Президент Європарламенту Роберта Мецола підписала європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Про це вона повідомила у соцмережі Х у вівторок, 24 лютого.
“Щойно підписала кредит на підтримку України у розмірі 90 млрд євро від імені Європарламенту”, – написала вона.
За словами Мецоли, цей фінансовий ресурс буде використани “для продовження надання основних державних послуг; підтримки сильної оборони України; для захисту нашої спільної безпеки та свободи; для досягнення справжнього та тривалого миру і для закріплення майбутнього України в Європі”.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції в Києві заявила, що Євросоюз забезпечить європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки у той чи інший спосіб.
“Дозвольте мені чітко зазначити, що рішення про цей кредит уже було прийнято. Країни-члени дали свою згоду. Це слово неможливо порушити, тому ми забезпечимо кредит у той чи інший спосіб. У нас є різні способи і ми скористаємося ними”, – запевнила вона.
Як відомо, 20 лютого Угорщина заблокувала 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Але в Брюсселі заявили, що підготують 90 млрд євро Україні, попри вето Угорщини.
Позначка: ЄС
ЄС може змінити правила вступу заради України
Євросоюз розглядає зміну понад 40-річних правил вступу, аби прискорити інтеграцію України, проте для цього необхідна згода всіх 27 країн-членів. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на конференції YES Meeting, передає РБК-Україна.
“Ми інноваційні та мислимо нестандартно в часи, коли стандартів не існує. Але зараз найголовніше питання, звичайно, полягає в тому, коли це членство (України в ЄС – ред.) настане”, – пояснила Кос.
Вона закликала визнати, що методологія розширення, котру ЄС використовує сьогодні, створена для мирних часів, коли кандидати дійсно мають достатньо часу для проведення всіх реформ.
“Тому ми готуємо новий підхід до цієї методології, який дозволить не тільки Україні, а й деяким іншим країнам-кандидатам, ймовірно, лідерам, інтегруватися раніше. Але ми маємо обговорити це з 27 країнами-членами ЄС”, – додала єврокомісарка.
Кос акцентувала, що за існуючою методологією неможливо, щоб Україна стала членом ЄС з 1 січня 2027 року.
“Методологія, про яку я говорю, використовується нами протягом останніх 40 років, плюс-мінус. Тож якщо нам вдасться змінити методологію, залучивши всі 27 країн ЄС, і я сподіваюся, що з підтримкою Франції, то ми зможемо це зробити. Це політичне рішення”, – зазначила вона.
Раніше у Нідерландах заявили, що вступ України до Європейського Союзу надасть “значного імпульсу” єдиному ринку блоку і допоможе зміцнити безпеку Європи.
Зеленський: Очікуємо від ЄС чітких термінів вступу
ЄС скоротить дипмісію РФ і заборонить в’їзд колишнім військовим – Каллас
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вирішила обмежити кількість дипломатичного персоналу у представництві Росії при ЄС до 40 осіб. Про це вона заявила за результатами засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає Укрінформ у вівторок, 24 лютого.
“Я вирішила обмежити максимальний розмір російської місії в Європейському Союзі до 40 осіб. Ми не потерпимо зловживання дипломатичною владою”, – заявила Каллас.
Вона додала, що Європейська служба із зовнішніх дій разом з Єврокомісією працюють над тим, щоб сотні тисяч колишніх російських військових не потрапили до Шенгенської зони, адже ЄС не хоче, “щоб воєнні злочинці та диверсанти тинялися нашими вулицями”.
Говорячи про європейські санкції проти РФ, Каллас заявила, що ЄС посилює тиск на російський “тіньовий флот” за допомогою низки найкращих практик.
“Ми запровадили санкції проти більшої кількості осіб за масові порушення прав людини в Росії”, – заявила висока представниця ЄС.
Зеленський: Очікуємо від ЄС чітких термінів вступу
Україна очікує від Європейського Союзу конкретних рішень стосовно свого майбутнього членства. На думку Києва, затягування цього процесу створює додаткові ризики, особливо в умовах війни та тиску з боку Росії. Про це повідомляється у публікації Financial Times, пише РБК-Україна.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до країн Європейського Союзу із закликом припинити невизначеність і встановити конкретний термін для приєднання України до блоку.
