Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вчергове погрожує Європейському Союзу. Тепер він “буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки”, бо там передбачено 100 млрд євро для України. Про це йдеться в його дописі в Facebook.
За його словами, він, мовляв, не погодиться на бюджет ЄС, бо цей бюджет нібито “направляє гроші угорців до України”, а також начебто “розорить угорських фермерів”.
Політик також заявив, що новий бюджет Євросоюзу буцімто “зробить Угорщину вразливою для шантажу”, але не уточнив до чийого саме.
“Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, угорці, одержуємо належне нам фінансування лише тоді, коли підкоримося політиці Брюсселя щодо війни, імміграції та гендерної рівності”, – заявив він.
Орбан стверджує, що в Брюсселі мусять розуміти, що “відповідь Угорщини – “ніколи”: він буде голосувати проти бюджету. Слід зауважити, що рішення щодо бюджету ЄС ухвалюється традиційним способом: кваліфікованою більшістю голосів.
Таким чином згода або ж незгода Орбана з європейським бюджетом на 2028-2034 роки не має жодного значення.
Позначка: Бюджет
-
Орбан пригрозив ЄС через грошову допомогу Україні
-
Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що його “єдина мета – приховано прийняти Україну в Євросоюз”. Про це повідомляє Telex у п’ятницю, 18 липня.
Він наголосив на необхідності налагодження співпраці з Україною, втім, не членства в ЄС.
“Єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз… Спираючись на знання експертів, я можу сказати, що 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну”, – заявив Орбан.
Проблема бюджетів, за його словами, полягає в тому, що їм бракує реальної стратегічної основи; вони повинні відповідати поставленим цілям.
Він також додав, що майбутній бюджет і ставлення ЄС до України подібні до міграції.
“Одного разу впустивши їх, ви вже не зможете їх стримати”, – наголосив глава уряду.
Так, Орбан переконаний, якби українці увійшли в економічний простір ЄС, гроші безнадійно “пішли б туди”.
Він також назвав бюджет “бюджетом безнадії”, оцінивши його як “недоречно спрямований на фінансування застою, з низьким рівнем амбіцій і без обнадійливих перспектив”.
Втім, ркремо зауважив, що приблизно усвідомлює, з якими країнами йому доведеться вести переговори, аби мати можливість прийняти бюджет у Брюсселі.
Раніше Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для країни є вступ України до Європейського Союзу. -
Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету
Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів, що стало першою голосною політичною перемогою президента Дональда Трампа. За це рішення проголосували 51 сенатор, проти – 48. Хоча ця перемога не є великою з урахуванням розміру бюджету, республіканці вважають її важливим кроком до фінансової розсудливості. Пакет документів направлено до Палати представників для остаточного голосування після 12-годинного засідання. Раніше Трамп не зміг ухвалити пакет пропозицій щодо скасування резолюцій на суму 15 мільярдів доларів, але ця перемога в Сенаті вважається важливим досягненням.
-
ФРН відхилила проєкт бюджету ЄС
Німеччина відмовила у підтримці запропонованого Єврокомісією проєкту бюджету Євросоюзу на суму практично 2 трильйони євро. Заява була зроблена незабаром після презентації плану головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі. Німецький уряд вважає, що збільшення бюджету ЄС недоцільне в умовах, коли країни-члени зосереджуються на відновленні своїх фінансів. Ця позиція Німеччини ускладнює майбутні переговори про бюджет. План передбачає створення фонду конкурентоспроможності, процвітання і безпеки на суму 590 мільярдів євро, зокрема, для підтримки європейського бізнесу. Також у проєкті бюджету вказано фінансування України на суму 100 мільярдів євро для відновлення та європейської інтеграції країни. Ця пропозиція може викликати дискусії серед країн ЄС. Щоб бюджет було схвалено, необхідна підтримка Європейського парламенту та всіх країн-членів до кінця 2027 року.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до держбюджету з метою фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Згідно з нововведеннями, видатки у цій сфері збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 402 млрд грн підуть на загальний фонд. Це зроблено для забезпечення Збройних Сил додатковою зброєю, боєприпасами та військовим обладнанням. Найбільше коштів отримає Міністерство оборони – 311 млрд грн, МВС – 84 млрд грн, а також інші військові структури. Загалом, запропоновані зміни до держбюджету-2025 становлять 457 млрд грн, які будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, такі як податки та кошти від Національного банку.
-
Євросоюз готує найбільший в історії бюджет – ЗМІ
Європейська комісія може схвалити найбільший бюджет Європейського Союзу на суму 1,7 трлн євро, з якого Україна отримає 88 млрд. Ця інформація була оприлюднена Politico. Планується створення централізованого бюджету на семирічний період починаючи з 2028 року. Якщо члени Єврокомісії приймуть цю пропозицію, то загальні витрати зростуть до 1,23% валового національного доходу протягом семи років. Для України передбачено спеціальний позабюджетний фонд на 88 млрд євро. Це буде додаткова фінансова допомога до тих 160 млрд євро, які Україна вже отримала від ЄС після вторгнення Росії. ЄС також планує виділити $19 млрд для України на 2026 рік для забезпечення потреб країни.
-
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.
-
В Сенаті США схвалили 500 млн доларів для України
Комітет із питань збройних сил Сенату США в пʼятницю, 11 липня, схвалив виділення 500 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні у межах проєкту оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Члени профільного комітету Сенату 26 голосами проти 1 схвалили проєкт Закону про асигнування на національну оборону (NDAA), який визначає рівень фінансування Збройних сил США.
Проєкт NDAA передбачає фінансування на національну оборону в розмірі 925 мільярдів доларів, з яких 878,7 мільярда доларів планується передати Пентагону, а 35,2 мільярда доларів – Міністерству енергетики.
Проєкт закону містить положення про продовження Ініціативи зі сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative) до 2028 року. Її фінансування збільшується з 300 мільйонів доларів у 2025 фінансовому році до 500 мільйонів доларів.
Поки що невідомо, чи залишиться це положення у фінальному проєкті NDAA, який ще має бути затверджений усім Сенатом, а також Палатою представників і підписаний Дональдом Трампом.
Як відомо, Трамп 8 липня наказав відновити постачання озброєння Україні та розкритикував російського диктатора Володимира Путіна, звинувативши його у масових вбивствах цивільного населення.
Трамп вперше особисто відправить зброю Києву – ЗМІ -
В РФ виявили мільярдні розкрадання на будівництві укріплень – ЗМІ
Генпрокуратура РФ подала позов до Останкінського суду Москви про стягнення майже мільярда рублів з організаторів будівництва оборонних споруд в Білгородській області. Перед цим аналогічний скандал виник в Курській області. Про це повідомляє російське провладне видання Комерсант.
Серед відповідачів: заступник губернатора регіону Рустем Зайнуллін, підприємці Сергій Петряков, Іван Новіков і Костянтин Зімін (всі четверо заарештовані в справі про шахрайство), екс-керівник управління капбудівництва регіону Олексій Сошніков, бізнесмен Дмитро Боровльов і і Будінвестрезерв.
У 2022–2024 роках області виділили з федерального бюджету 19,5 млрд рублів на будівництво укріплень на межі з Україною.
Зайнуллін і Сошніков, які займалися проектом, уклали 26 контрактів на 1,14 млрд рублів з компаніями Боровльова та Петрякова – Регіон Сибір та Будінвестрезерв.
З цієї суми майже 925 млн рублів, за версією слідства, були здобуті незаконно – через зловживання службовим становищем. Генпрокуратура вимагає повернути ці кошти державі.
ЗСУ прорвали кордон на Бєлгородщині – соцмережі -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва