Європейський Союз дотримується плану щодо повної відмови від імпорту російської нафти до 2028 року. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен у коментарі Reuters.
За його словами, він особисто не отримував тиску від США із вимогою прискорити цей термін, втім, вітав би підтримку Вашингтона.
“Путін використав енергію як зброю проти нас, шантажував держави-члени. Ми також фактично допомагаємо фінансувати війну Путіна, і це потрібно зупинити. Якщо президент Трамп погодиться з цим, то це лише вітається, адже це і є наша головна мета”, – наголосив Йоргенсен.
ЄС веде переговори щодо юридичних пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти й газу до 1 січня 2028 року. Нині Угорщина і Словаччина імпортують близько 200-250 тисяч барелів російської нафти на добу (близько 3% потреб ЄС), і виступають проти плану, побоюючись зростання цін.Закупівлі російського газу ЄС залишаються набагато більшими. За даними ЄС, цього року Європа планує закупити близько 13% газу з Росії, що менше, ніж приблизно 45% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Йоргенсен підтвердив, що тривають консультації з урядами цих країн, втмі, рішення можна ухвалити і без їхньої згоди.
Очікується, що міністри енергетики країн ЄС розглянуть пропозиції на засіданні наступного місяця.
Позначка: Санкції
-
Трамп не тисне на ЄС щодо відмови від російської нафти – єврокомісар
-
Фон дер Ляєн та Венс скоординували санкційний тиск на РФ
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо спільних санкцій проти Росії. Про це повідомила речниця Єврокомісії Паула Піньо, інформує ЄП.
Сторони обговорили збереження єдиного фронту та координацію з партнерами для підвищення ефективності обмежувальних заходів.
Піньо зауважила, що “чим більше ми координуємо наш підхід із партнерами, тим ефективнішими вони (санкції) є”.
Вона також нагадала про спільні зусилля ЄС з G7 стосовно обмеження цін на нафту, “які дають результати”.
“Ми продовжимо чинити тиск на воєнну економіку Росії, підвищувати для Росії вартість відмови від участі у мирних переговорах, щоб, зрештою привести президента Путіна за стіл переговорів”, – акцентувала речниця. -
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
ЄС відправив переговірників у Вашингтон – Кошта
Необхідно більше санкцій, щоб змусити Росію зупинити війну в Україні. Європейська команда прямує до столиці США, щоб працювати над цим з американцями. Про це у п’ятницю. 5 вересня, повідомив президент Європейської Ради Антоніу Кошта на спільній пресконфренції з президентом України Володимиром Зеленським в Ужгороді.
“Ми працюємо з США та іншими партнерами, щоб посилити наш тиск за допомогою подальших санкцій, прямих санкцій і вторинних санкцій. Більше економічних заходів, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей, зупинити цю війну в Україні. В Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша європейська команда направляється у Вашингтон, щоб працювати з нашими американськими друзями”, – заявив Кошта.
Він зазначив, що Європа працює разом з Україною над спільним майбутнім, підтримуючи відбудову України і її шлях до вступу до ЄС.
“Ми вас підтримуємо у вашій боротьбі у цій війні, оскільки вона продовжується. Ми вас підтримуємо у зусиллях, спрямованих на досягнення миру, у мирних переговорах. І ми також підтримуємо ваше майбутнє як повноправного члена у Європейському Союзі”, – заявив президент Євроради.
Напередодні стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами, а також президентом України Володимиром Зеленським. Трамп був дуже незадоволений тим, що Європа досі купує російську нафту.
Зеленський закликав Орбана почути сигнали від Трампа -
Путін непереконав Сі розблокувати розрахунки через китайські банки
Проблема платежів через китайські банки для російських компаній після посилення санкцій США зберігається. Про це заявив на Східному економічному форумі віцепрезидент Норнікеля Антон Берлін, повідомляє Reuters.
Хоча Путін двічі за останній рік зустрічався з Сі Цзіньпіном, а російські посадовці запевняли, що труднощі в трансграничних розрахунках усунені, насправді платежі продовжують зависати в банках на тижні.
“Як тільки виходить якийсь новий пакет санкцій, неважливо, навіть якщо він ніяким боком не стосується нашої продукції, нашої компанії, китайські банки беруть паузу на 2-3-4 тижні, їм треба вивчити текст, і платежі просто зависають”, – сказав Берлін (цитується Reuters).
Він додав, що китайські банки також не відкривають акредитив для російського товару.
Берлін пояснив, що юридично обов’язкові санкції відіграють меншу роль, значно більше проблем пов’язано з добровільними обмеженнями, які учасники ринку накладають на себе.
За його словами, вирішення проблеми може зайняти не менше двох років. Для цього потрібно підвищити секретність міжнародних транзакцій Росії або створити міжнародну платіжну систему, незалежну від Заходу.
