Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
“Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
“Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України.
Позначка: Бюджет
-
Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні
-
Росія оновила рекорд за витратами на війну
У січні-вересні 2025 року витрати федерального бюджету Росії на військові потреби досягли рекордних 11,854 трлн рублів. В порівнянні з попереднім роком, видатки на армію та виробництво зброї зросли на 30%, що становить 2,763 трлн рублів. Військовий бюджет країни зріс на 95% порівняно з 2023 роком, на 173% – з 2022 роком і навіть майже в чотири рази в порівнянні з 2021 роком. Більше половини російського військового бюджету засекречено, що становить 59%. За три квартали за відкритими оборонними статтями було витрачено 4,816 трлн рублів, а за закритими – 7,038 трлн. Витрати на війну з Україною за період з початку 2022 року склали 42,343 трлн рублів або $542 млрд, що еквівалентно 24 річним бюджетам всієї системи вищої освіти Росії.
-
Перше місто РФ планує “залатати” діру в бюджеті “пожертвами” від росіян
У владі міста Петропавловськ-Камчатський було прийнято рішення збирати “добровільні внески” від місцевих жителів та компаній для поповнення міського бюджету. Збори проводяться в безготівковій формі шляхом укладання договорів, а отримані кошти витрачатимуться на певні цілі, зазначені при переказі. Якщо цілі не досягнуті, або їх більше не має в плані, гроші повертаються відправнику. Російська комуністична партія виступила проти такого підходу, вважаючи, що влада спробує покласти свої обов’язки на громадян, які вже сплачують податки. Партія підкреслила, що місто має будуватися на громадській власності та справжньому народному контролі, а не на благодійності населення.
-
ОПК отримав 1,5 млрд для відновлення виробництва
Глава Міністерства оборони України Денис Шмигаль повідомив, що виробники оборонно-промислового комплексу отримали понад 1,5 млрд гривень державної підтримки для відновлення своєї діяльності. Ця підтримка була спрямована на ліквідацію наслідків ворожих атак і відновлення виробництва. Міністерство оборони також розробляє комплексний план заходів, щоб захистити український оборонний промисловий комплекс від майбутніх ударів, який включає в себе зміну географії виробництва, релокацію спроможностей критично важливих підприємств, переміщення виробництв з районів, де російська армія застосовує комп’ютерно-арифметичні блоки, а також будівництво підземних виробничих комплексів. Шмигаль підкреслив, що ці заходи призначені для забезпечення безпечних умов для розвитку української оборонної промисловості та для забезпечення українських воїнів необхідними ресурсами.
-
Meta розчарувалася в “метавсесвіті” і скорочує витрати на 30% – ЗМІ
Meta планує суттєво скоротити фінансування свого підрозділу Metaverse – до 30%, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з ситуацією. За даними видання, потенційні урізання торкнуться не лише проєктів у сфері VR, а й можуть включати чергову хвилю скорочень персоналу.
Як зазначають джерела, ймовірне рішення Meta відображає загальну втому ринку від ідей віртуальних просторів. Платформа Horizon Worlds так і не стала масовою, а VR-гарнітура компанії продається не так активно, як очікувалося.
З моменту гучного ребрендингу у 2021 році Metaverse-проєкти Meta щокварталу приносять багатомільярдні збитки, а аналітики й інвестори дедалі різкіше критикують ці витрати.
Попри це, інші напрями компанії, включно з ШI-ініціативами та смарт-окулярами, виглядають набагато перспективніше. Інвесторів цікавить, чи зможе Meta утримати баланс між високими витратами та реальним попитом.
На тлі новин про можливе скорочення бюджету акції Meta зросли, що свідчить про бажання ринку побачити більш стриману й прагматичну стратегію компанії. -
На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль
Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
“Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони. -
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: -
Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026
Президент України Володимир Зеленський висловив подяку всім народним депутатам, які підтримали бюджет на 2026 рік. У своєму повідомленні у Telegram він підкреслив, що це важливий крок для забезпечення стійкості країни та фінансової підтримки соціальних програм та оборони. Зазначивши пріоритети, Зеленський також наголосив на співпраці з партнерами для залучення необхідних фінансових ресурсів. Президент підкреслив, що Україна відсутність внутрішніх причин для нестабільності, що є важливим сигналом для міжнародних партнерів. Закон про державний бюджет на 2026 рік був ухвалений у другому читанні та в цілому Верховною Радою.
-
Рада прийняла Бюджет-2026
3 грудня Верховна Рада прийняла Бюджет-2026, який передбачає зростання зарплат вчителів. Згідно з законом, зарплати педагогічних працівників збільшаться на 30% з 1 січня і на 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а прожитковий мінімум також зросте. Для працездатних осіб він складе 3 328 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – 2 595 грн. Бюджет також передбачає збільшення доходів за рахунок підвищення ставки оподаткування прибутку банків. Зауважено, що видатки на сектор безпеки і оборони, освіту та соціальний захист громадян залишаються пріоритетними. Видатки бюджету збільшуються, а обсяг дефіциту становитиме 1,9 трлн грн. Додаткові кошти передбачені для місцевих бюджетів на погашення заборгованості за енергоносії та для утримання тарифів на комунальні послуги на тому ж рівні.
-
Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026
Бюджетний комітет Верховної Ради України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. Нардепи Ярослав Железняк та Данило Гетманцев повідомили, що на розгляд бюджету буде відведено до 75 хвилин, причому більшість часу буде витрачено на обговорення та прийняття рішення. У новому бюджеті передбачено підвищення мінімальної зарплати вчителям до 36 тисяч гривень без збільшення їх навантаження. Також ухвалено рішення щодо частки ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах – це становитиме 64% від суми сплаченого податку і дозволить залишити ці кошти у громадських бюджетах.