Категорія: Новини світу

Російські депутати не наважилися заборонити рекламу відьом та чаклунів

Законопроект про заборону реклами езотеричних, духовних і енергетичних послуг і блокування ресурсів, що їх просувають, не пройшов погодження в комітеті Державної думи РФ з інформполітики. Про це повідомляють росЗМІ в середу, 15 квітня. Метою документа, внесеного ще на початку 2025 року, оголошувався “захист суспільства від негативного впливу діяльності осіб, які надають різні езотеричні послуги”, включаючи відьом, астрологів, магів, духовних наставників, цифропсихологів, езотеричних коучів, нумерологів, рунологів та тарологів. Автори зазначали, що магія, астрологія, ворожіння та енергетичне лікування не мають наукового обґрунтування, вводять людей в оману та часто використовуються для шахрайства. Проте, законопроект не підтримали в Держдумі. За словами депутатів, чинні норми не забороняють надання подібних послуг, а в самому законопроекті немає визначення поняття “послуги окультно-магічного характеру”. Також автори не прописали критерії віднесення тієї чи іншої діяльності до цієї категорії, а також не розкрили механізми блокування ресурсів, що рекламують послуги чаклунів та відьом.

Законопроект не підтримали також і в уряді РФ. Відповідно до відгуку на документ, перелічені у законопроекті особи не належать до предмета правового регулювання закону про рекламу, в якій пропонується внести зміни.

Зазначається, що у 2025 році трафік сайтів з астрологічними та езотеричними послугами та практиками в РФ впав майже на 25%. У той же час у перші два місяці 2026 року росіяни наростили покупки талісманів від пристріту та інших оберегів на 120% у річному вираженні.

Путін визнав негативну динаміку економіки РФ

Валовий внутрішній продукт Росії у січні-лютому скоротився на 1,8%. Про це заявив глава РФ Володимир Путін під час наради з економічних питань, пишуть роЗМІ.

Негативну динаміку демонструють зокрема промисловість і будівництво. Він зазначив, що макроекономічні показники наразі є нижчими за очікування аналітиків, уряду та Центрального банку Росії.

Глава Кремля повідомив, що економічна активність знижується вже два місяці поспіль. Зокрема, у мінусі опинилися обробні галузі та промислове виробництво загалом, а також будівельний сектор.

Серед причин такого спаду, за його словами, називають календарні, погодні та сезонні чинники. Водночас російський диктатор наголосив, що ці фактори не є єдиними і не повністю пояснюють рівень ділової та інвестиційної активності.

Окірім того, він зазначив, що рівень безробіття залишається низьким і становить 2,1%.

Глава РФ закликав підготувати додаткові заходи для стимулювання економічного зростання, підтримки бізнесу та покращення структури зайнятості.

Кілька тижнів тому Путін повідомив, що динаміка основних макропоказників російської економіки на початку 2026 року стала негативною.

Нагадаємо, економіка Росії може увійти в рецесію вже до кінця нинішнього року. Принаймні про це мовиться у доповіді близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП).

У Литві засудили пару, яка шпигувала для Білорусі

Окружний суд литовської Клайпеди 15 квітня визнав пару співмешканців Міндаугаса Януїтіса та Тетяну Белецьку винними у шпигунстві на користь Білорусі та засудив їх до кількох років позбавлення волі. Про це повідомляє LRT.
Розгляд справи відбувався у закритому режимі, і суддя Едіта Лапінскене оголосила лише вступну та остаточну частини вердикту.
Зазначається, що суд засудив Януїтіса до семи років позбавлення волі, а Белецьку – до шести з половиною років. Суд постановив зарахувати до терміну понад два роки, проведені під вартою та арештом.
Суд визнав співмешканців шпигунами, які виконували завдання на користь іншої держави або її організації та діяли у складі організованої групи.
Засуджених залишили під вартою до набрання вироком чинності. Оскарження рішення Клайпедського суду в Апеляційному суді можливе протягом 20 днів.
Суд також постановив конфіскувати суму в розмірі понад 8,5 тисяч євро, що належить Белецькій, та 997 євро, отриманих від продажу автомобіля, що належить Януїтісу.
Також будуть конфісковані мобільні пристрої зв’язку, автомобіль Toyota Corolla з знайденими в ньому предметами та відеореєстратор.
Згідно з матеріалами справи, у травні 2022 року обидва обвинувачені, громадяни Литви, вирушили до Мінська, де через посередника домовилися про контакти та подальшу співпрацю з представниками білоруських військових структур. Після цієї зустрічі і до свого арешту в листопаді 2023 року співмешканці виконували завдання Головного розвідувального управління Генерального штабу Міністерства оборони Білорусі. Від імені цієї організації, в обмін на грошову та іншу винагороду, вони збирали та передавали інформацію, що представляє інтерес для військових структур іноземної держави в Литві та Латвії.
Інформація, зібрана співмешканцями та передана до білоруського ГРУ, не є секретною, але має цінність як для збройних сил іноземних держав під час підготовки планів військової агресії, так і для інших заходів, спрямованих проти держави Литви.

