Військовий суд в місті Майлен, в кантоні Цюрих (Швейцарія), засудив 49-річного швейцарця до 18 місяців умовного позбавлення волі за військову службу в Україні, де він воював проти російських загарбників. Про це повідомляє швейцарський мовник SRF.
ЗМІ зазначив, що 49-річний Аві М. є швейцарцем і воював у складі української армії як снайпер, тоді як законодавством Швейцарії служба у складі збройних сил іноземної держави заборонена і кваліфікується як “найманство”.
Аві М. сам розповідав про свою службу в інтервʼю ЗМІ, а також говорив про неї в соцмережах.
Обвинувачення вимагало шість місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення, вказуючи на попередні судимості чоловіка та необхідність запобігти його подальшій службі за кордоном.
Захист виступив за виправдання, стверджуючи про відсутність доказів того, що Аві М. “брав участь у бойових діях або був на фронті”, за винятком повідомлень ЗМІ. Адвокати посилались і на покази матері чоловіка, яка казала, що “не вірить 80% того, що розповідає” її син.
Військовий суд у четвер засудив Аві М. до 18 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном чотири роки. Сам чоловік не був присутній у суді – він уже певний час живе в Ізраїлі, де виховує сина.
Для Швейцарії це був перший судовий процес проти добровольця, який воював на боці України проти російських сил, зазначає SRF.
Позначка: Заборона
-
У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України
-
ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто
Європейський союз вирішив відкласти введення заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повного переходу на автомобілі з нульовими викидами, автовиробники зможуть продовжити використовувати бензинові та дизельні двигуни. Таке рішення було ухвалене для того, щоб підтримати економіку країн, де автовиробництво є важливою галуззю, а також забезпечити виконання планів щодо кліматичної нейтральності. Раніше країни-члени ЄС домовилися припинити реєстрацію нових автомобілів із ДВЗ до 2035 року з метою зниження викидів CO2 від автомобільного сектору. Однак автоконцерни стикаються з технологічними викликами у переході на електротягу та з конкуренцією від Китаю.
-
У Грузії посилили правила проведення протестів
У Грузії парламент ухвалив новий закон, який встановлює більш жорсткі правила для проведення протестних акцій. Згідно з цим законом, організатори мітингів повинні попередити поліцію за п’ять днів до проведення акції і отримати дозвіл на проведення її. Якщо акцію проводять без дозволу або спонтанно, поліція має право розігнати її через 15 хвилин. За порушення цих правил передбачено адміністративні штрафи та навіть кримінальну відповідальність. Нові правила також вимагають формального повідомлення влади про масштабні акції.
-
Литва, Латвія та Польща обговорять скасування пасажирських рейсів до РБ
Міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович планує обговорити можливість зупинки регулярних пасажирських перевезень до Білорусі разом з колегами з Латвії та Польщі. Він вважає, що такі заходи можуть стати ефективним способом тиску на білоруський режим. Керівник відділу транспортної діяльності Литви зазначив, що між Литвою та Білоруссю діють 24 маршрути, але прийняття рішення про їх припинення може бути пов’язане з питаннями безпеки. Також відомо, що Латвія готує проєкт щодо припинення регулярних маршрутів до Білорусі та Росії з міркувань безпеки, а уряд Литви також планує припинити автобусні перевезення до цих країн і анулювати дозволи для перевізників.
-
Німеччина намагається врятувати ДВЗ від європейської заборони
Європейська заборона на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року більше не виглядає непорушною. Як повідомляє Carscoops, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом дозволити європейським автовиробникам продавати нові моделі з ДВЗ і після 2035 року.
За словами єврокомісара з питань сталого транспорту та туризму Апостолоса Ціцікостаса, цей лист “дуже добре сприйняли в Брюсселі”. Він також наголосив, що ЄС має захищати власних виробників та зберігати промислову конкурентоспроможність.
У розмові з Handelsblatt Ціцікостас також підтвердив, що ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня, відкладено на кілька тижнів – Єврокомісія досі допрацьовує регуляторний пакет. У ньому буде “все – від перегляду вуглецевих цілей до норм для автопарків і багатьох інших пунктів”.
Комісар зазначив, що документ враховуватиме сучасні технологічні тенденції, включно з потенціалом “нульових та низьковикидних палив” – синтетичного пального та передових біопалив.
