Позначка: Бюджет

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
  • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
  • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У січні-травні поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, а видатки – на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли бюджет має дефіцит. Нафтогазові доходи скоротилися на 14,4% у зв’язку зі зниженням ціни на нафту. Мінфін попереджає про ризики подальшого зниження цих доходів. У 2025 році планується взяти недоотримані нафтогазові доходи у розмірі 447 млрд рублів з Фонду національного добробуту. Розмір цього фонду зменшився до 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року.

  • Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП

    Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив, що країна досягне мінімального оборонного порогу НАТО у 2% від ВВП вже у цьому фінансовому році. Це стане можливим завдяки новому плану оборонних інвестицій, який дозволить досягти цієї цілі в 2025 році. Карні зазначив, що Канаду загрожують Росія та Китай, а також висловив занепокоєння щодо залежності від США. Він також відзначив критичний стан військової інфраструктури, зазначивши, що лише частина флоту та бронетехніки є боєздатними. Канада раніше витрачала лише 1,45% ВВП на оборону, тож це є великим кроком у покращенні оборонної сфери країни.

  • Путін почав побоюватися нафтового обвалу

    Путін почав побоюватися нафтового обвалу

    Російська влада стурбована можливістю надлишку нафти на світовому ринку у другій половині 2025 року, що може спричинити подальше зниження цін. На засіданні ОПЕК+ у червні було вирішено збільшити видобуток на 411 тисяч барелів на добу, що разом з попередніми рішеннями на квітень і травень складає 1,2 мільйона барелів щоденно. Російські нафтовидобувні компанії не поспішають збільшувати видобуток через страх подальшого падіння цін. Це падіння вже призвело до значного зниження доходів Росії від нафти й газу. Російський уряд змушений був зменшити бюджет із $69,7 до $56 за барель, що призвело до скорочення фінансування держпрограм у промисловості й науці. Експерти попереджають, що Росія може втратити значну суму експортної виручки, а дефіцит бюджету може збільшитися утричі. Аналітики зауважують, що Росія не має можливостей стримати зростання видобутку Саудівською Аравією, що може призвести до серйозних наслідків для російської економіки.

  • НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
    “Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
    Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
    “3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
    Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
    Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
    “Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
    Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
    Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
    “Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.

  • Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    Згідно з повідомленням Міністерства фінансів, у травні цього року надходження податків та обов’язкових платежів до держбюджету України зросли до 204,1 мільярда гривень. Це більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні цього року. Зокрема, відзначили зростання надходжень податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та інших платежів. Всього до держбюджету надійшло 272,6 мільярда гривень у травні. Також зауважили збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги, що може призвести до перегляду бюджету. У той же час, в Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету втричі.

  • ООН скоротить персонал на 20%

    ООН скоротить персонал на 20%

    Організація Об’єднаних Націй планує скоротити 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Це рішення стосується понад 60 підрозділів ООН, включаючи гуманітарні та політичні офіси, а також структури, що працюють у сферах підтримки біженців, гендерної рівності, міжнародної торгівлі, екології та розвитку міст. Ці скорочення відбудуться в рамках реформ генсека ООН Антоніу Гутерріша, який планує зменшити бюджет організації на 15-20%. Це означає звільнення близько 14 тисяч посад. Пропозиції щодо скорочень потрібно подати до 13 червня, а їх врахують у бюджеті на 2026 рік. Деякі країни-члени ООН, зокрема США, не сплатили свої внески в повному обсязі, що призвело до припинення допомоги та фінансування проектів ООН.

  • У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    Російська Держдума підтримала урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. З цими змінами передбачається збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року, яке втричі перевищуватиме плановане значення. Це сталося через негативний вплив дешевої нафти та міцного рубля на економіку. Очікується, що дефіцит складе 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП, що може призвести до необхідності використання Фонду національного добробуту. Міністерство фінансів розробило зміни до бюджету на основі нового прогнозу економічного розвитку, який передбачає зниження прогнозуваної ціни на нафту. Це може призвести до значного зменшення доходів від нафтогазових продажів. Представник уряду попередив про можливі ризики для доходів від нафти на тлі американських санкцій і зауважив, що дефіцит бюджету може виявитися ще вищим, ніж передбачено в поправках.

  • Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа

    Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа

    Американський мільярдер та керівник Департаменту ефективності уряду США Ілон Маск висловив свою різку критику щодо податкового законопроєкту, який підтримує Дональд Трамп. Він заявив, що цей законопроєкт насправді підриває роботу, виконану його командою зі скорочення витрат.

    Податковий законопроєкт був ухвалений Палатою представників США і тепер буде винесений на голосування в Сенаті. Трамп вважає цей законопроєкт великим досягненням, але він також викликав критику через збільшення державного боргу на багато мільярдів доларів протягом наступного десятиліття.

    Ілон Маск висловив свої сумніви стосовно того, чи цей законопроєкт буде ефективним, вважаючи, що він може призвести до ще більшого зростання державного боргу. Також відзначено, що Маска звинуватили у тому, що він не виконав свої обіцянки підтримати Трампа фінансово.

  • У квітні бюджет отримав 323 млн грн від приватизації

    У квітні бюджет отримав 323 млн грн від приватизації

    У квітні до державного бюджету України від приватизації надійшло понад 322 мільйони гривень. За цей період було реалізовано 57 об’єктів на приватизаційних торгах. Також у квітні 46 активів було стягнуто у дохід держави через санкційну політику, а три великі об’єкти було продано на аукціонах за зростанням стартової ціни у 17 разів. Наразі перелік об’єктів малої приватизації включає 1378 об’єктів, який поповнили ще 115 новими об’єктами, а 86 було виключено. Раніше уряд отримав майже 2 мільярди гривень за продаж компанії “Аерок”, яка є лідером у виробництві газобетонних виробів в Україні та має виробництва у двох областях.