Президент США Дональд Трамп заявив про свій намір ввести 50% мито на всі товари з Європейського Союзу, що призвело до різкого падіння європейських фондових ринків. Інвестори розчаровані, оскільки сподівалися на перемовини щодо мит. Це призвело до зниження індексу Stoxx 600 на 1,5%, а також до втрат у акціях автомобільних та люксових компаній. Німецький DAX втратив 2,3%, а ф’ючерси на S&P 500 також просіли на 1,5%. Це призвело до збільшення невизначеності, що вплинуло на доходність державних облігацій єврозони та курс євро та єни. Трамп також наголосив, що його метою є зменшення торговельного дефіциту США, а не призвести до різкого падіння ринку.
Позначка: Мита
-
Європейські ринки обвалилися після заяви Трампа про 50% мито
Європейські фондові ринки стрімко впали у п’ятницю через заяву Дональда Трампа про можливість введення 50% мита на всі товари з Європейського Союзу. Трамп вважає, що ЄС використовує торгівлю для отримання вигоди від США. Це заявлення розчарувало інвесторів, які сподівалися на перемир’я у торгівлі. Це викликало падіння індексів на фондовому ринку, включаючи індекс Stoxx 600, що втратив 1,5%. Німецький DAX знизився на 2,3%. Крім того, дохідність державних облігацій єврозони також знизилася. Це призвело до зміцнення єни та зниження євро відносно долара. Трамп стверджує, що його дії спрямовані на зменшення торговельного дефіциту США, але це може викликати серйозні наслідки для світової економіки.
-
В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.
Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.
Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.
До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).
Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