Європа – Сторінка 5

Європол викрив канал постачання кокаїну до Ісландії

Європейське поліцейське управління заявило про викриття кримінальної мережі, яка займалася контрабандою кокаїну з Південної Америки до Ісландії.
Зазначається, що в результаті заходів, вжитих проти мережі на початку цього місяця, було заарештовано 24 людини. 11 заарештованих перебували в Ісландії, шестеро – в Литві, а четверо – в Іспанії. Ще двоє були заарештовані в Бельгії, а один – в Данії.
Банда координувала перевезення кокаїну з Південної Америки до Ісландії через Іспанію.
За даними Європолу, кур’єри приховували кокаїн у своєму багажі або контрабандою перевозили його всередині країни, проковтуючи пакети з наркотиками. У деяких випадках наркотики перевозилися в рідкому вигляді.
Після прибуття до Ісландії наркотики розповсюджувалися на місцевому рівні злочинною мережею.
Незаконні доходи від наркоторгівлі відмивалися через нерухомість та інші об’єкти власності в Литві.

США шукають спосіб протидіяти “цензурі” в Європі – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа фінансуватиме зусилля щодо “просування свободи слова” в країнах. Вона таким чином спробує протидіяти правилам ЄС, які у Вашингтоні називають “цензурою”, повідомляє Reuters.
За даними журналістів, заступниця державного секретаря США з питань публічної дипломатії Сара Роджерс вирушає в турне європейськими містами (Дублін, Будапешт, Варшава, Мюнхен), щоб обговорити свободу слова з посадовцями та іншими особами.
Американський уряд виступає проти Закону ЄС про цифрові послуги та Закону Великої Британії про онлайн-безпеку, які, за словами США, “обмежують свободу слова”, зокрема критику імміграційної політики, а також нав’язують обтяжливі вимоги американським технологічним компаніям.
Роджерс заявила, що метою її роботи буде надання грантів, що просуватимуть свободу слова в європейських країнах.
На тому тижні газета Financial Times повідомила, що Роджерс обговорювала з членами британської ультраправої партії Reform UK Найджела Фараджа “план фінансування аналітичних центрів та благодійних організацій, які відповідають політиці Трампа Make America Great Again”.
У Держдепі США не підтвердили інформацію про конкретне фінансування, але назвали план адміністрації “прозорим, законним використанням ресурсів для просування інтересів та цінностей США за кордоном”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Європа рухається в “дуже поганому напрямку”, наклавши штраф у розмірі 140 мільйонів доларів, на соцмережу X, що належить американському мільярдеру Ілону Маску.
ЄС почав розгляд проти чат-бота Grok через сексуалізований контент

США шукає спосіб протидіяти “цензурі” в Європі – ЗМІ

В ЄС заговорили про створення власної платіжної системи

У Європейському Союзі вважають, що необхідно терміново створити власний аналог американських платіжних систем Visa та Mastercard щоб зменшити свою залежність від США. Про це заявила гендиректор Європейської платіжної ініціативи (EPI) Мартіна Ваймерт, передає Financial Times.
Зазначається, що європейські чиновники дедалі більше стурбовані тим, що вплив американських платіжних компаній може бути використаний як зброя у разі серйозного розриву відносин.
Ваймерт підкреслила, що домінування американських компаній є ризиком у разі погіршення трансатлантичних відносин, що робить створення власної платіжної системи “загальноєвропейським пріоритетом”.
За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), у 2022 році Visa та Mastercard обробляли майже дві третини всіх карткових платежів у єврозоні. При цьому 13 країн-членів ЄС не мають власних альтернатив, а там, де вони є, їхнє використання скорочується.
Раніше ЗМІ писали, що європейські лідери розробили план протидії президенту США Дональду Трампу: реагувати на провокації спокійно, але рівночасно погрожувати тарифами.
Ідеологія США суперечить цінностям Європи – президент Фінляндії

МЗС Нідерландів очолить проукраїнський євродепутат

Євродепутат від Європейської народної партії Том Берендсен, стане новим міністром закордонних справ Нідерландів. Він відомий своєю рішучою підтримкою України, повідомляє у понеділок, 9 лютого Euractiv.
Новий уряд меншості у Нідерландах, який з невеликим відривом виграв жовтневі вибори, об’єднує три партії: прогресивну ліберальну D66, праву ліберальну VVD і правоцентристську Християнсько-демократичну партію (CDA).
42-річний Берендсен, уродженець південного нідерландського міста Бреда, є депутатом Європарламенту з 2019 року. Він очолював кампанію CDA на виборах до Європарламенту 2024 року. Його партія в пресрелізі охарактеризувала його як “спокійного і доступного”.
Берендсен замінить депутата від партії VVD Давіда ван Віла, який перейде на посаду міністра юстиції.
Берендсен є переконаним прихильником України. Він також закликає Європу зменшити свою залежність від Китаю в глобальних торговельних потоках та стати більш незалежною від США в питаннях оборони.
Новий уряд буде приведений до присяги 23 лютого.

