На саміті Європейського союзу у Копенгагені обговорюють питання посилення оборони союзу через провокації з боку Росії. Десять країн ЄС підтримали плани зі створення стіни проти дронів для виявлення і знищення дронів, які може використовувати Росія. Проте фінансування та деталі реалізації цієї ініціативи ще не визначені. Деякі експерти вважають, що це може бути лише піар-хід, а не конкретний захід. Недавні провокації з використанням дронів над Німеччиною та іншими країнами підштовхнули ЄС до активних дій. Проте, існують сумніви щодо ефективності такої стіни та її необхідності, оскільки деякі країни вже вживають власні заходи для захисту від російських дронів. Крім того, важливо вирішити питання координації та синхронізації існуючих заходів на загальноєвропейському рівні. Агентства попереджають, що проблема дронів може відволікти увагу від більш загальної проблеми недостатньої протиповітряної оборони Європи. Експерти зауважують, що оборонна промисловість ЄС відстає у розвитку безпілотників, тому необхідно шукати шляхи вирішення цієї проблеми. Країни, як Польща та країни Балтії, вже планують будувати захисні споруди для захисту критично важливих об’єктів від атак дронів. Литва, зокрема, вже встановила бункери для захисту енергетичних об’єктів від російських дронів. Європа вчиться на досвіді України, яка зазнає атак на свою енергетичну інфраструктуру з боку Росії з 2022 року.
Позначка: Оборона
-
Україна створює Defence City: до хабу долучились 25 оборонних гігантів
Україна активно розвиває новий оборонний хаб Defence City, до якого вже приєдналися 25 провідних світових компаній. Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що кожен виробник співпрацює з українським урядом, пропонуючи різні моделі співпраці, щоб забезпечити українське військо необхідними технологіями. Планується створення спеціального режиму для розвитку оборонної промисловості – Defence City, який передбачатиме податкові пільги, спрощення митних процедур, можливості релокації виробництв, розширення фінансової підтримки та експортні можливості. Шмигаль закликав іноземні компанії інвестувати в Україну, наголосивши, що українське озброєння відіграє важливу роль у забезпеченні обороноздатності Європи.
-
Бундестаг схвалив виділення рекордного бюджету на оборону ФРН
Бундестаг ухвалив бюджет Міністерства оборони на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Також виділили 24,06 млрд євро на Спецфонд Бундесверу. Це рішення підтримали правлячі партії і частину опозиції. Загальні витрати на оборону цього року складуть 86,37 млрд євро. Бюджет передбачає видатки на військові закупівлі, літаки, кораблі, боєприпаси та персонал. На приклад, на систему озброєння Eurofighter виділили 796,97 млн євро, на боєприпаси – 3,03 млрд євро, а на персонал – 17,43 млрд євро.
-
Зеленський назвав бюджет року війни в Україні
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що витрати на ведення війни в Україні складають 120 мільярдів доларів на рік, з яких половина фінансується українським бюджетом. Президент висловив надію на завершення війни цього року, але наголосив, що в будь-якому випадку необхідно знайти 60 мільярдів доларів на наступний рік. Зеленський підкреслив важливість розуміння обсягів цих витрат і наголосив, що навіть після закінчення війни можуть знадобитися значні кошти на безпеку протягом десяти років. Україна вже витратила значну суму коштів на безпеку і оборону, що становить більше половини усіх видатків державного бюджету.
-
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові вправи відповідно до вторгнення російських безпілотників у Польщу. Це буде супроводжуватися політичною реакцією. Головнокомандувач НАТО в Європі Алексус Гринкєвич буде координувати цю військову відповідь. Альянс також працює над удосконаленням озброєння разом з країнами-членами для підвищення ефективності військових операцій.
-
Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами
Європейська комісія виділила 150 мільярдів євро для нової програми безпекової допомоги SAFE серед 19 країн-членів Євросоюзу, відповідно до інформації на сайті ЄК. Польща, Румунія, Франція та Угорщина отримають найбільші суми. Програма створена у зв’язку з російською агресією проти України та має на меті зміцнення оборони країн ЄС. Кредити за програмою SAFE дозволять закуповувати різноманітне оборонне обладнання, включаючи боєприпаси, ракети, системи штучного інтелекту та інше. Польща забронювала майже 30% від усіх коштів програми. Фінансування буде спрямовано на зміцнення східного флангу НАТО та закупівлю різних видів озброєння для захисту кордонів. Україна не може отримати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях разом з країнами-учасницями програми. Заявки на участь в програмі треба подати до 30 листопада, а перші кредити очікуються у 2026 році.
-
Конопля сказав, що максимальна організація стимулювала вихід за межі
Захисник збірної України Юхим Конопля розповів про складнощі, що стояли перед гравцями збірної в матчі з національною командою Франції.
Ту гру українські футболісти програли.
Конопля висловився про те, що “синьо-жовті” сприймали суперника серйозно, розуміли, з ким доведеться мати справу, оцінювали французів як сильних гравців і підійшли до гри в повній готовності.
Але удача – поняття витіюване.
Підсумками зустрічі зі збірною Франції можна пишатися, незважаючи на загальний негативний результат гри.
Конопля стверджує, що в матчі кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року в команди були свої моменти, але вони не стали втіленням їхніх сподівань.
“Звичайно, у Франції суперякісні гравці. Дуже важко грати в обороні, але всі старалися, старалися. Усі бачили, що навіть у нас були свої моменти. Я думаю, всі розуміли, що Франція – сильна команда.
Сергій Станіславович насамперед говорив, і всі це знали, що французи дуже сильні в атаці, і нам потрібно буде працювати максимально організовано. Шкода, що пропустили швидкий гол, але добре, що після цього не пропустили ще. Усі розуміли, що буде швидка гра: нам тренер говорив, і ми це розуміли.
Нема чого було боятися. Усі гравці з досвідом: європейських матчів, ігор у Лізі чемпіонів, за збірну. Тому, звісно, у нас не було ніякого мандражу чи чогось подібного. Але сама гра була напруженою”, – сказав гравець.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що держави-члени Євросоюзу оформили заявки на отримання кредитів SAFE для оборонного виробництва на всю суму, передбаченою програмою, а саме 150 млрд євро. Про це вона сказала під час спільної пресконференції у Ризі з прем’єркою Латвії Евікою Селінєю.
“19 держав-членів, включаючи Латвію, звернулися за підтримкою через наш інструмент SAFE Defence. Я рада повідомити, що ми досягли повної суми підписки (на кредити -ред.). Йдеться про 150 мільярдів євро. Це європейський успіх”, – зазначила фон дер Ляєн. -
Rheinmetall побудує пороховий завод поблизу України
Німецький концерн Rheinmetall планує побудувати пороховий завод поблизу України, а саме в Румунії. Як повідомило Міністерство економіки цієї країни, завод буде розташований у місті Вікторія. Старт будівництва запланований на 2026 рік, і весь процес триватиме три роки.
Загальний бюджет проекту складає 535 мільйонів євро, а завершення будівництва створить близько 700 нових робочих місць. Рамкову угоду щодо реалізації цього проекту було укладено в Берліні. Її підписав румунський міністр Раду Міруца, а серед присутніх на церемонії були генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Темпи зростання оборонної промисловості в Європі значно пришвидшилися, зокрема через геополітичну ситуацію після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Загалом площі нових оборонних підприємств вже перевищують 7 млн квадратних метрів, що свідчить про масштабне переозброєння регіону.
Крім порохового заводу, німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди.