У вівторок в Брюсселі та Брюгге провели обшуки в дипломатичній службі ЄС та університеті, під час яких затримали колишню головну дипломатичну службу Європейського Союзу Федеріку Могеріні та ще двох підозрюваних. Європейська прокуратура повідомила, що розслідування пов’язане із шахрайською схемою зовнішньої служби ЄС та Коледжу Європи. Розслідування фокусується на програмі навчання для молодших дипломатів та тендерному процесі. Факти, що вивчаються, можуть стосуватися шахрайства, корупції та порушення професійної таємниці. Федеріка Могеріні раніше обіймала посаду верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки. Після затримання її відпустили після допиту, а подальші дії будуть вирішувати слідчі. У випадку доведення звинувачень це може стати найбільшим скандалом у ЄС за десятиліття.
Позначка: Европейский союз
-
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили спільну думку, що не можна приймати жодних планів, які виправдовують російську агресію. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною має вирішальне значення для безпеки Європи на тривалий час. Парламентарі підкреслили, що мир повинен ґрунтуватися на міжнародному праві та повній повазі до територіальної цілісності України. Вони також зазначили, що будь-які дії агресора лише заохочують Росію до нових агресивних кроків. Парламентарі вважають, що питання, що стосуються України, повинні розв’язуватися з її участю, а щодо європейської безпеки – з урахуванням позиції країн Європи. Вони підкреслили, що ніякі претензії Росії на “зони впливу” або “безпекові інтереси” за межами її території не будуть прийняті. У заяві також йшлося про необхідність юридично закріплених гарантій безпеки для України та повного виведення російських військ з окупованих територій. Парламентарі підкреслили, що основні принципи – це незалежність України, її право на вибір союзників та приведення агресора до відповідальності.
-
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.
Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.
У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.
“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.
Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.
Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.
Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.
“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.
Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.
-
У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни
Згідно з інформацією порталу VSquare, Словаччині загрожує втрата права голосу в Раді Європейського Союзу через спірні конституційні зміни, які викликали хвилю занепокоєння серед інших країн-членів. Уряд Нідерландів розглядає можливість ініціювати дисциплінарну процедуру проти Словаччини відповідно до статті 7 Договору про ЄС, що може призвести до санкцій, включаючи позбавлення країни-порушниці права голосу в Раді ЄС. Нідерландський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав уряд втрутитися у зміни, які обмежують права ЛГБТ+ спільноти в Словаччині. Гаага досліджує готовність інших країн-членів підтримати цей крок та сподівається на розгляд справи в Суді ЄС. Конституційні зміни в Словаччині передбачають закріплення лише двох біологічних статей та перегляд правил усиновлення. Крім того, словацький прем’єр Роберт Фіцо відмовився від участі країни в європейських ініціативах щодо військової підтримки України, висловивши критику на адресу рішення ЄС щодо передачі Україні заморожених російських активів.
-
Євро має шанси замінити долар – Європейський центробанк
Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард вважає, що євро може стати альтернативою долару як світовій резервній валюті, якщо держави єврозони посилять фінансову та безпекову стійкість. Вона наголосила, що економічна політика США призводить до нестабільності на міжнародних ринках та підточує роль долара. Лагард підкреслила, що євро вже сьогодні є другою світовою валютою після долара, і зростання його міжнародної ролі може мати позитивні наслідки для єврозони. Проте вона застерегла, що це не гарантовано, і державам єврозони потрібно багато працювати над цим. Для досягнення цієї мети важливо створити більший ринок капіталу, зміцнити правові засади та підтримувати відкриті торгівельні відносини. Також важливо зміцнити обороноздатність єврозони, оскільки інвестори шукають гарантії в безпеці. Наразі єврозона об’єднує 20 країн, останньою з яких приєдналась Хорватія.