Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Бюджет
-
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
-
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
В США ухвалено “великий і прекрасний закон” Трампа
Палата представників США проголосувала за законопроєкт, який був запропонований президентом Дональдом Трампом і передбачає податкові пільги та скорочення витрат. За цей закон проголосували 218 конгресменів, а 214 виступили проти. Закон направлено до Білого дому на підпис Трампу з очікуванням, що підписання відбудеться до Дня незалежності США 4 липня. Законопроєкт містить скасування податку з чайових та заробітної плати за понаднормову роботу, спрямовує гроші на імміграційний контроль та оборону, але при цьому передбачає скорочення видатків на програми охорони здоров’я, включаючи Medicaid. Законопроєкт також викликав конфлікт між Трампом та Ілоном Маском, який загрожує створенням власної політичної партії. У Сенаті республіканці ухвалили інший бюджетний законопроєкт з одномандатним перевагою, відомий як “великий прекрасний закон”.
-
Олігархи РФ вивели з економіки майже 2 трлн рублів за рік – ЗМІ
Російські бізнесмени вивели історично великі суми грошей зі своїх компаній у 2024 році, зокрема на користь 50 найбагатших людей. Загальна сума виплат склала 1,769 трлн рублів, що є рекордом. Деякі учасники отримали дивіденди більше, ніж 50 млрд рублів на особу. Лідером за доходами став Олексій Мордашов, контрольний акціонер Северсталі. Однак на тлі цих успіхів економічна ситуація в Росії погіршується, зокрема через високу ставку Центрального банку та переддефолтний стан багатьох компаній. Бізнес-спільнота висловлює занепокоєння щодо рецесії та можливого “переохолодження” економіки. Більшість мільярдерів вивели свої кошти, не залишивши фінансової подушки безпеки для компаній.
-
Власники елітних авто сплатили понад 95 млн до бюджету
За п’ять місяців 2025 року до бюджету України надійшло понад 95 млн грн податку від власників елітних автомобілів, що на 2,5 млн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби у понеділок, 30 червня.
Транспортний податок наразі вже сплатили понад 5,6 тисячі осіб. Зокрема найбільші суми надійшли від:
– Києва – 29,5 млн грн,
– Дніпропетровщини – 9 млн грн,
– Одещини – 8,3 млн грн,
– Львівщини – 6,3 млн гривень.
У ДПС нагадали, що транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, випущені не більше п’яти років тому. Середньоринкова вартість автівок має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2025 – 3 млн грн).
Ставка транспортного податку – 25 тис. грн за кожний автомобіль.
Перелік легкових автомобілів визначає Мінекономіки, повний список розміщує на своєму офіційному вебсайті щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.
Цього року до переліку потрапили зокрема AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota.
Раніше стало відомо, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал.
Стало відомо, скільки нових автомобілів придбали українці в травні -
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
Держбюджет перепишуть під військові потреби
Уряд схвалив законопроєкт щодо змін до держбюджету на поточний рік для підвищення обсягу військових видатків. Звідки візьмуть кошти? Куди спрямують кошти Кабмін схвалив для внесення до Верховної Ради проєкт змін до закону про державний бюджет на 2025 р. “У зв’язку з тим, що ми не завжди можемо передбачити ситуацію під час повномасштабної війни та потреби Збройних Сил, ми звертаємося до вас з переглядом бюджету. Є звернення Міністра оборони щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет… Є розуміння того, що грошей на Збройні Сили не вистачає з різних причин”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко. Необхідність скоригувати бюджет виникла через зростання витрат на закупівлю зброї, зокрема через затримки міжнародної допомоги. Вже четвертий рік Україна живе в умовах високої невизначеності, що спричинена повномасштабною агресією з боку РФ. Така ситуація потребує від уряду адаптивності до реалій війни та готовності приймати рішення, що сприятимуть підвищенню обороноздатності України.
Наразі для сектору безпеки і оборони необхідні додаткові кошти для забезпечення критично важливих потреб, зокрема для закупівлі зброї, боєприпасів та військового обладнання.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків для органів сектору безпеки і оборони на 412,4 млрд грн до кінця року.
За інформацією пресслужби Мінфіну, Міноборони виділять 310,8 млрд грн; МВС – 84,1 млрд грн; ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн; Мінстратегпрому – 4,5 млрд грн; СБУ – 1,6 млрд грн; УДО – 0,5 млрд грн; Держспецзв’язку – 64,5 млн грн.
