Стало відомо, коли в Україні завершать ремонт доріг

До 1 травня в Україні планують завершити поточний ремонт на трасах міжнародного значення, а до 1 червня – усі основні дорожні роботи. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко в Telegram у понеділок, 23 березня. За її словами, ремонтні роботи тривають на дорогах по всій країні. Від початку року вже ліквідовано понад 1 млн кв. м пошкоджень. Це найвищий показник за шість останніх років.

“До кінця березня Мінрозвитку має вийти на максимальні щоденні обсяги робіт. До 1 травня має бути завершений поточний ремонт на трасах міжнародного значення, а до 1 червня – усі основні роботи”, – зазначила прем’єрка. Окремим напрямком є ремонт доріг, що забезпечують прифронтову логістику, військові, медичні та гуманітарні перевезення. Досягнуто домовленості з Міністерством оборони про залучення підрозділів Державної спеціальної служби транспорту до робіт у 30-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення. Перелік цих шляхів узгоджений із військовим командуванням.

Свириденко зазначила, що уряд виділив 3 млрд гривень з резервного фонду. Крім того, 12,6 млрд гривень, передбачені у бюджеті на 2026 рік, розподілені на ремонт та утримання доріг.

Міністерство розвитку громад та територій також працює над залученням додаткових фінансів під державні гарантії та у співпраці з міжнародними партнерами для підтримки стабільного стану дорожньої інфраструктури.

Кабмін розширив допомогу на проживання для ВПО

Кабмін України запровадив зміни стосовно надання допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомила премʼєр-міністр Юлія Свириденко в Telegram.
“Тепер найбільш вразливі категорії переселенців зможуть отримувати державну підтримку ще на півроку довше. Посилюємо підтримку дітей з числа ВПО. Незалежно від доходу родини виплата призначатиметься з 1 лютого 2026 року, якщо заява подана до 1 травня 2026 року”, – написала чиновниця.
Уряд оновив перегляд виплат для непрацездатних ВПО. Мовиться про тих, кому раніше припинили виплату на проживання через перевищення граничного доходу.
У зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму такі люди тепер можуть подати документи на перегляд.
“У разі подання заяви до 1 травня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 січня 2026 року. Якщо звернутися пізніше, нарахування відбуватиметься з місяця подання заяви”, – пояснила премʼєр.

Держава допоможе Києву підготуватися до наступної зими – Свириденко

Держава допоможе Києву підготувати житловий фонд до наступної зими.Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
“Житлові багатоповерхівки столиці в рамках експериментального проєкту будуть обладнані засобами резервного живлення. Відповідну постанову ухвалили сьогодні на виїзному засіданні Уряду. Держава профінансує закупівлю та встановлення акумуляторів, інверторів і генераторів для забезпечення роботи ліфтів та інженерних систем, а також освітлення місць загального користування”, – зазначила вона.
За словами Свириденко, обладнання закуплять коштом держави. На стороні мешканців залишиться експлуатація: закупівля палива, технічне обслуговування та ремонт. Участь у проєкті є добровільною – рішення ухвалюють співвласники багатоквартирних будинків.
Зазначається, що постанова створює правові підстави для реалізації програми, а також спрощує необхідні для цього дозвільні процедури по будівництву і землевідведенню. КМДА впродовж 30 днів має сформувати перелік будинків, які відповідають критеріям програми, і визначити потребу у фінансуванні. Після цього Уряд прийме окреме рішення про виділення коштів.
Свириденко додала, що програма для Києва реалізовуватиметься як пілотний проєкт. Вивчається доцільність і можливості її розширення на інші міста.
Експериментальний проєкт забезпечення системами резервного живлення багатоповерхівок Києва є складовою планів стійкості регіонів – комплексу заходів для підготовки енергосистеми і ЖКГ до наступного опалювального сезону. Плани стійкості регіонів розроблені Урядом спільно з ОВА і органами місцевого самоврядування, – зазначила вона.
Також Свириденко повідомила, що Київ представив план стійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими має затвердити РНБО. Документом передбачається захистити 57 об’єктів критичної інфраструктури. Та встановити понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року. Ключовим пріоритетом плану стійкості Києва має стати розвиток розподіленого теплопостачання. У цій частині план потребує доопрацювання. Доручили розробникам плану завершити це до початку квітня 2026. Загальний бюджет плану стійкості Києва – 61,6 млрд грн. З них власні кошти міста становлять 10,6 млрд грн. Потреба в додатковому фінансуванні – 51 млрд грн.

