Міністри фінансів країн “великої сімки” на засіданні в понеділок, 9 березня, обговорять спільне використання стратегічних резервів для стабілізації ситуації. Про це повідомляє американське видання Financial Times, посилаючись на людей, знайомих із ситуацією, включаючи високопосадовця одного з членів G7.
Міністри та виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол проведуть телефонну конференцію, щоб обговорити наслідки війни в Ірані. За словами людей, знайомих із перебігом переговорів, три країни G7, включаючи США, вже підтримали ідею використання стратегічних резервів.
ЗМІ зазначає, що 32 країни, що входять до МЕА, мають резерви більш ніж на 1,2 млрд барелів. За словами одного з джерел FT, деякі американські чиновники вважають за доцільне спільний продаж на ринку 300-400 млн барелів, або 25-30% від сукупних запасів.
Нафта Brent, яка перед початком війни в Ірані коштувала 72,48 доларів за барель, на торгах цього понеділка подорожчала до 118,93 доларів. Таких цін не спостерігалося з часу російського вторгнення в Україну 2022 року.
З часу свого створення у 1974 році МЕА п’ять разів виводило на ринок нафту зі стратегічних резервів, останні два – у 2022 році.
Згідно з підготовленим МЕА документом, з яким ознайомилася FT, вхідні в організацію країни мають 1,24 млрд барелів державних резервів.
У сукупності вони можуть покрити майже місячний обсяг загального попиту на нафту у країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту, йдеться у документі.
Позначка: Ормузский пролив
У Британії запасів газу вистачить на два дні – ЗМІ
Запаси газу у Великій Британії критично низькі і становлять лише два дні через поточний конфлікт на Близькому Сході, який спричинив закриття ключових інфраструктур для видобутку та експорту палива. Про це в неділю, 8 березня, повідомило Daily Mail.
Згідно з даними National Gas, обсяг збереженого природного газу складає приблизно 6,7 тисяч гігават-годин, що забезпечує країну на півтора дня споживання. Аналогічний обсяг має скраплений природний газ. Для порівняння, минулого року запаси досягали 18 тисяч ГВт-год.
Як йдеться в публікації, трейдери вирішили скористатися ситуацією у Великій Британії й підвищують ціни на газ, враховуючи, що в країни немає іншого виходу, окрім як запропонувати вищу ціну порівняно з її європейськими конкурентами. Наразі Велика Британія платить найвищу оптову ціну на газ у Європі.
“Порушення роботи газового ринку частково спричинене майже повним закриттям Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових поставок природного газу та нафти та зупинкою виробництва в деяких регіонах”, – зазначає видання.
Також ЗМІ зауважує, що на початку тижня Катар повідомив про зупинку робіт на найбільшому у світі газовому родовищі Рас-Лаффан після нападів, здійснених Іраном.
Фахівці галузі застерігають, що ціни на нафту незабаром можуть перевищити позначку в 100 доларів за барель і сягнути 150 доларів, якщо конфлікт триватиме.
Окрім того, агентство Reuters повідомляло, що Росія взагалі хоче залишити Європу без газу. Кремль планує кардинально змінити напрямок свого енергетичного експорту, орієнтуючись на азійські ринки. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив про намір перенаправити постачання зрідженого природного газу з Європи до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, таких як Індія, Таїланд, Філіппіни та Китай.
Ормузька протока. Війна проти Ірану, нафта і газ
Рух суден в Ормузькій протоці зупинився майже повністю
Рух суден в Ормузькій протоці майже повністю зупинився. Про це з посиланням на дані Об’єднаного морського інформаційного центру (Joint Maritime Information Center) пише Bloomberg.
Аналіз суднових сигналів показує, що кількість суден, які проходять, “скоротилася до однозначних значень”. За останні 24 години підтверджено рух лише двох комерційних суден через Ормузьку протоку, до того ж це були вантажні судна, а не нафтові танкери.