Хакери РФ атакували військові структури кількох країн НАТО

Пов’язані з Росією хакери зламали електронну пошту посадовців і військових структур кількох країн НАТО, зокрема Румунії, Болгарії та Греції. Про це повідомляє Reuters у середу, 15 квітня.

Зломів зазнали десятки посадовців у країнах-членах НАТО. У Румунії хакери отримали доступ щонайменше до 67 електронних поштових адрес, що належать румунським Військово-повітряним силам, зокрема до кількох скриньок, пов’язаних з авіабазами НАТО, та щонайменше до однієї скриньки вищого військового офіцера.

Міністерство національної оборони Румунії, коментуючи цю інформацію, повідомило, що з 67 атак успішними виявилися лише 30, а решту атак вдалося відбити завдяки кіберзахисту армії.

Зазначається, що ці електронні адреси не використовувалися для передачі секретної інформації, а слугували для вирішення адміністративних питань у рамках Міноборони.

Крім того, хакери отримали доступ до 27 електронних поштових скриньок, якими керує Генеральний штаб національної оборони Греції – найвищий військовий орган країни. Серед зламаних акаунтів були ті, що належали грецьким військовим аташе в Індії та Боснії, а також загальнодоступна поштова скринька Об’єднаного центру психічного здоров’я збройних сил Греції.

У Болгарії хакери зламали щонайменше чотири електронні адреси місцевих посадовців у провінції Пловдив, де, як стверджується, російське втручання призвело до виведення з ладу супутникових навігаційних служб напередодні візиту голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн минулого року.

Російські хакери зламали також акаунти науковців та військових посадовців у Сербії. Раніше повідомлялося, що хакери, пов’язані з Росією, дістали доступ до понад 170 поштових скриньок українських прокурорів і слідчих. Пошту директора ФБР зламали іранські хакери, зливши дані за 10 років

Найстаріша горила світу відсвяткувала 69-річчя

У Берлінському зоопарку відзначили день народження найстарішої горили у світі – самки на ім’я Фату, якій виповнилося 69 років. За людськими мірками це відповідає віку понад 100 років, пише The Washington Post.
Фату живе у зоопарку з 1959 року, а з 2019-го офіційно вважається найстарішою представницею свого виду – західних рівнинних горил. Точна дата її народження невідома, однак вважається, що вона з’явилася на світ у 1957 році.
Іменинницю привітали святковим частуванням – кошиком овочів зі смаколиками у формі серця. Попри поважний вік, Фату й досі любить проводити час на свіжому повітрі та привертає увагу відвідувачів спокійною і “гідною” поведінкою.
Втім, роки даються взнаки: у горили погіршився зір, вона має артрит і втратила всі зуби. Через це її раціон складається переважно з м’яких, приготованих овочів, а від солодких фруктів довелося відмовитися.
У зоопарку наголошують, що завдяки ретельному догляду Фату прожила значно довше, ніж її родичі в дикій природі, де середня тривалість життя горил становить 40–50 років.
Фату сьогодні є не лише рекордсменкою, а й символом збереження цього виду.

Росія офіційно визнала збиття літака AZAL

Росія офіційно визнала ураження літака Embraer 190 азербайджанської компанії AZAL своєю ракетою ППО у грудні 2024 року. Про це йдеться в спільній заяві МЗС Азербайджану та РФ, оприлюдненій в середу, 15 квітня.
“Відповідно до домовленостей президентів Азербайджанської Республіки та Російської Федерації, досягнутих під час їх зустрічі в Душанбе 9 жовтня 2025 року, сторони дійшли належного врегулювання наслідків, включаючи питання виплати компенсацій у зв’язку з катастрофою літака Embraer 190, що належить авіакомпанії AZAL, поблизу міста Актау 25 грудня 2024 року внаслідок ненавмисної дії системи ППО в повітряному просторі Російської Федерації”, – йдеться у спільній заяві дипвідомств.
Вказано, що ці кроки підтверджують взаємне прагнення подальшого вибудовування взаємовигідного співробітництва в рамках союзницької взаємодії.
Як відомо, 25 грудня 2024 року літак компанії AZAL впав біля міста Актау в Казахстані. Тоді загинули 38 людей, включаючи обох пілотів. Ще 29 людей вдалося врятувати. Літак був пошкоджений в небі над Грозним і був змушений летіти в Казахстан, бо Росія відмовила пілотам у посадці.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв звинуватив Росію в катастрофі літака. У свою чергу Москва довгий час намагалась зам’яти інцидент і відстоювала різні безглузді версії.
Лише в жовтні 2025 року Путін на зустрічі з Ільхамом Алієвим вперше визнав що літак був пошкоджений російською ППО.

