Міністр оборони Фінляндії під час засідання НАТО в Брюсселі повідомив, що Росія нарощує свою військову присутність біля кордонів Європейського Союзу і готується до нової фази агресії. Він підкреслив, що після війни в Україні Росія може стати загрозою для безпеки Європи. Фінляндія також приєднається до програми PURL і надасть військову допомогу Україні, а також готує місця у бомбосховищах для всіх своїх громадян.
Позначка: Євросоюз
-
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
Європейський Союз обговорив питання оборонної готовності, зокрема збільшення співпраці з Україною через зростання випадків порушення повітряного простору європейських країн дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили стратегію на майбутнє, яка має забезпечити оборонну готовність до 2030 року. Основні аспекти включають усунення прогалин у військових можливостях, концентрацію ресурсів на загальноєвропейських проєктах та зміцнення співпраці з Україною. Важливу роль у безпеці Європи від дронів відіграє співпраця з українськими партнерами. Стратегія ЄС не замінює НАТО, але доповнює його роботу, допомагаючи членам у реалізації спільних оборонних проєктів. ЄС також розробив підхід до захисту східного флангу, включаючи “стіну” проти дронів, що є одним із ключових пріоритетів.
-
Україна та ЄС схвалили оновлені умови торгівлі
Україна та Європейський Союз прийняли рішення про зниження тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Це означає, що українські фермери та виробники матимуть більше можливостей для продажу своїх товарів на європейському ринку. Рішення набуде чинності через 15 днів і буде діяти безстроково. Наступний огляд угоди про доступ на ринок ЄС відбудеться у 2028 році.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Колегія Європейської комісії планує представити “дорожню карту” щодо оборонної готовності Європейського Союзу. Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо повідомила, що цей документ буде опублікований до 2030 року. Презентація “дорожньої карти” відбудеться 16 жовтня після засідання колегії, на якому виступлять висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
Рада ЄС ухвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня ухвалили умови нової торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”, що закінчився у червні 2025 року. Це рішення є продовженням угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС з метою сприяння довгостроковій торгівлі та інтеграції України до ЄС. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен наголосив, що ЄС підтримує Україну в різних сферах, включаючи торгівлю, та це допомагає обом сторонам. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків та вимагатиме від України відповідності стандартам ЄС. Крім того, будуть створені захисні механізми для певних продуктів, таких як цукор, м’ясо та інші, для забезпечення рівних умов на ринку.
-
Рада ЄС схвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”, що закінчився у червні 2025 року. Ця угода є продовженням попередньої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Голова Ради ЄС Ларс Льокке Расмуссен зазначив, що це рішення підтверджує підтримку України після військової агресії з боку Росії. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків між Україною та ЄС та встановить умови для поступового відповідання українських виробників європейським стандартам. Для найбільш чутливих продуктів, які включають цукор, м’ясо птиці та інші, доступ на ринок буде обмеженим.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує накладати санкції на Росію для виснаження її військової економіки, що призводить до підтримки України. Цю позицію підтвердила Кая Каллас, високопосадовець ЄС, на зустрічі з міністром закордонних справ України у Києві. Вона заявила, що кожен євро, який ЄС забирає у Росії, ускладнює її можливості фінансувати війну. Каллас також повідомила про підтримку ЄС України, наголосивши на рекордних обсягах військової допомоги цього року. Вона також оголосила про намір вжити нових заходів для зменшення доходів Росії в енергетиці, фінансах та торгівлі. Каллас також зазначила допомогу у розмірі 100 млн євро для України на зиму та виділення коштів на створення трибуналу для розгляду злочинів РФ.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Кая Каллас, головна представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ та політики безпеки, прибула до Києва із важливою місією. Вона зазначила у соцмережі, що українці вражають своєю мужністю, і їм потрібна повна підтримка. Кая Каллас зустрілася з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, щоб обговорити фінансову та військову підтримку для України, безпеку енергетичного сектору та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.