Сили оборони у вересні уразили 70 виробництв пально-мастильних матеріалів, вибухових речовин, інших складових оборонної промисловості Росії. Крім того, протягом вересня загальні втрати російських загарбників становлять 28,5 тисячі осіб. Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський на своїй сторінці в Facebook.
Він зазначив, що оперативна ситуація на фронті залишається складною. Сили оборони України зосереджують основні зусилля на стримуванні ворога, стабілізації обстановки на загрозливих напрямках, насамперед Лиманському, Покровському, Добропільському, Новопавлівському та завдають ворогу значних втрат.
За місяць ворог збільшив кількість застосованих засобів повітряного нападу в 1,3 раза.
“І хоча наша протиповітряна оборона демонструє ефективність на рівні близько 74% маємо докласти додаткових зусиль для прикриття тилової енергетики, критичної інфраструктури, логістики”, – підкреслив головнокомандувач.
Водночас у Збройних силах України тривають заходи оптимізації органів військового управління. Вони покликані вдосконалити, спростити цю систему та підвищити її ефективність.
Під час наради Сирський заслухав змістовні доповіді з питань антидронового захисту, відновлення боєздатності підрозділів, експлуатації й ремонту військової техніки, мобілізації тощо та визначив завдання на жовтень.
Раніше Сирський заявив, що українська армія продовжує Добропільську контрнаступальну операцію на Донеччині і має певні успіхи.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
По ВПК РФ завдано 70 уражень у вересні – Сирський
-
Зеленський і бізнес обговорили відкриття експортних платформ зброї
Президент Володимир Зеленський зустрівся з керівниками міжнародних та українських інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій, що взяли участь у третьому Форумі оборонних індустрій. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 8 жовтня.
“Ми розраховуємо на продовження підтримки України. Я думаю, що для нас це один із нових напрямів, де ми можемо побачити реальне зростання співпраці та оборонної промисловості України. За нашою оцінкою, у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде вже 35 мільярдів доларів”, – сказав Зеленський.
Учасники зустрічі запевнили в тому, що вони готові збільшувати інвестиції в українське виробництво зброї, щоб дати Україні змогу нарощувати свої спроможності та сприяти подальшому розвитку. Представники інвестиційних фондів і бізнес-асоціацій також озвучили пропозиції, які допоможуть наростити інвестиції. Зокрема, ішлося про збільшення кількості розробок та інновацій, а також поштовх для розвитку нових видів зброї.Президент зазначив, що Україна має напрацювання й технології, якими готова ділитися з партнерами, та зацікавлена у спільному виробництві. Окрема увага – готовності України відкрити експортні платформи зброї у Європі, США та інших країнах. Водночас, наголосив Зеленський, важливо гарантувати збереження технологій.
“Для мене дуже важливо, щоб усі ці технології були убезпечені. Ось чому ми називаємо це контрольованим експортом”, – зауважив глава держави.
У зустрічі взяли участь представники ADS Group, AHK Ukraine, Defence Builder, Darkstar, Baryon Investment Fund, MITS Capital, East Office of Finnish Industries, US-Ukraine Business Council, D3 Venture Capital, Double Tap Investments, Resist.UA, UA1, Angel One Fund, United Tech Assets, Invest in Bravery.
-
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales
Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку. -
У РФ атакований завод вибухівки – соцмережі
У ніч на понеділок у російському місті Дзержинськ та Нижньому Новгороді прогриміло понад 10 вибухів. За даними джерела, ці вибухи можуть бути пов’язані зі збройними силами, які використовують українські безпілотники. Також повідомляється про два влучання у завод імені Свердлова у Дзержинську, який є великим виробником вибухових речовин та іншої продукції для різних промисловостей. Зазначено, що цей завод був атакований безпілотниками у минулому, а українська влада включила його до списку об’єктів, які підтримують дії, що загрожують територіальній цілісності України.
-
Кабмін вирішив “сховати” виробників зброї
Уряд України прийняв рішення приховати інформацію про українських виробників зброї з публічних реєстрів на час воєнного стану. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що це обмеження стосуватиметься лише оборонних підприємств і має на меті збереження безпеки оборонної галузі. Таке рішення сприйнято для того, щоб ускладнити доступ до цієї інформації для широкої публіки.
-
Умєров розповів про нарощування виробництва дронів
Україна планує збільшити виробництво безпілотників, зокрема, перехоплювачів. Рада національної безпеки і оборони України розгляне це питання на наступному засіданні. Є запити від деяких партнерів на спільні рішення з протидії ворожим дронам. Президент доручив розробити концепції співпраці та підготувати плани для розвитку українських дронових програм. Служба зовнішньої розвідки та розвідувальне управління Міноборони надали аналіз російського виробництва озброєння і промислових комплексів. З цієї інформації будуть визначені нові завдання для посилення тиску на військову економіку Росії. Також розглядаються можливості спільного виробництва озброєння, розширення військової допомоги та поглиблення міжнародної співпраці в галузі оборони.
