Батареї системи ППО Patriot Польщі будуть в країні, їх не будуть нікуди переміщати. Про це заявив віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш на тлі інформації у ЗМІ про запит США щодо допомоги на Близькому Сході, пише польське інформагентство PAP.
Раніше газета Rzeczpospolita написала, що США “пропонують передислокувати на Близький Схід одну з польських батарей системи Patriot”. Також ішлося про передачу ракет до цих комплексів.
“Наші батареї Patriot і їхнє озброєння служать для захисту польського неба і східного флангу НАТО. У цьому плані нічого не змінюється, і ми не плануємо їх нікуди переміщувати.
Наші союзники дуже добре знають і розуміють, наскільки важливими є наші завдання тут. Безпека Польщі є абсолютним пріоритетом, – запевнив Косіняк-Камиш.
Заступник міністра нацоборони Цезарій Томчик також зазначив, що “польські Patriot зостаються в Польщі, вони мають своє завдання в країні – це оборона Польщі і східного флангу НАТО”.
ЗМІ нагадав, що перші дві батареї Patriot, доставлені до Польщі, були передані 3-й зенітній ракетній бригаді в Сохачеві. У грудні 2025 року було оголошено про їхню повну бойову готовність.
У 2027-2029 роках до Польщі мають надійти ще 48 пускових установок Patriot, тобто ще шість батарей.
Вони мають увійти до складу ескадрилій ППО в Битомі, Ґдині і Сквежині в Любуському воєводстві.
Позначка: НАТО
Рубіо: США можуть переглянути свої стосунки з НАТО
Штатам модливо доведеться переглянути свої відносини з НАТО після закінчення війни з Іраном. Про це у понеділок, 30 березня, заявив держсекретар США Марко Рубіо, передає Bloomberg.
Він зазначив, що відсутність підтримки з боку альянсу війни США проти Ірану “дуже розчаровує”.
Рубіо розкритикував членів НАТО за відмову в доступі до військових баз, після того, як раніше президент Дональд Трамп назвав партнерів “боягузами”, а сам альянс – “паперовим тигром”.
“Президенту і нашій країні доведеться переглянути все це після завершення операції. Якщо НАТО зводиться тільки до того, щоб ми захищали Європу в разі нападу на неї, але при цьому вони відмовляють нам у праві на базування, коли це необхідно, то це не дуже хороша схема. У такій ситуації складно залишатися учасником альянсу”, – сказав держсекретар.
Bloomberg зазначає, що основною причиною невдоволення США стала Іспанія, яка закрила свій повітряний простір для американських літаків, що беруть участь в операціях проти Ірану.
Як відомо, члени НАТО здебільшого відхилили прохання Трампа про допомогу у відновленні роботи Ормузької протоки, яку Іран фактично закрив, погрожуючи відповідними заходами після початку війни. Закриття цього транспортного коридору призвело до різкого зростання цін на нафту і газ. Однак Рубіо запевняє, що після війни протоку буде відкрито.
Трамп прагне обмежити дію 5-ї статті НАТО для певних країн
Дональд Трамп розглядає можливість кардинальної реформи НАТО задля тиску на країни, що не забезпечують належне фінансування оборонного сектору. Якими можуть будуть наслідки таких кроків для глобальної стабільності та чи варто Україні на фоні того, що НАТО змінюється форсувати приєднання до цієї організації? Плати, щоб брати участь Президент США Дональд Трамп розглядає радикальні зміни в структурі НАТО, щоб покарати країни, які не виконують його вимоги щодо фінансування оборони. Про це пишуть західні ЗМІ, зокрема The Telegraph та Financial Times, посилаючись на джерела в оточенні президента.