За його словами, Україна розраховує на максимально швидкий процес, і орієнтиром може стати 2027 рік. “Я хочу конкретну дату. Я прошу назвати її”, – зазначив Зеленський.
“Давайте не допустимо, щоб наступні лідери або нове покоління опинилися в ситуації, коли Росія зможе блокувати вступ України до ЄС на 50 років”, – підкреслив гарант.
Говорячи про можливість мирних переговорів, Зеленський прокоментував дії президента Росії Володимира Путіна. Він зазначив, що Москва намагається посилити свій вплив на Київ через контакти з попереднім президентом США Дональдом Трампом.
“Я це бачу, тому що вони дуже погані актори. Вони грають із Трампом і грають з усім світом. Ось так це виглядає. Путін думає, що виглядає переконливо і що йому можна довіряти. Ні – він поганий актор”, – зазначив він.
Президент підкреслив, що твердження про нібито підготовку Україною нового наступу у разі припинення бойових дій є безпідставними. За його словами, такі заяви вигідні лише тим, хто прагне захисту інтересів Росії. Зеленський наголосив, що РФ теж потребує паузи через суттєві втрати. Водночас, українська сторона чітко виступає за повне завершення війни якнайшвидше.
“Україні потрібне припинення вогню – вчора, сьогодні, завтра. Нам не потрібна пауза. Нам потрібне закінчення війни”, – резюмував Зеленський.
Зеленський, посилаючись на дані розвідки України, відзначив величезні втрати російських військ під час їхніх спроб просування. Він наголосив, що реальні результати і контроль Росії над територіями не відповідають їхнім заявам щодо ситуації на фронті. Водночас українські Збройні сили досягають поступового прогресу на окремих ділянках бойових дій.
Щодо можливості завершення війни шляхом поступок з боку України – наприклад, залишення Донбасу – президент скептично прокоментував подібні сценарії.
“Чесно кажучи, я не вірю, що це все вимоги Росії. Що ми підемо з Донбасу – і на цьому війна закінчиться. Росія є Росія, і ви знаєте – довіряти їм не можна”.
Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що
російська делегація під час перемовин у Женеві не зачіпала питання виборів в Україні. Головним залишається питання територій.
В Білорусі є легітимна ціль для НАТО – Зеленський
У Брюсселі будівлі ЄС засвітилися синьо-жовтим
Напередодні четвертої річниці початку повномасштабної агресії Росії проти України будівлі Європейського Союзу в Брюсселі були підсвічені синьо-жовтими кольорами українського прапора. Про знак солідарності з українським народом написала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у мережі Х.
“Цього вечора ми прикрашаємо наші європейські інституції кольорами України. Два кольори, що несуть дух мужності. Два кольори, що палають опором”, – зазначила фон дер Ляєн.
Своєю чергою, пресслужба Ради ЄС підкреслила в мережі Х, що головна будівля для засідань Ради ЄС і Європейської Ради засяяла синьо-жовтими барвами, щоб продемонструвати єдність і підтримку України. У повідомленні підтверджується готовність ЄС і надалі допомагати Україні та працювати над досягненням всеосяжного й справедливого миру.
“ЄС продовжуватиме підтримувати Україну та всебічний, справедливий та тривалий мир”, – написали у пресслужбі.
Нагадаємо, Рада Безпеки ООН проведе у вівторок спеціальне засідання для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної війни Росії проти України. Антоніу Гутерреш виступить з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Раніше на честь візиту українського президента до Франції Ейфелева вежа засвітилася жовто-блакитними кольорами.
В Єврораді відповіли на закиди Орбана щодо України
Аргументи Києва стосовно причин припинення постачання російської нафти в Угорщину відрізняються від версії Будапешта. Втім, Угорщина в будь-якому разі не має блокувати кредит на 90 млрд євро від ЄС для України. Про це йдеться в листі-відповіді президента Європейської ради Антоніу Кошти від 23 лютого, адресованому прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, з яким ознайомилася Європейська правда.
Тому Кошта закликав Орбана припинити блокування цього кредиту.
