Згідно з дослідженням Французького інституту міжнародних відносин, кілька європейських країн мають серйозні слабкості у готовності до конфлікту з Росією. Європа має перевагу на морі та в аерокосмічному вимірах, проте сухопутні сили страждають від дефіцитів глибини та боєприпасів. Багато європейських країн не мають достатньої кількості військовослужбовців для мобілізації, а військове виробництво також постає відставання. У той же час, президент Росії Володимир Путін похвалився новими розробками в галузі зброї, заявивши, що Росія розвиває свій ядерний потенціал, але не загрожує жодній країні.
Позначка: Європа
-
Орбан має запропонувати щось Україні, а не навпаки – Зеленський
Україна проти того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримував Росію: блокування України до шляху до ЄС є підтримкою Путіна. Ба навіть більше – Україна не має “щось” пропонувати Орбану. Це радше він мусить запропонувати щось нашій державі, яка захищає всю Європу від Росії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час саміту розширення ЄС у вівторок, 4 листопада.
“Я не думаю, що я маю щось запропонувати Віктору Орбану. Я думаю, що Віктор Орбан повинен запропонувати щось Україні, яка захищає всю Європу від Росії. І навіть тепер, під час цієї війни, ми не маємо від нього жодної підтримки, підтримки нашого бачення життя…
Ми все одно не хотіли б, щоб Віктор підтримував Росію, тому що блокування України в ЄС є дуже конкретною підтримкою Путіна. І це, на мою думку, точно не дуже добре”, – наголосив голова держави.
За його словами, угорці підтримують українців, так само як й українці поважають будь-яку націю Європи.
“Ми як лідери (країн – ред.) не маємо права думати про себе і про наші вибори, тому що це лиш одна хвилина в історії наших народів. Це ніщо порівняно з тим, що може бути зруйновано, зруйновані відносини між людьми. Найважливіше – не втратити це добросусідство”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, антиукраїнська позиція Орбана та його адміністрації активізувалася максимально з 2022 року. Офіційний Будапешт з того часу раз у раз робить недружні заяви або навіть дії проти України. Зокрема, недавно стало відомо, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Раніше Орбан заявив, що мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту “вже є вирішеним ділом”, проте конкретних термінів він не назвав. -
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.
Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.
У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.
“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.
Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.
Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.
Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.
“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.
Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.
-
У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ
Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
“Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно. -
Лукашенко мріє, що ЄС платитиме Білорусі за “чисте повітря”
Президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив думку, що Європа буде платити йому за чисте повітря, яке утворюється завдяки збереженим у країні лісам і болотам. Він вважає, що це є майбутнім ресурсом, який потрібно берегти. Лукашенко також зауважив, що в Європейському Союзі цього ресурсу практично немає, тому що вітер переносить чисте повітря сюди. Він висловив переконання, що незабаром Європа почне платити Білорусі за цей природний ресурс, натомість зараз вони застосовують санкції проти країни.
-
ЗМІ дізналися зміст мирного плану від Європи
Європейці готують мирний план для України, який складатиметься із 12 пунктів, що розписані довкола двох фаз: “припинення вогню” і “переговори”. Про зміст цього плану у середу, 29 жовтня, пише Радіо Свобода.
Зазначається, що ініційований Фінляндією план не є готовою мирною угодою, про що свідчить його попередня назва “Елементи миру в Україні”. Він не обговорювався на вищому рівні ЄС і офіційно не був схвалений жодною країною. Очевидно, це просто “чернетка” мирного плану.
12 пунктів плану розподілені навколо двох фаз: перша – “припинення вогню”, друга – “переговори”.
Пункти мирного плану ЄС
У документі зазначається, що таке припинення вогню “розпочнеться через 24 години після того, як сторони приймуть цей план”. При цьому лінія зіткнення “буде заморожена в точці, де вона знаходиться на початку припинення вогню”.
Натякаючи на те, що Сполучені Штати відіграють провідну роль у переговорах, також пропонується, що моніторинг припинення вогню розпочнеться “негайно під керівництвом США, використовуючи супутники, безпілотники та інші технологічні засоби”.
Також під час фази припинення вогню планується, що Україна та Росія домовляться про “пакт про ненапад”, що означає, що Москва припинить атаки на Україну.
Київ також повинен утримуватися від спроб повернути контрольовані РФ території в українських регіонах, таких як Крим, Донбас, Херсон та Запоріжжя, військовим шляхом.
Запорізьку АЕС пропонують передати з-під контролю Росії неназваній третій стороні та розпочати переговори про те, щоб дозволити Україні знову взяти під контроль станцію.
Згідно з планом, також будуть передбачені “заходи щодо зміцнення довіри”, які викладені як “вибрані символічні санкції, що скасовуються після того, як припинення вогню триватиме узгоджену кількість днів”.
Інша ідея полягає в тому, що Росію знову запросять до міжнародних організацій. Хоча це прямо не зазначено, можна припустити, що йдеться про Раду Європи, з якої РФ виключили у 2022 році, та Міжнародний олімпійський комітет.
Також пропонується, щоб під час фази припинення вогню було створено “Раду миру” під головуванням Трампа для нагляду за реалізацією остаточного мирного плану – ідею, яка, очевидно, запозичена з нещодавно оприлюдненого мирного плану для Гази.
Гарантії безпеки для України, над якими “коаліція рішучих” працює вже кілька місяців, є восьмим пунктом плану, хоча жодних додаткових деталей не надається.
Дев’ятий пункт є суперечливим, оскільки стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою “посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій”
Десятий пункт передбачає початок перемовин щодо управління окупованими територіями.
Одинадцятий пункт стосується відновлення України, в рамках якого буде створено фонд, для якого можуть бути використані заморожені російські активи.
Останній пункт передбачає поступове скасування санкцій проти РФ в міру реалізації плану. Також Україна та Росія розпочнуть процес узгодження компенсації за воєнні збитки за допомогою заморожених активів на Заході, загальна сума яких становить понад 200 млрд євро, які пропонується повернути після досягнення угоди між Києвом та Москвою.
Також пропонується так званий механізм швидкого відновлення, за яким усі санкції та ізоляційні заходи проти РФ автоматично запроваджуються у разі повторного нападу на Україну. -
У США пояснили скорочення військ у Європі
США повертають з Європи бойову бригадну групу повітрянодесантної дивізії без її заміни. Про це повідомило Командування армії США в Європі в середу, 29 жовтня.
“У рамках цілеспрямованої діяльності міністра війни США щодо забезпечення збалансованого розміщення американських збройних сил 2-а піхотна бойова бригадна група 101-ї повітряно-десантної дивізії буде передислокована до штату Кентуккі за графіком без заміни”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що “це не виведення американських військ з Європи та не сигнал про ослаблення зобов’язань перед НАТО”.
“Швидше, це позитивна ознака зростання європейського потенціалу і відповідальності. Наші союзники по НАТО відгукуються на заклик президента Трампа взяти на себе основну відповідальність за конвенційну оборону Європи. Ця зміна в розміщенні збройних сил США не змінить ситуацію з безпекою в Європі”, – заявили в командуванні.
Підкреслюється, що США зберігають потужну присутність на всьому європейському театрі військових дій і зберігають здатність перегруповувати сили та засоби для досягнення цілей та підтримки американських пріоритетів, включаючи зобов’язання президента Дональда Трампа захищати союзників по НАТО, інформує командування.
Відомо, що ця бригада розміщувалася на румунській базі Михайло Когелничану. З її відходом ротація американських сил там припиниться.