Трамп хоче обмежити союзників в ухваленні рішень і навіть позбавити їх права на застосування 5-ої статті альянсу, якщо вони не збільшать витрати на оборону до 5% ВВП. Згідно з пропозиціями Трампа, держави, які не досягли нового цільового показника, можуть бути усунуті від рішень про розширення альянсу, спільні місії та застосування статті 5 про взаємну оборону. “Наше розчарування в європейцях цілком реальне. Будь-якій країні, яка не платить 5%, не має бути дозволено голосувати щодо майбутніх витрат НАТО”, – пише The Telegraph. За даними видання, президент США також знову обговорює можливість виведення американських військ із Німеччини – крок, який він розглядав із моменту повернення на пост глави держави.
Представники НАТО підтвердили The Telegraph, що американські офіційні пропозиції поки що не було представлено у штаб-квартирі в Брюсселі. Проте на дискусійних форумах США вже наполягали на моделі “плати, щоб брати участь”. “Ви не повинні мати можливість голосувати за виділення коштів на майбутні потреби, якщо ви не платите”, – наголосило джерело The Telegraph. Ультиматум Трампа НАТО Інформація про радикальні плани Трампа щодо реформування НАТО базується на серії офіційних кроків та його публічній риториці протягом останнього року. Зокрема, під час знакової зустрічі лідерів Альянсу в Гаазі у червні 2025 р., яку журналісти згодом охрестили “самітом Трампа”, країни-члени під потужним тиском Вашингтона офіційно погодилися на безпрецедентне підвищення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 р. Президент США особисто лобіював це рішення, відкрито заявляючи, що попередній поріг у 2% є застарілим і недостатнім для сучасних викликів. Ця позиція була остаточно закріплена в новій Національній оборонній стратегії США (NDS), представленій у січні 2026 р., де зафіксовано курс на “перекладання тягаря” безпеки безпосередньо на європейських партнерів. У документі прямо вказується, що рівень американської військової підтримки тепер прямо залежить від фінансової дисципліни союзників.
Сам Трамп неодноразово підкріплював ці стратегічні зміни жорсткими ультиматумами у своїх виступах. “Ми більше не можемо бути країною, яка платить за захист інших, поки вони самі не дбають про власну безпеку”, – казав він. Усі країни НАТО вперше досягли оборонних витрат у 2% ВВП
Сьогодні всі країни-члени альянсу витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП, цього показника вони досягли вперше. Але Трампу цього недостатньо, його мета в 5% стане ключовим питанням на саміті в Анкарі наприкінці року.
Ще у 2014 р. норму у 2% ВВП виконували лише три країни, проте під впливом повномасштабного вторгнення Росії в Україну та системного тиску Вашингтона до 2025 р. всі 32 члени НАТО вперше в історії досягли цього показника. “За 2025 р. всім країнам-членам НАТО вдалося збільшили свої видатки на оборону, досягнувши показника у 2% від ВВП або й навіть перевищити його, незважаючи на різницю у витратах”, – сказав генсек НАТО Марк Рютте. За його словами, всі 32 члени НАТО досягли цільового показника у 2% ВВП у 2025 р. Багато країн перевищили мінімальний поріг і в 2025 р. спостерігалося 20% зростання витрат Європи та Канади на оборону порівняно з 2024 р., а саме – збільшення до 574 млрд дол.
Зокрема, у 2025 р. Іспанія, Португалія, Албанія, Бельгія та Канада витратили найменшу частку ВВП на оборону (2%).
При цьому Польща мала найвищі витрати у відсотках від ВВП серед членів Альянсу (4,3%), тоді як Литва, Латвія, Естонія та Данія значно перевищили позначку у 3%. “Ми досягли значного прогресу в питанні оборонних інвестицій, і сьогодні НАТО є сильнішим, ніж будь-коли раніше. У 2025 р. вперше всі члени Альянсу виконали узгоджену у 2014 р. мету щодо виділення щонайменше 2 % ВВП на оборону. Багато хто з них пішов набагато далі”, – зазначив генсек. За словами Рютте, це свідчить про те, що члени НАТО усвідомлюють зміни в безпеці та необхідність виконання наших спільних зобов’язань. Чи варто Україні прискорювати вступ до НАТО? Нинішній стан взаємин між Україною та Північноатлантичним альянсом досяг історичного максимуму, коли політичний діалог і практичне військове співробітництво фактично перетворили Київ на невід’ємну частину європейської оборонної архітектури.
