Анкара планує повернути С-400 Росії заради угоди зі США – ЗМІ

Туреччина має намір повернути Росії зенітні ракетні комплекси С-400, придбані майже десять років тому, щоб відновити відносини зі Сполученими Штатами та отримати доступ до американської програми винищувачів п’ятого покоління F-35. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела.

Зокрема президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган порушив питання під час розмови з главою РФ Володимиром Путіним на зустрічі у Туркменістані минулого тижня. Тоді як у Кремлі заявили, що під час зустрічі такого запиту не озвучували.

Близький союзник Дональда Трампа та посол США в Туреччині Том Баррак раніше зазначав, що Анкара близька до відмови від С-400. Він також допускав, що це питання може бути вирішене протягом чотирьох-шести місяців.

Анкара також розраховує, що її роль посередника у війні між Росією та Україною допоможе переконати Москву позитивно вирішити питання повернення С-400. Водночас Туреччина, за даними джерел Bloomberg, домагається компенсації мільярдів доларів, витрачених на купівлю системи. Як один із варіантів розглядається зарахування коштів у рахунок імпорту російської нафти й газу, хоча такий механізм потребуватиме окремих переговорів.

Співрозмовники наголошують, що вартість ракет і радарів С-400 є неспівмірно нижчою за той дипломатичний ефект, який Туреччина могла б отримати, позбувшись цієї системи ППО. Повернення С-400 здатне суттєво зміцнити позиції Анкари у відносинах із союзниками по НАТО та особисто з Трампом.

Раніше посол США заявив, що Туреччина мусить відмовитися від зберігання російської системи протиповітряної оборони С-400, якщо вона прагне повернутися до програми виробництва та закупівлі винищувачів F-35.

Нагадаємо, Росія звернулася до Туреччини з пропозицією повернути два зенітно-ракетні комплекси С-400, які були продані Анкарі у 2017 році за $2,5 млрд і передані у 2019 році.

РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ

Розвідка РФ використовує проти Бельгії тактику залякування з метою змусити останню заблокувати рішення про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє британська газета The Guardian, цитуючи анонімні джерела у сфері безпеки.
Цілеспрямований тиск з боку росіян чинився, зокрема, на ключових осіб у бельгійському депозитарії Euroclear, де зберігається велика частина заморожених активів Росії, а також на керівництво країни.
Офіційні особи вважають, що за інформаційною кампанією стоїть військова розвідка Росії.
“Вони безумовно застосовували тактику залякування”, – сказав один з європейських чиновників.
Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію.
“Будь-які потенційні загрози розглядаються з максимальним пріоритетом і ретельно розслідуються, часто за підтримки відповідних органів влади”, – заявили представники Euroclear в коментарі виданню.
Розслідування, опубліковане виданням EUobserver раніше, згадувало погрози на адресу Урбен у 2024 і 2025 роках, а також стверджувало, що вона просила захисту в бельгійської поліції. Проте цю інформацію пізніше спростували.
Як відомо, раніше прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи РФ.

У Трампа заперечили підготовку нових санкцій проти Росії – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп не ухвалював рішення про запровадження нових санкцій проти Росії. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на коментар представника Білого дому.
За словами посадовця, американський лідер не ухвалював нових рішень про антиросійські санкції.
“Роль установ полягає в тому, щоб підготувати варіанти для виконання президентом”, – пояснив він.
Представник Держдепу США розповів, що не буде попередньо обговорювати санкції проти Росії.
Інформагентство Bloomberg раніше повідомило про підготовку адміністрацією Дональда Трампа нових санкцій проти російського енергетичного сектора.
Джерела агентства заявляли, Білий дім таким чином намагається посилити тиск на російського диктатора, якщо той відмовиться від розробленого США мирного плану.
Раніше США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
У Сенат внесли законопроєкт про санкції за сприяння імпорту нафти з РФ