Раніше повідомляли, що китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. -
Індійські НПЗ запросили більші знижки на російську нафту – ЗМІ
Ціни на російську нафту для Індії знову опинилися під тиском через посилення санкцій та нову “цінову стелю” Євросоюзу. Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела в галузі.
За словами одного з них, індійські нафтопереробні заводи сприймають новий раунд обмежувальних заходів як привід “поторгуватися” з російськими постачальниками.
З 3 вересня санкційну стелю для барелів російського походження встановлено на 15% нижче ринкової ціни – близько $47,6 за барель замість $60, які діяли з кінця 2022 року.
Це призвело до ускладнень для індійських НПЗ, які постають перед більш жорсткими вимогами щодо дотримання правил, розповіли джерела Reuters. За їхніми словами, індійські банки вже почали посилювати контроль платежів.
“Будь-які складнощі – обґрунтований привід торгуватися. Індійські переробники завжди цим користуються”, – сказав один зі співрозмовників агентства. Він нагадав, що кожна нова хвиля санкцій завжди призводила до уповільнення розрахунків і зниження цін на російську нафту.
Знижки на вересневі поставки для Індії вже збільшилися до $2-3 за барель порівняно з $1-2 у серпні. В умовах невизначеності переробники дедалі частіше покладаються на довгострокові контракти, а спотові угоди стають складнішими. Водночас вплив нових заходів буде обмеженим, вважають джерела Reuters.
Загалом за 2022-2025 роки завдяки знижкам індійські НПЗ зекономили $12,6 млрд на російській нафті, підрахував Indian Express на підставі митної статистики.
Максимальний дисконт російські постачальники пропонували індійським клієнтам у 2022 році, коли перенаправляли потоки після відмови традиційних європейських імпортерів. За 2022 фінансовий рік середня знижка для Індії становила 13,6% у порівнянні з нафтою з інших країн.
У 2023 році дисконти зменшилися до 10,4%, а торік – до 2,8%.
З квітня 2025 року, після рішення адміністрації Дональда Трампа запровадити для Індії мита за енергетичну співпрацю з Кремлем, знижки на російську нафту в країні знову зростають: у другому кварталі вони становили в середньому 6,2%. Це дозволило індійським НПЗ заощадити $835 млн із початку фінансового року, додатково до $1,45 млрд у минулому році, $5,411 млрд – у 2023 році та $4,873 млрд – у 2022 році. Індія стала найбільшим імпортером морських поставок російської нафти після початку повномасштабної війни в Україні 2022 року. Urals залишається флагманською маркою російської нафти, яку постачають із західних портів країни. Фахівці прогнозують, що експорт російської нафти в Індію зросте у вересні.
Євросоюз 18 липня схвалив 18-й пакет санкцій проти РФ, який, серед іншого передбачає зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 47,6 доларів за барель. В той же день про своє приєднання до зазначених обмежень оголосила Велика Британія. ід заборону потрапив також імпорт нафтопродуктів на основі російської нафти. Пізніше про аналогічні заходи оголосили Велика Британія та Швейцарія. -
Трамп закликав ЄС відмовитися від російської нафти – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп у четвер заявив європейським лідерам, що Європа має припинити купувати російську нафту, котра допомагає Москві фінансувати війну проти України. Про це пише Reuters з посиланням на поінформованого представника Білого дому.
Трамп телефоном долучився до засідання Коаліції охочих, яку очолює президент Франції Емманюель Макрон. Лідери обговорювали гарантії безпеки для Києва у разі мирної угоди з Росією.
“Президент Макрон і європейські лідери запросили президента Трампа на зустріч Коаліції охочих. Трамп наголосив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка фінансує війну – лише за один рік Росія отримала 1,1 мільярда євро від продажу палива ЄС”, – заявив посадовець.
За його словами, глава Білого дому також акцентував, що європейські лідери мають чинити економічний тиск на Китай, котрий підтримує військові зусилля Кремля.
Європейська комісія вже запропонувала план, котрий передбачає поетапну відмову від імпорту російських нафти та газу до 1 січня 2028 року. Брюссель прагне розірвати давні енергетичні зв’язки з Росією після її вторгнення в Україну у 2022 році.
“Зустріч Коаліції охочих була присвячена гарантіям безпеки для України. Президент Трамп поставив під сумнів їхню серйозність, оскільки вони продовжують фінансувати російську економіку. Президент чітко дав зрозуміти, що це не його війна, і європейці мають теж брати на себе відповідальність”, – резюмував представник Білого дому. -
Трамп критикує Європу за купівлю нафти РФ – Зеленський
Президент Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля. Про це глава Української держави повідомив під час спільної пресконференції з Емманюелем Макроном 4 вересня.