Видання The Telegraph слушно зауважує, що рівень довіри та регулярна координація зі штаб-квартирою НАТО дозволяють багатьом союзникам уже зараз розглядати Україну як майбутнього члена родини. Проте за лаштунками цієї інтенсивної інтеграції та спростування російських міфів про “загрозу розширення” ховається значно складніша реальність, яка змушує серйозно замислитися: чи справді приєднання до Альянсу в його нинішньому вигляді є тією самою кінцевою гарантією безпеки, якої ми прагнемо.
Сучасні внутрішні трансформації всередині самого НАТО, значною мірою зумовлені політикою адміністрації Трампа, ставлять під сумнів непорушність основоположних принципів організації. Коли ключовий донор і лідер Альянсу починає відкрито говорити про перегляд 5-ї статті та запровадження моделі “плати, щоб брати участь”, сама суть колективної оборони зазнає неминучої ерозії. У ситуації, де захист союзника стає не автоматичним обов’язком, а предметом фінансового торгу чи політичної доцільності, поспіх України щодо вступу може виявитися гонитвою за формою, яка стрімко втрачає свій первісний зміст.
З огляду на те, що Україна вже відіграє критичну роль у безпеці континенту і де-факто володіє однією з найбільш боєздатних армій світу, стратегічна пауза або пошук альтернативних безпекових форматів може бути значно більш прагматичним кроком. Політичні бар’єри та зовнішній тиск можуть парадоксально зіграти на користь Україні, даючи час розбудувати власну оборонну самодостатність і зміцнити прямі двосторонні союзи, які часто працюють швидше за неповороткі бюрократичні механізми.
Тож, поки НАТО шукає свій новий шлях у 2026 р., намагаючись збалансувати внутрішні суперечності, Україна має зосередитися на зміцненні власної суб’єктності. У сучасному світі реальна воєнна потужність та здатність захистити себе власними силами часто важать значно більше, ніж формальні підписи під договорами, чия дієвість дедалі частіше стає об’єктом політичних маніпуляцій та фінансових ультиматумів.
Вікторія Хаджирадєва
В ЄС перевірять, чи надходить зброя США в Україну
Міністр оборони Фінляндії Антті Гяккянен заявив, що його країна перевірить, чи зброя, оплачена країнами НАТО для української армії, дійсно потрапляє за призначенням. Про це повідомляє Euronews.
Гельсінкі перевірять, чи дотримується Вашингтон контрактів, підписаних з європейськими країнами-членами НАТО, які закупили зброю для України у американських військових підрядників.
“Що обіцяно Україні, має дійти до України”, – наголосив урядовець.
Відповідне питання виникло після повідомлення Washington Post про те, що Пентагон розглядає можливість перенаправлення важливого військового обладнання, призначеного для українських збройних сил, на війну з Іраном.
“Ми постійно оцінюємо, як витрачаються кошти, і віримо, що механізм працює. Звісно, якщо виникнуть проблеми, нам доведеться переглянути це”, – сказав Хяккянен в інтерв’ю.
“Бо їх немає з нами”: Трамп погрожує урізати фінансування НАТО
Президент США Дональд Трамп висловив намір скоротити обсяги фінансування НАТО, аргументуючи це відсутністю підтримки з боку окремих європейських країн у війні проти Ірану. Про це в суботу, 28 березня, повідомляє CNN.
На інвестиційному форумі в Маямі, організованому представниками Саудівської Аравії,Трамп зазначив, що рішення НАТО відмовитися підтримати дії США є серйозною помилкою.
“НАТО зробило жахливу помилку, коли не захотіло надіслати навіть невелику кількість військового озброєння, коли вони навіть не захотіли визнати, що ми робимо для світу й беремо на себе Іран, – сказав він, додавши: Їх просто не було”.
“Чому ми маємо бути з ними, якщо їх немає з нами?” – вказав Трамп.
Глава Білого дому заявив, що Америка завжди приходить іншим на допомогу, тоді як у відповідь підтримки майже ніколи не отримує. Трамп зауважив, що в разі негативного розвитку подій союзників з НАТО “не буде поруч”.
Натомість президент США високо оцінив Саудівську Аравію, яка, на його думку, зробила значний внесок у боротьбу проти Ірану, на відміну від країн НАТО.
“Ми витрачаємо сотні мільярдів доларів на рік на НАТО, сотні – на їхній захист, і ми завжди були б поруч із ними, але тепер, з огляду на їхні дії, гадаю, нам це не потрібно, чи не так?”, – заявив Трамп, наголосивши, що скорочення витрат на захист інших країн НАТО принесе Сполученим Штатам чималі гроші.
Нагадаємо, Трамп наголосив, що без Сполучених Штатів НАТО є “паперовим тигром”. Він звинуватив союзників у пасивності та відмові долучатися до американської війни проти Ірану, назвавши їх боягузами.
Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ
Європейські країни НАТО вперше витратили понад $500 млрд на оборону
Європейські країни НАТО вперше витратили на оборону понад $500 млрд. Такі дані про оборонні витрати наведені у звіті за 2025 рік.
“Європейські країни та Канада надто довго надмірно покладалися на військову міць США. Але настрої всерйоз змінилися. У європейських членів альянсу та Канади вони вперше перевищили півтрильйона доларів, досягнувши $574 млрд”, – заявив журналістам 26 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Зростання порівняно з 2024 роком склало майже 20% у реальному вираженні (з урахуванням інфляції), другий рік поспіль збільшившись на таку величину. Наразі шість країн альянсу за часткою витрат на оборону випереджають США (3,19% ВВП): це Польща (4,3%), усі країни Балтії (Литва – 4%, Латвія – 3,74%, Естонія – 3,42%), а також Данія (3,34%) та Норвегія (3,2%).
Три країни вже витратили понад 3,5% ВВП. Таку мету країни НАТО поставили собі минулого року на 2035 рік; ще 1,5% мають бути вкладені у суміжні області із забезпечення безпеки, включаючи кіберзахист та інфраструктуру. Самі США поки що не досягли позначки 3,5%, хоча в абсолютному вираженні витратили більше ($838 млрд), ніж решта країн альянсу разом узятих.
Як відомо, військовий бюджет США цього року становить $892,6 млрд. Президент Дональд Трамп заявляв, що хоче збільшити його до $1,5 трлн.
Канада досягла рівня витрат на оборону у 2% ВВП вперше за 30 років
Канада вперше за 30 років змогла досягти встановленого НАТО рівня витрат на оборону у 2% ВВП. Про це повідомляє канадський суспільний мовник CBC News із посиланням на офіційні дані НАТО.
“Канада перетнула політично значущий поріг витрат на оборону у розмірі 2% ВВП”, – йдеться у повідомленні.
Востаннє Канада витрачала на оборону 2% ВВП наприкінці 1980-х років.
“Чинний уряд Канади зміг забезпечити цей показник, додатково виділивши Міноборони 9,3 млрд дол. у черні минулого року, довівши загальні оборонні видатки до 61 млрд канадських дол. (близько 47 млрд дол. США)”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що Канаді довгий час бракувало інституційної спроможності ефективно освоювати виділені на оборону кошти, “Міноборони часто доводилося повертати до скарбниці невикористані мільярди”.
Рютте відповів, чи перенеправлять США зброю для України на Близький Схід
Американська зброя у рамках механізму НАТО PURL, зокрема системи ППО та ракети до них, продовжуватиме постачатися в Україну, незважаючи на потреби війни на Близькому Сході. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, пише Європейська правда в четвер, 26 березня.
“Можу запевнити вас, що критично важлива підтримка від США для України, оплачена союзниками, – ця відома абревіатура PURL – продовжує надходити”, – сказав він.
За словами Рютте, йдеться, зокрема, про ракети-перехоплювачі для систем Patriot, а також інше критичне для України військове спорядження.
