Президент США Дональд Трамп під час закритої зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте висловив докір союзникам і натякнув, що розглядає можливість вжиття заходів у відповідь на відсутність підтримки на Близькому Сході. Про це повідомляє Politico.
Зазначається, що Рютте зустрівся з Трампом за закритими дверима в рамках давно запланованого візиту. За словами двох європейських чиновників та особи, обізнаної з цим питанням, які були проінформовані про переговори, Трамп використав зустріч у Білому домі як можливість висловити своє розчарування щодо відмови Європи брати участь в операції в Ірані.
“Все пішло шкереберть. Розмова була суцільною тирадою образ”, – зазначив європейський чиновник. Трамп, “судячи з усього, погрожував зробити що завгодно”.
Цей чиновник та особа, обізнана з ситуацією, зазначили, що Трамп також дав зрозуміти, нібито він розглядає варіанти відповідних заходів, але не вдавався у подробиці. Ці дві особи та третій європейський чиновник, проінформований про зустріч, сказали, що президент США справив на присутніх враження, ніби він хоче від союзників конкретних дій, щоб допомогти якнайшвидше відкрити Ормузьку протоку.
Однак представник Білого дому заявив, що під час розмови з Рютте президент не висував до альянсу жодних вимог.
“Як сказав учора президент Трамп, НАТО мало випробування, і воно його не витримало. Наразі він нічого не очікує від НАТО і нічого у них не просив, хоча факт, що вони отримують від Ормузької протоки набагато більше вигоди, ніж Сполучені Штати”, – зазначив він.
Речниця НАТО Еллісон Гарт повідомила, що Рютте і Трамп “провели дуже відверту розмову”, але відкинула звинувачення, що вона пройшла погано, назвавши її “конструктивною”.
“Я відчув його розчарування тим, що, на його думку, занадто багато союзників не підтримали його”, – заявив Рютте на заході 9 квітня.
Другий європейський чиновник повідомив що, незважаючи на зовнішні ознаки суперечливої зустрічі, візит Рютте був дуже доречним, оскільки дав Трампу можливість випустити пару. Вони стверджували, що дописи президента в Truth Social після зустрічі були загальними і не містили конкретних погроз щодо дій, спрямованих на покарання НАТО або окремих членів альянсу.
“Це поступка порівняно з іншими його коментарями. Ситуація все ще нестабільна, але для альянсу пощастило, що він був там саме в цей момент”, – зазначив співрозмовник.
Категорія: Новини світу
ЗМІ назвали валюту, яка врятувала економіку Ірану від краху
Іран активно використовує криптовалюти для обходу міжнародних санкцій та стабілізації економіки. Обсяг тіньової криптоекономіки країни вже сягнув 7,8 мільярда доларів. Про це йдеться у розслідуванні The Wall Street Journal.
Днями Іран офіційно підтвердив намір збирати мито з нафтових танкерів виключно у цифровій валюті. Тегеран встановив чіткий тариф за право проходу через Ормузьку протоку. Кожен танкер має сплатити 1 долар у “крипті” за кожен барель нафти на борту.
Іран прагне отримувати платежі в криптовалюті, щоб гарантувати, що їх не можна буде відстежити або конфіскувати через санкції. Зазначається, що криптоекосистема Ірану стрімко зросла на тлі міжнародної ізоляції. Половину всієї криптоактивності країни контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Структура використовує державні енергоресурси для майнінгу біткоїнів. Цифрові гроші витрачаються на закупівлю зброї та товарів в обхід санкцій.
Окрім державних структур, криптовалюта стала популярною серед населення. Через інфляцію та падіння національної валюти іранці масово переходять на стейблкоїни, зокрема Tether, щоб зберегти заощадження.
Найбільша місцева біржа Nobitex має понад 11 мільйонів користувачів. Під час авіаударів наприкінці лютого люди панічно виводили кошти. За лічені хвилини відтік з біржі сягнув понад 10 мільйонів доларів.
Видання пише, що судноплавні компанії стикаються з технічними та юридичними труднощами через необхідність здійснювати криптоплатежі за прохід Ормузькою протокою у стислі терміни та зберігати цифрові активи. Крім того, США вже посилюють тиск на криптоінфраструктуру Ірану. Під санкції також потрапили дві британські біржі – Zedcex та Zedxion, які допомогли КВІР провести транзакції на суму близько 1 млрд доларів. Міністерство фінансів США обіцяє посилити тиск. Штати розглядають перехід Ірану на криптоплатежі як виклик глобальній фінансовій системі та домінуванню долара.