Хоч він і не підтвердив напряму, що ДВЗ на таких видах палива дозволять після 2035-го, тенденція свідчить: це дедалі більш імовірно. Незважаючи на це, він наголосив, що амбіції ЄС залишаються незмінними, але їх потрібно адаптувати до реальності: “Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але мусимо враховувати геополітичні зміни. Не можна підривати нашу конкурентоспроможність, водночас допомагаючи європейській індустрії зберегти технологічне лідерство”. -
Фарерські острови заборонили заходити до портів риболовецьким суднам РФ
Парламент Фарерських островів, що входять до складу Данії та мають широку автономію, погодив поправки у законопроєкт щодо обмеження для російських рибопромислових компаній Норебо та Мурман Сіфуд. Про це повідомляє ЦТС.
Аналогічні заходи раніше вже запровадили Норвегія та Європейський Союз.
Фарерські острови майже півстоліття виступали для РФ перевалочною і сервісною базою в Північній Атлантиці. Втім, з 2022 року співпраця пішла на спад.
Зокрема влада островів закрила порти для всіх суден під російським прапором, зробивши виняток лише для рибальських. Через рік захід поширився і на ті, що не ведуть промисел у рамках двосторонньої угоди.
Ердоган не пустив російський лайнер до Стамбула -
Польща заборонила Комуністичну партію
Конституційний трибунал РП 3 грудня заборонив діяльність Комуністичної партії Польщі. Нині суд має негайно вирішити питання про виключення партії з державного реєстру. Про це інформує Rmf24.
Рішення мотивували тим, що цілі та діяльність цієї політичної сили не відповідають Конституції країни.
Відповідно до вироку, суд має невідкладно ухвалити постанову про виключення партії з офіційного реєстру партій, що фактично означає її ліквідацію.
У трибуналі зазначили, що в польському праві “немає місця для партії, яка прославляє злочини комуністичного режиму”, зважаючи на мільйони загиблих під час комуністичних репресій.
У Польщі з 2020 року намагалися ліквідувати компартію. Тоді процес ініціював генпрокурор країни. Аналогічний запит у листопаді цього року знову подав президент Польщі Кароль Навроцький.
Компартія Польщі існувала з 2002 року. ЇЇ членами були від кількасот до тисячі осіб. -
Український важковаговик Миронець дискваліфікований за незручний удар у бою
Український важкоатлет Богдан Миронець брав участь у поєдинку проти аргентинського боксера Джонатана Есекіеля Вергари. Під час бою Миронець влучив супернику заборонений удар, що призвело до його дискваліфікації суддею без попереджень. Проте пізніше апеляція Вергари була прийнята, і результат бою був скасований. Це був 12-й бій Миронця, який має в активі 10 перемог, п’ять із яких – нокаутом.
-
У ЄС хочуть заборонити дітям користуватися соцмережами
Депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами. Про це у середу, 26 листопада, пише The Guardian.
Зазначається, що законотворці ЄС посилаються на дослідження, відповідно до яких кожен четвертий підліток має шкідливий досвід під час користування смартфонами. Особливо підкреслюється залежність, яку викликають механізми, закладені у соцмережі їхніми розробниками для утримування користувача. Це впливає на психічне здоров’я дітей.
Європейська Комісія планує перетворити резолюцію на повноцінний закон. У Брюсселі хочуть вивчити досвід Австралії, яка запроваджує заборону соцмережі для дітей вже наступного місяця.
Також повідомляється, що до кінця року у ЄС буде створено групу експертів, яка надасть рекомендації щодо найкращого підходу до захисту дітей. -
У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води
Знаменита екоактивістка Ґрета Тунберґ разом з групою активістів Extinction Rebellion влаштували протест в італійській Венеції, під час якого вони пофарбували Великий канал у неоново-зелений колір і розгорнули банер Stop Ecocide на мосту Ріальто. Місцева влада засудила акцію, а губернатор регіону вважає її неповагою до міста та його історії. Після закінчення кліматичної конференції COP30 в Бразилії подібні протести відбулися ще в десяти італійських містах. У Венеції активісти в червоних вбраннях пройшли містом. Міська влада заявила, що Ґрета Тунберґ більше не матиме можливості проводити подібні акції у історичному центрі міста.