“Це фактично означає майже повне припинення комерційного судноплавства”, – зазначають у JMIC.
Ормузька протока є ключовим маршрутом для транспортування сировинних товарів – від нафти до добрив, і вона виявилася закритою через воєнні дії на Близькому Сході. Десятки повністю завантажених нафтових і газових танкерів застрягли в Перській затоці, оскільки рух через Ормузьку протоку є занадто ризикованим, враховуючи, що кілька суден вже були атаковані.
Нагадаємо, глава МЗС Ірану Аббас Аракчі заявив, що іранські військові поки не вживали заходів щодо перекриття Ормузької протоки, але можуть зробити це в майбутньому. За його словами, “судна побоюються йти туди”.
Головний біль Китаю: хто захищатиме Ормузьку протоку разом зі США
“Нафтовий шок” обвалив ринки країн, що розвиваються – ЗМІ
Активи ринків, що розвиваються, фіксують рекордне падіння станом на п’ятницю, 6 березня. Про це повідомляє Bloomberg.
Валюти та акції цих країн готуються закрити найгірший тиждень з часу пандемії коронавірусу в березні 2020 року.
Індекс валют MSCI EM знизився майже на 1,4%, тоді як аналогічний індикатор для акцій впав більш ніж на 6%.
Основною причиною масштабного розпродажу став стрибок нафтових цін.
Інвестори масово йдуть у захисні активи, що призвело до падіння всіх валют країн, що розвиваються, по відношенню до американського долара.
Південнокорейська вона у вівторок, 3 березня, пережила найбільше одноденне падіння з 2009 року, додає ЗМІ.
Під основним ударом опинилися нетто-імпортери нафти, переважно в Азії, через ризики розгону внутрішньої інфляції, що зростають.
Учасники ринку попереджають про ризики примусового скорочення боргового навантаження та ліквідацію позицій.
Іран зробив заяву про Ормузьку протоку
Військові Ірану наразі не вживали заходів щодо перекриття Ормузької протоки, але можуть зробити це в майбутньому. Про це заявив глава іранського МЗС Аббас Аракчі в інтерв’ю американському телеканалу NBC.
“Поки що ми цього не робили, але можемо розглянути таку можливість у майбутньому”, – сказав він стосовно протоки.
Коментуючи повідомлення про те, що через Ормузьку протоку нині рух суден фактично майже зупинився, Аракчі пояснив, що причина в тому, що “судна побоюються йти туди”. Ормузька протока – вузький стратегічно важливий відрізок – розташований на південному сході Близького Сходу, між Іраном на півночі та Оманом і Об’єднаними Арабськими Еміратами на півдні. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою, а далі – з Аравійським морем та Індійським океаном. Північне узбережжя належить Ірану, а південне – ОАЕ та Мусандам, ексклаву Оману.
Сама протока тягнеться на 195 км у довжину, а її ширина в різних місцях варіюється в межах від 55 до 95 км. Вона має середню глибину 27,5 м, найбільша становить 229 м.Протока розділена на два транспортні канали шириною близько 2,5 км кожен, відокремлені один від одного 5-кілометровою буферною зоною.
Судноплавство в регіоні фактично зупинено, оскільки перевізники не хочуть ризикувати і виходити в море, а страховка різко подорожчала. По обидва боки затоки утворилося велике скупчення флоту: понад 700 суден, з яких до 150 – це навантажені нафтою супертанкери, що кинули якорі в очікуванні гарантій безпеки.
Нагадаємо, раніше Іран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування. Головний біль Китаю: хто захищатиме Ормузьку протоку разом зі США
Головний біль Китаю: хто захищатиме Ормузьку протоку разом зі США
Тиск політичний, а не реальний Чи справді Іран здатний створити таку блокаду? Так, він щосили намагатиметься це зробити, але повністю й надовго перекрити Ормузьку протоку складно.