-
Європа запустить виробництво Patriot, щоб не залежати від США
Європейський виробник ракет MBDA планує розширити виробництво ракет та випуск пускових установок Patriot на новому заводі в Німеччині. Це стане можливим завдяки співпраці з американською компанією Raytheon. Ракети Patriot використовуються для захисту від можливих атак, і їх популярність зростає серед країн Європи. Планується побудувати завод у Баварії, що подвоїть потужності з виробництва ракет PAC 2. Перші поставки очікуються вже на початку 2027 року. Крім того, компанія розглядає участь у проєкті розробки ракети “deep precision strike” з дальністю понад 2000 км. Такі кроки пояснюються необхідністю Європі створити власні системи оборони через залежність від американських озброєнь. Також ведеться розробка компактних ракет для перехоплення дронів, які можуть бути використані для захисту від низьколітаючих безпілотників.
-
Студентів з окупованих територій використовують для роботи на ВПК Росії
За інформацією Центру національного спротиву, російські окупанти залучають студентів із тимчасово окупованих територій України до роботи на свої заводи військово-промислового комплексу. Цей процес окупанти називають “більше, ніж робота” або “промисловий туризм”, проте насправді це порушення міжнародного права. Міжнародне право забороняє залучати населення окупованих територій до праці на користь армії агресора.
-
Партизани заявили про диверсію на заводі ППО у РФ
Агенти руху АТЕШ заявили, що успішно вимкнули зв’язок на оборонному заводі у Тулі. Внаслідок диверсії вдалося знищити вишку зв’язку біля заводу Щегловський вал. Про це у ніч проти четверга, 11 вересня, йдеться у повідомленні руху.
В АТЕШ зазначили, що на підприємстві розробляються системи протиповітряної оборони, скорострільні знаряддя та стрілецька зброя. Зокрема, у цехах заводу збирають ПТРК Корнет та ЗРПК Панцир-С.
Партизани також зазначили, що раніше вже проводили розвідку цього об’єкту, після чого Сили оборони України завдавали по заводу успішних ударів.
“Тепер ми переходимо до активніших дій та знищуємо інфраструктуру підприємства – і це лише початок!”, – йдеться у повідомленні.
В АТЕШ також опублікували відео пожежі на підприємстві. -
РФ за експорт зброї отримує готівку у великих мішках – ЗМІ
Російський військово-промисловий комплекс за продаж зброї за кордон отримує не банківські платежі, а величезні посилки з валютою. До такої ситуації призвели санкції проти Росії, повідомляє у п’ятницю, 5 вересня, The Moscow Times.
Видання наводить дані аналітиків Nordsint, які із посиланням на комерційні агрегатори заявляють про понад тонну банкнот від закордонних покупців зброї, які російські виробники отримали з 2022 року.
Постачають готівку міністерства оборони різних країн.Серед них – турецька агенція оборонної промисловості. Вона відправила до Рособоронекспорту партію банкнот вагою 23,4 кг на 5 млн, але без вказівки номіналу та валюти. Заявлена вартість партії, можливо, була відправлена купюрами по 200 та 500 євро, пише Nordsint. У серпні 2024 року агентство Reuters повідомляло, що Туреччина була центром імпорту банкнот до Росії.
Ще одним із постачальників купюр є М’янма. Рособоронекспорт та Об’єднана авіабудівна корпорація (ОАК) відправляли запчастини для літаків та технічну документацію до Управління оборонних закупівель М’янми. У відповідь отримували великі постачання готівкової валюти. У жовтні 2023 року митні декларації показали, що Рособоронекспорту було відправлено посилку вагою 492,5 кг. У описі посилки говорилося, що це “законний платіжний засіб” на 50 млн. Вага відповідає еквіваленту в 100-доларових купюрах.
Також партія готівки до Росії надійшла від міністерства оборони Туркменістану. Авіаремонтне підприємство Мотор, що спеціалізується на ремонті силових установок для гелікоптерів Мі-8 та Мі-24, отримало 10 кг готівкових євро та невелику партію монет.
ТОВ Гідроавіасалон, дочірня компанія оборонного холдингу Авіакомпанії Берієва на кшталт Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Берієва, також отримала 74 кг банкнот від міністерства оборони Туркменістану з 35 млн валюти (номінал не вказаний, але в євро або доларах). Ще вона отримала посилку меншого розміру, яку було описано як “монети з недорогоцінних металів”. Авіакомпанії Берієва знаходиться під санкціями як ЄС, так і США. Крім того, Туркменістан також надіслав 0,6 кг банкнот номіналом 110 000 (без зазначення валюти) до ОАК.
В Африці партнером з банкнот є Руанда. За даними видання Верстка, Рособоронекспорт у січні 2024 року отримав від міністерства оборони африканської країни партію обсягом $29,1 млн у купюрах по $100. Митні дані свідчать, що міністерство оборони Руанди проводило й інші схожі операції – 28 вересня 2023 прибула посилка з банкнотами вагою 327,6 кг. Ймовірно, це також були долари, пише Nordsint.
Днями повідомлялося, що Путін не переконав Сі розблокувати розрахунки через китайські банки.
Раніше стало відомо, що китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії.