Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у середу, 25 червня.
За його словами, за перші п’ять місяців цього року Кабмін виділив на оборону та безпеку майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. А ьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік.
“Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони. Пропонуємо більше 100 млрд грн спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у середу.
За його словами, ще 6,3 млрд грн планується направити Мінцифри для розвитку оборонних інновацій.
Крім того, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти і науки, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах.
Серед іншого, ще 3,1 млрд грн пропонуєтсья виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.
“Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень. Ми чітко розуміємо, як профінансуємо абсолютно всі видатки цього року. Ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення”, – заявив Шмигаль.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
Категорія: Новини бізнесу
Українці почали активніше купували валюту у травні
У травні 2025 року українські банки ввезли до країни 778 млн доларів готівкової іноземної валюти – на 38% більше, ніж у квітні (564 млн доларів). Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.
Із загальної суми:
Водночас банки вивезли за кордон готівкової валюти на 324 млн доларів.
Українці активніше купували готівкову валюту у банках. Чиста купівля у травні становила 248 млн доларів, що на 30,9% більше, ніж у квітні (189,5 млн доларів) – тоді це був найнижчий показник з серпня 2023 року.
З початку 2025 року населення придбало у банках 3,595 млрд доларів.
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.
Ринок елекрокарів Європи росте, продажі Tesla валяться
Продажі нових автомобілів Tesla у Європі у травні впали на 27,9% порівняно з аналогічним місяцем минулого року на фоні зростання продажів електромобіліву регіоні на 27,2%. Про це повідомляє Reuters у середу, 25 червня.
За даними Європейської асоціації виробників автомобілів (ACEA), загальні продажі автомобілів у Європі зросли на 1,9%, причому найбільше зростання спостерігалося за рахунок гібридів із підзарядкою та автомобілів на альтернативному паливі.
“Європейські продажі Tesla падають вже п’ять місяців поспіль, оскільки клієнти переходять на дешевші китайські електромобілі, а в деяких випадках протестують проти політики генерального директора Tesla Ілона Маска. Частка Tesla на європейському ринку впала до 1,2% у травні з 1,8% рік тому”, – пише Reuters.
Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років
До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
“Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:
Резиденти Defence City отримають:
Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп.
Долар упав в обмінниках, євро оновив рекорд
Курс гривні трохи зміцнився відносно долара в обмінних пунктах, але знову оновив антирекорд щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу ринку у середу, 25 червня.
Так, станом на ранок середній курс продажу долара впав на 15 копійок до 41,95 гривень, а курс євро зріс ще на 5 копійок до 48,90 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,45 гривень, а євро – по 47,90 гривень.
На міжбанку курс амеркианська валюта впала на 3 копійки і перебуває на рівні 41,73-41,76 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,7924 гривень за 1 долар (-0,0778 грн). Офіційний курс євро становить рекордні 48,5084 гривень за 1 євро (+0,4875 грн).
Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит
Російська енергетична компанія Інтер РАО зафіксувала зменшення обсягу експорту електроенергії на 4% через скорочення постачань до Китаю. Головний виконавчий директор компанії Сергій Дрегваль пояснив, що це пов’язано з обмеженнями на експорт енергії через зростання споживання на Далекому Сході і недостатні запаси гідроресурсів. У 2024 році компанія скоротила експорт на 17,6%, а Казахстан став найбільшим ринком для російської електроенергії. Крім того, Китай постачає Росії спецхімію та обладнання для військово-промислового комплексу.
В Україні на понад 50% зросло закриття ФОПів
У першому кварталі 2025 року в Україні зареєстрували 56 826 нових ФОПів, що на 20% більше, ніж у попередньому кварталі. Проте кількість закритих ФОПів зросла ще більше – з 71 975 до 108 242. Це створило виразне негативне сальдо для малого бізнесу. Причиною цього є призупинення роботи реєстру підприємців на певий час, через що багато підприємців не могли зареєструвати новий бізнес або припинити старий. Після відновлення роботи реєстру відбулися масові дії з закриття або створення бізнесів. Найбільше закритих ФОПів було в секторі торгівлі – 32,7 тис. проти 14,5 тис. нових. Це означає, що кількість закритих ФОПів в країні перевищує кількість нових, що свідчить про скорочення числа малих підприємців.
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, що передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Дефіцит бюджету РФ перевищить прогноз утричі, тому урізають витрати у п’ятьох ключових держпрограмах. Найбільше скорочення отримала програма розвитку промисловості, яка втратить 97,15 млрд рублів. Також скоротили фінансування програми науково-технічного розвитку, розвитку авіабудування, суднобудування та енергетики. Причиною цих заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля. Очікується, що дефіцит російського бюджету сягне 3,8 трлн рублів, що втричі перевищує первинний план. Мінфін готується до подальших скорочень витрат, оскільки резерви уряду зменшуються. Аналітики попереджають, що при низьких цінах на нафту Фонд національного добробуту може бути вичерпано вже у 2026 році.
НБУ знову підняв курс євро до історичного максимуму
Національний банк України оновив курс гривні відносно долара, знизивши його трохи. Проте курс євро досяг історичного максимуму. Офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7924 гривень за 1 долар. Курс євро раптово зріс і становитиме 48,5084 гривень за 1 євро. На міжбанку курс долара втратив у ціні, а в обмінних пунктах відбулися також зміни – курс долара впав, а євро піднявся.