Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що уряд залучає кошти від розміщення облігацій для покриття фінансових розривів. Мінфін готує законопроєкт про збільшення видатків на оборону у 2025 році, який буде зареєстровано в жовтні. При цьому необхідно отримати згоду Єврокомісії на використання 6 мільярдів євро ERA Loans на військові потреби. Народна депутатка закликала парламент ухвалити законопроєкт до 1 листопада.
Позначка: Оборона
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа заявила про це в соціальній мережі Facebook. Для покриття фінансових розривів уряд використовує кошти від продажу облігацій. Потреба у збільшенні видатків на оборону на наступний рік становить близько 300 мільярдів гривень. Міністерство фінансів готує відповідний законопроєкт, який планується зареєструвати в жовтні. Ці зміни можливі після отримання згоди від Єврокомісії на використання позик на військові потреби. Необхідно, щоб парламент ухвалив цей законопроєкт до 1 листопада.
Туреччина почала використовувати систему ППО Сталевий купол
Українська компанія Аselsan повідомила, що турецька система протиповітряної оборони “Сталевий купол” вже використовується в армії Туреччини і постійно покращується. Ця система поєднує сенсорні системи, елементи управління та різноманітні засоби ураження. Нові компоненти додаються для розширення можливостей системи, яка планується бути модульною та інтегрованою для спільних операцій. Крім захисту Туреччини, “Сталевий купол” також може бути використаний для захисту союзних країн. Також відзначено, що ця система може працювати з різними форматами радарів і засобів ураження при відповідних налаштуваннях.
Стіна проти дронів. Захист ЄС від Росії
На саміті Європейського союзу у Копенгагені обговорюють питання посилення оборони союзу через провокації з боку Росії. Десять країн ЄС підтримали плани зі створення стіни проти дронів для виявлення і знищення дронів, які може використовувати Росія. Проте фінансування та деталі реалізації цієї ініціативи ще не визначені. Деякі експерти вважають, що це може бути лише піар-хід, а не конкретний захід. Недавні провокації з використанням дронів над Німеччиною та іншими країнами підштовхнули ЄС до активних дій. Проте, існують сумніви щодо ефективності такої стіни та її необхідності, оскільки деякі країни вже вживають власні заходи для захисту від російських дронів. Крім того, важливо вирішити питання координації та синхронізації існуючих заходів на загальноєвропейському рівні. Агентства попереджають, що проблема дронів може відволікти увагу від більш загальної проблеми недостатньої протиповітряної оборони Європи. Експерти зауважують, що оборонна промисловість ЄС відстає у розвитку безпілотників, тому необхідно шукати шляхи вирішення цієї проблеми. Країни, як Польща та країни Балтії, вже планують будувати захисні споруди для захисту критично важливих об’єктів від атак дронів. Литва, зокрема, вже встановила бункери для захисту енергетичних об’єктів від російських дронів. Європа вчиться на досвіді України, яка зазнає атак на свою енергетичну інфраструктуру з боку Росії з 2022 року.
Україна створює Defence City: до хабу долучились 25 оборонних гігантів
Україна активно розвиває новий оборонний хаб Defence City, до якого вже приєдналися 25 провідних світових компаній. Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що кожен виробник співпрацює з українським урядом, пропонуючи різні моделі співпраці, щоб забезпечити українське військо необхідними технологіями. Планується створення спеціального режиму для розвитку оборонної промисловості – Defence City, який передбачатиме податкові пільги, спрощення митних процедур, можливості релокації виробництв, розширення фінансової підтримки та експортні можливості. Шмигаль закликав іноземні компанії інвестувати в Україну, наголосивши, що українське озброєння відіграє важливу роль у забезпеченні обороноздатності Європи.
Бундестаг схвалив виділення рекордного бюджету на оборону ФРН
Бундестаг ухвалив бюджет Міністерства оборони на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Також виділили 24,06 млрд євро на Спецфонд Бундесверу. Це рішення підтримали правлячі партії і частину опозиції. Загальні витрати на оборону цього року складуть 86,37 млрд євро. Бюджет передбачає видатки на військові закупівлі, літаки, кораблі, боєприпаси та персонал. На приклад, на систему озброєння Eurofighter виділили 796,97 млн євро, на боєприпаси – 3,03 млрд євро, а на персонал – 17,43 млрд євро.
Зеленський назвав бюджет року війни в Україні
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що витрати на ведення війни в Україні складають 120 мільярдів доларів на рік, з яких половина фінансується українським бюджетом. Президент висловив надію на завершення війни цього року, але наголосив, що в будь-якому випадку необхідно знайти 60 мільярдів доларів на наступний рік. Зеленський підкреслив важливість розуміння обсягів цих витрат і наголосив, що навіть після закінчення війни можуть знадобитися значні кошти на безпеку протягом десяти років. Україна вже витратила значну суму коштів на безпеку і оборону, що становить більше половини усіх видатків державного бюджету.
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові вправи відповідно до вторгнення російських безпілотників у Польщу. Це буде супроводжуватися політичною реакцією. Головнокомандувач НАТО в Європі Алексус Гринкєвич буде координувати цю військову відповідь. Альянс також працює над удосконаленням озброєння разом з країнами-членами для підвищення ефективності військових операцій.
Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами
Європейська комісія виділила 150 мільярдів євро для нової програми безпекової допомоги SAFE серед 19 країн-членів Євросоюзу, відповідно до інформації на сайті ЄК. Польща, Румунія, Франція та Угорщина отримають найбільші суми. Програма створена у зв’язку з російською агресією проти України та має на меті зміцнення оборони країн ЄС. Кредити за програмою SAFE дозволять закуповувати різноманітне оборонне обладнання, включаючи боєприпаси, ракети, системи штучного інтелекту та інше. Польща забронювала майже 30% від усіх коштів програми. Фінансування буде спрямовано на зміцнення східного флангу НАТО та закупівлю різних видів озброєння для захисту кордонів. Україна не може отримати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях разом з країнами-учасницями програми. Заявки на участь в програмі треба подати до 30 листопада, а перші кредити очікуються у 2026 році.
Конопля сказав, що максимальна організація стимулювала вихід за межі
Захисник збірної України Юхим Конопля розповів про складнощі, що стояли перед гравцями збірної в матчі з національною командою Франції.
Ту гру українські футболісти програли.
Конопля висловився про те, що “синьо-жовті” сприймали суперника серйозно, розуміли, з ким доведеться мати справу, оцінювали французів як сильних гравців і підійшли до гри в повній готовності.
Але удача – поняття витіюване.
Підсумками зустрічі зі збірною Франції можна пишатися, незважаючи на загальний негативний результат гри.
Конопля стверджує, що в матчі кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року в команди були свої моменти, але вони не стали втіленням їхніх сподівань.
“Звичайно, у Франції суперякісні гравці. Дуже важко грати в обороні, але всі старалися, старалися. Усі бачили, що навіть у нас були свої моменти. Я думаю, всі розуміли, що Франція – сильна команда.
Сергій Станіславович насамперед говорив, і всі це знали, що французи дуже сильні в атаці, і нам потрібно буде працювати максимально організовано. Шкода, що пропустили швидкий гол, але добре, що після цього не пропустили ще. Усі розуміли, що буде швидка гра: нам тренер говорив, і ми це розуміли.
Нема чого було боятися. Усі гравці з досвідом: європейських матчів, ігор у Лізі чемпіонів, за збірну. Тому, звісно, у нас не було ніякого мандражу чи чогось подібного. Але сама гра була напруженою”, – сказав гравець.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp