Позначка: Ущерб

У Кривому Розі школяр “обдурив” поштомати на пів мільйона гривень

16-річний підліток із Кривого Рогу зумів обійти систему поштоматів та викрасти посилки на загальну суму майже 500 тисяч гривень. Про це в четвер, 9 квітня, повідомляє пресслужба поліції Дніпропетровської області.

Згідно з інформацією, хлопець, маючи базові навички програмування, проаналізував роботу офіційного додатку служби доставки. Згодом він створив власну програму, яка обходила етап оплати. У системі посилка відображалася як оплачена, після чого поштомат видавав її без реального перерахування коштів.

Окрім цього, підліток розробив ще один застосунок, візуально схожий на офіційний. Його програма використовувалася для незаконного доступу до автоматизованих систем.

Загальна сума завданих збитків складає близько пів мільйона гривень. 27 березня слідчі, спільно з Криворізькою центральною окружною прокуратурою, повідомили школяру про підозру у вчиненні наступних злочинів:

– несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем (частини 1 і 2 статті 361 Кримінального кодексу України);
– крадіжка в особливо великому розмірі (частина 4 статті 185 Кримінального кодексу України);
– замах на крадіжку (частина 2 статті 15 та частина 4 статті 185 Кримінального кодексу України).

Раніше в Дніпрі було викрито велике угруповання шахрайських кол-центрів, працівники яких виманювали гроші через вигадані “романтичні” знайомства та фальшиві криптовалютні платформи. Збитки становили мільйони гривень.

Окрім того, останнім часом Україну охопила хвиля кібершахрайства, пов’язаного із використанням імені популярного поштового оператора Нова пошта. Зловмисники масово розсилають повідомлення, пропонуючи придбати так звані “невитребувані” або “загублені” посилки за низькою ціною. Однак, замість обіцяних товарів покупці отримують нічого не варті предмети.

Виконавчий директор Реєстру збитків пояснив причини відхилення заяви

Понад 130 тисяч заяв вже подано Реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи для фіксації шкоди, завданої війною Росії проти України. Однак заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям. Про це заявив виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України Маркіян Ключковський, передає Укрінформ.
“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – зазначив він.
За словами Ключковського, “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.
Посадовець пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – зазначив він.
Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.
Він додав, що Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.
“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика, – заявив Ключковський.

В Україні викрили найнебезпечнішу останнім часом міжнародну хакерську групу

Українські правоохоронці разом із колегами з інших країн розкрили діяльність міжнародного хакерського угруповання, яке вчиняло атаки на компанії по всьому світу. За попередніми оцінками, завдані збитки становлять близько 1,5 мільйона доларів США. Група складалася з понад 20 осіб, із них семеро перебувають в Україні. Їхні дії включали злам паролів, створення шкідливого коду та вимагання викупу у криптовалюті за відновлення доступу до систем. Один з підозрюваних також підозрюється у поширенні шкідливого програмного забезпечення BlackBasta, що розслідується в Німеччині. Українські та німецькі слідчі провели обшуки, вилучивши комп’ютери, телефони та інші докази. Ця операція стала можливою завдяки співпраці між країнами та Europol. Група спеціалізувалася на кібератаках на компанії та урядові установи, особливо в розвинених країнах. Підозрюваного лідера розшукує Interpol. Вважається, що це одне з найнебезпечніших хакерських угруповань останніх років.

Стало відомо, в яку суму Україна оцінила втрати від війни

Україна оцінює збитки від розпочатої Росією війни в 800 млрд доларів. Проєкт мирної угоди передбачає, що країна отримає кошти на відновлення з різних джерел. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами, передає Інтерфакс-Україна. Дев’ятий пункт проєкту плану з припинення війни в Україні перебачає створення кілької фондів для вирішення питань відновлення української економіки, метою буде залучення 800 млрд доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору.
“800 мільярдів доларів – це наша загальна оцінка втрат від цієї російської війни. Це те, про що ми говоримо з партнерами”, – сказав Зеленський.

Згідно з підпунктом А дев’ятого пункту, США та європейські країни створять фонд капіталу і грантів з цільовим розміром 200 млрд доларів для прозорого та ефективного інвестування в Україну. Однак президент, зазначив, що цільовий розмір у 200 млрд доларів є предметом для розмови, оскільки невідомо, чи погодиться Європа.

