Недавно звільнені 109 білоруських політв’язнів виїхали з України в Польщу та Литву. Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими на своєму Telegram-каналі в п’ятницю, 19 грудня.
“За організаційної підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими 109 колишніх білоруських політв’язнів були успішно доставлені в Польщу та Литву. Ця гуманітарна операція стала можливою завдяки злагодженій співпраці української сторони з міжнародними партнерами. Серед тих, хто нарешті на волі, – відомі представники білоруської опозиції, журналісти та громадські діячі, які тривалий час перебували під репресіями”, – йдеться в повідомленні.
У Варшаві звільнених зустрічали родичі, волонтери, журналісти та дипломати.
“Координаційний штаб висловлює щиру вдячність Сполученим Штатам Америки, урядам європейських держав, міжнародним партнерам та всім залученим сторонам за підтримку, солідарність і сприяння у проведенні цієї гуманітарної операції”, – йдеться в повідомленні.
Позначка: Литва
Литва спростувала чутки про “360 тисяч військових РФ в Білорусі”
Публікації іноземних ЗМІ про “360 тисяч російських солдатів, дислокованих на території Білорусі”, не відповідають дійсності. Про це повідомило балтійське видання Delfi, посилаючись на литовську розвідку й армію.
“В інтернеті поширюється інформація, опублікована закордонним ЗМІ, про нібито розміщені в Білорусі більш ніж 300 тисяч російських військовослужбовців, які готові будь-якої миті напасти на НАТО. Словом, нічого навіть трохи подібного в Білорусі нема”, – наголошує армія Литви.
Російські сили “зосереджені в Україні, російські сили не розгорнуті біля кордонів Литви чи кордонів сусідніх країн НАТО”, наголосили військові.
За даними Другого департаменту оперативних служб (ВДОС) та Міністерства оборони Литви, Росія нині розмістила в Білорусі кілька тисяч військовослужбовців.
У ВДОС також стверджують, що Росія не має можливості для масштабного розгортання військ у Білорусі в найближчому майбутньому, бо всі її зусилля зосереджені на продовженні військової агресії проти України.
Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі
Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.
Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard
Міністерство оборони Литви спільно з KNDS Deutschland, Rheinmetall Landsysteme та держгрупою EPSO-G підписали Меморандум про промислову співпрацю щодо розгортання у країні виробництва танків Leopard 2 A8. Проєкт реалізовуватимуть у пришвидшеному режимі. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства.
Сторони готуються до узгодження деталей у 2026 році.
Меморандум передбачає часткове збирання Leopard 2 A8 у Литві для скорочення термінів постачань та розвитку можливостей місцевої оборонної промисловості.
Центр технічного обслуговування (LDS) Литви має розпочати будівництво заводу для новітньої версії Leopard 2 A8. Литва зобов’язується зробити свій внесок у розвиток виробничої бази Центру та підписала додаткову угоду про безперервне технічне обслуговування і ремонт танків та іншої техніки збройних сил країни. Також очікується, що LSD зможе забезпечити послуги німецькій бригаді, дислокованій у Литві, у майбутньому і вийти на ширший парк бронетехніки з інших країн.
Міністр оборони Робертас Каунас назвав домовленості важливим етапом зміцнення обороноздатності країни: вперше в історії частину сучасного обладнання стандарту НАТО збиратимуть у Литві, водночас створена інфраструктура забезпечить його довгострокове обслуговування.
Перший танк, зібраний у Литві, планують випустити на початку 2028 року, решту – до кінця 2030-го. Розвиток інфраструктури відбуватиметься у Вільній економічній зоні Каунаса. Інвестиції LDS у проєкт становитимуть близько €50 млн, буде створено приблизно 100 робочих місць.
У травні 2024 року Литва приєдналася до ініційованої Німеччиною угоди LEOPARD 2 CPA, висловивши намір придбати Leopard 2 A8, навчальні танки, машини підтримки та тренажери. Основний контракт на закупівлю підписали у грудні 2024 року. Оновлена угода, яка включає промислову кооперацію, передбачає завершення постачань до 2030 року.
Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України
Литва придбає у Франції САУ Caesar
Міністерство національної оборони Литви уклало угоду на суму 252 мільйони євро з французькою компанією KNDS France на закупівлю колісних гаубиць Caesar Mk II. Це вже друга покупка таких систем для Литви та найбільша угода з французькою стороною. Міністр оборони Робертас Каунас підкреслив важливість обрання саме цих артилерійських систем для зміцнення оборони країни та розширення співпраці з Францією. Угода також включає навчання, тренажери та запасні частини, а також інвестиції в будівництво ремонтних майстерень у Литві. Головною перевагою гаубиць Caesar є їхні висока мобільність і вогнева потужність, а також можливість вистрілити шість снарядів на велику відстань за дуже короткий час.
Викрито ще одного росіянина, який катував у Мелітополі волонтера з Литви
Спільні операції Служби безпеки України, Національної поліції та Офісу Генерального прокурора разом з правоохоронними органами Литви призвели до викриття російського катувальника, який мучив литовського волонтера у тимчасово окупованому Мелітополі. Після екстрадиції одного з катів до Литви в листопаді, зараз правоохоронці встановили особу спільника – Рабадана Абдулганієва, старшого інспектора російської військової поліції. Катували полонених та волонтерів у тюрмі на захопленому аеродромі, зачиняючи їх у металевих ящиках, душачи та б’ючи. Абдулганієва підозрюють у порушенні воєнних конвенцій та звичаїв війни, і тривають заходи для його притягнення до відповідальності за воєнні злочини.
Біля аеропорту Вільнюса затримали двох операторів дронів
Поблизу аеропорту Вільнюса у неділю виявили два дрони, які були запущені в забороненій зоні. Операторів дронів затримали. За інформацією голови Служби громадської безпеки, Віктора Грабаускаса, ці два громадяни Литви запускали дрони, не дотримуючись заборони. У результаті одного з дронів роботу аеропорту довелося призупинити на 20 хвилин. Затримані стверджували, що не знали про заборону польотів у цій зоні, але голова служби наголосив, що незнання не звільняє від відповідальності. Служба громадської безпеки має спеціальні підрозділи для виявлення та нейтралізації дронів, які порушують правила польотів поблизу аеропорту. За польоти дронів у забороненій зоні передбачено штраф від 400 до 800 євро.
Сім країн ЄС офіційно підтримали “репараційний кредит” Україні
Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили рішучу підтримку ідеї надання Україні репараційного кредиту. У своєму листі до представників уряду ЄС вони підкреслили важливість цього кроку у контексті підтримки України в умовах вторгнення Росії. Лідери країн вважають, що репараційний кредит є найбільш фінансово доцільним та політично реалістичним рішенням, яке допоможе Україні у її боротьбі за свободу та цінності. Вони закликали прийняти рішення щодо цього на засіданні Європейської ради у грудні з метою підтримати Україну в її самозахисті та переговорах про мир.
Литва, Латвія та Польща обговорять скасування пасажирських рейсів до РБ
Міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович планує обговорити можливість зупинки регулярних пасажирських перевезень до Білорусі разом з колегами з Латвії та Польщі. Він вважає, що такі заходи можуть стати ефективним способом тиску на білоруський режим. Керівник відділу транспортної діяльності Литви зазначив, що між Литвою та Білоруссю діють 24 маршрути, але прийняття рішення про їх припинення може бути пов’язане з питаннями безпеки. Також відомо, що Латвія готує проєкт щодо припинення регулярних маршрутів до Білорусі та Росії з міркувань безпеки, а уряд Литви також планує припинити автобусні перевезення до цих країн і анулювати дозволи для перевізників.
Литва планує оголосити надзвичайний стан через повітряні кулі з Білорусі
Уряд Литви планує оголосити в країні надзвичайний стан “через загрозу громадянській безпеці” від повітряних куль з Білорусі, що порушують роботу Вільнюського аеропорту. Про це заявив радник прем’єр-міністра Литви Ігнас Альгірдас Добровольскас, передає LRT.
Як відомо, впродовж останніх кількох місяців Литва стикнулася з напливом контрабандних повітряних куль, які перешкоджають роботі аеропорту Вільнюса.
У відповідь на ці інциденти уряд наприкінці жовтня вирішив на місяць закрити кордон з Білоруссю. Проте кордон був відкритий раніше терміну, щоб вирішувати ситуацію з перевізниками, які застрягли у Білорусі.