Президент США Дональд Трамп 15 квітня в інтерв’ю Fox News знову розкритикував прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні, яку раніше вважали близькою до нього.
За словами Трампа, Мелоні начебто “була негативно налаштована”, а тому у них більше “не такі стосунки”, як були раніше.
“З будь-ким, хто відмовив нам у допомозі щодо ситуації з Іраном, у нас немає таких самих відносин”, – зазначив президент США.
Категорія: Новини світу
У Туреччині стався другий за два дні напад на школу: є жертви
У місті Кахраманмараш, що на півдні Туреччини, стався збройний напад у школі, внаслідок якого загинули чотири людини: один учитель і троє учнів. Про це пише CNN Türk у середу, 15 квітня.
Стрілянина сталася в середній школі. Нападник, учень восьмого класу цієї ж школи, відкрив вогонь у двох класах. Унаслідок атаки загинули учитель та троє учнів. Ще 20 людей зазнали поранень, їх госпіталізували.
“Нападник – учень 8 класу. Його батько – колишній поліцейський. Вважається, що він забрав зброю свого батька. Нападник прийшов з 5 пістолетами та 7 магазинами й напав на два класи”, – заявив губернатор Мукеррем Унлюер.
Правоохоронці повідомили, що спочатку нападник стріляв у повітря у шкільному дворі, а потім перемістився до самої будівлі навчального закладу. Після скоєного нападник застрелився у приміщені школи.
Мотиви нападу наразі залишаються невідомими. Правоохоронці проводять розслідування та встановлюють усі обставини трагедії.
ЄС виділить €1,07 млрд на оборонні проєкти з участю України
Європейський Союз за результатами конкурсів 2025 року виділить 1,07 млрд євро на реалізацію 57 нових проєктів у межах Європейського оборонного фонду, до частини з яких залучатимуть і українські компанії. Про це повідомляє ЄП у середу, 15 квітня.
Проєкти охоплюють ключові оборонні напрями, зокрема штучний інтелект, кіберзахист, безпілотні системи та засоби протидії дронам. Загалом у них беруть участь 634 компанії з 26 країн ЄС та Норвегії.
Після оцінки Єврокомісія погодила інвестиції в межах Європейського оборонного фонду, які також передбачають залучення українських партнерів за підтримки Офісу інновацій ЄС у сфері оборони в Києві.
За даними Єврокомісії, співпраця з українською оборонною промисловістю поглиблюється та спрямована на її інтеграцію до європейської промислової бази. Зокрема, в межах проєкту STRATUS передбачено розробку системи кіберзахисту на основі штучного інтелекту для роїв дронів, до якого залучили українського субпідрядника.
Інвестиції підтримають цілі, визначені в Дорожній карті оборонної готовності ЄС до 2030 року, і забезпечать необхідне фінансування для чотирьох основних флагманських оборонних ініціатив ЄС: Європейської ініціативи з протидії дронам, Східного флангу, Європейського повітряного щита та Європейського космічного щита.
Загалом 675 млн євро спрямують на 32 проєкти розвитку оборонного потенціалу, ще 332 млн євро – на 25 дослідницьких проєктів. Підписання грантових угод очікується до кінця 2026 року.
Раніше Європейська Комісія схвалила робочу програму в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на 1,5 млрд євро для зміцнення оборонних потужностей ЄС та України, розвитку технологій і підвищення виробничої стійкості.
Нагадаємо, Єврокомісія представила новий інструмент фінансування AGILE вартістю 115 млн євро, з метою швидко впроваджувати революційні оборонні технології.
Блокада Ормузу: прояв відчаю Трампа чи новий козир у перемовинах
Небезпечна гра Коли президент США Дональд Трамп заговорив про можливу блокаду Ормузької протоки, це прозвучало як грім серед ясного неба: один із найважливіших морських маршрутів світу опинявся під ще більшою, ніж раніше, загрозою. Аразом із нимі стабільність глобальної економіки.
Блокаду було офіційно запущено 13 квітня 2026 року, вона не скасована і продовжує діяти зараз: США контролюють рух суден і вже розвернули щонайменше шість кораблів. Тобто формально операція активна і виконується.
Чому ж прийнято таке рішення? Схоже, що за гучною заявою Трампа стоїть не лише сплеск емоцій через невдачу в іранській війні (чи то ба більше, навіть його божевілля) . Це може бути й частиною складнішої політичної гри.