“Бо коли ми кажемо 200 – Америка з Європою. Тобто Америка має на увазі: вони – 100 і Європа – 100. Ми до кінця не знаємо, як буде. Ми бачимо перемовний процес України і США, і також радників з національної безпеки деяких держав. Але вони за Європу ще їх позицію повністю по всьому не сказали, і це може змінитись”, – пояснив Зеленський.
Згідно з підпунктом B, для післявоєнної відбудови України буде застосовано широкий спектр капіталовкладень та інших фінансових інструментів. У підпункті С йдеться про те, що Україна впроваджує найкращі світові стандарти для залучення прямих іноземних інвестицій. Згідно з підпунктом D, Україна залишає за собою право на компенсацію за завдані збитки.

Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії

Росія заявила, що не виконає рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з подіями 2008 року. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що це рішення не буде виконано, відповідаючи на вердикт ЄСПЛ, який зобов’язує Росію виплатити Грузії 253 млн євро через війну. ЄСПЛ прийняв рішення у підтримку Грузії, визнаючи порушення прав людини Росією під час війни 2008 року. Також вказано, що після виходу Росії з Ради Європи від 15 березня 2022 року рішення ЄСПЛ, прийняті після цієї дати, не будуть виконуватися на території Росії.

ЄСПЛ зобов’язав Росію виплатити Грузії 253 млн євро

Європейський суд з прав людини зобов’язав Росію виплатити Грузії понад 250 млн євро за порушення, пов’язані з перешкоджанням вільному перетину кордону між Грузією та окупованими грузинськими регіонами Абхазія та Південна Осетія. ЄСПЛ визнав, що Росія вчинила надмірне застосування сили, жорстоке поводження, незаконне затримання та обмеження щоденного пересування через кордон. Росія визнала ці регіони “незалежними” після війни 2008 року з Грузією. Росія зобов’язана виконати рішення суду, незважаючи на те, що вийшла з ЄСПЛ у 2022 році.

Втрати України від війни наблизилися до $600 млрд

У результаті російської агресії в Україні було зруйновано 13% житла, постраждали мільйони домогосподарств, а мільйони українців стали переселенцями та біженцями. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що загальні збитки України від війни становлять 589 мільярдів доларів. За підрахунками Світового банку, було зруйновано 13% житлового фонду України, постраждало близько 2,5 мільйона домогосподарств. Чотири мільйони громадян стали внутрішньо переміщеними особами, а понад сім мільйонів були змушені виїхати за кордон як біженці. Гетманцев підкреслив, що подолання цих наслідків є важливим завданням для всієї країни, з особливим навантаженням на прифронтові регіони.

У Чорнобильській зоні незаконно вирубали дерев на понад 77 млн грн

Повідомлено про підозру директору ТОВ за незаконну порубку понад тисячі дерев у Чорнобильській зоні, що спричинило збитки довкіллю на понад 77 млн грн. Про це 1 вересня повідомила Київська обласна прокуратура.
За даними слідства, за договором підряду з ПрАТ НЕК Укренерго підрядник зобов’язувався самостійно отримати всі необхідні дозволи для проведення робіт з розчищення ЛЕП у зоні відчуження.
При цьому директор підприємства, не дотримавшись умов договору та без відповідних дозволів, організував незаконну порубку 1023 дерев. Внаслідок таких дій довкіллю завдано шкоди на понад 77 млн грн.

Шкода на 57 млн: на Тернопільщині незаконно вирубали понад 6000 дерев

У Тернопільській області головний лісничий та директор державного лісопідприємства отримали підозру у службовій недбалості, що призвела до серйозних наслідків. Головний лісничий незаконно додав до лісорубних квитків інформацію про проведення 41 рубки дерев, а директор видав квитки на ці роботи. У результаті незаконної вирубки було втрачено 6267 дерев різних порід, що завдало шкоди на майже 57 млн гривень. Це лише одна з ситуацій, коли посадовці лісгоспів в Україні порушують екологічні норми. У Закарпатській області також судитимуть за незаконну вирубку дерев у природних зонах, де збитки становлять понад 12 млн гривень. Також лісничому із Свидовецького лісництва пред’явили підозру у незаконній вирубці 80 ялиць, що завдало збитків державі більше як на 3,3 млн гривень.