Позначка: Україна

Ірландія посилює умови для біженців з України

Влада Ірландії скоротила термін безкоштовного проживання для українців і впроваджує нові фінансові зобов’язання для працюючих громадян, які знайшли притулок. Про це повідомив національний ірландський мовник RTE.

Згідно з рішенням уряду, період безкоштовного перебування новоприбулих українських біженців у житлі, що надається державою, скорочується з трьох місяців до одного. Це зроблено з метою оптимізації системи розміщення та забезпечення житлом усіх, хто прибув до країни в пошуках захисту.

Раніше українці могли користуватися державним житлом протягом 90 днів, проте уряд зазначає, що при поточному темпі прибуття близько 50 осіб на день ресурси розміщення можуть бути вичерпані вже до кінця місяця.

Додатково підкомітет ірландського уряду схвалив запровадження щотижневих оплат для шукачів притулку, які мають роботу та мешкають у державних закладах. За словами міністра юстиції Джима О’Каллагана, запропонований механізм буде розроблений спільно з міністром-державним секретарем Колмом Брофі. Протягом найближчих тижнів ініціативу представлять урядовим партіям для обговорення, а після цього її скерують на затвердження Кабінету міністрів.

На етапі попередніх оцінок розмір тижневої плати для мешканців центрів Міжвідомчої служби з надання притулку (IPAS) варіюватиметься від 15 до 238 євро, залежно від отримуваного доходу.

Як зауважив міністр юстиції, остаточне рішення прийматиме уряд, але запропоновані заходи вважаються виправданими та своєчасними.

О’Каллаган також зазначив, що потік українських громадян до Ірландії значно збільшився із вересня. За його словами, з 2022 року країна прийняла понад 100 тисяч біженців із України, з яких близько 80 тисяч досі перебувають на її території та отримують державну підтримку.

Нагадаємо, що ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемогла на виборах президента Ірландії.

Раніше повідомлялося, що 15 жовтня в одному з центрів екстреного розміщення у Дубліні від ножового поранення загинув 17-річний підліток з України. Поліція затримала іншого підлітка-іноземця, який також мав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Встановлено, що загиблий і підозрюваний були знайомі.

Атака РФ: під Харковом та на Одещині чутно вибухи

У ніч на вівторок, 4 листопада, у Києві, а також у північних, центральних і східних областях оголошували повітряну тривогу через загрозу балістики. Також окупанти запустили ударні БпЛА. На світанку вибухи чули біля Харкова та в Одеській області.

О 03:52 у Харкові та Одеській області пролунали вибухи, повідомили кореспонденти Суспільного. До того ж, через кілька хвилин під Харковом зафіксували повторні вибухи.

Місцеві пабліки Харкова повідомили про серію вибухів. За повідомленням monitor 1654/Харків, під атакою ворожих БпЛА перебувало передмістя. Прильотів у самому місті, за попередніми даними, не було.

Раніше у столиці й низці інших областей України була оголошена тривога через ризик використання окупантами балістичних ракет, про що повідомили в Повітряних Силах ЗСУ.

Моніторинговий канал monitor попередив про загрозу балістики з Північного Сходу, Курськ. “Імовірний пуск ракет Іскандер, або систем ППО С-300/С-400,” – йшлося в повідомленні.

Також згідно з інформацією кореспондентів Суспільного, близько третьої ранку вибухи були зафіксовані в Одеській області, а до цього – у Павлограді на Дніпропетровщині.

Нагадаємо, у ніч проти 3 листопада російські військові атакували Україну трьома аеробалістичними ракетами Х-47М2 Кинджал, чотирма балістичними ракетами Іскандер-М, п’ятьма зенітними керованими ракетами С-300/С-400, а також 138 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів.

Блекаут у РФ: на Курщині уражено енергооб’єкт

ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.

Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.

У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.

“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.

Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.

Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.

Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.

“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.

Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.

Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.