По-перше, у регіоні діє американський флот, включно з авіаносними групами та базами у країнах Перської затоки. Тому США можуть швидко розмінувати протоку, знищити іранські ракетні батареї на узбережжі та забезпечити військовий супровід танкерів. До того ж, Ормуз має ширину приблизно 50 км, але судноплавні коридори значно вужчі.
Однак Іран може (умовно, з надувних човнів) мінувати акваторію, атакувати танкери ракетами і дронами, використовувати свої швидкісні катери (котрі зараз теж успішно вибивають його супротивники).
Водночас це вдарить і по самому Ірану, через Ормузьку протоку проходить майже весь експорт іранської нафти. Якщо її закрити, Іран лишається доступу до ринку, бюджет країни втрачає основне джерело доходів, а його союзники (Китай) також страждатимуть.
Тому Тегеран зазвичай використовує погрозу блокади як політичний тиск, а не реальний. “Єдине, що вони роблять – попереджають про те, що Ормузька протока закрита. Відповідно, цього достатньо, щоб танкери не ходили”, – констатував днями директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в ефірі RadioNV. Втім зазначивши, що ключове питання у тому, наскільки довго буде тривати війна та чи наважиться Корпус вартових Ісламської революції (КСІР) спровокувати масштабну екологічну й економічну катастрофу на Близькому Сході.
Й ось вчергове, після серії авіаударів по іранських об’єктах та ударів у відповідь, понад 200 суден і танкерів опинилися заблокованими біля входу до Перської затоки, великі нафтові й газові компанії почали масово змінювати маршрути поставок, а частина держав Перської затоки скоротила видобуток або зупинила експорт.
При цьому, за оцінками енергетичних агентств, через Ормузьку протоку проходить понад 20% світових морських поставок нафти та значна частина зрідженого природного газу.Тому навіть часткове блокування викликало шок на глобальних ринках.Ціни на нафту вже почали стрімко зростати, страхові компанії відмовляються покривати ризики, що додатково обмежує рух через регіон.
Як може розвиватися ситуаціянадалі? Найбільш ймовірний сценарій – це часткова блокада: протока формально залишається відкритою, але транзит різко скорочується. Тоді ціни на нафту залишатимуться підвищеними, танкери будуть рухатися під військовим супроводом, логістика стане дорожчою.
При повній військовій блокаді, якщо Іран почне мінування акваторії або системні атаки на танкери, це може повністю зупинити рух. Наслідки можуть бути драматичними: різке зростання цін на нафту вище 100 дол. за барель, дефіцит скрапленого газу на ринках Азії, а також можливе втручання міжнародних військово-морських сил для відновлення навігації.
Однак розмови про можливий стрибок до 100 дол. і вище є значною мірою спекулятивними, переконаний експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики Стратегія XXI Михайло Гончар.
За його словами, поступовий підйом цін відбувався ще з середини січня і враховував плату за ризик на тлі зростання напруженості між Іраном і Сполученими Штатами. “Іран традиційно експлуатує тему перекриття Ормузької протоки, хоча насправді її фізичного перекриття ніколи не було. Відповідно з’явилася премія за ризик з боку і експортерів, і судновласників, які надають танкери з завищеною ставкою фрахту, і страхувальників тощо. Мені здається, американці та ізраїльтяни підгадали спеціально, щоб розпочати операцію у вихідний день, коли нафтові біржі не працюють”, – зазначив Гончар у коментарі Главкому. Однак після удару 2 березня по нафтовому комплексу у Рас-Таннурі (найбільшому не тільки в Саудівській Аравії, але і в усій Перській Затоці, та й у світі) ситуація почала змінюватися. До того ж, напередодні було уражено видобувну морську платформу в ОАЕ. Але все це ще поодинокі ураження (котрі, безперечно, справляють ефект, бо ніхто не знає, що буде далі), проте принципово ситуацію не змінюють, каже Гончар. “Якогось раптового виникнення дефіциту нафти немає. Так, зараз призупинився рух танкерів в Ормузькій протоці. Іран оголошував про закриття Ормузу, хоча якихось реальних дій, мінування фарватеру чи масованого бомбардування танкерів авіацією не було. Як немає в цілому руйнації нафтової інфраструктури Перської затоки, тобто Іран тут діє достатньо виважено. Така виваженість пояснюється просто: він не хоче отримати удари по своїй нафтотранспортній та нафтовидобувній інфраструктурі, оскільки його експорт та імпорт так само йде через Ормузьку протоку”, – пояснив експерт. Тож третім варіантом є політичні переговори, після яких судноплавство поступово відновиться. Але навіть у такому випадку ринок енергоносіїв залишатиметься нестабільним ще кілька місяців. Головний біль Китаю та інших Між тим Китай є одним з головних зацікавлених гравців у цій кризі, адже значна частина його нафтового імпорту надходить саме через Ормузьку протоку.Тож Пекін уже закликав сторони конфлікту гарантувати безпеку судноплавства.