Генсек НАТО зазначив, що поряд із розвідувальними даними, якими США діляться з Україною, саме поставки в рамках PURL є “життєво важливим”.
“З моменту запуску минулого літа, PURL наразі поставив близько 75% усіх ракет для українських батарей Patriot та 90% боєприпасів, які використовуються в інших системах протиповітряної оборони. Тож це триває. Це добре”, – заявив Рютте.
Нагадаємо, у ЗМІ з’явилася інформація про те, що США розглядають можливість перенаправлення на Близький Схід озброєння, призначеного для України, зокрема ракет для ППО. В Європі підрахували, що Україні потрібна більша кількість перехоплювачів – близько 2000 антибалістичних ракет на рік.
США засекретили від НАТО розміщення військ – ЗМІ
Пентагон вперше за кілька десятиліть відмовився оприлюднювати огляд дислокації своїх військ за кордоном. Про це повідомило видання Politico, посилаючись на свої джерела.
Замість публікації офіційного документа, відомого як Огляд глобальної дислокації військ (Global Posture Review), який є ключовим для бюджетного планування та розуміння політики США, Пентагон планує проводити лише неформальні розмови.
Цей крок є частиною тенденції нинішньої адміністрації діяти самостійно та інформувати партнерів і Конгрес про військові операції вже постфактум – від ударів по суднах у Карибському басейні до війни з Іраном.
Таке рішення викличе серйозне занепокоєння на Капітолійському пагорбі та в європейських столицях, де чиновники “відчайдушно потребують чіткішого розуміння” військових амбіцій США, вважає ЗМІ.
Члени комітету Сенату зі збройних сил заявили, що їх навіть офіційно не повідомили про скасування публікації документа, що ускладнить їхню роботу над оборонним бюджетом.
Союзники по НАТО побоюються, що відсутність чіткого плану може призвести до “небажаних сюрпризів” з боку непередбачуваної адміністрації, яка більше зосереджена на власній військовій могутності, ніж на партнерстві.
“Ми розуміємо, що нам потрібно активізуватися і взяти на себе набагато більше відповідальності за власну безпеку, і ми це робимо. Але нам потрібна передбачуваність”, – сказав один з військових чиновників НАТО.
Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп розкритикував союзників з НАТО через їхню позицію щодо Ірану, заявивши, що без американської потужності Альянс є “паперовим тигром”.
Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ
Пентагон засекретив плани розміщення військ від Конгресу та НАТО – ЗМІ
Пентагон вперше за кілька десятиліть відмовився оприлюднювати огляд дислокації своїх військ за кордоном. Про це повідомило видання Politico, посилаючись на свої джерела.
Замість публікації офіційного документа, відомого як Огляд глобальної дислокації військ (Global Posture Review), який є ключовим для бюджетного планування та розуміння політики США, Пентагон планує проводити лише неформальні розмови.
Цей крок є частиною тенденції нинішньої адміністрації діяти самостійно та інформувати партнерів і Конгрес про військові операції вже постфактум – від ударів по суднах у Карибському басейні до війни з Іраном.
Таке рішення викличе серйозне занепокоєння на Капітолійському пагорбі та в європейських столицях, де чиновники “відчайдушно потребують чіткішого розуміння” військових амбіцій США, вважає ЗМІ.
Члени комітету Сенату зі збройних сил заявили, що їх навіть офіційно не повідомили про скасування публікації документа, що ускладнить їхню роботу над оборонним бюджетом.
Союзники по НАТО побоюються, що відсутність чіткого плану може призвести до “небажаних сюрпризів” з боку непередбачуваної адміністрації, яка більше зосереджена на власній військовій могутності, ніж на партнерстві.
“Ми розуміємо, що нам потрібно активізуватися і взяти на себе набагато більше відповідальності за власну безпеку, і ми це робимо. Але нам потрібна передбачуваність”, – сказав один з військових чиновників НАТО.
Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп розкритикував союзників з НАТО через їхню позицію щодо Ірану, заявивши, що без американської потужності Альянс є “паперовим тигром”.
Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