Як відомо, переговори між Штатами та Іраном зайшли у глухий кут під час попереднього раунду в Ісламабаді, куди спеціально літав віцепрезидент США Джей Ді Венс. І саме у цей момент Вашингтон підіймає ставки. “Це типовий приклад примусової дипломатії, коли військовий тиск використовується для повернення опонента за стіл переговорів”, – зазначає аналітик Atlantic Council Фредерік Кемп. Тобто, це не зовсім жест відчаю, а швидше ризикована ставка на те, що Іран не витримає аж такого економічного тиску. Адже є важливий момент, котрий часто пропускають: США блокують не сам прохід через Ормуз, а судна, що йдуть у іранські порти або ж з них. Тобто, транзитні судна можуть проходити, але іранська торгівля під ударом.
При цьому український підприємець та суспільний діяч Валерій Пекар зазначає, що “Трамп часто діє через підвищення ставок – створює кризу, щоб потім пропонувати її розв’язання на своїх умовах”.
А глава Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зауважує, що “для Вашингтона важливо не допустити, аби Іран сам визначав правила гри в Ормузі,тому США намагаються перехопити ініціативу”.
Водночас низка європейських політиків категорично проти блокади Ормузу. Зокрема, британський прем’єр Кір Стармер прямо заявив, що Лондон не підтримує блокаду і не братиме участі й наголосив, що Британія “не буде втягнута у війну”. Й глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не підтримала блокаду прямо, але фактично її розкритикувала, заявивши, що відновлення свободи судноплавства критично важливе. Тобто, ЄС робить акцент не на тиску, а на деескалації.
Китай також різко розкритикував блокаду як “небезпечну та дестабілізуючу”: для Пекіну це питання енергетичної безпеки, тому він виступає проти будь-яких обмежень.
Водночас більш чи менш жорстко проти висловилися й Німеччина, Італія, Іспанія, Данія, Люксембрг, Румунія, а також близькі союзники США Японія, Австралія та Південна Корея.
Чому це так боляче для світу? Нагадаємо, через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина світової нафти. І будь-які обмеження миттєво відчувають усі, від трейдерів у Лондоні до водіїв на заправках у Києві. “Навіть короткострокове порушення руху через Ормуз має глобальні наслідки для цін і енергетичної безпеки”, – нагадує експерт Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль. Однак американська блокада виявилася не такою вже й непрозорою: за деякими даними, щонайменше чотири ірансько-пов’язані судна пройшли протоку після американського блокування, а загалом близько восьми кораблів (включно з танкерами) перетнули Ормуз у перший її день (окремі дані говорять навіть про десятки суден, що не зупинилися). Венс стає “талісманом невдачі” Парадоксально, але саме ескалація може повернути сторони до діалогу: адже зараз американо-іранські переговори фактично заморожені, але не мертві. “Такі кроки можуть як зруйнувати дипломатію, так і створити нові стимули для переговорів – усе залежить від того, чи залишаються відкритими канали зв’язку”, – вважає політолог із Chatham House Санам Вакіль. І вони, схоже, залишаються: посередники вже намагаються знову посадити сторони за стіл переговорів.
Станом на зараз контакти між США та Іраном фактично зведені до жорсткого торгу: обидві сторони висувають максималістські вимоги, залишаючи небагато простору для швидкого компромісу.
Позиція адміністрації Трампа максимально жорстка і значно ширша, ніж просто ядерне питання. Це повна відмова Ірану від ядерної програми (припинення збагачення урану, демонтаж частини ядерної інфраструктури, міжнародний контроль).
Окрім того, Вашингтон хоче гарантій свободи судноплавства в Ормузі, відсутності будь-яких тарифів або обмежень з боку Ірану, фактично намагаючись забрати у Тегерана важіль впливу на світову торгівлю.
Йдеться також про згортання регіонального впливу Ірану: це підтримка проксі-груп (у Ємені, Лівані, Іраку) й загалом військова присутність у регіоні. США вимагають суттєвого зменшення цієї активності.
Адміністрація США, таким чином, хоче отримати не частковий компроміс, а комплексну домовленість, котра охоплює безпеку, енергетику і регіональну політику, й фактично переформатовує роль Ірану на Близькому Сході.
Натомість Іран вимагає негайного зняття санкцій (доступ до міжнародних фінансів, відновлення експорту нафти, розблокування активів), без цього Тегеран не готовий до серйозних поступок.
