Першу у світі “стіну дронів” найближчим часом мають розгорнути в Україні. Вона має знищувати ударні безпілотники, які запускає Росія. Про це повідомляє видання Business Insider.
Засновник західної компанії Atreyd у коментарі виданню зуважив, що система складається з десятків невеликих безпілотників, з яких формується “летюче мінне поле”.
За його словами, “стіну дронів” вже відправили в Україну і її мають ввести в експлуатацію.
Розгортання “стіни дронів” стане першим відомим випадком використання подібної оборонної технології в реальних бойових умовах, що дасть Україні новий рівень захисту від російських атак, зазначає ЗМІ.
Спочатку таку систему використовуватимуть для захисту міст і критично важливої інфраструктури, але потім її можуть застосовувати ближче до лінії фронту – для захисту від російських керованих авіабомб.
На додачу до цього, Північноатлантичний альянс провів конкурс для українських і західних оборонних компаній, щоб знайти рішення проти російських авіабомб. Концепція “стіни дронів” від Atreyd увійшла до числа фіналістів.
Система складається з групи дронів з управлінням від першої особи, які запускаються з платформ при виявленні загрози радарами. Кожен безпілотник працює від батареї і несе невелику вибухівку. Дрони можуть розташовуватися на різних висотах. Після зльоту дрони формують “завісу” в небі, яка покликана послабити атаку – безпілотники підриваються поруч із боєприпасами, що наближаються, і нейтралізують загрозу.
Система застосовує штучний інтелект, який дає змогу змінювати конфігурацію “стіни” в реальному часі залежно від траєкторії виявлених цілей.
У компанії Atreyd зазначили, що комплекс здатний функціонувати навіть у разі глушіння GPS, бо має заздалегідь завантажену тривимірну карту зони відповідальності.
Безпілотники можуть підніматися на висоту в кілька тисяч метрів і обладнані системою ідентифікації, що запобігає випадкам “дружнього вогню”. Оператор у будь-який момент може втрутитися і вручну активувати аварійне відключення.
Один військовослужбовець здатний керувати близько сотнею дронів, але йому не потрібна спеціальна підготовка або досвід пілотування – достатньо базового навчання роботі з системою.
Під час випробувань “стіна дронів” продемонструвала стопроцентну ефективність, однак використання системи в Україні стане її першим застосуванням в умовах реального бою, зазначають в Atreyd.
Як відомо, Польща має намір розпочати створення національної системи боротьби з дронами протягом кількох місяців, не чекаючи ініціативи Європейського Союзу щодо створення “стіни дронів”.
“Стіна дронів” захищатиме Україну – Єврокомісія
Позначка: Захист
-

ЗМІ: Україна розгорне першу у світі “стіну дронів”
-

Латвія відклала вихід зі Стамбульської конвенції
Парламент Латвії вирішив відтермінувати вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на запобігання насильства щодо жінок і домашнього насильства. Прем’єрка Латвії назвала це рішення перемогою демократії, верховенства права та прав жінок. Вона підкреслила, що Латвія залишається відданою європейським цінностям, незважаючи на рішення про відтермінування виходу з конвенції. Раніше Латвія зобов’язалася захищати жінок від насильства та забезпечувати покарання для винних, приєднавшись до Стамбульської конвенції. Це рішення спричинило масові протести в Ризі та попередження європейських дипломатів, але Сейм Латвії все ж вирішив відтермінувати вихід з конвенції.
-

Швейцарія змінила правила надання захисту українським біженцям
У Швейцарії вводять нові правила для отримання тимчасового захисту українцями, які прибудуть у країну після 1 листопада 2025 року. Особам зі статусом захисту S зберігаються усі права, але автоматичний статус захисту S більше не надається особам з семи регіонів західної України. Швейцарський уряд пояснив це рішення тим, що ці регіони вважаються безпечними для повернення, оскільки вони далеко від зон бойових дій. Водночас раніше Швейцарія полегшила доступ до ринку праці для українських біженців. Латвія також переглянула фінансову допомогу біженцям з України.
-

Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії після тривалих дебатів схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. За це рішення проголосували 56 депутатів опозиційних партій, а проти виступили 32 депутати урядових партій. Під час голосування були масові протести у Ризі, де понад 5000 людей виражали свою незгоду з цим рішенням. Дипломати 15 європейських країн висловили серйозне занепокоєння та закликали Латвію не вийти з конвенції. Президенту Латвії зараз належить ухвалити рішення щодо підписання цього закону. Якщо Латвія скасує участь у конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка це зробила.
-

Нідерланди профінансують кібербезпеку України за британською програмою
Нідерланди вирішили виділити додаткові кошти для підвищення кіберзахисту України. Міністр закордонних справ Нідерландів оголосив про надання 10 мільйонів євро для участі в британській кіберініціативі, яка спрямована на підтримку України у боротьбі з російськими кібератаками. Ці кошти допоможуть зміцнити захист інформаційних систем країни та розвинути кіберможливості. Крім того, Нідерланди також підтримують Україну в інших сферах, зокрема енергетиці та обороні, виділивши кошти на термінові ремонти, закупівлю обладнання, газ для стабільного енергопостачання та виробництво дронів.
-

Німеччина розмістить тисячі дронів на кордоні з РФ
Влада Німеччини має намір виділити 900 млн євро трьом оборонним компаніям на поставку 12 000 бойових дронів, якими буде забезпечена німецька бригада в Литві. Усі три компанії співпрацюють із Збройними силами України. Про це пише Financial Times.
Контракти по 300 млн євро кожен після затвердження бюджетним комітетом Бундестагу повинні отримати два стартапи і важковаговик німецької оборонної індустрії Rheinmetall, найбільший виробник озброєнь у Європі, розповіли троє обізнаних із ситуацією осіб. Rheinmetall, котра співпрацює з американським виробником дронів Anduril та ізраїльською компанією UVision, тільки у вересні представила свій перший бойовий дрон. Натомість стартапи Helsing і Stark спеціалізуються на безпілотних технологіях.
Helsing – найбільший стартап у європейському оборонному секторі, котрий оцінюється у 12 млрд євро на підставі залучених інвестицій, зокрема від засновника Spotify Деніеля Ека. За минулий рік компанія, зокрема, оголосила про плани постачити Україні 6000 ударних дронів і придбала німецького виробника літаків Grob Aircraft. Серед інвесторів Stark – венчурний фонд Sequoia Capital і мільярдер, венчурний інвестор Пітер Тіль, співзасновник PayPal і Palantir. В Україні працює команда Stark, котра займається розробками та тестуванням безпілотних технологій.
Дрони, які поставлять три виробники, планують відправити до Литви, де Німеччина навесні 2025 року вперше після Другої світової війни розмістила війська біля російських кордонів. Бронетанкова бригада Бундесверу, яка до 2027 року має налічувати 5000 солдатів, дислокована у Литві на постійній основі.
Потреба забезпечити східний фланг НАТО безпілотниками, здатними як відбивати російські провокації, так і завдавати ударів, стала особливо очевидною у минулі місяці. Проникнення російських безпілотників зафіксували в Польщі та Румунії, також БпЛА неодноразово з’являлися у Німеччині, Данії, Норвегії і Бельгії.
Влада Німеччини виділяє рекордні кошти на оборону, щоб, як заявив у травні канцлер Фрідріх Мерц, створити “найсильнішу конвенційну армію в Європі”.
Раніше повдомляли, що ЄС не вистачає можливостей для виявлення безпілотників. Для формування повноцінної мережі на суші та на морі, здатній як відстежувати, так і знищувати цілі, знадобиться не менше року.
Німеччина скерує €10 млрд на дрони -

Україна матиме 150 літаків Gripen – Зеленський
Україна розраховує на 150 бойових літаків Gripen. Перші з них мають бути вже наступного року. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на своєму каналі в Telegram.
Зеленський поінформував, що разом зі Швецією Україна значно збільшить свою бойову авіацію. Він наголосив, що це амбітне завдання, і його треба виконати.
“Ми розраховуємо на 150 таких літаків для України, і перші мають зʼявитися наступного року”, – написав президент.
Глава держави додав, що Gripen для України є частиною гарантій безпеки, що зможуть захистити українське небо на 100%.
“Такої масштабної угоди щодо бойової авіації для України ще не було. Історичне досягнення. Працюємо, щоб повністю реалізувати. Швеціє, дякую”, – підсумував Зеленський.
Раніше голова держави заявив, що шведські винищувачі Gripen є пріоритетними для української армії. Перші поставки можуть відбутися вже в наступному році. -

