Позначка: Заморожені активи

  • Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ

    Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ

    Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.

    За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.

    Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.

    Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.

    Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.

    Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    Лідери Європейського союзу планують ухвалити новий механізм допомоги для України – кредит на суму 140 мільярдів євро, який буде забезпечений замороженими активами Центробанку Росії. Цей механізм вже назвали “репараційним”. До цього часу деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання цих активів, оскільки вони боялися юридичних та фінансових ризиків, а також можливої реакції Росії. Проте, нещодавно Німеччина підтримала ідею видати кредит Україні за рахунок цих коштів. Це рішення є важливим, оскільки Європейський союз планує ухвалити остаточне рішення 1 жовтня. Планується мобілізувати майже всю суму, збережену в Euroclear, для надання кредиту Україні. Реакція Росії на це рішення була негативною, вони назвали це крадіжкою державних активів. Сподіваємося, що ця нова форма допомоги допоможе зменшити напругу в регіоні та підтримає Україну в боротьбі проти російської агресії.

  • В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ

    В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ

    Сенат Сполучених Штатів Америки розгляне нову резолюцію, яка закликає щомісяця передавати Україні по 10 мільярдів доларів з російських активів. Ця резолюція також закликає країни G7 та Європейського союзу конфіскувати активи Росії, які перебувають під юрисдикцією їхніх членів. Гроші мають виплачуватися траншами до повного вичерпання активів. Автором резолюції є сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани.

  • ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ

    ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Проте Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана шляхом ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. План передбачає замороження активів Росії до завершення війни в Україні та компенсації завданої шкоди. Для зміни правил з одноголосного рішення на більшість потрібна згода більшості країн. Наступного тижня лідери ЄС зберуться в Копенгагені для обговорення цього питання. Багато країн підтримують план, але є й ті, які виражають обережність.

  • В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи

    В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи

    Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів у США Україні кожні 90 днів. Цей закон базується на Законі про відновлення економічного процвітання та можливостей для України, який був ухвалений у квітні 2024 року. Сенатори сподіваються, що ця ініціатива допоможе посилити економічний тиск на Росію та її лідера Путіна. У Сенаті наголосили, що сьогодні понад 300 мільярдів доларів російських активів залишаються замороженими у всьому світі.

  • У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ

    У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ

    Міністри фінансів країн G7 обговорюють можливість посилення економічного тиску на Росію через нові санкції, замороження активів і введення тарифів. Ця ініціатива призначена для підтримки України та відповіді на російську військову кампанію. Канада, яка головує у G7, висловлюється за використання заморожених російських активів для допомоги Україні на довгострокову перспективу. Росія, у свою чергу, погрожує відповідними заходами у разі конфіскації активів. Євросоюз продовжив санкції проти Росії, включаючи осіб, причетних до підриву територіальної цілісності України, на шість місяців. Крім того, Японія оголосила про нові санкції, які стосуються не лише російських підприємств, а й організацій з інших країн, включаючи Китай, Туреччину, ОАЕ та інші офшорні юрисдикції.

  • Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні

    Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні

    Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
    Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
    Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
    Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
    Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
    Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.

  • Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ

    Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ

    Конфіскація активів російського Центробанку може негативно позначитися на фінансових ринках і є проблемною з юридичного погляду. Про це заявили канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер на спільній пресконференції у вівторок, 26 серпня, передає DW.
    “Я знаю, що є уряди, які мріють конфіскувати ці кошти. Але я хотів би застерегти: з юридичного погляду, це не так просто”, – сказав Де Вевер.
    Глава уряду Бельгії пояснив, що кошти центральних банків, включно з російським, мають імунітет, і якщо буде ухвалено політичне рішення про конфіскацію державних коштів, то інші країни можуть почати виводити свої активи з ЄС.
    “І з юридичного погляду, це дуже небезпечно”, – додав бельгійський прем’єр.
    Канцлер Німеччини поділив стурбованість свого бельгійського колеги. Особливо з огляду того, що депозитарій Euroclear, де заморожені активи ЦБ РФ, розташований на території Бельгії. Відповідно, ця країна має нести державну відповідальність, якщо доступ до цих коштів буде отримано незаконно.
    Повідомляється, що в Euroclear зберігається понад 200 мільярдів євро, що належать Центробанку РФ. Країни G7 ухвалили рішення щодо замороження цих коштів, але відсотки та доходи від них вони використовують на користь України. Втім, всю суму, можливо, можна буде використати лише після укладення мирної угоди про припинення війни.
    Раніше російський диктатор Володимир Путін поскаржився на конфіскацію резервів Росії, назвавши дії Заходу “відкритим грабунком”.
    Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи

  • Зеленський закликав учасників конференції ОБСЄ конфіскувати активи РФ

    Зеленський закликав учасників конференції ОБСЄ конфіскувати активи РФ

    Президент Володимир Зеленський закликав до повної конфіскації російських активів замість їх замороження, аби зупинити воєнну машину РФ. Про це глава держави заявив під час виступу з нагоди 50-річчя Гельсінського Заключного акту ОБСЄ.
    “Потрібно повністю заблокувати військову машину Росії, відрізати її військову промисловість, обмежити її прибутки від енергетики і, нарешті, використати всі заморожені російські активи, включаючи вкрадені корупційним шляхом багатства, для захисту від російської агресії. Настав час конфіскувати російські активи, а не просто заморожувати їх. Конфіскувати їх і використовувати для служіння миру, а не війні”, – зазначив президент.
    Він наголосив, що Росія відмовилась від приналежності до Європи та намагається диктувати, де повинні проходити кордони.
    “Це повне заперечення світу після Другої світової війни. І це є основою нинішнього режиму в Росії. І ми в Європі повинні захищати себе від цього в довгостроковій перспективі. І ми будемо захищати себе”, – додав Зеленський.
    За його словами, попри захоплення РФ великих територій, її реальний потенціал поступається можливостям Європи. Глава держави зокрема подякував президенту Фінляндії Александару Стуббу за підтримку України та зусилля в налагодженні контактів із президентом США Дональдом Трампом.
    “Президент Трамп дійсно зацікавлений у припиненні війни, і ми маємо зробити все можливе, щоб США та Європа діяли спільно в інтересах безпеки. Я дякую всім європейським лідерам, кожній країні, яка допомагає нашій обороні, нашому повітряному щиту, нашій стійкості”, – зазначив він.
    Зеленський також висловив переконання, що Україна обов’язково відновить мир та контроль над окупованими територіями.