Для врегулювання ситуації, крім дипломатичних заяв, Китай тисне на Іран із вимогою не атакувати танкери, термново шукає альтернативні джерела нафти й може використовувати свої стратегічні нафтові резерви (ті самі заповнені під зав’язку дешевою іранською, венесуельською та російською нафтою свої сховища) для стабілізації ринку.
Однак через високу залежність від імпорту енергоносіїв саме Китай може стати однією з найбільш постраждалих економік у разі тривалої блокади.
Скільки ж ще триватиме фактичне перекриття Ормузу? Історично блокування тут має короткостроковий характер, оскільки воно шкодить не лише імпортерам, а й самим експортерам нафти.
Експерти припускають три часові горизонти: кілька тижнів, якщо сторони швидко перейдуть до переговорів; 2-3 місяці, якщо конфлікт залишиться у фазі обмежених бойових дій; а також довше півроку (у разі масштабної регіональної війни).
Втім тривала блокада виглядає малоймовірною, бо вона, повторимо, б’є й по економіці самого Ірану.
Разом із тим наслідки можуть бути негативнимиі для США. По-перше, це створює ризики для союзників Штатів у Перській затоці, по-друге викликає необхідність масштабування військово-морської операції. Але з’являються й потенційні вигоди, такі, як зростання попиту на американську нафтута посилення ролі США як гаранта безпеки морських шляхів.
Тож експерти напівіронічно (а може й ні) передбачають реальну можливість спільного патрулювання танкерів з нафтою у Ормузі і американськими, й китайськими військовими кораблями.
Водночас агресивна Росія з енергетичної кризи отримує короткострокові економічні вигоди: частина азійських покупців може збільшити закупівлі російської нафти. Однак є і ризики, такі, як глобальна рецесія завдяки скороченню попиту на енергоносії (саме тому ОПЕК+ не “задирають” безкінечно нафтові ціни).
Для України ж наслідки будуть переважно непрямими. Це насамперед зростання світових цін на паливо.Але є й потенційні плюси: це зменшує можливості Росії демпінгувати енергоносії, а потреба глобальної безпеки енергетичних шляхів посилює співпрацю з союзниками.
Ірина Носальська
В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ
Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.
Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу
Іран заявив про контроль над Ормузькою протокою й ураження 10 танкерів
Іранський флот узяв під повний контроль Ормузьку протоку, через яку проходить п’ята частина світових постачань нафти. Про це заявив представник Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Акбарзаде, повідомляє іранське інформагентство Fars.
Ракетами та дронами було вражено 10 нафтових танкерів, які намагалися пройти через протоку.
CNN повідомляє, посилаючись на дані аналітиків S&P Global Commodities at Sea, що через протоку протягом понеділка пройшли всього два танкери (проти п’яти в неділю), які перевозили нафту та хімічні речовини. Тоді ж як зазвичай цей водний шлях долають близько 60 суден.
Також КВІР заявив про ракетний удар по американському есмінцю на відстані понад 600 км від узбережжя Ірану в Індійському океані. Корабель нібито був уражений ракетами Кадр-380 та Талаїє під час дозаправки від американського танкера – на обох суднах спалахнула пожежа.
