Рада ЄС у вівторок, 24 лютого, затвердить два законодавчих акти Євросоюзу про надання Україні кредиту у 90 млрд євро. Вони дозволять продовжити технічну роботу над кредитом навіть в умовах блокування Угорщиною третього законопроєкту, необхідного для завершення процесу. Про це повідомив європейський комісар Валдіс Домбровскіс, повідомляє Європейська правда.
За його словами, Єврокомісія продовжить готуватися надати Україні перший транш з кредиту в 90 млрд євро у квітні 2026 року, попри перешкоди з боку Будапешта.
“Найперше, що відбудеться завтра: завтра відбудеться фіналізація Регламенту щодо кредиту на підтримку України, і цей процес йде за планом”, – заявив Домбровскіс.
За його словами, затвердження цього документа 24 лютого “завершить політичне ухвалення рішень щодо кредиту на підтримку України”. Політичні дискусії нині точаться стосовно питання внесення поправок до багаторічної фінансової рамки – довгострокового бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки.
“Ці поправки потрібні для того, щоб Європейська Комісія могла фактично здійснити запозичення на рівні ЄС для надання цієї підтримки Україні”, – уточнив Домбровскіс.
Відмова Угорщини ухвалити зміни до довгострокового бюджету ЄС не створює негайної загрози, адже Єврокомісія має підготуватися до залучення коштів для України на міжнародних фінансових ринках.
“У грудні всі лідери ЄС, включно з прем’єр-міністром Угорщини, паном Орбаном, погодилися підтримати кредит – і, до речі, Угорщина разом зі Словаччиною та Чехією не бере участі в цьому фінансовому забезпеченні. Тому ми очікуємо, що вони дотримаються цієї угоди…
Ми воліли би почати виплати Україні вже на початку квітня”, – наголосив Валдіс Домбровскіс.
Як відомо, 20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала кредит у 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європейським парламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Туск відповів на “вето” Орбана на €90 млрд Україні
Позначка: Єврокомісія
Спецгрупа ЄК з нафти обговорить ситуацію навколо трубопроводу Дружби
Відповідальність за пошкодження трубопроводу Дружба лежить на Росії, Україна зобов’язалася його відремонтувати, а для обговорення ситуації буде скликана Координаційна група експертів з питань нафти. Про це заявила речник Єврокомісії з енергетичних питань Анна-Кайса Ітконен, передає Інтерфакс-Україна в понеділок, 23 лютого.
“Три важливі моменти: Росія знищила трубопровід Дружба. Нашим пріоритетом є енергетична безпека наших держав-членів. Україна зобов’язалася відремонтувати трубопровід, і рішення щодо термінів має прийняти вона. І нарешті, цієї середи (25 лютого – ред.) ми скликали Координаційну групу з питань нафти, щоб підбити підсумки ситуації”, – сказала вона.
За результатами засідання Координаційної групи інформація буде передана Україні. При цьому Єврокомісія знаходиться у постійному контакті з Угорщиною, Словаччиною та Україною.
Коментуючи погрози прем’єр-міністра Роберта Фіцо припинити надання аварійної допомоги Україні в електромережі, речник Єврокомісії вказала, що не уряди постачають електроенергію Україні. “Україна та Молдова синхронізували свої енергетичні системи з континентальною європейською енергосистемою. Тож на практиці це означає, що українські постачальники електроенергії купують електроенергію за ринковими цінами на оптових ринках електроенергії ЄС і потім постачають цю електроенергію назад додому”, – пояснила Ітконен.
Правила ЄС та Енергетичного співтовариства дозволяють зупиняти потоки енергії лише у разі технічних проблем або з міркувань безпеки постачання, додала речниця ЄК.
ЄС запровадив санкції проти вісьмох росіян
Рада ЄС 23 лютого запровадила обмежувальні заходи щодо восьми осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини, репресії проти громадянського суспільства та демократичної опозиції, а також за підрив демократії та верховенства права в Росії. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
Зазначається, що до нового “санкційного списку” увійшли члени судової влади РФ – двоє суддів, один прокурор та один слідчий, які беруть участь у політично мотивованих судових процесах, відповідальних за винесення вироків російським активістам Дмитру Скуріхіну та Олегу Бєлоусову за політично мотивованими звинуваченнями.