Серед інших іранських вимог – визнання права на ядерну програму (можливі лише обмеження, але не демонтаж). Тобто, це повернення до логіки угоди 2015 року, але без нових жорстких умов.
Йдеться й про припинення військового тиску Штатів: скасування блокади Ормузької протоки, відмову від погроз і військової ескалації.
Й, якщо спростити, позиції виглядають так: США прагнуть мати “менше Ірану в усьому”, а Іран хоче більше суверенітету і менше тиску, саме тут і є глухий кут.
Тож не дивно, що 12 квітня Венс заявив, що США та Іран не дійшли згоди після переговорів в Ісламабаді. За словами Венса, Іран відмовився прийняти умови США, зокрема, Сполучені Штати не побачили “фундаментального зобов’язання” Тегерана не розробляти ядерну зброю. “Ми провели низку змістовних дискусій з іранцями, і це хороша новина. Погана новина в тому, що ми не досягли угоди, і я думаю, що це погана новина для Ірану в набагато більшій мірі, ніж для Сполучених Штатів Америки”, – виправдовувався тоді віцепрезидент США за провал. Поки ж новий раунд перемовин нібито намічається, але ще не затверджений остаточно. Є важливий дедлайн: чинне перемир’я може закінчитися приблизно 21-22 квітня.
Між тим “король хаосу” Трамп 14 квітня, відповідаючи на запитання чи закінчилася війна в Ірані, раптово зазначив: вона справді “вже завершилася”. “Я щойно поспілкувалася з президентом. Він багато говорив про економіку, про війну з Іраном, про НАТО. Одну його фразу наведу окремо. Я сказала йому: “Ви постійно говорите про цю війну так, ніби вона вже в минулому. Вона вже закінчилася?” Він відповів: “Вона закінчилася”, – повідомила журналістка Fox News. Ірина Носальська
Російські хакери зламали пошту понад 170 прокурорів в Україні – ЗМІ
Хакери, пов’язані з Росією, за останні місяці дістали доступ до понад 170 поштових скриньок українських прокурорів і слідчих (загалом не менш як 284 акаунтів з 2024 по 2026 рік). Витік виявили британські та американські дослідники кіберзагроз із групи Ctrl-Alt-Intel, оскільки самі хакери помилково залишили дані відкритими. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Атака торкнулася ключових антикорупційних і слідчих органів України й окремих високопосадовців. Метою, схоже, було збирання компромату та інформації про розслідування, припускає ЗМІ.
Крім України, зломи електронних поштових скриньок зафіксовані в сусідних країнах НАТО, зокрема, в Румунії, а також на Балканах: Греції, Болгарії та Сербії, де постраждали військові та державні структури.
Експерти пов’язують хакерську атаку з російськими спецслужбами та зазначають, що “величезна операційна помилка” хакерів “надала рідкісну можливість вивчити механізми російської шпигунської кампанії”.
Один із дослідників зазначає, що це тільки частина кампанії, а сама вона насправді значно ширша.
Брюссель тисне на G7 щодо допомоги Україні
Брюссель закликає країни G7 прискорити виплати в межах кредитної програми для України обсягом 45 млрд євро, щоб підтримати фінансову стабільність країни до запуску більшого пакета допомоги. Про це повідомляє Euractiv.
Комісар ЄС з економіки Валдіс Домбровскіс під час візиту до Вашингтона цього тижня має закликати Японію, Велику Британію та США пришвидшити виплати в межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Він також проведе переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом і міністром фінансів України Сергієм Марченком.
Програма ERA була погоджена країнами G7 у 2024 році та передбачає використання доходів від заморожених російських активів, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Загальний обсяг кредиту становить 45 млрд євро, з яких ЄС уже повністю виплатив свою частку – 18,1 млрд євро. Водночас близько 7 млрд євро ще не профінансовані Японією, Великою Британією та США.
У Брюсселі наголошують, що пришвидшення виплат необхідне для покриття фінансових потреб України до запуску ширшого європейського механізму підтримки.
За оцінками Єврокомісії, загальна потреба України у бюджетному та військовому фінансуванні на 2026-2027 роки становить близько 135 млрд євро.
Нині ЄС також працює над залученням близько 45 млрд євро від міжнародних партнерів, однак фактично підтверджено лише близько 15 млрд євро.
