Позначка: Литва

Україна перехоплює 1000 дронів: партнерам з Литви показали “малу” ППО

Міністр оборони України Михайло Федоров та міністр оборони Литви Робертас Каунас відвідали позиції мобільних вогневих груп, які щодня захищають українське небо. Про це повідомив очільник Міноборони в Telegram у п’ятницю, 27 березня.

“Показали, як працюють наші рішення в бойових умовах і як технології покращують ефективність ППО. Україна будує багаторівневу систему “малої” ППО – з поєднанням різних типів засобів. Це дає результат і формує унікальний досвід, якого сьогодні немає в жодної країни світу”, – зазначив Федоров.

Литовському міністру продемонстрували роботу автономних зенітних турелей зі штучним інтелектом, які уражають ракети й ударні дрони, а також дронів-перехоплювачів як ключового елемента ешелонованої ППО. За словами Федорова, у лютому дронами-перехоплювачами збили рекордну кількість – 10 000+ ворожих БпЛА літакового типу, зокрема Shahed і Гербера. Литовська делегація на власні очі побачила, як мобільні вогневі групи знищують повітряні цілі в реальному часі.

“Наше завдання – ідентифікувати 100% повітряних загроз у реальному часі та перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів. Це про системний захист людей і критичної інфраструктури”, – наголосив глава Міноборони України.

Окремо сторони обговорили підтримку оборонних стартапів. Розглядається запуск спільного проєкту в межах Brave1 для українських і литовських компаній. Фокус – рішення для захисту неба.

Обговорювалося фінансування та постачання. Пріоритети співпраці: виробництво українських дронів, постачання артилерійських боєприпасів підвищеної дальності, продовження програми PURL.

Нагадаємо, 23-24 березня українська ППО знищила рекордну кількість російських ударних дронів за добу. Денна атака “шахедів” перевершила нічну. Табуни “Шахедів” над Україною: до чого готуватися

Заліт українських БпЛА: як реагують країни Балтії

Повітряний простір Естонії, Латвії та Литви 24-25 березня порушили безпілотники. Один із дронів сьогодні врізався в трубу електростанції на північному сході Естонії, а інші просто впали на території Латвії та Литві. Повідомлень про жертв та постраждалих в результаті цього немає.
Вважається, що безпілотники залетіли до країн-членів НАТО після того, як відхилилися від курсу під час атаки України на російські порти в Балтійському морі. Естонія Як повідомляють іноземні ЗМІ, дрони приземлилися в Естонії та Латвії приблизно в той час, коли відбувалася атака українських безпілотників на російські порти Приморськ та Усть-Луга – основні морські порти РФ на Балтиці через які Москва здійснює експорт сирої нафти й нафтопродуктів, у тому числі з використанням суден так званого тіньового флоту.
Порт Усть-Луга знаходиться менш ніж 30 км до території Естонії, а найкоротший маршрут від території України пролягає уздовж східних кордонів Латвії та Естонії.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал повідомив, що один із дронів врізався у димову трубу електростанції Аувере поблизу міста Нарва на сході Естонії. Інший потрапив у повітряний простір Латвії, де розбився та вибухнув поблизу кордону з Росією. В результаті атаки ніхто не постраждав.
Естонські енергетики зазначили, що станція не зазнала суттєвих пошкоджень, на стан енергосистеми інцидент не вплинув. За словами уряду Естонії, повідомлень про постраждалих чи пошкодження внаслідок влучання дрона в електростанцію Аувере в Естонії, розташовану лише за 2 км від російського кордону, не надходило.
“Безпілотник не був спрямований на Естонію. Це конкретний наслідок повномасштабної агресивної війни Росії”, – заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна.
Заначимо, що Україна взяла на себе відповідальність за атаку, в результаті якої виникли масштабні пожежі в російському порту Усть-Луга. Латвія Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив журналістам, що безпілотник, який розбився на території країни, є українським і був задіяний для атаки на російські цілі.
За його словами, дрон ненадовго проник у повітряний простір Латвії через Білорусь, перш ніж полетіти до Росії.
У Збройних силах Латвії зазначили, БпЛА мав бойову частину, яка здетонувала під час падіння. Дрон йшов на висоті менше кілометра, тому залишився “невидимим” для основних радарів.
Водночас заступник голови Об’єднаного штабу ЗС Латвії, бригадний генерал Егілс Лещинскіс додав, що мешканцям не розсилали ніяких сповіщень, тому що це був “дуже короткий інцидент”.
Він зауважив, що у рішеннях про збиття апаратів військові балансують ризики, оскільки “все, що збивається у небі, має десь впасти на землю”. Литва Порушення повітряного простору Естонії та Латвії сталося після подібного інциденту з Литвою. На початку цього тижня прем’єр-міністр країни заявив, що безпілотник, який впав в озеро на литовській території, також був з України і збився з курсу. Його ціллю був один з російських об’єктів.
“Війна, спровокована агресором Росією, довела нас до цього моменту, коли безпілотники падають на території всіх трьох балтійських держав протягом 48 годин”, – заявив у середу міністр оборони країни Робертас Каунас.
“Очевидно, що протиповітряна оборона є викликом не лише в Литві, а й у всьому НАТО”, – сказав він.
Каунас додав, що уряд країни може скоро розширити безпольотну зону вздовж кордону з Росією найближчими днями.

