Євросоюз з неділі представить країнам-членам ЄС варіанти санкцій проти Ізраїлю на тлі порушення прав людини в секторі Гази. Про це з посиланням на поінформованих посадовців повідомив новинний сайт Euractiv, присвячений питанням політики ЄС.
Дипломатична служба ЄС в середу, 9 липня, представить послам документ з варіантами та можливими заходами.
Обмеження можуть включати повне або часткове призупинення дії угоди між ЄС та Ізраїлем, санкції проти міністрів уряду Біньяміна Нетаньягу і військовослужбовців, заходи у сфері торгівлі, ембарго на постачання зброї або призупинення наукової співпраці.
Міністри закордонних справ ЄС планують обговорити документ з варіантами на зустрічі 15 липня в Брюсселі – це останній перед літніми канікулами. Цей день також слугує неофіційним терміном для Ізраїлю, щоб продемонструвати покращення гуманітарної ситуації в Газі.
Глибокі розбіжності в ЄС можуть завадити ухваленню санкцій проти Ізраїлю.
Як відомо, 1 липня президент США Дональд Трамп заявив, що його представники отримали від ізраїльських чиновників згоду на перемир’я з ХАМАС у Смузі Гази на 60 днів.
Додамо, ЗМІ повідомили, що ХАМАС також погодився на припинення вогню.
ЦАГАЛ заявив про контроль над більшістю території Гази
Позначка: ЄС
-
Євросоюз з неділі запропонує санкції проти Ізраїлю – ЗМІ
-
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Трамп погрожує ЄС 17% мита – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп під час переговорів у Вашингтоні цього тижня пригрозив запровадити тариф у 17% на експорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з Європи. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє Financial Times.
Зазначається, що цей крок в останню хвилину, який посадовці ЄС охарактеризували як ескалацію трансатлантичної суперечки, стався коли два торгові гіганти мали укласти угоду.
Донедавна посадові особи ЄС очікували, що переговори зі США збережуть мита на рівні базової ставки. Було незрозуміло, чи будуть 17 відсотків на продукти харчування додані до інших тарифів, оголошених Трампом, або замість них.
ЄС намагається забезпечити свої власні вилучення для деяких продуктів. Один із чиновників Брюсселя сказав, що деталі літаків і спиртні напої входять до числа товарів, для яких блок домагається винятків. Обидві сторони працюють над п’ятисторінковим проектом “принципової угоди”, але наразі в ньому дуже мало узгодженого тексту.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона сподівається на принципову угоду, яка дасть змогу сторонам продовжувати переговори в очікуванні остаточної угоди.
За інформацією видання, торгового комісара ЄС Мароша Шефчовича попередили про пропоновані 17-відсоткові мита на агропродовольчі товари в четвер під час зустрічей у Вашингтоні. У п’ятницю було поінформовано 27 послів держав-членів.
Шефчович неодноразово характеризував зміну правил ЄС на користь США як червону лінію. Однак ЄС також перебуває на шляху до дерегулювання, послаблюючи деякі екологічні закони.
Країни ЄС розділилися між прийняттям деяких більш високих тарифів в обмін на період визначеності та тими, хто хоче вжити заходів у відповідь, щоб чинити тиск на США з метою піти на компроміс.
Два дипломати ЄС заявили, що їм повідомили, що США накидали три сценарії на 9 липня, що є останнім терміном для укладання угоди, який встановив Трамп для понад 60 країн:- країни з “принциповою угодою” збережуть 10-відсоткові тарифи з можливими подальшими послабленнями на більш пізньому етапі;
- для країн, які не зможуть досягти такої угоди, тарифи повернуться до рівня, оголошеного в квітні, доки не буде досягнута угода;
- вищі тарифи будуть застосовуватися до країн, які, на думку США, не ведуть переговори сумлінно.
В Єврокомісії заявили, що виступають за рішення шляхом переговорів, водночас готуються до того, що задовільної угоди досягти не вдасться.
Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. -
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
У Кишиневі розпочався перший саміт Молдова-ЄС
У Кишиневі 4 липня стартував перший саміт Молдова-ЄС, на якому зустрілися керівництво Молдови та Євросоюзу. До столиці Молдови прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніу Кошта. Президентка Молдови Мая Санду відзначила важливість саміту як “історичного кроку” для співпраці між Молдовою та ЄС. Основними темами обговорення стали питання євроінтеграції, безпеки та економічного зростання Молдови, на яке ЄС виділяє 1,9 млрд євро.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до Європи без мит. Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною охоплює 40 товарів і має бути затверджена державами-членами ЄС. Внаслідок цих змін, Україна може зберігати високий рівень експорту до Європи, але за оцінками НБУ, країна може втратити певну суму грошей через відновлення квот на агропродукцію.
-
Україна отримає доступ до Резерву кібербезпеки ЄС
Україна отримає можливість скористатися Резервом кібербезпеки ЄС, який є частиною програми ЄС Цифрова Європа. Це дозволить країні отримати підтримку від сертифікованих експертів ЄС у разі серйозних кібератак на важливі об’єкти. Експерти зможуть оперативно втрутитися, захистити інформацію та допомогти відновити роботу систем. Це підвищить спроможності України у сфері кібербезпеки та забезпечить більш стабільну роботу критично важливих об’єктів в разі кіберзагроз.
-
Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі
Європейська комісія уклала принципову угоду з Україною щодо перегляду угоди про зону вільної торгівлі. Ця угода встановлює нові правила для торгівлі між Україною та ЄС. Нова угода призведе до обмежень для України у порівнянні з попередньою угодою, але вона краща, ніж могла б бути. Угода передбачає збільшення квот для деяких продуктів, а також повну лібералізацію для інших. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до ЄС. Угода також враховує чутливість сільськогосподарських секторів обох сторін. Важливою частиною угоди є забезпечення рівних умов для гри та захисту ринків ЄС. Проте, є спроби захистити ринки ЄС в разі негативного впливу імпорту з України. Угода є кроком до наближення України до ЄС, а також може призвести до дефіциту меду в ЄС, якщо не буде закуплено український мед.
-
В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України
Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй. -
ЄС планує скоротити викиди парникових газів на 90% до 2040 року
Єврокомісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року. Про це заявив журналістам в Брюсселі єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра, передає Європейська правда.
“Те, що ми робимо сьогодні, – це наступний крок на шляху Європейського Союзу до підвищення та зміцнення його конкурентоспроможності, посилення незалежності та скорочення викидів. Ми запропонували поправку до Кліматичного закону ЄС, яка передбачає скорочення викидів на 90% до 2040 року”, – заявив Хукстра.
Він наголосив, що йдеться про захист громадян держав ЄС від екстремальних погодних явищ і глобального потепління.
“Йдеться також про захист наших економік від економічних втрат, спричинених зміною клімату. Приклад, який я часто наводжу, тому що ця цифра справді вражає, – це втрата 11% ВВП Словенією внаслідок руйнівної повені. На жаль, подібних прикладів вистачає по всьому Європейському Союзу. Йдеться про те, щоб стати більш незалежними та стійкими”, – додав єврокомісар.
Після оприлюднення пропозиція Єврокомісії щодо встановлення кліматичної цілі на 2040 рік буде передана до Європейського парламенту та Ради ЄС для обговорення й ухвалення за звичайною законодавчою процедурою.