Різанина в школі Підмосков’я: МЗС Таджикистану викликало посла РФ

Міністерство закордонних справ Таджикистану викликало російського посла Семена Григор’єва через убивство четверокласника-таджикистанця в підмосковній школі. Про це йдеться у заяві на сайті таджицького зовнішньополітичного відомства.
Послу вручено ноту з вимогою провести “негайне, об’єктивне та неупереджене розслідування” інциденту та притягнути винних до відповідальності.
Відомство охарактеризувало вбивство як скоєне на ґрунті “національної ненависті” і заявило, що “рішуче засуджує напад”.
Посольству Таджикистану в Москві доручено підтримувати контакт із рідними загиблого та контролювати це питання.
Як відомо, вбивство сталося 16 грудня в елітній Успенській школі у селищі Гірки-2 Одинцівського округу Підмосков’я: 15-річний учень 9-го класу цієї школи завдав ножових поранень охоронцеві та 10-річному учневі Кобілджону Алієву, який від завданих травм помер.
Нападника затримано, порушено кримінальну справу за статтями про вбивство та замах на вбивство.
Російські соцмережізаявили, що підліток-нападник за кілька днів до інциденту розіслав однокласникам маніфест Мій гнів, у якому висловлював нацистські погляди та ненависть до суспільства, звинувачуючи у проблемах мусульман, ЛГБТ, євреїв, лібералів.
Таджикистан звернувся за військовою допомогою до Путіна

Росія за рік витратила на війну з Україною понад 11 трлн рублів

Витрати Російської Федерації на війну з Україною в 2025 році склали 5,1% ВВП. Ця цифра приблизно відповідає 11,1 трлн рублів, виходячи з прогнозу мінекономрозвитку РФ про ВВП 217,3 трлн рублів. Про це заявив міністр оборони Росії Андрій Білоусов, повідомляє Telegram-канал Faridaily.
Загальні витрати міноборони Росії досягли 7,3% ВВП.
При цьому частка коштів на невійськові потреби скоротилася з 2,7% у 2024 році до 2,2% у 2025-му.
Відомство раніше публікувало тільки загальні витрати за статтею Національна оборона, без виділення витрат, безпосередньо пов’язаних з війною проти України

Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного

Європейська комісія зняла питання використання заморожених активів РФ з порядку денного саміту ЄС. Про це в середу, 17 грудня, написав представник угорського уряду Золтан Ковач в соцмережі Х, цитуючи прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан.
За словами голови угорського уряду “сьогодні вранці президент Комісії оголосила, що Комісія відступила і питання про російські активи не буде винесено на обговорення”.
“Отже, переговори за лаштунками та боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію слова президента Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра”, – запевнив Орбан.
Зауважимо, що в літаку на шляху до Брюсселя Орбан заявив провладним угорським ЗМІ, що “писав Путіну листа”, де запитував про відповідь Росії на можливе рішення ЄС про використання російських активів для “репараційної позики” Україні та про те, чи зверне Путін увагу на позицію окремих країн-членів.
За словами угорського чиновника, відповідь була така: реакція Росії “буде сильною” і вона “візьме до уваги” позицію окремо взятих країн щодо цього питання.

В Петербурзі тиждень повністю відключений мобільний інтернет – ЗМІ

Мобільний інтернет не працює в Санкт-Петербурзі вже майже тиждень. Відключення у другому за величиною місті Росії продовжуються з 11 грудня, коли місцева влада оголосила повітряну небезпеку через атаку українських дронів на Ленінградську область. Про це повідомив проєкт На связи в коментарі Русской службе Би-би-си.
Губернатор регіону Олександр Дрозденко заявив, що “силові структури, виходячи з оперативної обстановки”, блокують або уповільнюють певні сайти та тимчасово обмежують мобільний зв’язок заради безпеки.
За його словами, перед Новим роком та під час канікул відключення можуть почастішати через “провокації, атаки БПЛА та спроби кібервтручання в інфраструктуру”.
З початку грудня петербурзьке видання Бумага налічило дев’ять днів, коли користувачі скаржилися на проблеми з мобільним зв’язком. Причому двічі (12-го та 15-го числа) інтернет зникав без попередження з боку влади.
Відключення були 13–14 грудня, коли знову оголошувалась повітряна небезпека в Ленінградській області. Вдень і ввечері 15 грудня Білайн повідомив абонентів про збої мережі в ряді районів Петербурга через “заходи безпеки”. Користувачі інших операторів також скаржилися на відсутність доступу до Інтернету. Згодом 16 грудня загрозу атаки БПЛА оголошували як у Петербурзі, так і в Ленобласті.
Санкт-Петербург зіткнувся з повним відключенням мобільного інтернету вперше. До цього тривалі шатдауни фіксувалися тільки в чотирьох регіонах: Красноярському краї, Бурятії, Білгородській та Ростовській областях.
Як відомо, Кремль заявив, що повністю підтримує обмеження інтернету, які ввели в РФ для “боротьби з безпілотниками”.
Росія посилює контроль над інтернетом