Уряд виділив 6 млрд на відновлення енергоінфраструктури та залізниці
Уряд України виділив 6 мільярдів гривень для зміцнення обороноздатності країни. Ці кошти підуть на будівництво захисних споруд для критично важливих об’єктів, таких як енергетика, транспорт і системи життєзабезпечення. Гроші розподілені між різними міністерствами і обласними державними адміністраціями, щоб забезпечити швидке зведення захисних споруд і безперебійну роботу інфраструктури в разі потенційної загрози.
-

Енфілд став свідком поразки своїх господарів
У неділю, 19 жовтня, англійська Прем’єр-ліга стала свідком сенсаційного поєдинку на полі Ліверпуля.
У єдиноборстві зійшлися два гранди чемпіонату – Ліверпуль і Манчестер Юнайтед.
Центральний матч восьмого туру АПЛ проходив на стадіоні Енфілд.
Футболісти МЮ відразу ж, на 2-й хвилині матчу, розписалися у воротах суперників. Такий швидкий гол став можливим завдяки зусиллям Мбемо, який, зігравши в один дотик, учинив гольовий випад, залишивши голкіпера мерсисайдців Мамардашвілі доїдати облизня.
До перерви команди здійснювали обмін атаками повсюдно: у відповідь на кожну атакувальну дію однієї команди слідувала атака з боку їхніх суперників.
Взаємну феєрію наступальних дій можна проілюструвати, зокрема, ударами Гакпо і Фернандіша, які м’ячем кожен потрапили у штангу.
У другому таймі Ліверпуль узяв у свої руки ініціативу, якої в цьому матчі було предостатньо в обох сторін. Але прагнення зрівняти рахунок у грі додавало сил господарям поля.
Забити ніяк не виходило.
Лише на 78-й хвилині зустрічі їхні старання увінчалися успіхом: своє завдання вести напад Гакпо виконав на сто відсотків.
Однак гравців Ліверпуля засмутив подальший розвиток подій на полі.
Затягнені труднощі з реалізацією голеьових моментів ніяк не вплинули на бажання їхніх суперників і собі виграти матч.
До кінця довів розпочате командою діло Магвайр, гравець захисту, який закинув м’яч у сітку воріт команди суперника, вигравши верхову дуель у протистоянні з гравцем Ліверпуля.
І в залишкові 10 хвилин, тобто аж до кінця поєдинку, манкуніанці просто не дозволили господарям поля відібрати в них сенсаційну перемогу. Гравцям Ліверпуля, незважаючи на здійснений фінальний штурм, уникнути поразки не вийшло.
Статистика матчу Ліверпуль – Манчестер Юнайтед восьмого туру чемпіонату Англії
Ліверпуль – Манчестер Юнайтед – 1:2
Голи: Гакпо, 78 – Мбемо, 2, Магвайр, 84
Очікувані голи (xG): 2.75 – 1.25
Володіння м’ячем: 63% – 37%
Удари: 19 – 12
Удари у площину: 6 – 4
Кутові: 9 – 4
Фоли: 8 – 14в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-

Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
Європейський Союз обговорив питання оборонної готовності, зокрема збільшення співпраці з Україною через зростання випадків порушення повітряного простору європейських країн дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили стратегію на майбутнє, яка має забезпечити оборонну готовність до 2030 року. Основні аспекти включають усунення прогалин у військових можливостях, концентрацію ресурсів на загальноєвропейських проєктах та зміцнення співпраці з Україною. Важливу роль у безпеці Європи від дронів відіграє співпраця з українськими партнерами. Стратегія ЄС не замінює НАТО, але доповнює його роботу, допомагаючи членам у реалізації спільних оборонних проєктів. ЄС також розробив підхід до захисту східного флангу, включаючи “стіну” проти дронів, що є одним із ключових пріоритетів.