Кабмін виділив 12,9 млрд грн роботи з підготовки до наступної зими

Уряд виділив 12,85 млрд грн на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості регіонів. Рішення ухвалили на виїзному засіданні Уряду в Одесі. Про це 20 березня повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, кошти будуть спрямовані на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області.
З виділеної суми буде профінансований захист 24 високовольтних підстанцій силами Агентства відновлення, на що передбачено 3,5 млрд грн, а ще 9,4 млрд грн спрямували прифронтовим областям і Київщині.
“Ці кошти підуть на захисні споруди для розподільчих підстанцій і інших об’єктів критичної інфраструктури. Ми розпочали підготовку до наступної зими. Пріоритети – захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- і водопостачання, децентралізація теплопостачання”, – зазначила Свириденко.
Вона також розповіла, що в межах реалізації планів стійкості на перші об’єкти Одеська область отримає 582,3 млн грн, Миколаївська – 280,7 млн грн, Херсонська – 97,5 млн грн.
“Загальна потреба в фінансуванні заходів оцінюється в 278 млрд грн (5,4 млрд євро). Для її покриття Уряд працює над залученням фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Також передбачається співфінансування з боку громад для комунальних об’єктів”, – заявила Свириденко.

Українцям перерахували комунальні послуги за січень

У січні українцям не нарахували 36,4 млн грн за комунальні послуги через перебої та неналежну якість надання послуг. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі з головою Держпродспоживслужби Сергієм Ткачуком.

“За січень 2026 року проведено перерахунки в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості – зокрема через ворожі атаки. Це суми, які не включені до платіжок за тепло, гарячу і холодну воду, водовідведення та поводження з відходами”, – зазначила глава уряду.

Загалом, за хх словами, людям не нараховано 36,4 млн грн:

  • теплопостачання – 16,6 млн грн
  • гаряча вода – 9,9 млн грн
  • водопостачання – 3,9 млн грн
  • водовідведення – 5,7 млн грн
  • поводження з відходами – 257,6 тис. грн
  • Окремо у Києві через перебої з наданням послуг мешканцям не нарахували 9,1 млн грн за водопостачання та водовідведення, а за централізоване теплопостачання плата не нараховувалася взагалі. Мовиться про рахунки на мільярди гривень, не виставлені до оплати.

    Нагадаємо, раніше повідомляли, що в Україні подорожчає електроенергія.
    Комунальні послуги: хто з українців може за них не платити

    Програма Кешбек на пальне стартує цього тижня

    Уряд ухвалив програму Кешбек на пальне, яка розпочнеться вже з цієї п’ятниці. Про це 18 березня повідомила прем’єрміністерка Юлія Свириденко.
    “З 20 березня українці зможуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне, придбане на АЗС, які беруть участь в програмах”, – повідомила вона.
    Зазначається, що українці зможуть заощадити від 2 до 11 грн на кожному літрі:

  • 15% – на дизелі
  • 10% – на бензині
  • 5% – на автогазі
  • Максимальна сума кешбеку на пальне – до 1000 грн на людину на місяць.
    Програма працюватиме до 1 травня в межах Національного кешбеку. Перелік АЗС буде на офіційних ресурсах програми.
    Українцям, які вже користуються Національним кешбеком компенсація нараховується автоматично при оплаті карткою. Щоб долучитися, потрібно відкрити картку в банку-партнері і обрати її для розрахунку і виплат у Дії.
    Нараховані кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, ліки, продукти українського виробництва, книги, поштові послуги або підтримку наших захисників.

    Норвегія надасть Україні 200 млн доларів

    Норвегія надасть Україні 200 млн доларів через проєкт Світового банку PEACE. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у середу, 18 березня.
    “Вітаємо рішення Норвегії надати 200 млн доларів бюджетної підтримки Україні через проєкт Світового банку PEACE. Щиро вдячні за цей своєчасний внесок для збереження макрофінансової стабільності та безперервної роботи ключових державних послуг – це приклад лідерства Норвегії та її послідовної підтримки України в період великих викликів”, – написала вона.
    Свириденко зазначила, що від запуску програми в 2022 році проєкт PEACE в Україні вже мобілізував майже 52 млрд доларів, з яких 13,4 млрд доларів спрямовано на виплату пенсій.