У Росії заявили про створення першого полку з системою С-500

У Росії створено перший зенітний полк из ракетною системою (ЗРС) С-500. Про це сказав міністр оборони РФ Андрій Білоусов на розширеній колегії відомства у середу, 17 грудня.
“У Повітряно-космічних силах вперше сформовано дивізію ППО-ПРО. На бойове чергування заступив перший полк, оснащений унікальною зенітною ракетною системою С-500, здатною вражати цілі у ближньому космосі”, – заявив він.

США “відрізали” Венесуелу від доступу до нафти з Росії – ЗМІ

Зростання експорту нафти з Росії у Венесуелу нині під загрозою після рішення президента США Дональда Трампа щодо підсанкційних нафтових танкерів. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на джерела в галузі.
Трамп у вівторок віддав наказ про блокаду всіх нафтових суден, що знаходяться під санкціями, що заходять у Венесуелу і залишають її. Щонайменше один танкер з російською нафтою, що прямував до Венесуели, – Boltaris – наприкінці минулого тижня розвернувся, не розвантажившись, і тепер прямує до узбережжя Європи.
Венесуела використовує російську нафту для розведення своєї надважкої нафти, що робить останню більш транспортабельною та придатною для переробки. Країна почала імпортувати нафту з РФ у липні після того, як США посилили тиск на Каракас та припинили постачання продукту.
Після введення повного ембарго ЄС на російські нафтопродукти в лютому 2023 року РФ традиційно спрямовувала основні обсяги нафти на Близький Схід та Азію. Серед найбільших покупців були Індія та Тайвань, Бразилія також закуповувала обсяги для блендінгу бензину.
Трамп 22 жовтня ввів санкції проти найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснефть. Вашингтон також подвоїв тарифи на індійські товари, щоб змусити Нью-Делі скоротити імпорт російської нафти.
Під впливом нового режиму санкцій відвантаження нафти з російських портів в Азії минулого місяця знизилися приблизно на 15% до близько 800 тис. тонн, за даними LSEG і галузевих джерел.
Водночас відвантаження продукту до Латинської Америки значно зросли: у листопаді у напрямку Венесуели з портів РФ було направлено близько 190 тис. тонн проти 35 тис. місяцем раніше.
Частина цих обсягів вже розвантажені в портах призначення, але кілька танкерів все ще перебувають у дорозі, за даними LSEG.

В ЄС схвалили повну відмову від газу Росії до кінця 2027 року

Європейський парламент остаточно офіційно схвалив поступову відмову від імпорту російського газу до кінця 2027 року після відповідної угоди з Радою ЄС. Про це повідомили на сайті Європарламенту в середу, 17 грудня.
“Російський скраплений природний газ (ЗПГ) на спотовому ринку буде заборонено в ЄС після набрання чинності регламенту на початку 2026 року, тоді як імпорт трубопровідного газу буде поступово припинено до 30 вересня 2027 року”, – мовиться в повідомленні Європарламенту.
Законодавці ЄС “прискорили терміни поступового припинення імпорту для більшості імпортних контрактів”.
Нове законодавство встановлює штрафи, які держави-члени блоку мусять застосовувати до операторів за порушення.
Законодавство, яке вже було узгоджено з Радою ЄС, було ухвалене у Європарламенті 500 голосами “за”, 120 “проти” та 32 “утрималися”.
Тепер воно має бути офіційно схвалене Радою ЄС перед публікацією в Офіційному журналі ЄС.
Депутати Європарламенту, під час переговорів з данським головуванням у Раді ЄС, “наполягали на забороні всього імпорту російської нафти та заручилися зобов’язанням Європейської комісії представити законодавство з цього питання на початку 2026 року, щоб ефективна заборона могла набути чинності якомога швидше, але не пізніше кінця 2027 року”.
Вони також наполягали “на суворіших умовах, за яких може відбуватися тимчасове призупинення заборони на імпорт, у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з енергетичною безпекою ЄС”.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук позитивно відреагував на рішення Європейського парламенту.