МЗС Нідерландів очолить проукраїнськи євродепутат

Посол США при НАТО зробив заяву щодо Альянсу

Посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Вашингтон прагне зміцнення Альянсу і відкидає припущення про бажання підірвати чинний світовий порядок. Про це повідомляє The Guardian.

Вітакер коментував висновки Мюнхенської конференції з безпеки, де автори звіту попередили, що головний виклик ліберальному міжнародному порядку “виходить зсередини” через зміну мислення американської адміністрації та її ставлення до союзів.

Посол наголосив, що США не планують розформовувати НАТО або підривати альянси, а лише прагнуть “збалансувати” розподіл оборонних витрат серед членів Альянсу.

“Ми прагнемо зробити НАТО сильнішим, щоб воно функціонувало як альянс із 32 спроможних та сильних союзників”, – заявив Вітакер.

Він також зазначив, що США стурбовані тим, що в Європі “багато дискусій і мало дій”, а європейські партнери витрачають більше часу на обговорення проблем, ніж на їх вирішення.

Вітакер акцентував, що європейським країнам необхідно реально збільшити видатки на оборону і підтвердити здатність виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо цільових показників НАТО.

Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

Електромобілі Volkswagen обігнали Tesla в Європі

Німецький автомобільний концерн Volkswagen за результатами минулого року став найбільшим продавцем електромобілів у Європі. Про це повідомила програма Tagesschau напередодні, 7 лютого.
Як зазначається, результати продажів у 2025 році дозволяють припустити, що автокомпанія з Вольфсбурга може потіснити американського виробника електромобілів Tesla з лідируючих позицій.
Автори Tagesschau посилаються на аналіз компанії JATO, що спеціалізується на консультуванні підприємств. За цими даними, торік компанія VW продала 274 278 електромобілів. Цей показник на 56% вищий за рівень 2024 року. Вказується, що такого результату було досягнуто в основному за рахунок продажу нових моделей VW, зокрема електромобіля для середнього класу ID.7.
Що стосується компанії Tesla, то 2025 року її продажі в Європі впали порівняно з 2024 роком на 27%. Це може бути пов’язано з тим, що виробник продовжив робити ставку на продаж у Європі своїх “застарілих” моделей. Іншою можливою причиною скорочення обсягів продажу автори вважають пов’язані з політикою іміджеві проблеми. Як передає Tagesschau, у Німеччині Tesla вважається компанією з найгіршою репутацією.
Проте Tesla Modell Y стала найпопулярнішою моделлю електромобіля в Європі в 2025 році. На другому місці Elroq від автовиробника Skoda, що входить до концерну VW.

ЗМІ дізналися, хто стане посланником ЄС в Росії

Колишній президент Фінляндії Саулі Нійністе вважається фаворитом на посаду спецпосланця Європейського Союзу з відновлення прямого каналу зв’язку з хазяїном Кремля Володимиром Путіним. Про це повідомляє італійське видання La Repubblica.
Питання обговорювалося в четвер у Парижі під час зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона, глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти.
Основна причина такої ініціативи – занепокоєння європейських лідерів тим, що контакти з Москвою можуть стати повністю залежними від Сполучених Штатів.
У Брюсселі прагнуть мати власну фігуру з досить політичною вагою для ведення переговорів щодо припинення війни в Україні.
Фаворитом на посаду є екс-президент Фінляндії Саулі Нійністе через величезний досвід у сфері безпеки, глибоке розуміння специфіки відносин із РФ та знання російської мови.
Іншими кандидатами називали Маріо Драгі, колишнього главу уряду Італії, та колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель.
Проте Драгі нині зосереджений на розробці плану економічної конкурентоспроможності ЄС, а Меркель згадувалася в дискусіях, але її шанси оцінюють як низькі через минулу політику щодо російського газу.
Нійністе був президентом Фінляндії з 2012 по 2024 рік і брав активну участь у формуванні політики безпеки Фінляндії під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він публічно заявляв, що Європа має підтримувати прямий діалог з Росією.
Офіційного підтвердження про створення нової посади від структур ЄС поки не надходило, але обговорення в Парижі свідчить про серйозні наміри Європи активізувати власну дипломатичну лінію.
Нагадмєо, в січні Емманюель Макрон заявив, що європейцям варто відновити прямі переговори з правителем РФ, якщо останні зусилля США щодо мирного врегулювання в Україні не принесуть результату.
Раніше стало відомо, що 3 січня дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн зустрівся з російськими посадовцями в Москві.
РФ веде підпільні контакти з лідерами ЄС – Лавров