    Україна отримала від ЄС всі умови для вступу

    Україна отримала від Євросоюзу умови для вступу за трьома останніми переговорними кластерами. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у вівторок, 17 березня.
    “Сьогодні українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами. Йдеться про кластери 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток, 4 Зелений порядок денний та стале зʼєднання та 5 Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”, – написала вона.
    За словами Свириденко, вперше в історії Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС. Раніше, у грудні 2025 року, українська сторона отримала умови – бенчмарки – за трьома іншими кластерами: 1 Основи процесу вступу до ЄС, 2 Внутрішній ринок та 6 Зовнішні відносини.
    Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки – успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС, –зазначила прем’єр-міністр.
    Вона запевнила, що уряд продовжить виконувати умови вступу – впроваджуватиме необхідні реформи, заходи й звітуватиме перед ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав-членів поділені на 35 розділів, з яких 33 об’єднані у шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. За кожним із розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України правовим нормам Євросоюзу.
    Напередодні стало відомо, що Україна виконала 84% угоди про асоціацію з ЄС. При цьому найменшого прогресу досягнуто в такій важливій сфері, як фінансова співпраця та боротьба з шахрайством – 24%.
    Україну просять “почекати” вступу в ЄС 10-20 років – Качка

    В уряді оцінили поточну ситуацію на ринку пального

    В Україні спостерігається спадання ажіотажу на ринку пального. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у понеділок, 16 березня.
    Вона розповіла, що провела нараду з операторами паливного ринку. Було скоординовано забезпечення ресурсами АЗС за участі Мінекономіки, Міненерго, Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби.
    “Наша мета – забезпечити пальним усіх споживачів. Безумовним пріоритетом залишається безперебійне постачання для Сил оборони, екстрених служб, а також для сільськогосподарських виробників у звʼязку з початком посівної”, – написала Свириденко.
    Прем’єр розповіла, що представники найбільших мереж АЗС поінформували про запаси пального та закордонні поставки, передбачені на квітень.
    “Станом на зараз ринок забезпечений ресурсом у достатній кількості, спостерігається спадання ажіотажу. Державна компанія Укрнафта, що входить до групи Нафтогаз, продовжує тримати орієнтир цін на бензин та дизель для ринку, з урахуванням світових змін через ситуацію на Близькому Сході”, – зазначила вона.
    Очільниця уряду доручила керівництву Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби продовжити моніторинг рівня цін на ринку і реагувати за потреби у випадку виявлення порушень, не перешкоджаючи при цьому роботі бізнесу.
    Також було узгоджено з керівниками ключових операторів подальші спільні кроки для стабільної ситуації на ринку.
    “Додатково уряд готує нові адресні програми для підтримки людей в умовах зростання світових цін на нафту. Це одноразова допомога 1500 грн для найбільш вразливих категорій громадян та кешбек на пальне в межах програми Національний кешбек”, – нагадала Свириденко.
    Тим часом станом на сьогодні ціни на дизельне пальне зросли переважно на 1 грн/л, на такий же рівень здорожчав автогаз, а бензин продовжує втримувати позиції. Про це свідчить моніторинг даних на сайтах та в додатках мереж, проведених Енергореформою, повідомляє Інтерфакс-Україна.
    Так, на державній Укрнафті ціна на дизель та газ залишається найнижчою серед досліджуваних мереж, за нею йде UPG, яка за вихідні підвищила ціну на ДП та ДП+ на 2 грн/л.
    Максимальна ціна ДП – 79,99 грн/л, ДП+ – 82,99 грн/л, про що свідчать стели Socar, ОККО, WOG.
    Ціна на газ становить від 41,99 грн/л на Укрнафті до 45,98 грн/л на WOG.
    Ціна на А-95 – від 68,9 грн/л на UPG до 70,99 на інших трьох приватних мережах. На Укрнафті – 68,99 грн/л.
    А-95+ найдорожчий на Socar – 74,99 грн/л, найдешевший на UPG – 71,9 грн/л.

    Свириденко зустрілася з Макроном у Парижі

    Прем’єр-міністр Юлія Свириденко у ході робочого візиту до Парижа зустрілася з Ппрезидентом Франції Емманюелем Макроном. Про це очільниця українського уряду повідомила у Фейсбук в середу, 11 березня.
    “Поінформувала президента Макрона про роботу зі стратегічної перебудови енергетики України та плани енергетичної стійкості регіонів, які уряд реалізує разом з областями та громадами. Один з елементів плану – розвиток когенерації. Домовилися створити спільну експертну групу за участю уповноваженого президента Франції з відбудови України для розбудови обʼєктів розподіленої генерації, в тому числі із залученням приватного сектору”, – написала вона.
    Окремо, за словами Свириденко, французьку сторону поінформували про наслідки російської атаки на нафтопровід Дружба.