Уряд Норвегії планує посилити правила перебування для новоприбулих військовозобов’язаних чоловіків з України. Про це 26 лютого повідомило Міністерство юстиції країни.
Уряд планує ухвалити зміни до Великодня з подальшим швидким набуттям ними чинності.
За словами міністра юстиції Астрі Аас-Хансен, імміграція до Норвегії повинна бути контрольованою, стійкою та справедливою.
“З осені 2025 року Норвегія, як і багато інших європейських країн, зазнала збільшення кількості молодих українських чоловіків, які приїжджають до країни. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Північній Європі. Щоб уникнути надмірного напливу, необхідно посилити контроль”,- зазначила вона.
Найближчим часом уряд направить на громадське обговорення пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком 18-60 років, за окремими винятками, більше не отримуватимуть у Норвегії тимчасовий колективний захист. Вони зможуть подавати заяви на притулок за загальними правилами.
“Норвегія не повинна приймати більше людей, ніж здатна інтегрувати. Розселення біженців є добровільним завданням для муніципалітетів. За останні роки норвезькі громади виконали величезну роботу й розселили майже 100 тисяч переміщених осіб з України. Багато муніципалітетів повідомляють про перевантаження місцевих послуг і нестачу житла”, – прокоментувала міністерка праці та інтеграції К’єрсті Стенсенг.
Посилення правил стосуватиметься лише нових заявників і не впливатиме на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії.
Обмеження також не поширюватимуться на чоловіків, які документально звільнені від служби або очевидно не здатні її проходити, а також на осіб, евакуйованих за програмою медичної евакуації. Передбачаються винятки і для чоловіків, які одноосібно опікуються дітьми, що прибули разом з ними або перебувають у Норвегії.
Позначка: Норвегія
Короля Норвегії потрапив до лікарні під час відпустки на Канарах
Короля Норвегії Гаральда V госпіталізували на іспанському острові Тенеріфе через інфекційне захворювання. Про це повідомляє Independent.
Як відомо, монарх, якому в суботу виповнилося 89 років, разом із дружиною королевою Сонею перебуває у відпустці на Канарських островах.
Ввечері 24 лютого Гаральда V доправили до лікарні на острові Тенеріфе, де його лікуватимуть від невстановленої інфекції та зневоднення.
Зазначається, що король уже почувається краще.На Тенеріфе вже вирушив особистий лікар монарха.
У Норвегії протестували 24 електрокари у умовах суворого морозу
Зима традиційно стає найсуворішим випробуванням для електромобілів. Черговий тест El Prix, який проводить норвезьке видання Motor, продемонстрував, наскільки сильно екстремальні морози впливають на реальний запас ходу.
У випробуванні взяли участь 24 нові моделі електрокарів. Заїзд проходив за фіксованим маршрутом у температурі до −31°C – це найнижчий показник за всю історію тесту. Кожен автомобіль рухався доти, доки не втрачав можливість підтримувати дозволену швидкість.
Найбільший паспортний запас ходу за стандартом WLTP мав Lucid Air – 960 км. У реальних зимових умовах електроседан подолав 520 км, що стало найкращим результатом тесту. Втім, це на 46% менше за заявлений показник.
За абсолютними відстанями як сильні учасники також відзначилися:
Втім, абсолютна дистанція – не єдиний показник. Більш показовим виявився відсоток втрати запасу ходу. Найстабільніше в мороз поводилися:
Натомість найбільші втрати, окрім Lucid, втратившого 46%, продемонстрували:
Тест в котрий раз підтвердив, що навіть за наявності офіційних сертифікацій WLTP реальний запас ходу суттєво залежить від температури. Для країн із холодним кліматом це означає, що під час планування поїздок власникам електрокарів варто закладати значний запас – особливо при температурах нижче −20°C.
Кронпринцеса Норвегії відвідала сина у слідчому ізоляторі
12 лютого Метте-Маріт відвідала у слідчому ізоляторі свого 29-річного сина Маріуса Борга Хойбі, якого підозрюють у нападі, погрозах ножем та порушенні заборонного судового припису. Про це повідомляє німецьке видання Bild.
Журналісти зафіксували, як увечері автомобіль із кронпринцесою заїхав на територію установи виконання покарань. Метте-Маріт перебувала на задньому сидінні, без макіяжу, в окулярах і виглядала зосередженою та напруженою. Машина в’їхала близько 19:30 і покинула територію в’язниці приблизно за годину – о 20:33.
Це вже друге відвідування Маріуса Борга Хойбі матір’ю за останні кілька днів, що привернуло особливу увагу преси. У Bild зазначають, що кілька побачень за короткий проміжок часу є радше винятком, ніж звичною практикою у тюремній системі, адже такі зустрічі зазвичай суворо регламентуються та потребують окремого погодження.
Водночас адміністрація ізолятора запевнила, що королівська родина не зверталася з проханнями про особливі умови для пасинка майбутнього короля – принц Гокон. За словами представників установи, відвідування родичів можливі кілька разів на тиждень, однак кожен випадок розглядається та затверджується індивідуально.
Ситуація навколо справи Маріуса Борга Хойбі продовжує викликати широкий суспільний резонанс у Норвегії та за її межами.
Нафтогаз залучив від ЄБРР €85 млн на закупівлю газу
Український Нафтогаз та Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) підписали угоду про грант на 85 млн євро для придбання газу. Про це повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 лютого.
“Грант надається рядом Норвегії завдяки домовленостям між президентом України Володимиром Зеленським та премʼєр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре та буде спрямований на закупівлю додаткових обсягів імпортного газу, щоб частково компенсувати втрати власного видобутку внаслідок російських атак. Дякую уряду Норвегії, фонду NORAD та ЄБРР за, як завжди, своєчасну та важливу підтримку”, – заявив голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.
Фінансування надається через механізми співпраці ЄБРР із донорами та спрямоване на оперативне реагування на нагальні потреби енергосектору України.
Норвегія та Німеччина підписали оборонну угоду
Норвезький та німецький міністри оборони, Торе Сандвік та Борис Пісторіус, підписали історичну двосторонню угоду на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Про це інформує пресслужба уряду Норвегії.
Минулого літа прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосили про намір розвивати двосторонній оборонний механізм.
“Це природний розвиток у змінному безпековому середовищі. Ми прагнемо створити рамки, що охоплюють повний спектр двосторонньої оборонної співпраці. Наші країни об’єднані в часи підвищеної невизначеності в Європі, мають спільні інтереси у безпеці, міцне промислове партнерство та спільну відповідальність за зміцнення НАТО і європейської безпеки”, – зазначив Сандвік.
Угода охоплює всі галузі оборони, зокрема:
Зміцнення морської співпраці
Норвегія та Німеччина вже тісно співпрацюють у космічній галузі, морській безпеці, сухопутних операціях, взаємному підсиленні та оборонній промисловості. Центральним елементом є спільна робота з озброєнням, включно з підводними човнами, ракетами та новими танками.
Парламент Норвегії нещодавно затвердив закупівлю двох додаткових підводних човнів, довівши загальну кількість до шести. Після поставки Норвегія та Німеччина матимуть по шість однакових підводних човнів. Країни також співпрацюють у розробці ракет нового покоління дальньої дії (3SM).
Сухопутні сили та спільні танки
Закупівля норвезькими силами німецьких основних бойових танків Leopard A28 також поглиблює співпрацю сухопутних військ.
“Основні бойові танки – це головна бойова система армії та основа наших сухопутних операцій. Оскільки Німеччина також модернізує свої сухопутні війська, ми обмінюватимемося знаннями щодо навчань, тактики та технологій”, – зауважив Сандвік.
Сили Норвегії та Німеччини співпрацюють і в межах німецько-очолюваної багатонаціональної бригади НАТО в Литві, у межах посиленої передової присутності Альянсу.
Промислова та космічна співпраця
Минулого року Норвегія стала другим найбільшим імпортером оборонної продукції після України, закупивши обладнання на суму близько €1,4 млрд. Це сприяє промисловій співпраці та підтримує робочі місця в країні.
Наприклад, норвезька компанія RITEK у Тренделазі збере 37 із 54 замовлених танків Leopard 2 німецької компанії Krauss-Maffei Wegmann.
Норвегія та Німеччина також реалізують спільні технологічні проєкти у космічній галузі.
Справа Епштейна: Рада Європи зняла імунітет з ексгенсека Ягланда
Комітет міністрів Ради Європи скасував імунітет колишнього генерального секретаря Турб’єрна Ягланда після запиту норвезьких правоохоронців про порушення провадження щодо звинувачень у корупції у зв’язку зі справою Джеффрі Епштейна. Про це повідомила пресслужба Ради Європи в середу, 11 лютого.
“Після викриттів у листопаді 2025 року я вжив усіх заходів для захисту цілісності та репутації Ради Європи. Я звернувся з проханням розпочати неофіційне внутрішнє адміністративне розслідування, щоб з’ясувати обставини цієї справи та перевірити, яка інформація була доступна”, – сказав діючий генеральний секретар Ален Берсе.
