Президент Сербії Александр Вучич висловив переконання, що в Європі, а також у своїй країні, готуються до можливого воєнного конфлікту з Росією. Він це заявив під час виступу на телеканалі Pink, відзначивши, що загроза війни стає все більш очевидною. Вучич також вказав на важливість зміцнення обороноздатності Сербії та продовження інвестицій у цю галузь. Крім того, він не виключив можливість перегляду рішення щодо невведення санкцій проти Росії. Нещодавно президент Сербії також заявив про готовність продавати боєприпаси Євросоюзу, навіть якщо вони потраплять до України, але в Кремлі відповіли, що Росія не хоче, щоб боєприпаси, вироблені в Сербії, потрапляли до України.
Позначка: Євросоюз
-
ЄС планує заборонити пристрої Huawei і ZTE у мобільних мережах
Європейська комісія розробляє план, який може примусити країни Європейського Союзу поступово вивести обладнання китайських компаній Huawei Technologies та ZTE із своїх телекомунікаційних мереж. План полягає в перетворенні рекомендації щодо уникнення використання “високоризикових постачальників” на обов’язковий закон. Країни, що не виконуватимуть нові вимоги, можуть стати об’єктом порушення законодавства ЄС та фінансових санкцій. Єврокомісія також розглядає обмеження використання китайського обладнання в стаціонарних мережах, зокрема оптоволоконних лініях для високошвидкісного інтернету. Крім того, може бути позбавлено фінансування за програмою Global Gateway держав поза ЄС, які використовують гранти для проєктів із залученням Huawei. Представник Китаю відзначив, що такі дії можуть гальмувати інновації та технологічний розвиток. Тема китайських технологій важлива знову, особливо з приходом нового терміну президента Трампа у США, і Nokia закликає європейські уряди зменшити залежність від китайського обладнання.
-
Компанії Латвії обслуговують “тіньовий флот” РФ, попри санкції – ЗМІ
Латвійські компанії продовжують обслуговувати російський “тіньовий флот”, нехтуючи введеними санкціями з боку Євросоюзу. Один з танкерів, Zircone, що базується в Латвії та зареєстрований під прапором Кіпру, прибув до Ризького порту для заправки суден. Більшість клієнтів Zircone – судна з російського “тіньового флоту”. Під час інспекції виявлено вісім порушень у сфері безпеки. Компанії, які обслуговують ці судна, уникають санкцій ЄС та США, оскільки для операцій з бункерування їм надано винятковий статус. Після вторгнення Росії в Україну компанія-власник одного з суден змінила назву та адресу, продовжуючи діяльність через інші фірми, зареєстровані в Латвії.
-
Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає ідею Європейського Союзу про використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він вважає, що витрачені кошти на озброєння і військові витрати не повернуться, тому він відмовляється від участі у таких механізмах.
-
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян
Європейський Союз прийняв рішення зробити візові правила для громадян Росії строжчими, скасувавши можливість отримання багаторазових віз. Тепер росіяни повинні будуть подавати заявки на візу для кожної поїздки до країн ЄС. Це рішення прийнято на тлі безпекових загроз, які виникли внаслідок вторгнення Росії в Україну. Євросоюз наголошує на необхідності захисту своїх громадян та обґрунтовує жорсткіші візові правила цією метою. Також передбачено винятки для журналістів та правозахисників, але загалом нові правила передбачають посилену перевірку та контроль при поданні візових заявок громадянами РФ.
-
В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам
Єврокомісія підтвердила, що розглядає плани з обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але поки що не уточнює конкретних деталей. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт зазначив, що є певні заходи, які розглядаються у співпраці з країнами-членами, але закликав слідкувати за оновленнями. У 2022 році ЄС призупинив дію Угоди про спрощення візового режиму з Росією і ввів рекомендації для держав-членів щодо обмежень для російських заявників. Кількість виданих російським громадянам шенгенських віз зменшилася з понад 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив занепокоєння тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може сильно вразити економіку України. Він зазначив, що ця декарбонізація для Євросоюзу є способом захисту внутрішнього ринку, а не лише екологічним питанням. Водовіз підкреслив, що введення цього мита може призвести до значного зменшення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році. Він закликав уряд швидко діяти та звернутися до ЄС з пропозицією відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в Україні. Також було зазначено, що українські підприємства постраждають через відсутність грантів на декарбонізацію, які отримують металургійні компанії Європи. Одним із рішень, які можна розглянути, є створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси