Катар залучає інженерів та робітників для відновлення роботи найбільшого у світі заводу зі скраплення природного газу (СПГ) після укладення перемир’я у війні на Близькому Сході. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на власні джерела.
Покращення безпекової ситуації дозволяє вести обмежену діяльність, і на об’єкті проводяться необхідні ремонтні роботи перед запланованим перезапуском потужностей.
Часткове відновлення виробництва може початися найближчими днями, а для відновлення суттєвих обсягів виробництва суднам потрібно буде мати можливість проходити через Ормузьку протоку.
Завод у Рас-Лаффані був атакований того місяця, а призупинив роботу ще з початку березня, що спричинило глобальний дефіцит поставок газу.
Пошкодження заводу позбавили Катар 17% річної експортної потужності на строк до п’яти років. Загальна потужність заводу становить 77 млн тонн СПГ на рік.
Ціни на газ у Європі продовжили падати після цієї новини, знизившись майже на 20% до близько 43 євро за мегават-годину, після чого дещо відновили свої позиції.
В ЄК оцінили ухвалення Радою кількох законів
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос привітала ухвалення Верховною Радою у вівторок кількох законів, важливих для євроінтеграції України та одержання міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в її дописі на цю тему вона опублікувала у своєму X.
Кос написала, що вітає “позитивний прогрес” у Верховній Раді, де 7 квітня схвалили серію законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграцією та отриманням фінансування від ЄС та МВФ.
“Дякую спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку та прем’єр-міністру Юлії Свириденко за лідерство.
Це допоможе розблокувати понад 2 млрд євро важливого фінансування, щоб стабілізувати фінансові потреби України до літа. І також це свідчення, що Рада далі віддана євроінтеграційному шляху України”, – наголосила Кос.
Напад на суддю у Дніпрі: з’явився ще один підозрюваний
У Дніпрі обрали запобіжний захід чотирьом підозрюваним у нападі на суддю – їх взяли під варту на 60 діб без права застави. Про це повідомив Офіс генпрокурора у середу, 8 квітня.
“За клопотанням прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра суд обрав запобіжні заходи чотирьом підозрюваним у нападі на суддю районного суду – тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб”, – зазачили у повідомленні.
Також під час слідчих та оперативно-розшукових заходів встановили ще одного причетного до злочину. Йому оголоси підозру за аналогічними статтями КК України.
Трамп: З Іраном домовлятимуться Віткофф і Кушнер
Спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер представлять американську сторону на запланованих у Пакистані переговорах з Іраном. Про це сказав президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для New York Post у середу, 8 квітня.
“У нас будуть на місці Стів Віткофф, Джаред Кушнер. Може, віцепрезидент США Джей Ді Венс, я не знаю. Це питання безпеки”, – заявив він.
Трамп запевнив, що переговори віч-на-віч представників США та Ірану “відбудуться дуже скоро”.
Іран надумав стягувати оплату з танкерів у криптовалюті
Тегеран планує запровадити плату за прохід нафтових танкерів через Ормузьку протоку, пропонуючи стягувати $1 за барель із оплатою в криптовалюті. Про це повідомляє Financial Times у середу, 8 квітня.
Представник Союзу експортерів нафти, газу і нафтохімічної продукції Ірану Хамід Хоссейні заявив, що Іран має намір стягувати плату за прохід з будь-якого танкера і проводити оцінку кожного судна.
“Ірану необхідно контролювати, які судна минають протоку, з метою переконатися, щоб ці два тижні перемир’я не використовували для перевезення зброї”, – зазначив Хоссейні.
Як передбачається, тариф на судна становитиме $1 за барель нафти, водночас порожні танкери можуть проходити безкоштовно.
Окрім того, кожен танкер повинен надіслати владі електронного листа з інформацією про вантаж, після чого Іран повідомить розмір мита.
За інформацією CNN, Іран може стягувати до 2 млн доларів за проходження одного судна через протоку, однак наразі невідомо, чи погодилися оператори суден сплачувати ці кошти.
Президент Аргентини Мілей виявився учасником оборудки з криптою – ЗМІ
Президент Аргентини Хав’єр Мілей знову опинився в центрі скандалу щодо криптовалюти Libra, яку він просував торік. Про це повідомляє The New York Times.
Скандал почався після того, як Мілей опублікував у X повідомлення про криптовалюту Libra і заявив, що вона допоможе фінансувати малий аргентинський бізнес.
Після повідомлення Мілея інвестори почали скуповувати токен: його ціна за кілька годин злетіла, але потім впала після того, як найбільші власники розпродали свої позиції. Інвестори зазнали збитків на 250 млн доларів.
Мілей стверджував, що всього лишень згадав приватний проєкт у своєму акаунті в X і не мав стосунку до самого токена. Але згідно з телефонними записами з матеріалів розслідування, у ніч запуску Libra 14 лютого 2025 року між Мілеєм та аргентинським підприємцем Маурісіо Новеллі відбулося сім телефонних розмов. Частина дзвінків з організаторами криптопроєкту була до публікації президента в соцмережі X, а частина – після неї.
Зміст розмов невідомий, але самі контакти вказують на можливий зв’язок між Мілеєм та організаторами афери.
Мілей вже фігурує у справі як особа, що представляє інтерес для слідства. Крім самого президента, у матеріалах розслідування згадуються його сестра Каріна Мілей, радник Сантьяго Капуто та інші люди з його оточення.
За даними The New York Times, слідство також вивчає інформацію про те, що Новеллі міг регулярно платити Мілею ще за часів, коли той був депутатом.