Також передбачено додаткові 20 млрд грн для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд грн (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Загальний обсяг видатків у запропонованих Урядом в змінах до держбюджету-2025 становить 448,8 млрд грн.
Також пропонується в 2025 р. кошти, отримані до спецфонду Держбюджету, як виняток, спрямувати у таких пропорціях за такими напрямами: 45% – Держспецзв’язку на здійснення закупівлі спецтехніки та обладнання, 45% – Мінстратегпрому на виконання програм реформ ОПК, 10% – головним розпорядникам коштів держбюджету, що належать до сектору оборони і безпеки.
Також законопроєктом пропонується встановити, що Кабмін може спрямувати Міноборони на закупівлі техніки залишок коштів, утворений станом на 1 січня 2025 р., джерелом формування якого були надходження спецфонду. Таким чином пропонується розширення повноважень Кабміну “перекидати” кошти на сектор безпеки та оборони. Звідки візьмуть кошти Збільшення дохідної частини планується, зокрема за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету – 147,5 млрд грн: ПДФО – 56 млрд грн; податку на прибуток підприємств – 23,8 млрд грн; коштів, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд грн; частини чистого прибутку та дивідендів – 15 млрд грн; акцизу із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд грн; коштів, перерахованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд грн; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд грн; адмінштрафів у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд грн; інших надходжень – 8,9 млрд грн.
Також збільшити доходи планується за рахунок зростання обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд грн та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд грн.
Пропонується дозволити Міністерству фінансів перевищувати граничний обсяг державного боргу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до механізму кредитної співпраці.
Зокрема у законі пропонують дозволити уряду тимчасово не платити за боргом, який був узятий Державної продовольчо-зерновою корпорацією України у 2012 р. в Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію. Це призупинення платежів може тривати до 1 жовтня 2025 р., але лише до того моменту, поки не буде змінено умови цього боргу (тобто не буде укладено нову угоду з кредиторами).
Уряд хоче мати право відкласти виплати за цим боргом, поки не домовиться з усіма кредиторами про нові умови.
Також в законопроєкті пропонується спрямувати кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання. “Запропоновані рішення дозволять зберегти фінансову стабільність, одночасно забезпечуючи необхідні ресурси для ефективного протистояння агресору”, – йдеться на сайті Кабміну. Надалі законопроєкт має бути розглянутий та схвалений Верховною Радою України та підписаний Президентом України. Зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть Крім змін у сумах фінансування різних органів, законопроєкт стосується ЄСВ для військовослужбовців і поліціантів, прожиткового мінімуму для розрахунку окладів прокурорів.
Завдяки цим змінам зарплати військових, поліціантів та прокурорів зростуть.
Для військовослужбовців та поліціантів з доходом понад 120 тис. грн, у разі прийняття законопроєкту, грошове забезпечення збільшиться у другій половині 2025 р. за рахунок зниження суми сплачуваного ЄСВ.
Також пропонується підняти прожитковий мінімум для розрахунку посадових окладів прокурорів з 1 серпня 2025 р. до 2102 грн (наразі – 1600 грн). Отже, посадовий оклад прокурора окружної прокуратури має зрости з 40 тис. грн до 52,5 тис. грн. Де ще можна взяти кошти Поки що законопроєкт не прийнято, суспільство має можливість обговорювати, звідки ще можна брати кошти.
Так, економіст Олег Гетман вважає, що закрити цьогорічну дірку в бюджеті можуть, додатково залучивши 100 млрд грн від детінізації та перевиконання доходів, тобто більш активної роботи податківців та митників, ще 120 млрд грн – через випуск ОВДЗ (облігацій внутрішньої державної позики), а решту коштів доведеться шукати через урізання державних видатків. “Може бути порізано будь-що: соціальні видатки, економічні стимули на кшталт програми “Національний кешбек”, яка викривлює конкуренцію, а ще освіта – у нас шалене державне замовлення на здобуття освіти”, – каже Гетман. Своєю чергою економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що можна зекономити на фінансуванні українських адміністрацій окупованих регіонів. “Скільки грошей іде на фінансування держустанов з окупованих територій, а треба було б лише платити цим чиновникам голу ставку, без будь-яких доплат.Навіщо фінансувати комунальні підприємства міст, які фактично втрачені?”, – каже він. Вікторія Хаджирадєва