Водночас США заявляють про повне знищення іранського флоту.
Військово-морський інститут США навів дані супутникових знімків від Vantor і Planet, на яких видно масштаби ударів по ключових військово-морських базах Ірану в Перській затоці – у Конараку та Бандар-Аббасі. Серед потоплених і затонулих суден кілька фрегатів класів Bayandor, Alvand і Jamaran, пишуть аналітики.
Також супутникові знімки показують, що американці атакували корабель IRIS Makran (колишній танкер для перевезення нафти, переобладнаний у військове судно) біля причалу у Бандар-Аббасі. Автоматичний переклад допису іранського інформагентства Fars
Вартість фрахту нафтових супертанкерів рекордно злетіла
Вартість фрахту нафтових супертанкерів на Близькому Сході зросла до рекордних максимумів в умовах ескалації конфлікту в регіоні та фактичної зупинки руху суден через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 3 березня.
Ставка фрахту танкера класу VLCC на маршруті Близький Схід – Китай досягла 419 пунктів (W419) за міжнародною фрахтовою шкалою Worldscale (відсоток від базової фіксованої ставки, яка встановлюється для кожного основного маршруту на початку року), що відповідає 423 736 доларів на добу. Танкери VLCC містять 2 млн барелів нафти.
Вартість фрахту збільшилася вдвічі порівняно з 27 лютого, причому ще минулого тижня ставки сягнули шестирічних максимумів.
28 лютого США та Ізраїль розпочали спільну масштабну військову операцію проти Ірану. У відповідь Тегеран завдає масованих ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки.
Конфлікт продовжує розростатися – Іран завдає ударів по танкерам в Ормузькій протоці, через який проходить близько 20% світових нафтових потоків.
Ставки фрахту танкерів для перевезення скрапленого природного газу 2 березня злетіли більш ніж на 40% після того, як держкомпанія Катару Qatar Energy оголосила про зупинення виробництва СПГ.
Вартість фрахту танкерів для перевезення СПГ через Атлантику підскочила на 43%, до 61 500 доларів. На Тихоокеанському маршруті вона зросла на 45%, до 41 000 доларів. За прогнозом аналітиків, цього тижня ставки фрахту СПГ-танкерів можуть піднятися вище за 100 000 доларів.
Китай тисне на Іран для уникнення блокування Ормузької протоки – ЗМІ
Китай тисне на Іран, вимагаючи не зривати експорт катарського газу та інші енергетичні перевезення через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на анонімних керівників газової галузі.
Зазначається, що представники китайського уряду тиснуть на високопосадовців Ірану, щоб Тегеран не атакував нафтові й газові танкери, які проходять Ормузькою протокою, а натомість дозволив постачанням продовжуватися.
Китай закликав усі сторони війни навколо Ірану забезпечити безпечне проходження суден через Ормузьку протоку. “Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та гарантувати безпеку судноплавства в Ормузькій протоці”, – заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.
Рух танкерів через Ормузьку протоку фактично зупинився після того, як 28 лютого США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, на що Тегеран відповів ударами по регіону.
Найбільший у світі імпортер нафти й газу – Китай – є серед найбільш уразливих країн. У грудні 2025 року майже половина його імпорту сирої нафти проходила через протоку. Bloomberg зазначає, що Китай – життєво важливий партнер для Ірану, оскільки скуповує переважна більшість нафти з цієї країни, але друга за величиною економіка світу залежить від регіону Перської затоки як у постачанні нафти, так і газу, що транспортуються через Ормузьку протоку.
Крім Китаю, на іранських чиновників тисне і Катар, щоб Тегеран не атакував нафтові та СПГ-танкери, що проходять через протоку, і натомість дозволив постачання енергоносіїв.
Іранських чиновників також закликають утриматися від ударів по експортних хабах, таких як Катар, який самостійно постачає 30% ЗПГ до Китаю.