Нагадємо, Іран вимагає оплату за прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті. Тариф становить 1 долар за барель нафти. Тим часом президент США Дональд Трамп застеріг Іран від введення плати в Ормузькій протоці.
Відкриття Ормузької протоки: Стармер і Трамп обговорили нагальні завдання
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, перебуваючи у Катарі, провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Про це повідомила пресслужба британського уряду.
“Прем’єр-міністр ввечері 9 квітня розмовляв із Катару з президентом Трампом. Прем’єр розповів про свої обговорення з лідерами країн Перської затоки та військовими планувальниками в регіоні щодо необхідності відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, а також про зусилля Великої Британії щодо узгодження життєздатного плану між партнерами”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що сторони погодилися, що тепер, коли діє припинення вогню та домовленість про відкриття Ормузької протоки, “ми знаходимося на наступному етапі з пошуку вирішення питання”.
“Лідери обговорили необхідність практичного плану для якомога швидшого відновлення судноплавства”, – розповіли у британському уряді.
ЗМІ розкрили мотив Китаю у врегулюванні війни в Ірані
Китай стає ключовим дипломатичним гравцем у процесі врегулювання конфлікту між США та Іраном, який супроводжується нестабільним перемир’ям. Завдяки своїй ролі найбільшого покупця іранської нафти Пекін використовує економічний вплив для тиску на Іран із метою припинення вогню. Такий крок не лише сприяє захисту власних інтересів КНР, але й підсилює позицію республіки як стабілізуючої сили на геополітичній арені, що забезпечує їй перевагу перед Сполученими Штатами. Про це в п’ятницю, 10 квітня, повідомляє Associated Press.
Основна мотивація діяльності Китаю зосереджена навколо економічної безпеки. Блокування Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти, створює значні ризики для китайської економіки, яка вже демонструє найнижчі темпи росту з 1991 року (прогноз 4,5-5%). Закриття протоки не лише обмежує імпорт енергоресурсів, але й суттєво ускладнює експорт китайських товарів до країн Близького Сходу. Для вирішення цієї кризи Китай активно консультувався з Пакистаном, щоб досягти тимчасового двотижневого перемир’я.
Однак Пекін, попри заклики Тегерана, уникає прямої військової підтримки Ірану та надання йому прямих військових гарантій безпеки. Натомість закликає до мирного діалогу. У цей непростий момент китайське керівництво прагне зміцнити свої дипломатичні позиції перед майбутньою зустріччю Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна. Китай планує використати цю ситуацію для тиску на Вашингтон у питанні скасування санкцій проти китайських компаній, які співпрацюють з іранським бізнесом, представляючи свої миротворчі зусилля як “послугу”, за яку США повинні будуть віддячити.
Серед китайських стратегів та у соціальних мережах (зокрема під популярним хештегом #HeChickenedOut) поширюються оцінки слабкості Дональда Трампа, який, згідно з думками деяких аналітиків, не зміг реалізувати жорсткий сценарій проти іранської інфраструктури. Вразливе становище президента США, посилене внутрішнім політичним тиском і високими цінами на енергоносії, розцінюється в Пекіні як черговий важіль впливу для дипломатичних переговорів.
У Вашингтоні також визнають ключову роль Китаю у забезпеченні тривалого миру. Навіть такі відомі прихильники Трампа як Стів Беннон стверджують, що урегулювання конфлікту без участі Пекіна є неможливим. Китай зі свого боку прагне збалансувати власну стратегію: захищати енергетичні інтереси, уникати прямої конфронтації із США та зберігати міцні відносини з регіональними партнерами, такими як Саудівська Аравія і ОАЕ. У перспективі Пекін може стати гарантом виконання угод між сторонами конфлікту, адже його тиск на іранську економіку здатний змусити Тегеран дотримуватися своїх зобов’язань.
Нагадаємо, введення Іраном плати за транзит нафтових танкерів викликало критичну реакцію президента США. Дональд Трамп у своїй заяві на платформі Truth Social назвав такі дії неприйнятними та вимагав їхнього негайного припинення.
Іран вказав, від чого залежать переговори зі США
Іран вказав, від чого залежать переговори зі США
Представник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї повідомив, що проведення переговорів про припинення війни залежить від виконання Сполученими Штатами своїх зобов’язань, зокрема щодо припинення бойових дій у Лівані. Про це у п’ятницю, 10 квітня, пише CNN.