Зеленський зустрівся з делегацією НАТО

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив можливості для зміцнення захисту енергосистеми України з представниками США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО.
“Ми обговорили можливості для зміцнення захисту нашої енергосистеми перед зимою: закупівлю систем ППО, ракет до них і посилення нашої тактичної авіації. Також – важливість продовження санкцій проти Росії та інші ключові точки тиску задля примусу її до закінчення війни”, – зазначив президент.
Він подякував Німеччині за системи Patriot, США – за можливість купувати озброєння та системи Протиповітряної оборони через програму PURL, Великій Британії та Франції – за ракети, Канаді та Нідерландам – за їхні внески в ініціативу PURL, а також усім іншим країнам за їхню допомогу.
“Ця підтримка справді рятує життя наших людей, і дуже важливо, щоб нові країни долучалися до ініціативи”, – наголосив Зеленський.
Як заявив постійний представник Сполучених Штатів Америки при НАТО Метью Вітакер, триває узгодження листопадових і грудневих пакетів допомоги відповідно до потреб України.
“Я хочу переконатися, що все працює, що військові отримують усе необхідне, що системи ППО Patriot, ракети PAC-3, PAC-2 доправляються якнайшвидше, щоб ви могли захищати критичну інфраструктуру, коли наближається зима”, – зазначив він.
Також під час зустрічі обговорили посилення тиску на Росію. Глава держави подякував США за санкції проти Роснєфті і Лукойла, а також Євросоюзу – за 19-й санкційний пакет. Президент України закликав продовжити роботу в цьому напрямі, щоб посилити тиск на РФ.

МО готує нові типи контрактів для військових

Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що Міноборони за дорученням президента Володимира Зеленського розпочало підготовку нових типів контрактів для військовослужбовців, а також відповідні зміни до законодавства.
“Головна новація – це гарантовані чіткі терміни служби. Контракти будуть від 1 до 5 років. Для контрактів на 2-5 років передбачено річну відстрочку від мобілізації по завершенні контракту”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, після ухвалення законодавчих змін контракти зможуть підписати всі захисники та захисниці. І ті, хто вже є частиною війська, і ті, хто буде долучатися до нього в майбутньому.
Нові контракти будуть також включати збільшення щомісячних виплат, бонуси за підписання та розширення соціального пакета.
“Ми відповідаємо на ключовий запит військових, їхніх родин та суспільства. Нові контракти – це про справедливість та передбачуваність. Працюємо з урядом, Міністерством фінансів та партнерами, і найближчим часом анонсуємо всі додаткові деталі”, – заявив Шмигаль.

Посол США при НАТО вперше відвідав Україну

Посол США при НАТО Метью Вітакер вперше перебуває з візитом в Україні. Він очолив делегацію Північноатлантичного альянсу. Про це 3 листопада повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
За його словами, з делегацією НАТО обговорили інновації та “захист українського неба від ворожих дронів і ракет”, зокрема під час зимового періоду.
“Акцентували колегам на засобах ППО (протиповітряної оборони. – ред.) та побудові ешелонованого захисту: ракети до ППО, дрони-перехоплювачі, радари”, – зазначив він.
Глава Міноборони також подякував послам держав – партнерів України при НАТО за підтримку під час повномасштабного вторгнення Росії та активну участь в ініціативі PURL (фінансування американської зброї для Києва).

Стали відомі графіки відключень світла 4 листопада

Заходи обмеження споживання будуть застосовуватись в окремих регіонах України у вівторок, 4 листопада. Про це йдеться в повідомленні Укренерго, опублікованому на його Telegram-каналі.
В компанії нагадали, що причина запровадження обмежень – наслідки масованих російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти.
Час і обсяг застосування обмежень будуть такими:
Графіки погодинних відключень
• з 08:00 до 11:00 та з 15:00 до 22:00 – обсягом від 0,5 до 1,5 черги
Графіки обмеження потужності
• з 08:00 до 11:00 та з 15:00 до 22:00 – для промислових споживачів
В компанії додали, що час та обсяг застосування обмежень можуть змінитись та закликали стежити за інформацією на офіційних сторінках обленерго, а також споживати електроенергію ощадливо.
Зауважимо, що в п’ятницю зранку, 31 жовтня, в кількох облатях України були зафіксовані знеструмлення через атаки “шахедів”.
Протягом доби діяли погодинні відключення споживачів обсягом від 0,5 до 3 черг. Графіки відключення в окремих регіонах вводили також у суботу.

На Чернігівщині через обстріл загинули працівники агропідприємства

На Чернігівщині внаслідок вибуху російського БпЛА, який стався вранці 3 листопада в полі на території Малозагорівського старостинського округу, загинули два працівники агропідприємства Дружба Нова 2004 і 1993 років народження. Ще один 1973 року народження зазнав осколкових поранень та отримав медичну допомогу в Борзнянській міській лікарні. Про це повідомила голова Борзнянської громади Лариса Осадчук, передає Суспільне.
За її словами, це не була цілеспрямована атака БпЛА на цих людей. Також вона зазначила, що працівники підприємства не наїжджали на дрон технікою.
Як розповів староста Малозагорівського старостинського округу Микола Пшеничний, працівники підприємства збирали на полі кукурудзу й під’їхали до нерозірваного БпЛА на тракторі, зупинившись орієнтовно за кілька метрів від нього.
За даними поліції Чернівської області, правоохоронці встановлюють обставини інциденту та нададуть події відповідну правову кваліфікацію.
У ДСНС повідомили, що унаслідок вибуху пошкоджені три одиниці сільськогосподарської техніки.

Стубб назвав місце для зустрічі Зеленський-Путін

Наступною потенційною нагодою для прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським правителем Володимиром Путіним може стати саміт G20, який відбудеться наприкінці листопада у Південно-Африканській Республіці (ПАР) – в Йоганнесбурзі. Про це сказав президент Фінляндії Александер Стубб, повідомляє MTV Uutiset в понеділок, 3 листопада.
За його словами, хоча наразі немає ознак швидкого припинення вогню чи перемир’я, “робота за лаштунками триватиме”.
Стубб розповів, що минулого тижня обговорював ситуацію в Україні з президентами Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим та Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Лідери цих країн мають зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у четвер, а згодом – президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрінеться з Путіним у Москві.
Він запевнив, що підхід Фінляндії до війни в Україні залишається незмінним: військовий і економічний тиск на Росію необхідно посилити, щоб змусити главу Кремля сісти за стіл переговорів.
На думку Стубба, можлива нагода для цього може виникнути наприкінці цього місяця в Південній Африці.
“Якщо протягом наступних двох-трьох тижнів ситуація розвиватиметься так, як очікується, то, можливо, місцем зустрічі Путіна і Зеленського стане саміт G20 в Йоганнесбурзі”, – сказав Стубб.
Водночас, він не бачить можливості зустрічі президента США Дональда Трампа і Путіна до саміту G20, оскільки вони скасували свою зустріч у Будапешті.
Раніше Зеленський заявив, що Путіну пропонували різні країни та місця для зустрічі на рівні лідерів за його вибором. І українька сторона готова зустрітися будь-де, окрім столиці Росії – Москви.
Зустріч Путін-Зеленський: Кремль пояснив позицію

Удар по шикуванню ЗСУ на Дніпропетровщині: розпочато розслідування

Розпочато досудове розслідування за фактом загибелі та поранення українських військовослужбовців через російський обстріл на Дніпропетровщині 1 листопада, коли окупанти вдарили по місцю базування українських військових. Про це повідомляє ДБР.
Зазначається, що слідство перевіряє, чи були дотримані вимоги безпеки особового складу під час повітряної тривоги та чи належним чином було організовано укриття військових.
Досудове розслідування здійснюється щодо недбалого ставлення до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.