На телефоні Новеллі слідчі знайшли чернетки документів, що вказують на можливі фінансові відносини між організаторами криптопроєкту та оточенням президента.
Газета зазначає, що скандал завдає удару по політичному іміджу Мілея, який прийшов до влади у 2023 році з обіцянками боротися з корупцією. Опозиція вимагає, щоб ключові чиновники дали свідчення в Конгресі.
Ситуацію погіршують й інші скандали адміністрації Мілея. Аргентинські ЗМІ вже публікували аудіозапис, з якого випливає, що його сестра і головна радниця Каріна Мілей могла бути причетна до хабарів. Справжність запису не підтверджена, а сам президент заявив, що джерело є фальшивим.
Очільник кабінету міністрів Мануель Адорні також перебуває під прокурорською перевіркою за звинуваченнями у надмірних витратах на поїздки та інші витрати. Він заперечує ці звинувачення.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
📣📄 8 квітня Верховна Рада України ухвалила важливі рішення
✔️Звернулися до ООН та МАГАТЕ щодо атак РФ на Чорнобильську АЕС
✔️Зроблено крок до оподаткування цифрових платформ
✔️Імплементовано норми ЄС у сфері ринкового нагляду
✔️Реформовано систему державного контролю з акцентом на превенцію та ризик-орієнтований підхід
#вру #засідання #україна #телеканал #рада
Укренерго повернуло графіки відключень на 9 квітня
У четвер в усіх регіонах України вимушено будуть діяти відключеня електроенергії. Про це повідомило Укренерго в середу, 8 квітня.
Заходи обмеження споживання діятимуть:
“Причина застосування обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти”, – заявили в Укренерго і порадили стежити за повідомленнями на офіційних сторінках обленерго.
Жоден з норвезьких F-16 так і не передали Україні – ЗМІ
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре під час візиту до Києва у серпні 2023 року оголосив, що його країна передасть винищувачі F-16 Україні. Проте й досі жоден з літаків так і не був доставлений. Про це повідомляє норвезький мовник NRK, посилаючись на кілька анонімних джерел.
Співрозмовники зазначили, що з шести F-16, які в Осло обіцяли передати Києву в дар, жоден ще не був доставлений на територію України.
Два з цих шести літаків раніше використовувались для навчання українських пілотів у Данії, але тепер вони “перебувають на ремонті” в Бельгії вже понад рік.
Іще чотири літаки F-16 не могли літати, коли їх відправили з Норвегії. Вони були відправлені частинами в ящиках транспортним літаком в квітні 2025 року. Всі вони також перебувають у тій же майстерні компанії Sabena в Бельгії.
NRK відомо про значні проблеми з потужностями для обслуговування та підготовки літаків F-16 у майстерні Sabena в Бельгії. Це є основною причиною того, чому норвезькі літаки F-16 ще не в Україні.
Обсяг робіт на чотирьох літаках великий. Щоб їх підготувати, знадобиться більше року, якщо компанія Sabena розпочне роботи тепер.
“Чотирьом літакам, що були доставлені в ящиках до Sabena в Бельгії, не вистачає близько 100 частин кожному. Тому на їхнє збирання піде багато часу”, – розповів на умовах анонімності консультант української армії.
Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік підтвердив, що літаки все ще перебувають у майстерні в Бельгії.
“Нині літаки перебувають на підготовці в компанії Sabena в Бельгії. Саме Україна, у консультації з країнами-донорами, визначає пріоритети в Sabena, включаючи підготовку нових літаків і технічне обслуговування літаків, які вже використовуються в Україні”, – заявив міністр у заяві, надісланій електронною поштою.
Жоден з обіцяних Норвегією літаків F-16 так і не передали Україні – ЗМІ
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре під час візиту до Києва у серпні 2023 року оголосив, що його країна передасть винищувачі F-16 Україні. Проте й досі жоден з літаків так і не був доставлений. Про це повідомляє норвезький мовник NRK, посилаючись на кілька анонімних джерел.
Співрозмовники зазначили, що з шести F-16, які в Осло обіцяли передати Києву в дар, жоден ще не був доставлений на територію України.
Два з цих шести літаків раніше використовувались для навчання українських пілотів у Данії, але тепер вони “перебувають на ремонті” в Бельгії вже понад рік.
Іще чотири літаки F-16 не могли літати, коли їх відправили з Норвегії. Вони були відправлені частинами в ящиках транспортним літаком в квітні 2025 року. Всі вони також перебувають у тій же майстерні компанії Sabena в Бельгії.
NRK відомо про значні проблеми з потужностями для обслуговування та підготовки літаків F-16 у майстерні Sabena в Бельгії. Це є основною причиною того, чому норвезькі літаки F-16 ще не в Україні.
Обсяг робіт на чотирьох літаках великий. Щоб їх підготувати, знадобиться більше року, якщо компанія Sabena розпочне роботи тепер.
“Чотирьом літакам, що були доставлені в ящиках до Sabena в Бельгії, не вистачає близько 100 частин кожному. Тому на їхнє збирання піде багато часу”, – розповів на умовах анонімності консультант української армії.
Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік підтвердив, що літаки все ще перебувають у майстерні в Бельгії.
“Нині літаки перебувають на підготовці в компанії Sabena в Бельгії. Саме Україна, у консультації з країнами-донорами, визначає пріоритети в Sabena, включаючи підготовку нових літаків і технічне обслуговування літаків, які вже використовуються в Україні”, – заявив міністр у заяві, надісланій електронною поштою.