Прогноз зростання економіки України на 2026 рік погіршено у два рази – до 2,5%. Про це йдеться у новому звіті Європейського банку реконструкціїї та розвитку (ЄБРР), оприлюдненому в четвер, 26 лютого, пише УНН.
“Прогноз зростання для України на цей рік було переглянуто у бік зниження до 2,5% (-2,5%), на тлі того, як для повної матеріалізації економічного впливу потенційної мирної угоди знадобиться час”, – вказано в звіті.
У попередньому прогнозі в вересні 2025 року передбачалося припинення вогню Україні та виграш від післявоєнної реконструкції, що дозволило прогнозувати зростання на 5,0% у 2026 році.
Згідно зі звітом, у разі укладання мирної угоди на початку 2026 року вона суттєво покращить перспективи, але дефіцит електроенергії, обмеження робочої сили та слабкість сільськогосподарського виробництва продовжують створювати значні короткострокові ризики.
Раніше ЄБРР прогнозував зростання економіки України на рівні 5% у 2026 році. Тепер банк очікує ростання економіки України у 2027 році на рівні 4%.
Позначка: Українська економіка
Держстат оцінив рівень інфляції на початку року
За підсумками січня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 0,7% з 0,2% у грудні та 0,4% у листопаді. Про це повідомив Держстат у вівторок, 10 лютого.
Відомство нагадало, що у січні 2025 року зростання споживчих цін становило 1,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками січня цього року зменшилася до 7,4% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
Зазначається, що у січні поточного року базова інфляція також зросла до 0,4% з 0,1% у грудні та 0,3% у листопаді. Але з урахуванням того, що в січні-2025 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція також уповільнилася – до 7,0% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 14,7%) подорожчали овочі. На 2,6-0,6% зросли ціни на продукти переробки зернових, фрукти, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, яловичину, молоко та молочні продукти, хліб, безалкогольні напої.
Водночас на 7,7% подешевшали яйця, на 2,2-0,5% знизилися ціни на свинину, масло, м’ясо птиці, цукор, рис, сало.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.
Одяг і взуття подешевшали на 4,8%, зокрема, одяг – на 5,7%, взуття – на 3,5%.
Ціни на транспорт зросли на 1,2% переважно через подорожчання пального та мастил на 1,4% і проїзду в автодорожньому й залізничному пасажирському транспорті на 1,3% та 1,0% відповідно.
У сфері зв’язку ціни зросли на 4,3%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 33,0% та мобільний зв’язок на 6,1%.
Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства прогнозує зростання реального ВВП України на 2,2% у 2025 році. Уточнилося, що економіка країни минулого року працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та інші складності. Проте підтримку зростанню забезпечили різні галузі, такі як внутрішня торгівля, будівництво, переробна промисловість, виробництво оборонної продукції, фармацевтика, металургія та будівельні матеріали. Міністр Соболев відзначив важливу роль державних програм підтримки бізнесу та інвестицій у відновлення інфраструктури. Також вказано на позитивний вплив програм відновлення та розвитку бізнесу за підтримки міжнародної фінансової допомоги, а також на зростання споживання домогосподарств через підвищення зарплат. У структурі промисловості збільшувалася роль галузей з вищою доданою вартістю, таких як машинобудування. Але деякі фактори, як ракетні атаки на інфраструктуру та складності в сільському господарстві, сповільнювали економічний розвиток.
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив занепокоєння тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може сильно вразити економіку України. Він зазначив, що ця декарбонізація для Євросоюзу є способом захисту внутрішнього ринку, а не лише екологічним питанням. Водовіз підкреслив, що введення цього мита може призвести до значного зменшення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році. Він закликав уряд швидко діяти та звернутися до ЄС з пропозицією відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в Україні. Також було зазначено, що українські підприємства постраждають через відсутність грантів на декарбонізацію, які отримують металургійні компанії Європи. Одним із рішень, які можна розглянути, є створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Регулятор пояснив, що при таких умовах це допоможе підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, утримати інфляційні очікування та стабілізувати валютний ринок. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит і бюджетні потреби. НБУ також попередив про можливе подальше підвищення облікової ставки, якщо зросте інфляційний тиск. Регулятор також змінив прогноз інфляції на майбутні роки. У цілому, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є важливим інструментом в монетарній політиці країни.
Чисті резерви України оновили історичний рекорд
За підсумками вересня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 жовтня становили $46 млрд 518 млн, що на 1,1%, або на понад $480 млн більше, ніж місяць тому. Про це напередодні повідомив Нацбанк.
У свою чергу Інтерфакс-Україна уточнює, що чисті міжнародні резерви у вересні збільшилися на $710 млн, або 2,3% та досягли рекордного рівня у $32,19 млрд, побивши попередній рекорд $32,04 млрд за результатами квітня цього року.
“Така динаміка зумовлена надходженнями від міжнародних партнерів на тлі зменшення обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку”, – йдеться у повідомленні.
За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в вересні надійшло понад $2,9 млрд. З них:
За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено понад $563 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $254,4 млн.
Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,3 млрд, що на 15% менше, ніж у серпні.
Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $690 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
Таким чином резерви України зросли другий місяць поспіль і впритул наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд.
Світовий банк оновив прогноз щодо ВВП України
Згідно з новим прогнозом Світового банку, економічне зростання України у 2026 році залишиться на рівні 2%, а збільшиться до 5% лише у 2027 році. Таке сповільнення економіки пов’язане з тривалим російським вторгненням, яке впливає на інвестиції та бізнес-активність. Негативний вплив на експорт сільськогосподарської продукції також спричинений несприятливими погодними умовами та обмеженнями на експорт до Євросоюзу. Проте експерти вважають, що перспективи для розвитку нових секторів, таких як інформаційні технології, цифрові галузі, логістика, енергетика та будівництво, є досить обіцяними і можуть сприяти зростанню зайнятості. Крім того, оборонна промисловість та пов’язані з нею галузі також можуть отримати позитивні зрушення завдяки технологічному прогресу та підвищеному попиту.
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада України розглянула проєкт державного бюджету на 2026 рік, який був внесений урядом. Міністр фінансів Сергій Марченко представив проєкт у парламенті, а опозиція не змогла перешкодити початку розгляду, оскільки не набрала достатньо голосів. Глава Бюджетного комітету та голова Ради закликали депутатів подавати свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього уряд опрацює пропозиції та відповість на них. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
Резерви України наблизились до рекордної позначки
У серпні міжнародні резерви України помітно зросли і станом на 1 вересня становили $46 млрд 032 млн, що на 7%, або на понад $3 млрд більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у четвер, 4 вересня.
Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку, – йдеться у повідомленні.
За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в серпні надійшло $6,165 млрд. З них:
За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено майже $620 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $427 млн.
Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,7 млрд, що на 22% менше, ніж у липні 2025 року.
Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $577 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
Таким чином резерви України знову наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд.
Названо витрати України на оборону за сім місяців
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:
Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.