Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.
Позначка: ЄС
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
-
Стефанішина: ЄС не закриває ринок для українських товарів
Про жодне припинення торгівлі України та ЄС не йдеться. Про це увечері в четвер, 22 травня, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у Facebook.
За словами Стефанішиної, Україна та ЄС розпочали діалог щодо довгострокового рішення у сфері торгівлі.
“Про жодне припинення вільної торгівлі не йдеться: ринок ЄС залишається відкритим для українських товарів. Ми домовилися швидко й конструктивно працювати над досягненням довгострокового рішення”, – написала Стефанішина.
Вона наголосила, що рішення Європейської Комісії ухвалити перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності з 6 червня 2025 року після того, як завершиться термін дії автономних торгівельних заходів для України, є проміжним.
“Це дозволить уникнути найгіршого сценарію та досягти стійкого рішення в межах угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС”, – зазначила Стефанішина.
Як відомо, у травні 2022 року Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України для підтримки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Цей режим було продовжено у 2023 роціта у 2024 році. Але він закінчиться 5 червня 2025 року.
Україна та ЄС торгуватимуть по-іншому -
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів. -
Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний вибір” між Заходом і Сходом
Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний геополітичний вибір”, заявивши, що майбутнє країни в Європейському Союзі залежить від того, які цінності вона вирішить підтримати. Про це інформує AP у четвер, 22 травня.
Про це Каллас заявила у четвер під час візиту до Белграда, невдовзі після того, як президент Сербії Александар Вучич проігнорував застереження Євросоюзу й відвідав парад 9 травня в Москві, де стояв поруч із главою РФ Володимиром Путіним.
“Сербія стоїть перед стратегічним вибором – де вона хоче бути. Європейське майбутнє Сербії залежить від тих цінностей, які вона обирає”, – наголосила Каллас.
За її словами, вона обговорила з Вучичем його поїздку до Москви.
“Я висловила свою дуже чітку позицію. І справді не розумію, чому потрібно стояти поруч з людиною, яка веде цю жахливу війну в Україні”.
Каллас зазначила, що Вучич надав власне пояснення, і що розмова з ним була “дуже предметною”.
Попри заявлене прагнення до вступу в ЄС, Сербія під керівництвом Вучича зберігає тісні зв’язки з Росією та Китаєм. Белград не приєднався до санкцій проти РФ, продовжує імпортувати російські енергоносії та не підтримує більшість заяв ЄС, що засуджують вторгнення в Україну.
Сам Вучич пояснив свою участь у московському параді “збереженням традиційних дружніх зв’язків” з Росією, зокрема – культурних і релігійних.
Разом із тим, у самій Сербії вже пів року тривають масштабні антикорупційні протести, які посилилися після трагедії на залізничній станції, що забрала життя 16 осіб. Багато сербів звинувачують у цьому корупцію при будівництві інфраструктури.
Каллас наголосила, що хоч політичне керівництво Сербії і надалі декларує бажання вступити до ЄС, реальні кроки з реформ мають підтвердити цю риторику. -
В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Київ пропонує ЄС план посилення санкцій проти РФ
Україна пропонує Євросоюзу ухвалити нові масштабні заходи для ізоляції Росії. Відповідні пропозиції будуть представлені ЄС вже наступного тижня. Про це у середу, 21 травня, повідомило агентство Reuters із посиланням на неопублікований документ.
За даними видання, у документі Київ закликає ЄС вжити радикальніших заходів для ізоляції Москви – зокрема, дозволити конфіскацію активів підсанкційних осіб із передачею їх Україні, а також запровадити санкції проти окремих покупців російської нафти. Це може включати навіть вторинні санкції – наприклад, щодо компаній з Індії чи Китаю, які імпортують російську нафту.
Київ також наполягає на зміні механізму ухвалення санкцій у межах ЄС – замість одностайного голосування пропонується впровадити систему ухвалення рішень більшістю голосів, щоб окремі країни не могли блокувати санкційні ініціативи.
Агентство нагадує, що документ готується на тлі зниження тиску на Росію з боку США. Нагадаємо, 19 травня Трамп провів телефонні розмови з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього американський лідер не оголосив санкції проти РФ, як це очікувалося, натомість заявив, що Росія та Україна мають негайно розпочати переговори про припинення вогню та завершення війни. Також Трамп зазначив, що його розмова з Путіним пройшла “дуже добре”.
На тлі нерішучості США, Євросоюз схвалив 17 пакет санкційних обмежень проти Росії. Пакет спрямований проти майже 200 кораблів “тіньового флоту” Москви. А Велика Британія оголосила про 100 нових санкцій проти Росії – обмеження застосовані до військового, енергетичного та фінансового секторів країни.