовувати розподілені ордери на багатьох біржах і просять брокерів застосовувати алгоритмічну торгівлю протягом багатьох годин, щоб виконати замовлення без впливу на ціни.

Ця ставка стала продовженням схожих дій 23 березня, коли інвестори продали нафтові ф’ючерси на 500 мільйонів доларів лише за 15 хвилин до оголошення Трампа про те, що він відкладає удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Це приголомшило ринки, а потім спричинило падіння ціни на нафту на 15%. Блокада Ормуза: глава МЕА заявив про нову нафтову катастрофу

Дохід РФ від нафти зріс до максимуму з 2022 року – ЗМІ

Доходи Росії від експорту нафти досягнули найвищого рівня з червня 2022 року на тлі зростання світових цін та збільшення поставок, спричиненого блокуванням Ормузької протоки. Про це 8 квітня повідомило агентство Bloomberg.

Згідно з публікацією, ситуація на Близькому Сході призвела до щоденного блокування понад 12 мільйонів барелів нафти, що експортується через регіон Перської затоки. Це, у свою чергу, сприяло зменшенню обсягів російської нафти, яка через міжнародні санкції зберігалася на танкерах у морі.

Як зазначає Bloomberg, за чотири тижні, що закінчилися 5 квітня, середній валовий дохід Росії від експорту нафти зріс до 2,02 мільярда доларів США на тиждень, порівняно з 1,79 мільярда доларів у період до 29 березня. Це є найвищим показником із середини 2022 року.

Ціни на нафту марки Urals продовжують підніматися п’ятий тиждень поспіль, що стало наслідком загального зростання світових цін. Це дозволило Росії знижувати попередньо надані знижки для ключових клієнтів, зокрема в Китаї.

За даними Argus Media, які наводить Bloomberg, експортні ціни на Urals із Балтійського регіону піднялися приблизно на 12,50 долара і досягли 85,73 долара за барель. Постачання з Чорного моря подорожчали до 84,07 долара за барель. Водночас ціна на нафту ESPO з Тихоокеанського регіону підвищилася на 7,90 долара до середньої позначки в 92,11 долара за барель. Поставки до Індії також подорожчали на 16,10 долара до 113,76 долара за барель.

Однак повністю скористатися високими цінами Росія не в змозі через пошкодження експортної інфраструктури внаслідок ударів безпілотників ЗСУ по об’єктах на узбережжі Балтійського та Чорного морів. Крім того, оголошене 7 квітня двотижневе перемир’я у війні між США, Ізраїлем та Іраном вже призвело до зниження нафтових цін. У разі його продовження та відновлення постачання через Ормузьку протоку російські доходи від експорту можуть суттєво скоротитися.

Російська нафта злетіла до максимуму за 13 років

Нігерія вивела на ринок новий сорт нафти – Cawthornе

Державна нафтова компанія Нігерії NNPC у середу повідомила про відправку першої партії нового сорту легкої нафти Cawthorne. Про це повідомляє Reuters.

Близько 950 тисяч барелів експортували до Нідерландів із плавучого сховища на терміналі Cawthorne в Нігерії.

Поява нового сорту стала черговим етапом в оновленні продуктової лінійки – раніше компанія вже вивела на ринок марки Nembe та Utapate. В NNPC це називають частиною ширшої стратегії з диверсифікації портфеля експортних нафтових сумішей країни.

Згідно з даними ОПЕК, у березні Нігерія видобувала приблизно 1,4 млн барелів нафти на добу – це значно нижче її виробничих можливостей.

Як зазначив глава NNPC, виведення на ринок нових сортів нафти має допомогти країні збільшити видобуток до 3 млн барелів на добу вже до 2030 року.

Нагадаємо, ціни на нафту опустившись значно нижче позначки у 100 доларів за барель після оголошення припинення вогню між Іраном та США.

До цього, російська нафта злетіла до максимуму за 13 років. Водночас здатність Москви скористатися перевагами світового зростання цін на нафту підривається українськими атаками на інфраструктуру експорту нафти та нафтопереробні заводи.
США спорядили військових до Нігерії після ударів по ІДІЛ

Важіль тиску на Китай: ЗМІ дізналися про наступні дії Трампа щодо Ірану

Президент США Дональд Трамп серйозно розмірковує над можливістю фізичного захоплення контролю за нафтовим сектором Ірану. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела. За їхніми даними, у Білому домі розглядають цей радикальний сценарій не лише як спосіб встановлення глобального енергетичного домінування США, а й як найпотужніший важіль тиску на Китай напередодні травневого саміту із лідером КНР Сі Цзіньпіном.

За словами джерел, Трамп упевнений, що переведення енергетичних потоків Ірану у сферу впливу США радикально посилить його переговорні позиції на зустрічі з китайським лідером.
Чиновники адміністрації Трампа зазначають, що геополітичні важелі Пекіна вже помітно ослабли через операції США у Венесуелі та Близькому Сході. Китай, будучи найбільшим світовим імпортером нафти, болісно переживає блокування Ормузької протоки та спровокований війною стрибок цін на енергоносії.

До захоплення США президента Венесуели Ніколаса Мадуро незалежні китайські НПЗ активно скуповували венесуельську нафту із величезними знижками. Зараз Китай, як і раніше, може купувати цю нафту, але вже за ринковими цінами, при цьому його політичний вплив у регіоні зведено до мінімуму.

Така сама схема працювала з Іраном. До початку війни Китай був головним бенефіціаром дешевої іранської підсанкційної нафти. Однак війна на Близькому Сході різко змінила ситуацію.

Навіть недавнє рішення Мінфіну США, що дозволило Індії та іншим країнам скуповувати російську нафту, що застрягла в морі, вдарило по Китаю: танкери, що спочатку йшли в КНР, розвернулися в бік щедріших покупців, що підняло ціни.

Експерти сумніваються у доцільності фізичної окупації іранської інфраструктури. На їхню думку, США достатньо перейти до агресивного силового перехоплення танкерів з іранською нафтою в Аравійському морі – поза досяжністю більшості іранських систем озброєння. Конфіскована нафта може легально розпродаватися сировинними трейдерами на світовому ринку, а виручені кошти будуть назавжди відрізані від Тегерана.

Ціни на нафту обвалилися після припинення вогню

Ціни на нафту опустившись значно нижче позначки у 100 доларів за барель після оголошення припинення вогню між Іраном та США. Про це у нч проти середи, 8 квітня, повідомляє Axios.
Видання зазначає, що це – найбільше одноденне падіння цін на нафту з часів війни в Перській затоці 1991 року.
Так, ф’ючерси на нафту Brent подешевшали приблизно на 16% до близько 93 доларів за барель. Водночас це все ще значно вище рівня приблизно 73 долари за барель, який фіксувався до початку війни наприкінці лютого.
Американський еталон WTI впав приблизно на 19% до близько 92 доларів за барель.