Також згоджені сьогодні обмежувальні заходи стосуються і керівників виправних колоній та слідчого ізолятора, де утримувалися в одиночній камері та в нелюдських і принизливих умовах політв’язні Олексій Горінов, Павло Кушнір, Михайло Крігер та журналістка Марія Пономаренко, які виступали проти агресії Росії проти України та критикували режим Путіна.
Активи осіб, включених до санкцій сьогодні, заморожені, а громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти. Їм також заборонено в’їжджати на територію ЄС або пересуватися через неї транзитом.
Євросоюз вимагає від США пояснень через нові мита
Єврокомісія вимагає від США неухильного дотримання торгової угоди та відмови від підвищення мит на європейські товари після рішення американського Верховного суду. Про це йдеться в офіційній заяві ЄК, оприлюдненій в неділю, 22 лютого.
У Брюсселі підкреслили, що Вашингтон повинен надати “повну ясність” щодо своїх подальших кроків.
“Поточна ситуація не сприяє забезпеченню “справедливої, збалансованої та взаємовигідної” трансатлантичної торгівлі та інвестицій, як це було погоджено обома сторонами та викладено у Спільній заяві ЄС-США від серпня 2025 року”, – підкреслили в ЄК.
Там наполягають, що європейський експорт повинен і надалі підпадати під дію пільгового режиму без непередбачуваних тарифних стрибків.
“Товари ЄС повинні й надалі користуватися найконкурентнішим режимом, без підвищення тарифів понад чітку та всеохоплюючу стелю, узгоджену раніше”, – заявили в Брюселі і додали, що “угода є угода”.
Єврооюз вимагає від США пояснень через нові мита
Єврокомісія вимагає від США неухильного дотримання торгової угоди та відмови від підвищення мит на європейські товари після рішення американського Верховного суду. Про це йдеться в офіційній заяві ЄК, оприлюдненій в неділю, 22 лютого.
У Брюсселі підкреслили, що Вашингтон повинен надати “повну ясність” щодо своїх подальших кроків.
“Поточна ситуація не сприяє забезпеченню “справедливої, збалансованої та взаємовигідної” трансатлантичної торгівлі та інвестицій, як це було погоджено обома сторонами та викладено у Спільній заяві ЄС-США від серпня 2025 року”, – підкреслили в ЄК.
Там наполягають, що європейський експорт повинен і надалі підпадати під дію пільгового режиму без непередбачуваних тарифних стрибків.
“Товари ЄС повинні й надалі користуватися найконкурентнішим режимом, без підвищення тарифів понад чітку та всеохоплюючу стелю, узгоджену раніше”, – заявили в Брюселі і додали, що “угода є угода”.
В Єврокомісії зробили заяву стосовно розширення ЄС
Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос окреслила основні виклики та завдання на шляху країн-кандидатів до вступу до блоку та закликала до повноцінного членства України лише після впровадження всіх реформ. Про це свідчить на Конференції з питань майбутнього розширення ЄС у Таллінні в п’ятницю, повідомляє Укрінформ.
“Лишень кілька років тому загальна громадська підтримка розширення в наших державах-членах становила 37%. Сьогодні, через війну в Україні, вона зросла до 56%. Це великий стрибок. Однак це зростання приховує значні відмінності в нашому Союзі”, – сказала комісарка.
За її словами, геополітичні зміни зробили середовище для розширення набагато більш ворожим.
“Наша модель розширення вимагає часу, стабільності та поступових реформ. Але сьогоднішнє геополітичне середовище нестабільне та часто має примусовий характер”, — сказала Кос.
У цьому контексті вона окреслила п’ять ключових елементів, які необхідно враховувати.
По-перше, жодних спрощень у реформах.
“Боротьба з корупцією та розбудова демократичних інституцій залишаються основою розширення ЄС. Повне членство в ЄС ніколи не може відбуватися на шкоду цим фундаментальним реформам”, – вважає вона.