“Відповідаю на Вашого листа, одержаного сьогодні вранці. Як ми обговорювали вчора, Україна представила іншу версію фактів щодо постачання сирої нафти в Угорщину через її територію. Завтра я порушу це питання безпосередньо перед президентом Зеленським”, – пообіцяв голова Євроради.
За його словами, “в будь-якому разі, рішення, ухвалене Європейською Радою, має поважатися”, тому Орбан повинен додержати обіцянки підтримати кредит від ЄС для України на 90 млрд євро, даного у грудні на засіданні Євроради.
“Жодній державі-члену не дозволено підривати авторитет рішень, ухвалених Європейською Радою колективно”, – підкреслив Кошта.
Він також наголосив, що “повністю відданий справі захисту енергетичної безпеки всіх держав-членів”.
“Водночас я наполегливо закликаю Вас діяти відповідно до нашого спільного рішення від 18 грудня та розблокувати впровадження кредитної лінії на підтримку України у розмірі 90 мільярдів євро”, – підсумував Кошта у своєму зверненні до Орбана.
Орбан пояснив ЄС, чому заблокував €90 млрд Україні
Угорщина спершу обіцяла підтримати надання Україні кредиту від ЄС у сумі 90 млрд євро, та згодом переглянула позицію через “акт ворожості” з боку Києва. Під “актом ворожості” мається на увазі відмова поновити транзит російської нафти трубопроводом Дружба. Про це мовиться в листі прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана від 23.02.2026, адресованого президентові Європейської ради Антоніу Кошті, з текстом якого ознайомилась Європейська правда.
Будапешт погрожує блокувати 90 млрд євро аж поки Київ не відновить постачання російської нафти.
“18 грудня 2025 року Європейська Рада погодилася надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки шляхом поглибленого співробітництва на основі запозичень ЄС на ринках капіталу під гарантії запасу міцності бюджету ЄС (EU budget headroom). Угорщина не заперечувала проти цього рішення, виходячи з розуміння того, що позика не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини”, – написав голова угорського уряду.
Утім, “останні події” змусили його “переглянути свою позицію”, додав посадовець.
Прем’єр наголосив, що “з середини лютого Україна відмовляється відновити транзит сирої нафти трубопроводом Дружба до Угорщини з політичних міркувань та в порушення своїх міжнародних зобов’язань”.
З його погляду, відмова нібито є “неспровокованим актом ворожості, що підриває енергетичну безпеку Угорщини”.
“Доки ця ситуація зберігатиметься, Угорщина не підтримає внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку (MFF), необхідних для використання запасу міцності бюджету ЄС для кредитної лінії”, – підсумував Орбан.
Як відомо, на початку лютого Єврокомісія презентувала проєкт 20-го пакета санкцій проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Однак на тому тижні ЗМІ повідомили, що ухвалення 20 пакета під загрозою. Напередодні угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що його країна блокуватиме 20 пакет санкцій проти Росії, поки не працює нафтопровід Дружба.
Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії
Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу під час зустрічі 23 лютого не змогли погодити 20-й пакет санкцій проти Росії, як планувалося. Про це за результатами засідання повідомила глава європейської дипломатії Кая Каллас, поінформував DW.
За її словами, це стало невдачею.
“Це не те повідомлення, яке ми хотіли транслювати”, – заявила Каллас, додавши, що робота над санкціями триватиме.
Раніше про блокування рішення повідомили угорські представники. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто на пресконференції після зустрічі глав МЗС ЄС заявив, що Будапешт також виступив проти надання Україні кредиту Євросоюзу обсягом 90 млрд євро.
“Я чітко дав зрозуміти, що ми не підтримаємо отримання Україною військового кредиту на 90 млрд євро, бо українці нас шантажують. Вони вступили у змову з Брюсселем і об’єднали зусилля з опозицією в Угорщині, щоб поставити під загрозу безпеку угорської енергетичної галузі та безпеку Угорщини загалом”, – заявив Сіярто, наголосивши, що Будапешт готовий переглянути свою позицію лише у разі, якщо Україна відновить постачання нафти трубопроводом Дружба.
Раніше Каллас заявила, що Євросоюз “робить усе можливе”, щоб прийняти 20 пакет санкцій проти Росії.
Як відомо, на початку лютого Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Але на минулому тижні ЗМІ повідомили, що ухвалення 20 пакета під загрозою. А вчора угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що його країна блокуватиме 20 пакет санкцій проти Росії, поки не працює нафтопровід Дружба.
Ісландія планує відновити переговори щодо вступу в ЄС
Ісландія вже у серпні має намір провести референдум стосовно відновлення переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих співрозмовників.
Тож ніближчими тижнями парламент країни має оголосити дату голосування.
Рішення активізувати питання пояснюють змінами у сфері безпеки та новою політикою розширення Європейського Союзу. У Брюсселі паралельно обговорюють механізми прискореної інтеграції окремих країн-кандидатів.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Ісландії Кріструн Фростадоттір у Брюсселі наголосила, що партнерство “забезпечує стабільність у нестабільному світі”.
Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році на піку фінансової кризи, коли збанкрутували три найбільші банки країни. У 2013 році уряд призупинив переговори, а в 2015-му попросив зняти з країни статус кандидата.
Якщо більшість громадян підтримає відновлення переговорного процесу, Ісландія потенційно зможе просунутися до членства швидше за інших кандидатів, оскільки країна входить до Європейської економічної зони та Шенгенської зони. Окрім того, до призупинення процесу країна встигла закрити 11 із 33 переговорних розділів.
Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 млн євро на снаряди для України в межах чеської ініціативи. Також Ісландія виділила близько 500 тисяч євро на придбання спорядження для українських військовослужбовиць.
У Ісландії затвердили довгострокову підтримку України
ЄС ухвалив список “безпечних країн”
Рада ЄС 23 лютого офіційно ухвалила перший загальноєвропейський список безпечних країн походження, а також переглянула концепцію безпечних третіх країн. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
“Цей перший в історії спільний список безпечних країн походження ЄС та перегляд концепції безпечних третіх країн сприятимуть швидшим та послідовнішим процедурам надання притулку. Вони допомагають втіленню Пакту про міграцію та притулок і є конкретним кроком до його реалізації. Ми прагнемо його своєчасного виконання”, – заявив заступник міністра з питань міграції та міжнародного захисту Республіки Кіпр Ніколас Іоаннідес, країна якого головує в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Ці два законодавчі акти спрямовані на подальшу гармонізацію та підвищення ефективності системи ЄС у сфері міграції та притулку.
Зазначається, що загальноєвропейський список безпечних країн походження допоможе державам-членам ефективніше розглядати заяви про міжнародний захист, подані громадянами цих країн.Водночас переглянута концепція безпечної третьої країни надасть державам-членам більше гнучкості у відхиленні заяв про надання притулку як неприйнятних.
До переліку безпечних країн походження на рівні ЄС включено Бангладеш, Колумбію, Єгипет, Індію, Косово, Марокко та Туніс.
Країни-кандидати на вступ до ЄС також можуть вважатися безпечними країнами походження за умови відсутності міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту, застосування проти них обмежувальних заходів ЄС через порушення основних прав і свобод або якщо частка позитивних рішень щодо заяв їхніх громадян про міжнародний захист у державах-членах перевищує 20%.
Держави-члени все ще зможуть мати власні національні списки додаткових третіх країн, які вони вважають безпечними.
Концепція безпечних третіх країн дозволяє державам-членам ЄС відхиляти заяву про надання притулку як неприйнятну (без розгляду по суті), коли шукачі притулку могли б звернутися за міжнародним захистом та, якщо вони мають на це право, отримати його в країні, що не входить до ЄС, але вважається безпечною для них. Законодавство розширює та уточнює підстави для визнання заяв неприйнятними на основі цієї концепції.
Держави-члени можуть застосовувати цю концепцію у трьох випадках: якщо існує зв’язок між шукачем притулку та безпечною третьою країною (водночас зв’язок більше не буде обов’язковим критерієм для використання концепції безпечної третьої країни); якщо заявник прямував транзитом через безпечну країну до прибуття в ЄС; якщо існує угода чи домовленість з безпечною країною.
За винятком певних правил, які можуть бути внесені на ранній стадії, список безпечних країн походження та зміни до концепції безпечних третіх країн почнуть застосовуватися 12 червня 2026 року, одночасно з рештою Пакту про міграцію та притулок.