Він також рекомендував державам-членам РЄ скасувати імунітет Ягланда.
“Це дозволить норвезькій системі правосуддя виконувати свою роботу, а Ягланду, якщо його буде притягнуто до відповідальності, захищатися”, – додав Берсе.
Нагадаємо, у Норвегії після оприлюднення матеріалів у справі американського сексуального злочинця Джеффрі Епштейна почали розслідування щодо колишнього прем’єр-міністра країни Торбйорна Яґланда. Ексчиновника підозрюють у корупційних правопорушеннях. Як повідомлялося, кронпринцеса Норвегії Метте-Маріт перепросила за своє спілкування Епштейном.
Норвегія готується до можливої війни з Росією
Норвегія не відкидає сценарій вторгнення РФ та захопленняя частини своєї території для захисту своїх ядерних активів на Крайній Півночі. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил Норвегії, генерал Ейрік Крістофферсен, повідомляє The Guardian.
“Ми не виключаємо захоплення території Росією як частину їхнього плану захисту власного ядерного потенціалу, який є єдиним, що у них залишилося і що насправді загрожує Сполученим Штатам”, – наголосив урядовець.
Росія не має завойовницьких цілей щодо Норвегії в тому розумінні, як в Україні чи щодо інших колишніх радянських територій, зазначив генерал.
Проте він наголосив, що значна частина російського ядерного арсеналу зосереджена на Кольському півострові – поблизу норвезького кордону. Мова про атомні підводні човни, наземні ракетні комплекси та літаки, що здатні нести ядерну зброю.
Саме ці сили матимуть вирішальне значення у разі конфлікту Росії з НАТО в іншому регіоні, вважає Крістофферсен.
“Ми не знімаємо це з порядку денного, тому що для Росії все ще існує варіант зробити це, щоб переконатися, що їхні ядерні можливості, їхні можливості другого удару, захищені. Це свого роду сценарій на крайній півночі, який ми плануємо”, – додав головнокомандувач.
Посол США при НАТО назвав лідерів закупівлі зброї для України
Німеччина, Нідерланди та Норвегія – три країни, які закупили найбільшу кількість американської зброї для України за програмою PURL. Про це заявив посол США при НАТО Метью Вітакер під час онлайн-брифінгу з журналістами.
За його словами, ці три країни є найактивнішими покупцями зброї США для України на базі ініціативи PURL, у межах якої країни НАТО закуповують для Сил оборони американське озброєння.
“Хочу відзначити прогрес, якого ми досягли щодо Пріоритетного списку потреб України (PURL). Створений президентом Трампом, PURL дозволяє союзникам і партнерам закуповувати американське озброєння, щоб підтримувати боєздатність України… Хочу відзначити трьох лідерів PURL: Німеччину, Нідерланди та Норвегію”, – зауважив посол.
Вітакер наголосив, що програма PURL не тільки зміцнює оборону України, а й сприяє мирним зусиллям шляхом тиску на Москву, щоб змусити її сісти за стіл переговорів і вести діалог.
Як ми вже писали, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що механізм PURL забезпечує більшу частину ракет для української армії – 90% від загальної кількості.
Посол США при НАТО зробив заяву щодо Альянсу
Кронпринцеса Норвегії вибачилася за контакти з Джеффрі Епштейном
Кронпринцеса Норвегії Метте-Маріт перепросила за своє спілкування з американським фінансистом Джеффрі Епштейном, якого у США було засуджено за сексуальні злочини. Про це повідомляє норвезький суспільний мовник NRK з посиланням на заяву королівського дому.
У зверненні, оприлюдненому пресслужбою, зазначається, що принцеса “збирається з силами”, щоб пояснити причини своїх контактів із Епштейном. Її ім’я неодноразово фігурує в нових матеріалах у справі фінансиста, які нещодавно оприлюднило Міністерство юстиції США. Документи свідчать, що у період з 2011 по 2014 рік Метте-Маріт згадується сотні разів, а в січні 2013 року вона провела кілька днів у будинку Епштейна в Палм-Біч, Маямі.
У своїй заяві кронпринцеса вибачилася перед громадськістю та королівською родиною за ситуацію, що склалася. Вона наголосила, що шкодує про свої зв’язки з Епштейном і визнає, що деякі повідомлення між ними не відповідають її цінностям.
“Для мене важливо вибачитися перед усіма вами, кого я розчарувала. Деякий зміст повідомлень між мною та Епштейном не відображає ту людину, якою я хочу бути. Я також прошу вибачення за ситуацію, в яку я поставила королівську родину, особливо короля та королеву” – зазначила Метте-Маріт.