Трамп заявив, що “назавжди відкриває” Ормуз

Президент США Дональд Трамп заявив, що “назавжди відкриває Ормузьку протоку” і Китай цьому нібито “дуже радий”. Про це він повідомив у власній соцмережі Truth Social в середу, 15 квітня.
“Китай дуже радий, що я назавжди відкриваю Ормузьку протоку. Я роблю це також заради них – і заради всього світу”, – написав Трамп і додав, що Китай “погодився не постачати зброю Ірану”.
“Президент Сі міцно, міцно обійме мене, коли я приїду туди через кілька тижнів. Ми розумно і дуже добре працюємо разом! Хіба це не краще, ніж воювати? Але пам’ятайте, ми дуже добре вміємо воювати, якщо доведеться – набагато краще, ніж будь-хто інший!”, – додав Трамп.
Водночас Трамп не уточнив, чи знімають США морську блокаду Ірану.
Раніше в середу повідомлялось, що Збройні сили США повністю зупинили морську торгівлю з Іраном. Про це заявив голова Центрального командування США адмірал Бред Купер. З початку блокади 13 квітня американці перехопили вісім нафтових танкерів, пов’язаних з Іраном.
А напередодні стало відомо, що США та Іран готують новий раунд переговорів.

Трамп висловився про “стосунки” з Мелоні

Президент США Дональд Трамп 15 квітня в інтерв’ю Fox News знову розкритикував прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні, яку раніше вважали близькою до нього.
За словами Трампа, Мелоні начебто “була негативно налаштована”, а тому у них більше “не такі стосунки”, як були раніше.
“З будь-ким, хто відмовив нам у допомозі щодо ситуації з Іраном, у нас немає таких самих відносин”, – зазначив президент США.

У Туреччині стався другий за два дні напад на школу: є жертви

У місті Кахраманмараш, що на півдні Туреччини, стався збройний напад у школі, внаслідок якого загинули чотири людини: один учитель і троє учнів. Про це пише CNN Türk у середу, 15 квітня.
Стрілянина сталася в середній школі. Нападник, учень восьмого класу цієї ж школи, відкрив вогонь у двох класах. Унаслідок атаки загинули учитель та троє учнів. Ще 20 людей зазнали поранень, їх госпіталізували.
“Нападник – учень 8 класу. Його батько – колишній поліцейський. Вважається, що він забрав зброю свого батька. Нападник прийшов з 5 пістолетами та 7 магазинами й напав на два класи”, – заявив губернатор Мукеррем Унлюер.

Правоохоронці повідомили, що спочатку нападник стріляв у повітря у шкільному дворі, а потім перемістився до самої будівлі навчального закладу. Після скоєного нападник застрелився у приміщені школи.

Мотиви нападу наразі залишаються невідомими. Правоохоронці проводять розслідування та встановлюють усі обставини трагедії.

ЄС виділить €1,07 млрд на оборонні проєкти з участю України

Європейський Союз за результатами конкурсів 2025 року виділить 1,07 млрд євро на реалізацію 57 нових проєктів у межах Європейського оборонного фонду, до частини з яких залучатимуть і українські компанії. Про це повідомляє ЄП у середу, 15 квітня.

Проєкти охоплюють ключові оборонні напрями, зокрема штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні системи та засоби протидії дронам. Загалом у них беруть участь 634 компанії з 26 країн ЄС та Норвегії.

Після оцінки Єврокомісія погодила інвестиції в межах Європейського оборонного фонду, які також передбачають залучення українських партнерів за підтримки Офісу інновацій ЄС у сфері оборони в Києві.

За даними Єврокомісії, співпраця з українською оборонною промисловістю поглиблюється та спрямована на її інтеграцію до європейської промислової бази. Зокрема, в межах проєкту STRATUS передбачено розробку системи кіберзахисту на основі штучного інтелекту для роїв дронів, до якого залучили українського субпідрядника.
Інвестиції підтримають цілі, визначені в Дорожній карті оборонної готовності ЄС до 2030 року, і забезпечать необхідне фінансування для чотирьох основних флагманських оборонних ініціатив ЄС: Європейської ініціативи з протидії дронам, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита.

Загалом 675 млн євро спрямують на 32 проєкти розвитку оборонного потенціалу, ще 332 млн євро – на 25 дослідницьких проєктів. Підписання грантових угод очікується до кінця 2026 року.

Раніше Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості.

Нагадаємо, Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.