Норвегія приєдналася до угоди про Спецтрибунал проти РФ

Норвегія офіційно висловила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомила заступниця Офісу президента України Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці та висловила подяку за підтримку з боку Осло.
“Це справді важлива новина для України – і ще один сильний сигнал, що справедливість не стоїть на місці, а впевнено рухається вперед. Кожне таке рішення наближає створення Спеціального трибуналу, який має забезпечити відповідальність за злочин агресії проти України…
Особливо цінуємо готовність Норвегії бути серед держав-засновниць Спеціального трибуналу. Це не просто жест підтримки – це конкретний внесок у те, щоб правосуддя стало реальністю”, – йдеться в її повідомленні.
Норвегія стала 15-ю державою, яка офіційно підтвердила готовність долучитися до створення Спецтрибуналу, поруч із такими державами:

  • Велика Британія
  • Естонія
  • Іспанія
  • Коста-Рика
  • Латвія
  • Литва
  • Люксембург
  • Молдова
  • Нідерланди
  • Німеччина
  • Словенія
  • Україна
  • Хорватія
  • Швеція
  • Мудра також закликала тих учасників Core Group, які й досі не зробили цього кроку, долучатися.
    “Що ширшою буде підтримка на старті, то сильнішим буде наш спільний сигнал: злочин агресії не залишиться безкарним”, – наголосила чиновниця.
    Як відомо, 25 червня 2025 року Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії. Він матиме статус міжнародного органу, а не гібридної чи національної інституції.
    У січні 2026 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що угода щодо створення спецтрибуналу майже завершена.
    До угоди щодо Спецтрибуналу проти РФ долучилася ще одна країна

    Підліток з Норвегії задонатив ЗСУ свою нагороду на олімпіаді

    Підліток з Норвегії – 17-річний Скомантас Урбонас – вирішив пожертвувати Україні свою нагороду за перше місце у національній математичний олімпіаді. Про це у четвер, 2 квітня, повідомило МЗС України.
    Зазначається, що 15 тисяч норвезьких крон (68 тисяч грн за курсом НБУ) підуть на потреби ЗСУ та підтримку української системи охорони здоров’я.
    Коментуючи своє рішення хлопець заявив, що “завжди чув, що зло може перемогти лише тоді, коли добрі люди нічого не роблять”.
    “Саме тому я відчував, що це досягнення матиме більше значення, якщо воно зможе сприяти перемозі України”, – додав норвезький підліток.
    Судячи з його імені та соцмереж, юнак – уродженець Литви. Його родич (ймовірно, батько) Мантас Урбонас у Facebook коментуючи допис про хлопця написав, що вони вже три роки живуть у Норвегії, бо він працює на дипломатичній службі у литовському посольстві.

    В Європі зросла кількість реєстрацій електрокарів Tesla

    Кількість нових реєстрацій електричних автомобілів Tesla у Франції у березні зросла більш як утроє, а ще подвоїлась у скандинавських країнах. Утм, цей показник трохи менший за дворічний рекорд. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані різних країн.
    У Франції в березні було зареєстровано 9569 нових автомобілів Tesla – на 203% більше, ніж роком раніше.
    Цей показник трохи менший за історичний максимум у 9572 автомобілі, зареєстрованих у грудні 2023 року.
    У Норвегії, Швеції та Данії реєстрація Tesla зросла на 178%, 144% та 96% до 6150, 1447 та 1784 автомобілів.
    Загалом реєстрації автомобілів у першому кварталі зросли на 108% у Франції, на 95% у Норвегії, на 48% у Швеції та на 50% у Данії.

    Норвегія змінила правила для українських біженців-чоловіків

    У Норвегії змінили правила прийому переміщених осіб з України, згідно з якими новоприбулі чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримуватимуть тимчасового колективного захисту. Про це повідомила пресслужба уряду в п’ятницю, 27 березня.