“Сьогодні ми говорили з президентом Трампом, ми дякуємо за підтримку. Тривала розмова, детальна, про те, як підштовхувати ситуацію до миру. Ми обговорили різні опції, найголовніше – це тиск, щоб сильними заходами, зокрема економічними, змусити до припинення війни. Ключ до миру – позбавлення російської машини, російської машини війни, грошей, позбавлення ресурсів”, – розповів Зеленський.
Окремо він відзначив, що Трамп незадоволений тим, що Європа купує російську нафту.
“Президент Трамп дуже незадоволений, що російська нафта купується Європою. Серед іншого є дві країни, ми знаємо, що це Угорщина і Словаччина…”, – зауважив глава держави.
Зокрема український президент нагаав, що коли РФ атакувала українську енергосистему, а у відповідь Україна атакувала їхню енергетику, на які росіяни заробляють гроші і потім витрачають на зброю, “то саме ці дві країни (Словаччина й Угорщина – ред.) скаржилися Трампу на те, що ось Україна така, вона зменшує можливості отримання відповідної нафти”. -
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту
Європа мусить припинити купівлю російську нафту, яка допомагає Москві фінансувати війну проти України. Про це заявив президент США Дональд Трамп заявив європейським лідерам у четвер, 4 вересня, повідомляє Reuters з посиланням на чиновника Білого дому.
“Президент Трамп наголосив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка фінансує війну, оскільки Росія отримала 1,1 мільярда євро від продажу палива з ЄС за один рік”,- сказано в повідомленні.
Він додав: президент США наголосив, що європейські лідери “мають чинити економічний тиск на Китай за фінансування воєнних зусиль Росії”.
Трамп також приєднався до закликів країн “Коаліції охочих”, очолюваної президентом Франції Еммануелем Макроном, які зустрічалися, щоб обговорити шляхи допомоги Україні відбити агресію російських загарбників. -
Всі дедлайни прогоріли: чи чекати на санкції США проти РФ
Обіцяє – і затягує Протягом свого другого президентського терміну лідер Штатів Дональд Трамп демонструє обережний підхід до запровадження нових санкцій проти Росії. Хоча він заявляв, що готовий “зробити багато”, якщо мирна угода з Україною не буде досягнута, його адміністрація наразі не впровадила широких санкцій.
Трамп публічно заявляє, що відкладає нові санкції, оскільки чекає, чи буде укладена мирна угода щодо України. Він підкреслює, що санкції “дорого коштують” Сполученим Штатам, і це “не вулиця з одностороннім рухом”.
У відповідь на звинувачення в бездіяльності, Трамп стверджує, що він уже вжив заходів, зокрема, ввів вторинні санкції проти Індії за купівлю російської нафти. “Ви б сказали, що запровадження вторинних санкцій проти Індії, найбільшого покупця за межами Китаю, – це жодних дій не було? Це коштує Росії сотні мільярдів доларів. І я ще не завершив ні другу, ні третю фази. Але коли ви кажете, що жодних дій не було, я думаю, вам слід знайти собі нову роботу”, – заявив Трамп журналісту. Але на практиці президент Штатів дещо лукавить. Хоча він і запровадив тарифи на індійські товари як покарання за купівлю російської нафти, аналітики зазначають, що це не мало бажаного ефекту. Тарифи насправді зробили російську нафту ще дешевшою та привабливішою для Індії. Вже у вересні країна планує збільшити закупівлі російської нафти ще на 10–20%. А ображений прем’єр-міністр Нарендра Моді пішов на зближення з ворогом Штатів – Китаєм.
ТакожТрамп часто використовує загальні формулювання, заявляючи, що “щось трапиться”, якщо він не буде задоволений рішеннями Путіна. Але попри обіцянки, адміністрація Трампа затягує ухвалення рішень щодо нових санкцій, тоді як інші країни, зокрема Європейський Союз, продовжують працювати над новими пакетами обмежень.
І найстрашніше: у викривленій “дипломатії” Трампа немає місця для реакцій на російські теракти проти мирних мешканців України. Атаки на НПЗ = атаки на цивільних Останніми тижнями Росія завдає болючих ударів по території України. Страждає критична та енергетична інфраструктура, а найголовніше – гинуть люди. Втім реакція Штатів більш ніж м’яка.
Наприклад, у ніч проти 28 серпня Збройні сили Російської Федерації здійснили масовану атаку на Київ безпілотниками та ракетами, спричинивши численні руйнування в усіх районах міста. Було вбито 25 людей (зокрема четверо дітей) і поранено 63. Посольство США в Україні на це не відреагувало. А речниця Білого дому Керолайн Левітт, яку журналісти змусили прокоментувати атаку на Київ, поставила вбивство цивільних в один ряд з українськими атаками по російських НПЗ. “Росія запустила цю атаку на Київ. І так само Україна нещодавно завдала удару по російських нафтопереробних заводах. Фактично, протягом серпня вони знищили 20% потужностей російських НПЗ”,– заявила вона. Публіцист Віталій Портников особливо підкреслює відсутність серйозної реакції на розправу над мирними мешканцями України з боку американського президента.У своєму Facebook експерт теж зауважує, що Білий дім намагався виправдати вбивства цивільних, пов’язавши їх з українськими ударами по російських НПЗ.