Литва інвестує €15 млн у центри реабілітації в Україні

Литва інвестує €15 млн у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні. Про це повідомили в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, передає Інтерфакс-Укарїна.
Проєкт фінансують Фонд розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги Литви і Міністерство національної оборони Литви.
Зазначається, що програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри – у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, в Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, укриття на 200 осіб та сонячні панелі, для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
Як зазначають в CPVA, сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично бачити, що їхня допомога не лише доходить, а й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства.

У Литві заявили про падіння українського дрона

На території Литви впав український дрон, який був призначений для атаки по об’єктах у Росії. Про це сказав премʼєр-міністр Литви Інга Ругінене, повідомляє LRT у вівторок, 24 березня.
“Дрон, який перетнув наш повітряний простір і залетів у Варенський район, був українським дроном, і він пов’язаний з операцією, яку українці проводили тієї ночі проти Росії”, – заявила вона журналістам після засідання Комісії з національної безпеки.
За словами очільниці уряду, цей дрон міг збитися з курсу через вплив засобів радіоелектронної боротьби.
“На ситуацію було негайно зреаговано, спрацювали всі передбачені процедури, територія була забезпечена, і на місці події працювали відповідальні служби спільно з армією”, – зазнчила Рунгіне.
Вона закликала не спекулювати щодо того, що саме це був за об’єкт, зазначивши, що на це запитання відповідь дасть розслідування.
Рунгіне наголосила, що це не локальний інцидент, а “частина ширшої реальності безпеки”, в якій додаткові ризики для регіону та ускладнення прогнозування таких подій створює агресія Росії проти України.

Концерти ексучасника Modern Talking скасували в Литві на тлі заяв про РФ

Концерти Дітера Болена, колишнього учасника німецького музичного дуету Modern Talking, які мали відбутися в Литві в листопаді 2026 року, були скасовані, повідомляє LRT.lt.
Виступи повинні були пройти в Клайпеді та Каунасі, і продаж квитків вже був розпочатий. Однак менш ніж за тиждень до концертів інформація про них зникла, а місцеве видання з’ясувало, що вони були скасовані.
Офіційні причини скасування концертів не були озвучені, але припускається, що рішення пов’язане з проросійськими заявами Болена.
Він неодноразово висловлювався на підтримку Росії, критикуючи санкції проти РФ, введені через війну в Україні. Музикант також відкрито називав погіршення відносин між Німеччиною та Росією “охолодженням стосунків” і називав тандем двох країн “командою мрії”.
Він також заявляв, що “в Україні немає шансів проти Росії”.
Це не перший випадок, коли через свої погляди на війну в Україні артисти потрапляють під скасування виступів. Так, нещодавно в Італії були скасовані виступи балерини Світлани Захарової через її проросійську позицію.

Сіярто: Країни Балтії грають за нотами Зеленського

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що країни Балтії нібито діють за вказівками українського президента Володимира Зеленського. Про це угорський чиновник у п’ятницю, 13 березня, написав у соцмережі Х, відповідаючи на заяву литовського колеги.
“Країни Балтії вже давно грають за нотами Зеленського, але Угорщина не піддасться шантажу з боку президента України”, – йдеться в повідомленні.
Таким чином Сіярто відреагував на заяву міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, в якій він висловився щодо того, що Угорщина продовжує купувати в Росії нафту.
“Міністр закордонних справ Литви сьогодні заявив, що йому було б соромно жити в країні, яка купує дешеву російську нафту, стверджуючи, що це означає відмову від автономії”, – написав Сіярто.
Він зазначив, що Будапешт не дозволить диктувати собі умови в енергетичній політиці й ніхто не може змушувати Угорщину купувати енергоносії за вищими цінами.
“Ніхто не може вказувати нам, у кого ми повинні або не повинні купувати нафту, і ніхто не може змусити нас купувати нафту за вищою ціною, ніж раніше”, – зауважив очільник МЗС Угорщини.
За словами Сіярто, багато сімей в країнах Європи наразі платять за комунальні послуги втричі або вчетверо більше, ніж угорські домогосподарства.
Раніше Сіярто звинуватив Володимира Зеленського у брехні щодо візиту угорської делегації до Києва.
“Я пам’ятаю тебе іншим”: Ющенко написав відкритий лист Орбану

Німецький контингент у Литві зріс до 1700 військових

Німецький військовий контингент у Литві досяг 1700 осіб, до кінця 2026 року його планують збільшити до понад 2000. Про це повідомило Міністерство оборони Литви.

“Литва інтенсивно готується до прийому німецької бригади, котра, як планується, досягне повної бойової готовності у 2027 році. Наразі в Литві служать 1700 німецьких солдатів, а до кінця року планується, що їхня кількість перевищить 2000. Також у країні вже проживає 71 сім’я та 133 дитини”, – мовиться у повідомленні.

Як зазначив міністр оборони Робертас Каунас, Литва неодноразово отримувала запевнення, що Німеччина залишатиметься відданим союзником незалежно від обставин чи зовнішніх переговорів.

“Зі свого боку ми робимо все можливе, щоб своєчасно та безперешкодно прийняти союзних військових і їхні сім’ї”, – додав він.
45-а бригада німецької армії у складі трьох маневрених батальйонів, а також підрозділів бойової підтримки та постачання поетапно перекидається до Литви. Планується, що повну чисельність бригади, 5 тисяч військовослужбовців та цивільних осіб, буде досягнуто 2027 року. Бригада, що розгортається, буде повністю підготовленим до бойових дій підрозділом, оснащеним всією необхідною технікою, особовим складом і матеріальними засобами. Місцями постійної дислокації бригади стануть військові містечка Руднінкай та Рукла (перший об’єкт розташований у східній частині Литви, поблизу кордону з Білорусією, другий – у центральній частині країни). Раніше глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країна збільшує кількість своїх військових, розміщених у Литві.
Також ЗМІ писали, що розміщення у Литві німецької бригади, яка перебуватиме там постійно, може коштувати близько 11 млрд євро.

У Гаазі почалося розслідування злочинів режиму Лукашенка

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі розпочав розслідування щодо злочинів режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Предметом розгляду стали ймовірні злочини проти людяності, особливо депортація політичних опонентів. Про це 12 березня повідомило агентство Reuters, посилаючись на заяву прокуратури МКС.

Як зазначає агентство, ініціатором судового процесу виступила Литва, яка входить до складу МКС. Хоча Білорусь не є учасницею цього суду, прокурори аргументували свою юрисдикцію тим, що частина цих злочинів могла бути скоєна на литовській території.

“Є достатні підстави вважати, що ці злочини були скоєні в рамках широкомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення, враховуючи їхній великий масштаб, кількість жертв та організований характер дій”, – заявили прокурори МКС.

Згідно з даними міжнародних правозахисників, після президентських виборів у Білорусі 2020 року сотні тисяч громадян країни піддавалися переслідуванням, арештам або були змушені залишити свої домівки.

Початок розслідування привітала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська. Вона наголосила на тому, що білоруський народ продовжує страждати через репресивну політику режиму. Ба більше, дії Лукашенка створюють загрозу і для сусідніх країн.

Тихановська висловила сподівання, що цей процес стане важливим кроком до справедливого відновлення та притягнення винних до відповідальності.

“Це рішення повертає надію, що справедливість переможе, що винні будуть притягнуті до відповідальності, а жертви нарешті отримають правду та справедливість”, – резюмувала Тихановська.

Варто зазначити, що Литва раніше зібрала докази порушень режиму Лукашенка і передала їх до МКС. У матеріалах йдеться про депортації, переслідування та інші злочини проти людяності, які систематично здійснювалися за наказами високопосадовців із політичних, правоохоронних і військових структур Білорусі з травня 2020 року й до сьогодні.

Раніше повідомлялося, що білоруський диктатор Олександр Лукашенко подякував Богові за відсутність ринкової економіки в Білорусі, яка його розчарувала. Про це він заявив, приймаючи звіт уряду за минулий рік.

Іспанські винищувачі перехопили літаки РФ

Винищувачі Іспанії перехопили два російських літаки в межах місії Східний вартовий. Про це повідомило Повітряне командування НАТО у соцмережі Х.
іспанські винищувачі у рамках місії Східний вартовий вилетіли з авіабази Шяуляй, що у Литві.У понеділок, 9 березня,
Літаки перехопили й супроводили два літаки ВПС Росії Су-24, що летіли в міжнародному повітряному просторі поблизу кордонів НАТО.
Як ми вже писали, російський диктатор Володимир Путін відправив ядерні бомбардувальники, щоб погрожувати північній Британії, здійснивши політ на велику відстань над Норвезьким морем на Різдво, 25 грудня 2025 року.
Винищувачі США перехопили п’ять російських літаків неподалік Аляски

Литва закупила партію боєприпасів на €5,7 млн

Литва закупила та вже постачила для армії велику партію ракет та інших боєприпасів. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони країни у понеділок, 9 березня.

Так, Збройні сили Литви поповнили свій арсенал ракетами AMRAAM 120B, ракетами SPIKE LR2 та боєприпасами калібру 5,56×45 мм NATO BALL. Загальна вартість закуплених боєприпасів становить понад 5,7 мільйона євро.

“Ми продовжуємо зміцнювати можливості протиповітряної оборони та інвестуємо у поповнення запасів боєприпасів. Ракети AMRAAM призначені для протиповітряної оборони середньої дальності й використовуються у складі систем NASAMS, парк яких цього року буде поповнено новою батареєю”, – зазначив міністр національної оборони Литви Робертас Каунас.

SPIKE LR2 – це ракети, призначені для знищення танків, бронетехніки, укріплень та інших цілей. У Збройних силах Литви ці ракети інтегровані у бойові машини піхоти Vilkas.

Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
Розвідка Литви назвала терміни готовності РФ до війни з НАТО