Європейський центральний банк відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні гарантій на суму 140 млрд євро під заставу російських активів, що знаходяться у бельгійському депозитарії Euroclear. ЄЦБ вважає, що ця пропозиція порушує його мандат, оскільки еквівалентна наданню прямого фінансування урядам. Також Бельгія виступає проти використання заморожених російських активів для позики Україні, вважаючи цю схему неправильною. Тепер Єврокомісія працює над альтернативними пропозиціями для надання тимчасової ліквідності Україні.
Позначка: Репарації
-

Москва погрожує ЄС через конфіскацію російських активів
Російський банкір Андрій Костін заявив, що Росія готується до вжиття заходів, якщо її заморожені активи будуть використані для фінансування репарацій чи допомоги Україні. Костін вважає, що Росія може ініціювати довготривалі судові процеси, які можуть тривати до півстоліття. Він стверджує, що Європа прагне вести війну за рахунок чужих фінансів і вважає такі дії безпідставними. У відповідь на це, Росія може конфісковувати активи європейських інвесторів у себе. Костін також пропонує активно судитися з Європейським Союзом та іншими сторонами щодо заморожених активів у російських та міжнародних судах. Раніше він підтримував ідею розподілу суверенних активів Росії для мирного врегулювання в Україні, але остання редакція мирного плану США була скорочена. Костін також висловлював готовність Росії до переговорів і пошуку компромісів у двосторонньому форматі.
-

ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”
ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
Вікторія Хаджирадєва -

Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії розглядають можливість надання “репараційної позики” для розблокування російських активів, які заморожені в Бельгії. Ця позика могла б допомогти Україні отримати фінансову підтримку. Пропозиція передбачає надання позики на суму понад 100 млрд євро під заставу зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Проте Бельгія виступає проти цієї ідеї через можливі юридичні та фінансові ризики. Євросоюз розробив план надання позики на 140 млрд євро під заставу російських активів, але Бельгія блокує цей процес. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, щоб компенсувати завдані війною збитки. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій.
-

Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планується остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії на цю тему ще тривають, але є певний прогрес. Бельгія висловлює побоювання щодо відповідальності за таке рішення, але Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Також Туск зазначив, що деякі країни, наприклад Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних з Україною. Важливість передачі заморожених активів для фінансової підтримки України була підкреслена, альтернативні джерела фінансування обмежені. Польський прем’єр вважає, що використання заморожених коштів РФ для допомоги Україні є справедливим. Рішення про це має бути ухвалене на саміті Європейської Ради у грудні, оскільки зволікання недоцільне. Нагадаємо, що раніше лідери країн ЄС не дійшли згоди щодо пропозиції надати Україні “репараційний кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами.
-

Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія заявила, що не виконає рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з подіями 2008 року. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що це рішення не буде виконано, відповідаючи на вердикт ЄСПЛ, який зобов’язує Росію виплатити Грузії 253 млн євро через війну. ЄСПЛ прийняв рішення у підтримку Грузії, визнаючи порушення прав людини Росією під час війни 2008 року. Також вказано, що після виходу Росії з Ради Європи від 15 березня 2022 року рішення ЄСПЛ, прийняті після цієї дати, не будуть виконуватися на території Росії.
-

Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-

ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Країни Європейського Союзу поки що не домовились щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 мільярдів євро, який мав би бути забезпечений замороженими російськими активами. Деякі країни, зокрема Бельгія, Франція і Люксембург, висловили стурбованість щодо юридичних наслідків такої пропозиції. Бельгія просить гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС у разі використання заморожених активів. Франція та Люксембург також мають сумніви щодо юридичної обґрунтованості цієї схеми. Європейська комісія обіцяла продовжити роботу над пропозицією, враховуючи занепокоєння країн-членів ЄС.
-

ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Лідери Європейського союзу планують ухвалити новий механізм допомоги для України – кредит на суму 140 мільярдів євро, який буде забезпечений замороженими активами Центробанку Росії. Цей механізм вже назвали “репараційним”. До цього часу деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання цих активів, оскільки вони боялися юридичних та фінансових ризиків, а також можливої реакції Росії. Проте, нещодавно Німеччина підтримала ідею видати кредит Україні за рахунок цих коштів. Це рішення є важливим, оскільки Європейський союз планує ухвалити остаточне рішення 1 жовтня. Планується мобілізувати майже всю суму, збережену в Euroclear, для надання кредиту Україні. Реакція Росії на це рішення була негативною, вони назвали це крадіжкою державних активів. Сподіваємося, що ця нова форма допомоги допоможе зменшити напругу в регіоні та підтримає Україну в боротьбі проти російської агресії.
-

Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висунув ідею використати заморожені активи Росії для надання “репараційного кредиту” в розмірі 140 мільярдів євро для України. Гроші планується витратити лише на придбання військового обладнання. Кредит повинен бути повернутий тільки після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час війни. Щоб гарантувати кредит, спочатку його підтримають європейські країни, а потім він буде забезпечений коштами з бюджету Євросоюзу на 2028 рік. Мерц пропонує узгодити надання коштів більшістю країн ЄС, щоб уникнути вето від противників цього кроку. Ця ініціатива спрямована на підвищення вартості агресії для Росії та прискорення переговорного процесу.