Портников називає це хибною логікою, що намагається урівняти жертву й агресора. У цьому контексті удари по нафтопереробних заводах – це атака на ресурси армії, що вбиває мирних мешканців, тоді як удари по цивільних кварталах – це свідоме вбивство самих людей.
Але, на думку Портникова, адміністрація США чудово розуміє: засудження Путіна означало б визнання саміту на Алясці повним фіаско, а Трамп не любить говорити про власні поразки. “Та зрештою нам потрібні не розмови й не оцінки, яких уже було вдосталь за ці довгі місяці війни. Нам потрібні реальні дії. Питання лише в тому, коли ми їх дочекаємося”,– пише Портников. Експерт переконаний, що Путін розуміє лише мову сили, мову нищення його власної економіки та політичних перспектив. Чим більше зброї й фінансових ресурсів матиме Україна, тим менше Росія матиме бажання вести нескінченну війну.
Але чи зважаться Штати на санкції? Європа буде тиснути Адміністрація Дональда Трампа начебто розглядає можливість посилення санкцій проти Росії у відповідь на ескалацію ракетних ударів по Україні. Міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Fox News від 2 вересня повідомив, що “всі опції залишаються на столі”, оскільки Кремль діє “у зневажливий спосіб”. За його словами, питання додаткових санкцій буде дуже уважно розглянуто протягом тижня.
А президент України Володимир Зеленський на наступний після інтерв’ю Бессента день наголосив, що тиск з боку Сполучених Штатів може змусити Путіна перейти від збройної агресії до дипломатичного діалогу. “Я запитав: якщо Путін це не зробить, то тоді по можливості застосуйте тарифи, санкції проти нього, щоб він таки пішов на цей дипломатичний діалог”,– сказав український лідер. Він також повідомив, що найближчими днями відбудеться розмова з президентом США Дональдом Трампом, під час якої будуть уточнені терміни щодо запровадження санкцій проти Росії.
Але, як було сказано вище, Трамп вже не раз ставив ультиматуми Путіну, проте досі так і не перейшов до рішучих дій. Політолог Олег Саакян в ефірі “24 Каналу” пояснив це тим, що Трамп прагне нормалізувати відносини з Росією, а війна в Україні йому в цьому заважає. За словами експерта, американський президент буде зволікати до останнього, щоб не посилювати тиск на Кремль і не ображати Путіна.
Саакян вважає, що рано чи пізно обставини змусять Трампа перейти до жорстких заходів. У Кремлі ж намагаються максимально відтермінувати цей момент. Експерт наголосив, що Трамп вдарить по Росії не тоді, коли закінчиться черговий ультиматум, а тоді, коли він повністю вичерпає свій ресурс загравання з Кремлем, а цей ресурс, на думку Саакяна, вже добігає кінця.
Водночас Європа починає чинити тиск на Трампа, що, зокрема, проявилося у низці неприємних для нього заяв. Після серпневого візиту до Вашингтона Європа усвідомила себе єдиною командою. Однак Саакян ставить під сумнів, наскільки європейці готові рішуче діяти щодо Трампа.
До слова про Європу. ЄС планує затвердити 19-й пакет санкцій проти Росії у вересні. За словами високої представниці ЄС Каї Каллас, нові обмеження можуть бути спрямовані проти енергетичного та фінансового секторів РФ, зокрема проти “тіньового флоту”, що допомагає обходити санкції. Також розглядається можливість запровадження вторинних санкцій проти країн-порушниць. Каллас зазначила, що для ухвалення рішення потрібна єдність усіх 27 держав-членів.
Україна вже передала свої пропозиції до нового пакету санкцій. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розраховує на обмеження проти нафтової інфраструктури Росії, зокрема проти капітанів “тіньового флоту” та портової інфраструктури. Також очікується розширення переліку критичних компонентів, які використовує російський військово-промисловий комплекс.
Видання Politico зазначає, що новий пакет санкцій може не містити серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв, оскільки в ЄС зростає розуміння, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску. Однак масований ракетний удар Росії по Києву 28 серпня, внаслідок якого загинуло 23 людини та було пошкоджено будівлю представництва ЄС, може прискорити ухвалення рішень. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що війна безпосередньо торкнулася Європейського Союзу, і це, на її думку, було навмисним кроком Путіна. У зв’язку з цим ЄС викликав російського посла в Брюсселі для пояснень.
Валерія Шипуля