    Тепер новоприбулі українські чоловіки повинні подавати заяву на отримання притулку за звичайними правилами, а не на підставі колективного захисту. Нововведення набудуть чинності вже найближчим часом.

    “Норвегія вже прийняла найбільше українців у скандинавському регіоні, і норвезькі муніципалітети повідомляють про тиск на надання послуг та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження”, – пояснила міністер юстиції Астрі Аас-Хансен.

    Вона наголосила, що норвезький уряд вважає важливим, щоб якомога більше людей залишалися в Україні “для участі в оборонній боротьбі та підтримки українського суспільства”.

    Нові обмеження не поширюватимуться на чоловіків, які документально звільнені від служби або очевидно не здатні її проходити, а також на осіб, евакуйованих за програмою медичної евакуації. Передбачаються винятки також для чоловіків, які одноосібно опікуються дітьми, що прибули разом з ними або перебувають у Норвегії.

    Крім того, зміни не стосуватимуться українців, які вже отримали тимчасовий колективний захист в країні.

    Норвегія надасть Україні 200 млн доларів

    Норвегія надасть Україні 200 млн доларів через проєкт Світового банку PEACE. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у середу, 18 березня.
    “Вітаємо рішення Норвегії надати 200 млн доларів бюджетної підтримки Україні через проєкт Світового банку PEACE. Щиро вдячні за цей своєчасний внесок для збереження макрофінансової стабільності та безперервної роботи ключових державних послуг – це приклад лідерства Норвегії та її послідовної підтримки України в період великих викликів”, – написала вона.
    Свириденко зазначила, що від запуску програми в 2022 році проєкт PEACE в Україні вже мобілізував майже 52 млрд доларів, з яких 13,4 млрд доларів спрямовано на виплату пенсій.

    Норвегія домагається зняття мораторію на видобуток нафти в Арктиці – ЗМІ

    Норвегія переконує Брюссель прибрати вимогу мораторію на видобуток нафти й газу в Арктиці з оновленої арктичної стратегії ЄС. Це дозволить блоку зменшити свою енергозалежність від диктаторських режимів пише Politico.
    Зазначається, що розширення конфлікту на Близькому Сході вже підвищило ціни на нафту й скоротило поставки. На цьому тлі прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере заявив, що Європа потребує стабільних енергетичних партнерів.
    “У такі непередбачувані часи Норвегія має бути надійною”, – сказав він на щорічній конференції Offshore Norge в Осло 13 березня.
    Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія стала найбільшим постачальником трубопровідного газу до Європи. За словами глави норвезької нафтогазової компанії Equinor Андерса Опедала, весь газ, який видобуває Норвегія, йде до Європи, а 90–95% нафти також постачають на європейський ринок.
    ЄС зараз переглядає свою арктичну стратегію – громадське обговорення завершується 16 березня, оновлену версію документа очікують до літа. Чинна політика блоку зобов’язує ЄС домагатися міжнародного мораторію на видобуток нафти й газу в Арктиці.
    Раніше російський диктатор Володимир Путін заявляв, що РФ захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади

    Біля синагоги в Осло затримали двох чоловіків зі зброєю

    У Норвегії висунули звинувачення двом затриманим біля синагоги в Осло, пов’язані з незаконним поводженням зі зброєю та вибухівкою. Про це повідомляє NRK у понеділок, 9 березня.

    Чоловікам віком за 40 років, яких затримали 6 березня біля синагоги, інкримінують незаконне поводження з вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами.

    Які конкретні їхні дії стали причиною затримання, досі не повідомляли. Чоловіки перебувають під вартою.

    Нагадаємо, у ніч проти 8 березня біля входу до консульського відділу посольства США в Осло стався вибух. Норвезька поліція не виключає версію теракту, оскільки інцидент може бути пов’язаним із діями США й Ізраїлю проти Ірану. Сьогодні зранку в бельгійському місті Льєж стався вибух під синагогою. Внаслідок інциденту будівлі було завдано значних матеріальних збитків.

    Вибух у посольстві США в Осло міг бути терактом – поліція Норвегії

    У ніч на неділю, 8 березня, біля входу до консульського відділу посольства США в Осло стався вибух. Хоча подія спричинила лише невеликі матеріальні збитки і постраждалих немає, влада Норвегії підходить до ситуації з усією серйозністю. Інформацію про це оприлюднило видання CNN.

    Норвезька поліція наразі не виключає версію теракту, оскільки інцидент може бути пов’язаним із загальною напруженістю у світі, спричиненою військовими діями США й Ізраїлю проти Ірану. Влада наголошує, що з огляду на сучасну геополітичну ситуацію цілком ймовірно, що напад був цілеспрямованою атакою на американське дипломатичне представництво, проте розслідування перебуває лише на початковій стадії і розглядаються різні підозри.

    Як зазначає видання, інцидент відображає зростання рівня загроз для американських об’єктів за межами країни. За останній час дипломатичні установи США в Кувейті та Саудівській Аравії вже були атаковані у відповідь на дії проти Ірану. У самій столиці Норвегії правоохоронці значно посилили заходи безпеки не лише щодо американських дипломатичних будівель, але також щодо приміщень єврейської громади та представництв іранської діаспори.

    Державний департамент США запустив власне розслідування цього інциденту та висловив вдячність уряду Норвегії за співпрацю. Місцеві жителі відзначають, що вибух був дуже потужним – він супроводжувався густим димом і спричинив вібрацію в навколишніх будівлях. Незважаючи на це, рівень терористичної загрози в країні залишається незмінним, водночас спеціальні підрозділи залучили всі необхідні ресурси для пошуку причетних до атаки.

    Біля посольства США в Осло пролунав вибух

    Поблизу посольства США в Осло (Норвегія) уніч на неділю, 8 березня, пролунавгучний вибух, повідомляє Reuters із посиланням на поліцію.
    Інцидент стався близько першої години ночі за місцевим часом у західній частині міста. Наразі причини вибуху та особи, які можуть бути до нього причетні, не встановлені.
    Очевидці розповіли журналістам, що бачили дим, який піднімався над територією дипломатичного комплексу.
    “Поліція веде діалог із посольством, повідомлень про будь-яких постраждалих осіб немає”, – йдеться у заяві поліції.

    У Норвегії підліток готував підрив бази НАТО

    У Норвегії 17-річного підлітка затримали за підозрою у плануванні вибуху на об’єкті НАТО, розташованому на південному заході країни. Інцидент стався на базі в Ставангері, де керівництво Альянсу проводить моделювання та тренування військових операцій. Про цеу п’ятницю, 27 лютого, повідомив суспільний мовник NRK.

    Як повідомляє ЗМІ, суд ухвалив рішення взяти молодика під варту на два тижні, хоча сам він заперечує всі висунуті звинувачення. Затримання провела норвезька служба внутрішньої безпеки (PST), яка займається боротьбою з тероризмом.

    Згідно з документами PST, підліток, який народився та виріс у Норвегії, міг бути радикалом, що підтримує ІДІЛ. Відомі ознаки його захоплення цією організацією, зокрема принесення прапора Ісламської держави до школи. Молодик начебто планував застосувати вибухівку для атаки на Об’єднаний військовий центр НАТО (JWC).

    Справу розслідують як підготовку до терористичного акту, однак слідчі не повідомляють, на якій стадії перебували плани підозрюваного.

    Нагадаємо, кілька днів тому безпілотник наблизився до французького авіаносця Шарль де Голль, який напередодні зайшов до порту Мальме у Швеції перед участю в навчаннях НАТО. ЗМІ припускали російське походження безпілотника, однак ця інформація лише зараз отримала офіційне підтвердження.

    Названо число неповнолітніх, причетних до терактів у 2025 році