За словами Есмаїла Багаї, ці зобов’язання включають припинення вогню на території Лівану, попри заперечення США та Ізраїлю, які вважають, що такі умови не входили до попередніх домовленостей.
Як повідомляє видання, Багаї засудив інтенсивні ізраїльські удари по території Лівану, внаслідок яких, за даними Міністерства охорони здоров’я цієї країни, в середу загинули сотні людей.
Ізраїль, зі свого боку, заявив, що атаки були спрямовані на понад 100 командних центрів та військові об’єкти організації “Хезболла”.
Багаї зазначив, що припинення війни в Лівані є важливою частиною запропонованої Пакистаном угоди про перемир’я. Як підкреслив прем’єр-міністр Пакистану, США погодилися забезпечити припинення бойових дій на всіх фронтах, включно з Ліваном.
Раніше президент США Дональд Трамп в розмові з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу висловив прохання послабити удари по Лівану й сприяти налагодженню дипломатичних переговорів.
Європейські столиці також різко відреагували на останні атаки Ізраїлю в регіоні, які були спрямовані проти “Хезболи”, але призвели до загибелі сотень мирних жителів і поранення близько тисячі осіб. Зокремая, з різким осудом виступив лідер Франції.
Раніше повідомлялося, що спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф назвав припинення вогню та переговори зі США безглуздими, оскільки Вашингтон, на його думку, порушив домовленості, викладені в іранських умовах для завершення конфлікту.
Два автогіганти РФ заглиблюються у кризу – розвідка
Два провідні автовиробники Росії, КамАЗ і АвтоВАЗ, стикаються з поглибленням кризи, яку вже неможливо приховати за офіційними заявами про “стійкість” промислової галузі. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Як повідомляє відомство, станом на 1 червня 2026 року КамАЗ переводить своїх працівників на чотириденний робочий тиждень. Відповідний наказ вже підписаний, і це не перший випадок – подібна практика використовувалась ще влітку 2025 року. За даними СЗРУ, повторне впровадження цього рішення свідчить, що тимчасовий антикризовий захід став новою нормою для компанії.
Зазначається, що фінансові результати за підсумками 2025 року показали збитки у розмірі 284 мільйонів доларів, тоді як попереднього року компанія мала прибуток у 11,3 мільйонів доларів. У березні 2026 року кредитний рейтинг КамАЗу, за оцінкою агентства АКРА, знизився із AA(RU) до A(RU) через падіння рентабельності і погіршення боргових показників.
Розвідка України вказує, що ринкові умови не сприяють відновленню. Зокрема, у січні-лютому 2026 року продажі важких вантажівок у Росії скоротилися, приблизно, на 40%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. До того ж, високі процентні ставки центрального банку суттєво ускладнюють доступ до кредитування і лізингу, що гальмує попит на комерційний транспорт.
Попри те, що КамАЗ досі утримує 37% ринку важкої техніки понад 16 тонн, китайські виробники, такі як FAW і Sitrak, уже контролюють значну частку – 21%. У сегменті середньотоннажних вантажівок JAC, Dongfeng і Foton зайняли близько 20%, пропонуючи дешевші та технологічно сучасніші моделі. У компанії очікування щодо 2026 року залишаються скромними – беззбитковість розглядається як найкращий варіант розвитку подій.
АвтоВАЗ, зі свого боку, відправляє працівників у корпоративну відпустку в травні, пояснюючи це модернізацією виробничих потужностей. Однак представники СЗРУ наголошують, що основна причина такого рішення – переповнені склади через слабкий попит.
Показово, що навіть на тлі зростання російського ринку нових автомобілів на 31% у березні 2026 року продажі Lada зменшилися на 17,4%, і це єдиний великий виробник, якому не вдалося скористатися загальним пожвавленням.
Експерти також фіксують посилення конкуренції з боку китайських локалізованих брендів Haval, Tenet і Belgee, а також міжнародних виробників, які проникають на ринок Росії через паралельний імпорт. За оцінками СЗРУ, продукція Lada поступається конкурентам як за ціною, так і за споживчими характеристиками.
Розвідники підсумовують, що високі кредитні ставки пригнічують попит на автотранспорт, а китайські виробники дедалі активніше витісняють російські компанії. Тим часом державні замовлення, які раніше підтримували галузь, поступово вичерпуються. За прогнозами, у першому півріччі 2026 року ситуація може тільки погіршитися.
Нагадаємо також, що в Росії триває прискорений спад промислового виробництва.
Росія втратила майже $1 млрд через атаки дронів по терміналах на Балтиці
Краще цього не робити: Трамп висунув вимогу Ірану
Президент США Дональд Трамп закликав Тегеран припинити стягнення плати за транзит, наголошуючи на порушенні умов угоди про тимчасове перемир’я. Він звинуватив Іран у створенні обмежень для транспортування нафти через стратегічно важливу протоку, що суперечить початковим домовленостям. Про це він заявив на платформі Truth Social.
“Є повідомлення про те, що Іран стягує плату з танкерів, які проходять через Ормузьку протоку – їм краще цього не робити, а якщо роблять, то краще припинити це негайно”, – написав Трамп.
Американський президент також розкритикував дії Тегерана щодо пропуску нафти через ключову транспортну артерію.
“Іран дуже погано – дехто сказав би, ганебно – забезпечує прохід нафти через протоку. Це не та угода, яку ми уклали!” – заявив Трамп.
На його думку, Іран має забезпечити безперешкодний прохід танкерів через Ормузьку протоку, і якщо вони цього не зроблять, США готові діяти самостійно.
Він додав, що постачання нафти через Ормузьку протоку має відновитися “дуже швидко” – “з допомогою Ірану або без неї”. Видання CNN у п’ятницю, 10 квітня, зазначає, що, незважаючи на оголошення про припинення вогню у вівторок ввечері, яке, за словами Трампа, передбачало “повне і негайне” відкриття протоки, рух нафтових танкерів через цей важливий водний шлях досі практично закритий через відсутність чітких вказівок з боку Ірану.
Тим часом іранська сторона раніше заявляла про запровадження обмеження руху у протоці у відповідь на удари Ізраїлю.
Нагадаємо, Трамп анонсував “багато позитивних дій” та заявив, що США допоможуть із проходженням суден у Ормузькій протоці.
Радник верховного лідера Ірану помер після атаки на Тегеран
Голова стратегічної ради з міжнародних відносин і колишній міністр закордонних справ Ірану Камаль Харазі, який свого часу зазначав, що Тегеран може прагнути до розробки ядерної зброї, помер увечері в четвер, 9 квітня, після отриманих травм внаслідок авіаудару минулого тижня. Про це повідомляє Associated Press.
Повідомляється, що Камаль Харазі раніше займав пост міністра закордонних справ за президентства реформатора Мохаммеда Хатамі, а в подальшому працював радником з міжнародних питань при покійному Верховному лідері Ірану, аятолі Алі Хаменеї.
У 2022 році він заявив у інтерв’ю для Аль-Джазіри, що Іран має “технічні можливості для створення ядерної бомби, проте остаточного рішення про її виробництво досі не ухвалено”. Ця заява викликала занепокоєння у світової спільноти щодо намірів Тегерана.
У березні, в своєму останньому великому інтерв’ю для CNN, Харазі висловив серйозний скептицизм щодо дипломатичних зусиль адміністрації Трампа. Він заявив, що Іран готовий до тривалої та виснажливої квійни і що протистояння припиниться лише тоді, коли “економічний біль” стане критичним для обох сторін.
Раніше повідомлялося, що з’явилася нова заява Верховного лідера Ірану. Моджтаба Хаменеї оголосив, що країна залишається непохитною у своїй рішучості віддати належне його вбитому батькові та всім загиблим під час війни, і Тегеран, як і раніше, рішуче налаштований на криваву помсту.
Не гроші: у Чорногорії назвали причину поспішання до ЄС
Чорногорія прагне приєднатися до Європейського Союзу, і вже головна мотивація – не економічна вигода, а безпека. Про це заявив прем’єр-міністр країни Мілойко Спаїч у виступі на European Pulse Forum у Барселоні, повідомляє Politico у п’ятницю, 10 квітня.
Як зазначив Спаїч, Чорногорія, яка розпочала переговори про вступ ще у 2012 році, переосмислила власні пріоритети. Якщо раніше інтеграція до ЄС асоціювалася переважно з фінансовою підтримкою та розвитком інфраструктури, то зараз на перший план виходять спільні цінності та питання миру.
“Головне для нас – це, по-перше, спільні цінності, у які ми всі віримо. По-друге, це єдиний ринок: пів мільярда людей проти пів мільйона чорногорців. І третє – це мирний проєкт, можливо, навіть останній мирний проєкт на Землі на сьогодні. Ось у чому цінність Європейського Союзу”, – сказав Спаїч.
Як пише видання, інтерес до вступу в ЄС серед інших країн, які поки що не є членами блоку, також зростає. Все більше держав керуються міркуваннями безпеки, а не лише економічними перевагами. Ця тенденція посилилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році та на тлі зростаючої геополітичної напруженості у світі, зокрема заяв президента США Дональд Трамп щодо можливого захоплення Гренландії.
Чорногорія вже виконала значну частину необхідних умов для вступу: завершено роботу над 14 із 33 переговорних кластерів. Хоча деякі країни ЄС виступають за реформу механізму прийняття рішень перед черговою хвилею розширення, Чорногорія зберігає оптимізм. Згідно з заявами прем’єра Спаїча, держава на 80-90% готова до завершення процедури переговорів і ставить перед собою мету долучитися до ЄС до 2028 року з можливим завершенням усіх вимог вже до кінця 2026-го.
Окрім того, як наголосив Спаїч, вступ Чорногорії до ЄС стане важливим сигналом для всього Західнобалканського регіону, доводячи, що перспектива євроінтеграції все ще залишається дієвим стимулом для реформ і розвитку.
“Деякі реформи, які ми зараз проводимо, є абсолютно безпрецедентними”, – заявив він.
Раніше повідомлялося, що єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний досвід України в умовах війни.
Чорногорія посилила правила проживання для росіян
Гуково, Саранськ, Волгоград: вибухи та пожежі в РФ
У кількох регіонах РФ та на тимчасово окупованих територіях в ніч на 10 квітня пролунала серія вибухів, які супроводжувалися масштабними пожежами. Причини інцидентів наразі офіційно не підтверджено місцевою владою.
За даними російського Telegram-каналу ASTRA, мешканці Гукова у Ростовській області повідомили про потужний вибух, після якого спалахнула пожежа. Наразі невідомо, що саме стало об’єктом загоряння.
У Саранську, столиці Мордовії, також зафіксували пожежу після ймовірної ракетної атаки. Як повідомляють місцеві джерела, за декілька годин до цього у місті ввели режим повітряної тривоги, проте згодом її відмінили.
У Мережі з’явилися відеозаписи з місця подій, які, за попередніми даними, справді зняті в Саранську. Однак отримати точний час зйомки та ідентифікувати об’єкт, що горів, поки не вдалося.
Окрім цього, вибухи також пролунали в окупованому Перевальську Луганської області. Інформація про наслідки цих подій уточнюється.
Як пише український Telegram-канал Exilenova+, в окупованому Маріуполі також гучно.
У Мелітополі пабліки пишуть про “прильоти” по підстанції та частковому блекауті.
Запорізький колаборант Євген Балицький, якого окупанти призначили “губернатором”, заявив, що був масований удар по об’єкту енергетичної інфраструктури, частина обладнання пошкоджена. У регіоні фіксуються проблеми із електропостачанням.
Серія вибухів пролунала також над російським Волгоградом, пишуть російські ЗМІ.
Зокрема, місцеві жителі розповіли SHOT, що “чули гул і щонайменше 5-7 вибухів у південній частині міста”. За словами очевидців, БПЛА летять на низькій висоті, включно вздовж русла річки Волги.
Також про звуки двигуна в небі повідомляють мешканці сусіднього міста Волзький. Місцеві стверджують, що бачили спалахи в небі та чули гуркіт, від якого спрацювали сигналізації біля машин. Наразі офіційної інформації про постраждалих та руйнування немає.
Аеропорт Волгограда закрито на прийом та виліт літаків із 23:47 четверга, 9 квітня.
Станом на зараз офіційних коментарів від російської влади стосовно причин вибухів та пожеж не надходило.
Нагадаємо, пізно ввечері в четвер, 9 квітня, в Казані, столиці російської Республіки Татарстан, уперше за час війни в Україні пролунала сирена, що сповіщала про повітряну тривогу. Відстань від кордону України до Казані – близько 1200-1500 кілометрів. Аналогічні сигнали через ракетну небезпеку також вперше були оголошені в Ярославській, Володимирській і Костромській областях Росії.
Зеленський відповів щодо перемир’я на Великдень