Раніше Сибіга повідомив, що угорській стороні вже передали сигнали щодо можливих контактів на рівні президента України Володимира Зеленського та Петера Мадяра.
Британія надасть рекордну партію дронів Україні
Велика Британія передасть Україні щонайменше 120 тисяч дронів у поточному році. Це найбільший пакет безпілотників, який країна будь-коли надавала за весь час повномасштабної війни, повідомив британський уряд в середу, 15 квітня.
“Новий пакет, який є найбільшим у своєму роді з усіх, що коли-небудь постачала Велика Британія, включатиме тисячі ударних дронів дальнього радіусу дії, розвідувальних дронів, дронів для логістичного забезпечення та морських засобів, які вже зарекомендували себе в боях на передовій в Україні. Поставки цих нових дронів до України вже розпочалися цього місяця”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що рекордна партія дронів фінансується в рамках більш широкої програми військової підтримки України з боку Великої Британії на суму 3 млрд фунтів стерлінгів у цьому році, а також за рахунок коштів ERA.
Також міністр оборони Джон Гілі підтвердив, що цього року Велика Британія надасть Україні сотні тисяч артилерійських снарядів і тисячі ракет протиповітряної оборони.
ЄС запустить застосунок для перевірки віку в інтернеті
В Європейському Союзі завершили технічну розробку застосунку для перевірки віку користувачів в інтернеті, який планують використовувати для обмеження доступу дітей до сайтів. Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у середу, 15 квітня, інформує ЄП.
Європейський застосунок для перевірки віку технічно готовий і незабаром буде доступний для використання громадянами.
Фон дер Ляєн розповіла, що застосунок дозволить користувачам підтверджувати вік під час доступу до онлайн-платформ – “так само, як магазини просять підтвердити вік людей, які купують алкогольні напої в магазині”.
“Місяць тому я скликала перше засідання спеціальної групи з питань безпеки дітей в інтернеті. Завтра група проведе своє друге засідання. Ця група надасть свої рекомендації до літа”, – повідомила президентка Єврокомісії.
Застосунок треба буде завантажити та ввести дані паспорта або ID-картки, і він сам підтверджуватиме вік під час доступу до онлайн-сервісів.
Окремо в Єврокомісії наголосили, що застосунок “дотримується найвищих стандартів конфіденційності” та є повністю анонімним.
Франція, Данія, Греція, Італія, Іспанія, Кіпр та Ірландія вже планують інтегрувати застосунок у свої національні гаманці.
Раніше депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами.
Китай відповів на звинувачення щодо озброєння Ірану
Китай заперечив повідомлення щодо надання військової підтримки Ірану. Відповідну заяву зробив речник МЗС КНР Лінь Цзянь.
За його словами, інформація медіа про нібито військову допомогу Ірану з боку Китаю є “повністю сфабрикованою”.
“Повідомлення ЗМІ, які звинувачують Пекін у наданні військової підтримки Ірану, є повністю сфабрикованими”, – мовиться у заяві речника КНР.
Водночас він попередив, що у разі, якщо США підвищать мита проти Китаю на підставі цих звинувачень, Пекін відповість контрзаходами.
Раніше Дональд Трамп пригрозив Китаю “великими проблемами” за можливу майбутню допомогу Ірану зброєю.
Китай і Пакистан представили мирний план щодо Ірану
Німеччина депортувала 46 громадян Грузії
Зокрема з Саксонії депортували 27 громадян Грузії. Загалом на борту перебували 46 громадян цієї країни з кількох федеральних земель Німеччини.
Літак вилетів у вівторок з аеропорту Лейпцига. Серед висланих із Саксонії були двоє засуджених.
Міністр внутрішніх справ Саксонії Армін Шустер заявив, що влада й надалі домагатиметься виїзду з країни осіб, які не отримали права на захист. Він також запропонував використовувати аеропорт Лейпцига як основний майданчик для можливого федерального центру депортації.
Підставою для депортації стало те, що всі ці особи були зобов’язані залишити Німеччину, оскільки не отримали статусу захисту. У 2025 році, за офіційними даними, у центрах прийому біженців у Саксонії проживали 213 шукачів притулку з Грузії.
Водночас шанси на отримання захисту для громадян цієї країни залишаються мінімальними: такий статус отримують лише 0,7% заявників, оскільки Німеччина вважає Грузію безпечною країною походження.
Раніше Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною.
Німеччина провела першу депортацію злочинців до Афганістану