По-друге, вона застерегла від потенційних “троянських коней”.
“Урок, отриманий з 2004 року, полягає в тому, що нам потрібні гарантії, які забезпечать дотримання правил новими членами та цілісність нашого Союзу, навіть через 5, 10 чи 20 років”, – сказала єврокомісарка.
По-третє, ЄС мусить бути готовим до нових країн-членів.
«Нам потрібно знати, яким буде вплив майбутнього розширення на ключові сфери політики, наш бюджет та наші структури управління. Наші громадяни запитують, що розширення означає для них? Для їхньої моделі соціального захисту? І як це вплине на наші демократичні принципи та верховенство права?», – сказала комісарка.
Четвертий елемент полягає в необхідності набагато швидше здобути схвалення майбутніх громадян ЄС.
“Ми стикаємося із зовнішніми силами, які хочуть підірвати та дестабілізувати Європу, і ми бачимо внутрішні рухи в наших країнах-кандидатах, які помилково зображують процес розширення як глухий кут”, – вважає Марта Кос.
П’ятим елементом є справедливий та сталий мир в Україні та готовність ЄС до нього, наголосила вона.
“Хоча ми не можемо передбачати результат поточних мирних переговорів, ми знаємо, що це створить нову реальність у Європі в цілому. Це ставить важливі питання перед усіма нами: чи готові ми зробити те, що вимагатиме така нова реальність?”, – сказала вона.
У цих дискусіях інтеграція України до ЄС – на тлі виконання мирної угоди та, можливо, далекосяжних гарантій безпеки – безперечно, принесе нові імпульси, вважає єврокомісарка.
Коли це станеться, каже Кос, ЄС має бути готовим подолати потребу в часі для повного впровадження цих фундаментальних реформ та необхідність рішучих дій для забезпечення сталого миру в Україні та Європі.
Вступ до ЄС наперед. Істерика Угорщини
Поліція провела обушки в будівлі Єврокомісії – ЗМІ
Поліція Бельгії провела обшуки в штаб-квартирі Європейської комісії в Брюсселі в межах розслідування можливих порушень під час продажу нерухомості у 2024 році. Обшуки відбулися в різних приміщеннях комісії, зокрема у бюджетному департаменті. Про це повідомила газета Financial Times, посилаючись на ознайомлені з ситуацією джерела.
Розслідування стосується продажу 23 офісних будівель у так званому Європейському кварталі Брюсселя інвестиційному підрозділу бельгійського уряду, Федеральній компанії з участі та інвестицій (SFPIM), у 2024 році.
Угоду вартістю 900 мільйонів євро реалізували протягом попереднього терміну повноважень Європейської комісії, коли єврокомісаром з питань бюджету та адміністрування був Йоганнес Ган.
Розслідування веде прокуратура ЄС. Поточні операції проводять для збору доказів. Подальші подробиці поки що не розголошуються, щоб не ставити під загрозу розслідування.
Європейське управління з боротьби з шахрайством (OLAF) та федеральна поліція Бельгії відмовилися коментувати цю інформацію.
Єврокомісія оприлюднила 20 пакет санкцій проти РФ
Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Про це йдеться у заяві президента ЄК Урсули фон дер Ляєн, оприлюдненій в п’ятницю, 6 лютого.
“Новий пакет санкцій охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики ми запроваджуємо повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти”, – йдеться в заяві.
Очікується, що цей захід “ще більше скоротить доходи Росії від енергоносіїв і ускладнить пошук покупців для її нафти”.
“Оскільки судноплавство є глобальним бізнесом, ми пропонуємо запровадити цю повну заборону в координації з партнерами-однодумцями після рішення G7”, – зазначила фон дер Ляєн.
Єврокомісія вносить до списку ще 43 судна, що входять до складу тіньового флоту. Тепер їх загальна кількість сягне 640.
ЄС також ускладнить Росії придбання танкерів, які будуть використовуватися для тіньового флоту, та додає заборони на надання технічного обслуговування та інших послуг для танкерів для СПГ та криголамів, щоб ще більше зашкодити проєктам експорту газу.
“Це доповнює нашу заборону на імпорт скрапленого газу, узгоджену 19-м пакетом та Регламентом RepowerEU”. – йдеться в заяві.
Другий блок заходів – обмеження для банківської системи Росії та її здатності створювати альтернативні платіжні канали для фінансування економічної діяльності.
“Ми вносимо до списку ще 20 російських регіональних банків, і ми вживатимемо заходів проти криптовалют, компаній, які ними торгують, та платформ, що уможливлюють торгівлю криптовалютами, щоб закрити шлях для обходу санкцій”, – заявила очільниця Єврокомісії.
За її словами, санкції також націлені на декілька банків у третіх країнах, залучених до сприяння незаконній торгівлі підсанкційними товарами.
Третій блок заходів – це нові заборони на товари та послуги – від гуми до тракторів та послуг з кібербезпеки, на суму понад 360 млн євро.
“Ми також запроваджуємо нові заборони на імпорт металів, хімікатів та критично важливих мінералів, які ще не перебувають під санкціями, на суму понад 570 млн євро. І ми запроваджуємо подальші експортні обмеження на предмети та технології, що використовуються для військових зусиль Росії, такі як матеріали, що використовуються для виробництва вибухівки. Ми пропонуємо квоту на аміак для обмеження існуючого імпорту”, – вказано в заяві.
Фон дер Ляєн переконана, що санкції ЄС працюють, тому вони будуть діяти принаймні “поки Росія не розпочне серйозні переговори з Україною щодо справедливого та міцного миру”.
Президент Єврокомісії здійснить візит в Україну
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн здійснить візит в Україну з нагоди четвертої річниці з початку війни Росії проти українського народу. Про це сказала головний речник ЄК Паула Піньйо, повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 3 лютого.
“Вчора президент фон дер Ляєн поспілкувалася з президентом Зеленським, як вони це регулярно роблять. Ви могли бачити, що президент фон дер Ляєн прийняла запрошення відвідати Україну, щоб відзначити чотири роки початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – заявила вона.
Піньйо розповіла, що цей візит буде “оновленим і повторюваним знаком солідарності Європейського Союзу з Україною та нашої рішучості та єдності перед обличчям триваючої агресії Росії”.
Станом на сьогодні деталі візиту не відомі. Більше інформаці буде надано згодом.
Минулого тижня повідомлялося, що група єврокомісарів прибуде з візитом до Києва до четвертих роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому. Про це повідомила єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос.
ЗМІ дізнались зміст “плану процвітання” для України
Зеленський і глава ЄК обговорили три питання
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з gрезидентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Вони обговорили три ключові питання, повідомила пресслужба українського лідера в понеділок, 2 лютого.
Так, Зеленський подякував за вагому енергетичну підтримку України з боку ЄС. Найближчим часом очікуються ще поставки генераторів і додаткового енергетичного обладнання.
У свою чергу Урсула фон дер Ляєн поінформувала про фіналізацію 20 пакета санкцій проти Росії.
“Бачимо, що вже відбувається з російською економікою і що може бути далі, якщо тиск спрацює правильно. Працюємо в цьому напрямі, мають бути важливі кроки”, – зазначив українький лідер.
Зеленський і фон дер Ляєн обговорили також дипломатичну роботу та роботу над документами щодо гарантій безпеки й плану відновлення. Вони домовилися, що команди тісніше працюватимуть разом, щоб забезпечити чіткість і повне розуміння майбутніх рішень.
I spoke with European Commission President Ursula @vonderLeyen about energy support for Ukraine. The European Union is helping us a lot and more shipments of generators and other energy equipment will arrive shortly. Thank you! Ursula also briefed me on the finalization of the… pic.twitter.com/6Khvex08m0 — Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) February 2, 2026 Нагалаємо, сьогодні Зеленський схвалив нові санкції проти РФ. Обмеження стосуються 10 фізичних і шести юридичних осіб, серед яких компанії з ОАЕ і В’єтнаму.
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією